Види УЗД
Ультразвукова діагностика отримала широке поширення практично у всіх галузях медицини. Це стало доступним завдяки незаперечним перевагам сучасних апаратів, до числа яких відносять неінвазивність (відсутність необхідності в пошкодженні шкірних покривів), абсолютну нешкідливість, порівняно високу інформативність, широку доступність і низьку ціну. Сучасні апарати для ультразвукової діагностики здатні чітко розрізнити анатомічні утворення розміром від 3 мм і більше.
На сьогоднішній день представляється можливим проведення ультразвукової діагностики практично будь-яких мягкотканних структур тіла, в тому числі, навіть якщо вони укладені в кісткову оболонку. Зокрема, мова йде про УЗД головного і навіть спинного мозку. Розроблено прийоми, завдяки яким інформативність даних методів в рази збільшується.
Принципові відмінності в ультразвуковій діагностиці можна провести в декількох напрямках. Першим з даних напрямків є покоління використовуваного апарату. УЗД першого покоління здатні лише визначати відстань до місць заломлення щільності середовищ. Такі апарати і донині використовуються в офтальмології та неврології, оскільки відповідають вимогам діагностики таких захворювань як далекозорість, короткозорість, катаракта, синдром підвищеного внутрішньочерепного тиску, внутрішньочерепна гематома, абсцес і ін.
Апарати другого покоління здатні створювати двомірне зображення внутрішніх органів в поперечному перерізі. Саме вони використовуються найбільш часто, оскільки здатні виявляти велику кількість патологій. Крім того, їх вартість є цілком розумною в порівнянні з більш дорогими апаратами третього і четвертого покоління.
Апарати третього покоління, відповідно здатні створювати тривимірне зображення внутрішніх органів, що буває корисним в діагностиці деяких захворювань. Крім того, дані апарати бувають особливо затребувані в центрах пренатальної діагностики, коли батьки виявляють бажання отримати тривимірну фотографію майбутньої дитини ще в утробі.
Апарати четвертого покоління – 4D-УЗД здатні відтворювати ще більш якісне, ніж при тривимірному УЗД зображення. Крім того, вони дозволяють зробити запис певного фрагмента необхідної довжини. Ця особливість також часто застосовується в пренатальній діагностиці, переважно, за бажанням батьків зберегти запис внутрішньоутробних рухів плода.
Другою принциповою відзнакою ультразвукових досліджень є доступ до необхідних тканин, що дозволяє більш чітко їх візуалізувати. Коли мова йде про органи черевної порожнини, найбільш простим і інформативним є черезшкірний трансабдомінальний доступ. Якщо ж необхідно досліджувати органи малого тазу, то перевагу в даному випадку віддають трансвагінальному і трансректальному УЗД. При неможливості використання даних доступів з яких-небудь причин проводиться УЗД через трансабдомінальний доступ, проте його інформативність є набагато нижчою. Дослідження серця найкраще проводити за допомогою трансезофагеальний (черезстравохідний) доступ. Апарати, застосовуються, як правило, одні і ті ж у всіх випадках, однак форма і властивості випромінювачів ультразвукових хвиль підбираються, орієнтуючись на анатомічні особливості органів, куди даний випромінювач буде введений.
Види УЗД
УЗД органів черевної порожнини (печінка, селезінка, підшлункова залоза, кишечник, жовчний міхур)
Пацієнт перебуває в положенні лежачи на спині або стоячи. Після нанесення спеціального гелю на шкіру передньої черевної стінки до неї в різних положеннях прикладається ультразвуковий випромінювач і проводиться, власне, дослідження.
Захворювання, які виявляються за допомогою даного методу:
- гострий і хронічний панкреатит;
- панкреонекроз;
- рак головки підшлункової залози;
- гострий і хронічний холецистит;
- емпієма жовчного міхура;
- дискінезія жовчних шляхів;
- жовчокам’яна хвороба;
- механічна жовтяниця;
- холедохолітіаз (камені в жовчному міхурі);
- холангіт (запалення головної жовчної протоки);
- цироз печінки;
- жирова дистрофія печінки;
- кісти печінки;
- печінковий абсцес;
- злоякісні пухлини печінки і метастази пухлин інших локалізацій в печінку;
- травматичний розрив печінки;
- внутрішньопечінкові гематоми;
- гостра або підгостра кишкова непрохідність;
- гострий апендицит;
- дивертикул Меккеля;
- перитоніт;
- міжкишковий абсцес;
- злоякісна пухлина кишечника;
- некроз кишечника в результаті тромбоемболії мезентеріальних артерій або грижового ущемлення;
- спленомегалія;
- субкапсулярна селезеночная гематома;
- розрив селезінки;
- інфаркт селезінки;
- злоякісні пухлини селезінки.
УЗД органів заочеревинного простору (нирки, надниркові залози, частково сечоводи)
Пацієнт перебуває в положенні лежачи на животі або стоячи. Гель наноситься на поперекові області, після чого по черзі випромінювач ультразвукових хвиль прикладається до обох сторін.
Захворювання, які виявляються за допомогою даного методу:
- гострий і хронічний пієлонефрит;
- гострий і хронічний гломерулонефрит;
- піелоектазія;
- гідронефроз;
- заочеревинний абсцес;
- заочеревинна флегмона;
- кровотеча;
- аневризми черевного відділу аорти;
- сечокам’яна хвороба;
- гостра затримка сечі;
- злоякісні пухлини нирок або метастази пухлин інших локалізацій в нирки;
- вторинна артеріальна гіпертензія;
- інфаркт нирки в результаті тромбоемболії ниркової артерії;
- гостра і хронічна ниркова недостатність;
- нефроптоз;
- аденома коркового шару надниркових залоз;
- феохромоцитома та ін.
УЗД нирок і сечовидільного апарату (нирки, сечоводи, сечовий міхур, уретра)
Пацієнт перебуває в положенні лежачи на спині, животі або стоячи. Обов’язковою умовою є наповненість сечового міхура, для чого рекомендується не видаляти з нього воду, як мінімум, протягом двох годин перед дослідженням. Випромінювач прикладається до поперекових областях, потім до клубових областях і до надлобкової області живота.
Захворювання, які виявляються за допомогою даного методу:
- гострий пієлонефрит;
- злоякісні пухлини нирок або метастази пухлин інших локалізацій в нирки;
- гідронефроз;
- гостра затримка сечі;
- гострий гломерулонефрит;
- піелоектазія;
- вторинна артеріальна гіпертензія;
- інфаркт нирки в результаті тромбоемболії ниркової артерії;
- сечокам’яна хвороба;
- гостра і хронічна ниркова недостатність;
- нефроптоз;
- аденома коркового шару надниркових залоз;
- феохромоцитома;
- гострий і хронічний цистит;
- камені сечового міхура;
- чужорідні тіла сечового міхура;
- перфорація сечового міхура;
- аденома і аденокарцинома простати;
- коллікуліт;
- стеноз уретри;
- свищі уретри і ін.
УЗД органів малого тазу (матка, маткові труби, яєчники, сечовий міхур, уретра, передміхурова залоза)
Дослідження проводиться двома методами. Перший метод передбачає трансабдомінальне УЗД. Пацієнт перебуває в положенні лежачи на спині. Випромінювач при цьому прикладається до надлобкової і клубової області з кутом нахилу в бік куприка. При другому методі дослідження (трансвагінальному, трансректальному) випромінювач спеціальної форми після надягання на нього одноразового захисного чохла (презерватива) вводиться в піхву (у жінок) або в пряму кишку (у жінок і у чоловіків), після чого, власне, і починається дослідження. На початку дослідження сечовий міхур повинен бути наповнений, потім його просять спорожнити, і завершують дослідження. Трансвагинальне і трансректальне дослідження органів малого таза є більш інформативним в порівнянні з трансабдомінальним.
Захворювання, які виявляються за допомогою даного методу:
- ендометріоз;
- прогресуюча позаматкова вагітність;
- перервана маткова і позаматкова вагітність;
- завмерла маткова і позаматкова вагітність;
- хоріонепітеліома;
- маткові синехії;
- міома матки;
- розрив матки;
- трубне безпліддя;
- апоплексія (розрив) яєчника;
- оофорит (запалення яєчника);
- аднексит (запалення маткових труб і яєчників);
- фолікулярна кіста яєчника;
- звичне невиношування вагітності;
- злоякісні пухлини матки, маткових труб і яєчників;
- пролапс (опущення) матки;
- гострий і хронічний цистит;
- недостатність сфінктера сечового міхура і уретри;
- гострий простатит;
- гостра затримка сечі;
- злоякісні пухлини сечового міхура;
- розрив сечового міхура;
- нейрогенний сечовий міхур;
- гострий коллікуліт;
- стеноз уретри;
- свищі уретри;
- перитоніт;
- сечокішечний свищ;
- аденома і аденокарцинома простати;
- гострий везикуліт;
- чоловіче безпліддя і ін.
УЗД щитовидної залози
Під час даного дослідження пацієнт знаходиться в положенні лежачи на спині або сидячи на стільці. Випромінювач ультразвукових хвиль прикладається до шкіри над яремною вирізкою.
Захворювання, які виявляються за допомогою даного методу:
- щитовидний зоб;
- аденома і аденокарцинома щитовидної залози;
- аденома і аденокарцинома паращитовидних залоз;
- аутоімунний тиреоідит;
- гіпертиреоїдизм;
- гіпотиреоїдизм;
- кісти щитовидної залози та ін.
УЗД молочних залоз (ультразвукова мамографія)
Під час даного дослідження пацієнтка (рідше пацієнт) знаходиться в положенні лежачи на спині або сидячи на стільці. Випромінювач ультразвуку по черзі прикладається до кожного з чотирьох квадрантів кожної молочної залози, потім ретельно досліджується область ареоли і соска.
Захворювання, які виявляються за допомогою даного методу:
- фіброзно-кістозна мастопатія;
- внутрішньопротокова папілома молочної залози;
- рак молочної залози;
- мастит та ін.
УЗД головного мозку (ехоенцефалографія)
Під час даного дослідження пацієнт знаходиться в положенні лежачи на спині або сидячи на стільці. До скроневих областей голови по черзі з кожного боку прикладається ультразвуковий випромінювач. Оскільки для цього методу застосовується ультразвуковий апарат першого покоління (апарати старших поколінь малоінформативні), то його результати постають у вигляді кривої, що відбиває стан серединних і бічних структур головного мозку щодо черепа.
Захворювання, які виявляються за допомогою даного методу:
- синдром підвищеного внутрішньочерепного тиску;
- гідроцефалія;
- внутрішньочерепні об’ємні утворення (кісти, пухлини, аневризми, гематоми і ін.);
- наслідки інсульту головного мозку та ін.
УЗД грудної клітини
Під час даного дослідження пацієнт знаходиться в положенні лежачи на спині або стоячи. Випромінювач ультразвуку по черзі прикладається з правого і лівого боку, з боку грудей і спини. Потім досліджуються нижні кути плевральної порожнини при приміщенні випромінювача в праве і ліве підребер’я. Метод застосовується рідко в зв’язку з великою кількістю перешкод, що викликаються кістковими структурами, а також у зв’язку з наявністю більш інформативних рентгенівських методів дослідження даної області.
Захворювання, які виявляються за допомогою даного методу:
- випітний і сухий плеврит;
- пневмоторакс (присутність повітря в плевральній порожнині);
- гідро / гемоторакс (присутність рідини або крові в плевральній порожнині);
- периферичний рак легені;
- часткова пневмонія;
- лімфаденопатія середостіння і ін.
УЗД серця (ехокардіографія)
Ехокардіографія ділиться на черезшкірну і черезстравохідну. Черезшкірна ехокардіографія проводиться в горизонтальному положенні на спині шляхом прикладання ультразвукового випромінювача до передньої і бічної поверхні грудної клітки. При застосуванні сучасних апаратів з вбудованим допплером вдається отримати достатньо якісне зображення, придатне для постановки діагнозу. При черезстравохідній ехокардіографії пацієнт знаходиться в положенні лежачи на боці. Після зниження місцевої чутливості шляхом використання спрею з лідокаїном, випромінювач ультразвуку вводиться через глотку і стравохід, зупиняється на рівні правого передсердя, після чого, власне, починається саме дослідження. Черезстравохідна ехокардіографія вважається набагато більш інформативною в порівнянні з черезшкірною.
Захворювання, які виявляються за допомогою даного методу:
- дилатаційна кардіоміопатія;
- гіпертрофічна кардіоміопатія;
- підгострий інфаркт міокарда;
- вроджені та набуті вади серця;
- системна тромбоемболія;
- міокардит;
- констриктивний перикардит;
- інфекційний ендокардит;
- хронічна серцева недостатність;
- нестабільна стенокардія;
- хронічна або пароксизмальна форма миготливої аритмії передсердь;
- аневризма аорти;
- розшарування (диссекція) аорти та ін.
УЗД кістки (ультразвукова денситометрія)
Під час даного дослідження пацієнт знаходиться в положенні, яке задає йому лікар. До різних кісток тіла (променева кістка, фаланга 3 пальця руки, 5-плюсна, великогомілкова кістка) прикладається випромінювач ультразвуку, що вимірює інтенсивність зворотного сигналу. Виходячи з отриманих даних, апарат обчислює середню щільність кістки.
Захворювання, які виявляються за допомогою даного методу:
- остеопороз;
- доброякісні та злоякісні кісткові пухлини (рідко);
- остеомієліт (рідко) і ін.
УЗД суглобів
Під час даного дослідження пацієнт знаходиться в положенні, яке задає йому лікар. Випромінювач ультразвуку прикладається до шкіри над хворим суглобом.
Захворювання, які виявляються за допомогою даного методу:
- гострий гнійний артрит;
- внутрішньосуглобовий перелом;
- розрив колінного меніска;
- деформуючий артроз;
- подагричний артроз;
- реактивний аутоімунний артрит;
- ревматоїдний артрит;
- вроджена клишоногість;
- плоскостопість;
- дисплазія тазостегнових суглобів і ін.
УЗД м’яких тканин
Під час даного дослідження пацієнт знаходиться в положенні, яке задає йому лікар. Випромінювач ультразвуку прикладається до шкіри над областю, яку необхідно досліджувати.
Захворювання, які виявляються за допомогою даного методу:
- внутрішкірні гематоми;
- розриви і розтягнення зв’язок;
- тендовагініт;
- абсцес м’яких тканин (травматичний, постін’єкційний і ін.);
- ліпома (доброякісна пухлина з жирової тканини);
- міома (доброякісна пухлина з м’язової тканини);
- рабдоміосаркома (злоякісна пухлина поперечно-м’язової тканини);
- меланома;
- постін’єкційний флебіт;
- флегмона м’яких тканин;
- лімфаденіт (запалення лімфатичного вузла);
- лімфангіт (запалення лімфатичної судини);
- сіалоаденіт, паротит (запалення слинної залози, зокрема, привушної) і ін.
Висновок після проведення УЗД діагностики має спрямовуватися безпосередньо лікарю, а не залишатися у пацієнта. Причина даної необхідності криється в тому, що висновок ультразвукового дослідження не є діагнозом, а лише несе в собі допоміжну інформацію для його постановки. Інтерпретація даного висновку може істотно відрізнятися в залежності від решти клінічної картини, яку демонструє пацієнт. Таким чином, прочитавши лише закінчення даного дослідження, пацієнт може ввести себе в оману і зробити неправильні висновки щодо стану свого здоров’я.
26.07.2018 ufmm
Ультразвукова діагностика отримала широке поширення практично у всіх галузях медицини. Це стало доступним завдяки незаперечним перевагам сучасних апаратів, до числа яких відносять неінвазивність (відсутність необхідності в пошкодженні шкірних покривів), абсолютну нешкідливість, порівняно високу інформативність, широку доступність і низьку ціну. Сучасні апарати для ультразвукової діагностики здатні чітко розрізнити анатомічні утворення розміром від 3 мм і більше.
На сьогоднішній день представляється можливим проведення ультразвукової діагностики практично будь-яких мягкотканних структур тіла, в тому числі, навіть якщо вони укладені в кісткову оболонку. Зокрема, мова йде про УЗД головного і навіть спинного мозку. Розроблено прийоми, завдяки яким інформативність даних методів в рази збільшується.
Принципові відмінності в ультразвуковій діагностиці можна провести в декількох напрямках. Першим з даних напрямків є покоління використовуваного апарату. УЗД першого покоління здатні лише визначати відстань до місць заломлення щільності середовищ. Такі апарати і донині використовуються в офтальмології та неврології, оскільки відповідають вимогам діагностики таких захворювань як далекозорість, короткозорість, катаракта, синдром підвищеного внутрішньочерепного тиску, внутрішньочерепна гематома, абсцес і ін.
Апарати другого покоління здатні створювати двомірне зображення внутрішніх органів в поперечному перерізі. Саме вони використовуються найбільш часто, оскільки здатні виявляти велику кількість патологій. Крім того, їх вартість є цілком розумною в порівнянні з більш дорогими апаратами третього і четвертого покоління.
Апарати третього покоління, відповідно здатні створювати тривимірне зображення внутрішніх органів, що буває корисним в діагностиці деяких захворювань. Крім того, дані апарати бувають особливо затребувані в центрах пренатальної діагностики, коли батьки виявляють бажання отримати тривимірну фотографію майбутньої дитини ще в утробі.
Апарати четвертого покоління – 4D-УЗД здатні відтворювати ще більш якісне, ніж при тривимірному УЗД зображення. Крім того, вони дозволяють зробити запис певного фрагмента необхідної довжини. Ця особливість також часто застосовується в пренатальній діагностиці, переважно, за бажанням батьків зберегти запис внутрішньоутробних рухів плода.
Другою принциповою відзнакою ультразвукових досліджень є доступ до необхідних тканин, що дозволяє більш чітко їх візуалізувати. Коли мова йде про органи черевної порожнини, найбільш простим і інформативним є черезшкірний трансабдомінальний доступ. Якщо ж необхідно досліджувати органи малого тазу, то перевагу в даному випадку віддають трансвагінальному і трансректальному УЗД. При неможливості використання даних доступів з яких-небудь причин проводиться УЗД через трансабдомінальний доступ, проте його інформативність є набагато нижчою. Дослідження серця найкраще проводити за допомогою трансезофагеальний (черезстравохідний) доступ. Апарати, застосовуються, як правило, одні і ті ж у всіх випадках, однак форма і властивості випромінювачів ультразвукових хвиль підбираються, орієнтуючись на анатомічні особливості органів, куди даний випромінювач буде введений.
Види УЗД
УЗД органів черевної порожнини (печінка, селезінка, підшлункова залоза, кишечник, жовчний міхур)
Пацієнт перебуває в положенні лежачи на спині або стоячи. Після нанесення спеціального гелю на шкіру передньої черевної стінки до неї в різних положеннях прикладається ультразвуковий випромінювач і проводиться, власне, дослідження.
Захворювання, які виявляються за допомогою даного методу:
- гострий і хронічний панкреатит;
- панкреонекроз;
- рак головки підшлункової залози;
- гострий і хронічний холецистит;
- емпієма жовчного міхура;
- дискінезія жовчних шляхів;
- жовчокам’яна хвороба;
- механічна жовтяниця;
- холедохолітіаз (камені в жовчному міхурі);
- холангіт (запалення головної жовчної протоки);
- цироз печінки;
- жирова дистрофія печінки;
- кісти печінки;
- печінковий абсцес;
- злоякісні пухлини печінки і метастази пухлин інших локалізацій в печінку;
- травматичний розрив печінки;
- внутрішньопечінкові гематоми;
- гостра або підгостра кишкова непрохідність;
- гострий апендицит;
- дивертикул Меккеля;
- перитоніт;
- міжкишковий абсцес;
- злоякісна пухлина кишечника;
- некроз кишечника в результаті тромбоемболії мезентеріальних артерій або грижового ущемлення;
- спленомегалія;
- субкапсулярна селезеночная гематома;
- розрив селезінки;
- інфаркт селезінки;
- злоякісні пухлини селезінки.
УЗД органів заочеревинного простору (нирки, надниркові залози, частково сечоводи)
Пацієнт перебуває в положенні лежачи на животі або стоячи. Гель наноситься на поперекові області, після чого по черзі випромінювач ультразвукових хвиль прикладається до обох сторін.
Захворювання, які виявляються за допомогою даного методу:
- гострий і хронічний пієлонефрит;
- гострий і хронічний гломерулонефрит;
- піелоектазія;
- гідронефроз;
- заочеревинний абсцес;
- заочеревинна флегмона;
- кровотеча;
- аневризми черевного відділу аорти;
- сечокам’яна хвороба;
- гостра затримка сечі;
- злоякісні пухлини нирок або метастази пухлин інших локалізацій в нирки;
- вторинна артеріальна гіпертензія;
- інфаркт нирки в результаті тромбоемболії ниркової артерії;
- гостра і хронічна ниркова недостатність;
- нефроптоз;
- аденома коркового шару надниркових залоз;
- феохромоцитома та ін.
УЗД нирок і сечовидільного апарату (нирки, сечоводи, сечовий міхур, уретра)
Пацієнт перебуває в положенні лежачи на спині, животі або стоячи. Обов’язковою умовою є наповненість сечового міхура, для чого рекомендується не видаляти з нього воду, як мінімум, протягом двох годин перед дослідженням. Випромінювач прикладається до поперекових областях, потім до клубових областях і до надлобкової області живота.
Захворювання, які виявляються за допомогою даного методу:
- гострий пієлонефрит;
- злоякісні пухлини нирок або метастази пухлин інших локалізацій в нирки;
- гідронефроз;
- гостра затримка сечі;
- гострий гломерулонефрит;
- піелоектазія;
- вторинна артеріальна гіпертензія;
- інфаркт нирки в результаті тромбоемболії ниркової артерії;
- сечокам’яна хвороба;
- гостра і хронічна ниркова недостатність;
- нефроптоз;
- аденома коркового шару надниркових залоз;
- феохромоцитома;
- гострий і хронічний цистит;
- камені сечового міхура;
- чужорідні тіла сечового міхура;
- перфорація сечового міхура;
- аденома і аденокарцинома простати;
- коллікуліт;
- стеноз уретри;
- свищі уретри і ін.
УЗД органів малого тазу (матка, маткові труби, яєчники, сечовий міхур, уретра, передміхурова залоза)
Дослідження проводиться двома методами. Перший метод передбачає трансабдомінальне УЗД. Пацієнт перебуває в положенні лежачи на спині. Випромінювач при цьому прикладається до надлобкової і клубової області з кутом нахилу в бік куприка. При другому методі дослідження (трансвагінальному, трансректальному) випромінювач спеціальної форми після надягання на нього одноразового захисного чохла (презерватива) вводиться в піхву (у жінок) або в пряму кишку (у жінок і у чоловіків), після чого, власне, і починається дослідження. На початку дослідження сечовий міхур повинен бути наповнений, потім його просять спорожнити, і завершують дослідження. Трансвагинальне і трансректальне дослідження органів малого таза є більш інформативним в порівнянні з трансабдомінальним.
Захворювання, які виявляються за допомогою даного методу:
- ендометріоз;
- прогресуюча позаматкова вагітність;
- перервана маткова і позаматкова вагітність;
- завмерла маткова і позаматкова вагітність;
- хоріонепітеліома;
- маткові синехії;
- міома матки;
- розрив матки;
- трубне безпліддя;
- апоплексія (розрив) яєчника;
- оофорит (запалення яєчника);
- аднексит (запалення маткових труб і яєчників);
- фолікулярна кіста яєчника;
- звичне невиношування вагітності;
- злоякісні пухлини матки, маткових труб і яєчників;
- пролапс (опущення) матки;
- гострий і хронічний цистит;
- недостатність сфінктера сечового міхура і уретри;
- гострий простатит;
- гостра затримка сечі;
- злоякісні пухлини сечового міхура;
- розрив сечового міхура;
- нейрогенний сечовий міхур;
- гострий коллікуліт;
- стеноз уретри;
- свищі уретри;
- перитоніт;
- сечокішечний свищ;
- аденома і аденокарцинома простати;
- гострий везикуліт;
- чоловіче безпліддя і ін.
УЗД щитовидної залози
Під час даного дослідження пацієнт знаходиться в положенні лежачи на спині або сидячи на стільці. Випромінювач ультразвукових хвиль прикладається до шкіри над яремною вирізкою.
Захворювання, які виявляються за допомогою даного методу:
- щитовидний зоб;
- аденома і аденокарцинома щитовидної залози;
- аденома і аденокарцинома паращитовидних залоз;
- аутоімунний тиреоідит;
- гіпертиреоїдизм;
- гіпотиреоїдизм;
- кісти щитовидної залози та ін.
УЗД молочних залоз (ультразвукова мамографія)
Під час даного дослідження пацієнтка (рідше пацієнт) знаходиться в положенні лежачи на спині або сидячи на стільці. Випромінювач ультразвуку по черзі прикладається до кожного з чотирьох квадрантів кожної молочної залози, потім ретельно досліджується область ареоли і соска.
Захворювання, які виявляються за допомогою даного методу:
- фіброзно-кістозна мастопатія;
- внутрішньопротокова папілома молочної залози;
- рак молочної залози;
- мастит та ін.
УЗД головного мозку (ехоенцефалографія)
Під час даного дослідження пацієнт знаходиться в положенні лежачи на спині або сидячи на стільці. До скроневих областей голови по черзі з кожного боку прикладається ультразвуковий випромінювач. Оскільки для цього методу застосовується ультразвуковий апарат першого покоління (апарати старших поколінь малоінформативні), то його результати постають у вигляді кривої, що відбиває стан серединних і бічних структур головного мозку щодо черепа.
Захворювання, які виявляються за допомогою даного методу:
- синдром підвищеного внутрішньочерепного тиску;
- гідроцефалія;
- внутрішньочерепні об’ємні утворення (кісти, пухлини, аневризми, гематоми і ін.);
- наслідки інсульту головного мозку та ін.
УЗД грудної клітини
Під час даного дослідження пацієнт знаходиться в положенні лежачи на спині або стоячи. Випромінювач ультразвуку по черзі прикладається з правого і лівого боку, з боку грудей і спини. Потім досліджуються нижні кути плевральної порожнини при приміщенні випромінювача в праве і ліве підребер’я. Метод застосовується рідко в зв’язку з великою кількістю перешкод, що викликаються кістковими структурами, а також у зв’язку з наявністю більш інформативних рентгенівських методів дослідження даної області.
Захворювання, які виявляються за допомогою даного методу:
- випітний і сухий плеврит;
- пневмоторакс (присутність повітря в плевральній порожнині);
- гідро / гемоторакс (присутність рідини або крові в плевральній порожнині);
- периферичний рак легені;
- часткова пневмонія;
- лімфаденопатія середостіння і ін.
УЗД серця (ехокардіографія)
Ехокардіографія ділиться на черезшкірну і черезстравохідну. Черезшкірна ехокардіографія проводиться в горизонтальному положенні на спині шляхом прикладання ультразвукового випромінювача до передньої і бічної поверхні грудної клітки. При застосуванні сучасних апаратів з вбудованим допплером вдається отримати достатньо якісне зображення, придатне для постановки діагнозу. При черезстравохідній ехокардіографії пацієнт знаходиться в положенні лежачи на боці. Після зниження місцевої чутливості шляхом використання спрею з лідокаїном, випромінювач ультразвуку вводиться через глотку і стравохід, зупиняється на рівні правого передсердя, після чого, власне, починається саме дослідження. Черезстравохідна ехокардіографія вважається набагато більш інформативною в порівнянні з черезшкірною.
Захворювання, які виявляються за допомогою даного методу:
- дилатаційна кардіоміопатія;
- гіпертрофічна кардіоміопатія;
- підгострий інфаркт міокарда;
- вроджені та набуті вади серця;
- системна тромбоемболія;
- міокардит;
- констриктивний перикардит;
- інфекційний ендокардит;
- хронічна серцева недостатність;
- нестабільна стенокардія;
- хронічна або пароксизмальна форма миготливої аритмії передсердь;
- аневризма аорти;
- розшарування (диссекція) аорти та ін.
УЗД кістки (ультразвукова денситометрія)
Під час даного дослідження пацієнт знаходиться в положенні, яке задає йому лікар. До різних кісток тіла (променева кістка, фаланга 3 пальця руки, 5-плюсна, великогомілкова кістка) прикладається випромінювач ультразвуку, що вимірює інтенсивність зворотного сигналу. Виходячи з отриманих даних, апарат обчислює середню щільність кістки.
Захворювання, які виявляються за допомогою даного методу:
- остеопороз;
- доброякісні та злоякісні кісткові пухлини (рідко);
- остеомієліт (рідко) і ін.
УЗД суглобів
Під час даного дослідження пацієнт знаходиться в положенні, яке задає йому лікар. Випромінювач ультразвуку прикладається до шкіри над хворим суглобом.
Захворювання, які виявляються за допомогою даного методу:
- гострий гнійний артрит;
- внутрішньосуглобовий перелом;
- розрив колінного меніска;
- деформуючий артроз;
- подагричний артроз;
- реактивний аутоімунний артрит;
- ревматоїдний артрит;
- вроджена клишоногість;
- плоскостопість;
- дисплазія тазостегнових суглобів і ін.
УЗД м’яких тканин
Під час даного дослідження пацієнт знаходиться в положенні, яке задає йому лікар. Випромінювач ультразвуку прикладається до шкіри над областю, яку необхідно досліджувати.
Захворювання, які виявляються за допомогою даного методу:
- внутрішкірні гематоми;
- розриви і розтягнення зв’язок;
- тендовагініт;
- абсцес м’яких тканин (травматичний, постін’єкційний і ін.);
- ліпома (доброякісна пухлина з жирової тканини);
- міома (доброякісна пухлина з м’язової тканини);
- рабдоміосаркома (злоякісна пухлина поперечно-м’язової тканини);
- меланома;
- постін’єкційний флебіт;
- флегмона м’яких тканин;
- лімфаденіт (запалення лімфатичного вузла);
- лімфангіт (запалення лімфатичної судини);
- сіалоаденіт, паротит (запалення слинної залози, зокрема, привушної) і ін.
Висновок після проведення УЗД діагностики має спрямовуватися безпосередньо лікарю, а не залишатися у пацієнта. Причина даної необхідності криється в тому, що висновок ультразвукового дослідження не є діагнозом, а лише несе в собі допоміжну інформацію для його постановки. Інтерпретація даного висновку може істотно відрізнятися в залежності від решти клінічної картини, яку демонструє пацієнт. Таким чином, прочитавши лише закінчення даного дослідження, пацієнт може ввести себе в оману і зробити неправильні висновки щодо стану свого здоров’я.
