Гострий панкреатит

17.01.2016 0

Гострий панкреатит виникає, коли фактори, задіяні у підтримці нормальної роботи клітин і структур підшлункової залози, раптово переважуються агресивними факторами різної природи.



 

 

Що таке гострий панкреатит?

Панкреатит являє собою запальне захворювання підшлункової залози, яке може протікати як в хронічній, так і в гострій формі. При цьому гострий панкреатит відрізняється за своїм перебігом, клінічним проявам і прогнозом від хронічного. Ця недуга є досить поширеною серед населення, і її частота становить приблизно 40 випадків на сто тисяч населення.
Гострий панкреатит може загрожувати життю!
Основним чинником агресії при розвитку гострого панкреатиту виступають травні ферменти, які продукує сама підшлункова залоза. При достатній концентрації дані ферменти здатні самостійно активуватися, що в підсумку призводить до саморуйнування залози (тому в основі лікування лежать заходи, спрямовані на зниження продукції підшлункових ферментів).


 

Причини гострого панкреатиту

Виділяють наступні можливі причини гострого панкреатиту:

Вживання алкоголю. Вживання алкоголю розглядається як одна з основних причин виникнення гострого панкреатиту, яка зустрічається не менш ніж у 35% випадків. При цьому кількість алкоголю, випитого напередодні виникнення гострої запальної реакції, може значно різнитися у різних людей і бути досить невеликим. Виникає панкреатит через те, що під дією етилового спирту збільшується проникність внутрішніх протоків підшлункової залози, що дозволяє вкрай агресивним ферментам досягати тканин з розвитком пошкодження клітин. Крім того, алкоголь збільшує концентрацію білків у складі підшлункового соку, завдяки чому формуються протеїнові пробки в невеликих протоках, що значно ускладнює відтік секрету.

Камені в жовчних протоках. Жовчнокам’яна хвороба є однією з найбільш поширених причин виникнення гострого панкреатиту.

Камені в жовчних протоках

При цій недузі через зміщення рівноваги при утворенні жовчі в жовчному міхурі можуть утворюватися і накопичуватися різних розмірів конкременти (камені). Міграція даних каменів по жовчних протоках може викликати їх закупорку із застоєм жовчі і розвитком, так званої, механічної жовтяниці. Однак при міграції каменів в область загальної протоки для жовчовивідних шляхів і для підшлункової залози може виникнути також і гострий панкреатит. Розвиток гострої запальної реакції в даному випадку пов’язаний з підвищенням тиску в протоках підшлункової залози і накопиченням ферментів, які активуються і починають чинити агресивний вплив на клітини органу.

Травми. Закриті та відкриті травми черевної порожнини здатні викликати значне підвищення рівня ферментів підшлункової залози в крові за рахунок розвитку гострої запальної реакції, яка виникає на тлі пошкодження як клітинних структур залози, так і її проток.

Ретроградна холангіопанкреатографія. Ретроградна холангіопанкреатографія (РХПГ) являє собою малоінвазивну процедуру, в ході якої за допомогою гнучкого ендоскопа (трубка, оснащена освітлювальними приладами, за допомогою якої можна виконувати ряд маніпуляцій) проводиться витяг каменів з жовчних проток. Так як отвір, через який в дванадцятипалу кишку потрапляє жовч, є загальним і для підшлункової залози, його пошкодження або набряк можуть стати причиною розвитку гострої запальної реакції.

Вживання ряду лікарських препаратів. Панкреатит, спровокований лікарськими препаратами, виникає досить рідко, навіть серед населення, що приймає потенційно токсичні препарати. У більшості випадків дана недуга протікає в легкій формі.
Рідкісними причинами виникнення панкреатиту є наступні патології:

  • інфекція;
  • вроджений панкреатит;
  • надмірно підвищений рівень кальцію в крові;
  • різні порушення в структурі підшлункової залози;
  • надмірно високий рівень тригліцеридів у крові;
  • пухлини;
  • дія токсинів;
  • хірургічні процедури;
  • судинні аномалії;
  • аутоімунні процеси.

Для гострого панкреатиту характерна виражена клінічна картина з бурхливим початком і значним дискомфортом. В основі симптоматики лежить сильний біль, який, однак, супроводжується й іншими ознаками. Слід зазначити, що незважаючи на досить характерну клінічну картину, для підтвердження діагнозу необхідні додаткові обстеження або консультація досвідченого фахівця.

Для гострого панкреатиту характерні наступні симптоми:
Біль. Біль зазвичай високої інтенсивності, розташовується у верхній частині живота, іноді з деяким акцентом в ліву чи праву частину. У деяких випадках болі зменшуються в положенні на спині. Тривалість болю різна, але зазвичай – більше одного дня.

Нудота і блювання. Нудота і блювання можуть супроводжуватися повною відсутністю апетиту. У деяких випадках виникає діарея.

Жар і прискорене серцебиття. Зустрічаються більш ніж у половині випадків. Можуть супроводжуватися зниженням артеріального тиску з розвитком відповідної симптоматики (зниження продукції сечі, запаморочення, слабкість).
Лікування гострого панкреатиту грунтується на заповненні втрачених рідин і стабілізації водно-електролітного балансу, а також на збалансованій енергетичної підтримки. Для зниження продукції ферментів підшлункової залози звичайне харчування виключається. У деяких випадках призначаються антибіотики (як для лікування, так і для профілактики). При необхідності вдаються до хірургічного втручання.


 

Симптоми гострого панкреатиту

Гострий панкреатит є серйозним захворюванням підшлункової залози, при якому тканини органу запалюються, і відбувається їхнє ушкодження за рахунок травних ферментів, що продукуються самої залозою. Дана недуга супроводжується рядом виражених симптомів, які розвиваються досить швидко.

Гострий панкреатит проявляється наступними симптомами:
Біль в животі. Біль у животі при гострому панкреатиті є домінуючим симптомом, який заподіює найбільший дискомфорт хворому. Біль зазвичай тупий, ниючий і тривалий. Зазвичай біль виникСимптоми гострого панкреатитуає раптово і поступово посилюється в інтенсивності, поки не досягне свого максимуму. У більшості випадків біль локалізується у верхній середній частині живота, проте в деяких ситуаціях вона може сильніше відчуватися з лівого або правого боку (залежно від зони підшлункової залози, що зазнала найбільші пошкодження). Біль поширюється назад, на поперекову область у вигляді пояса. Зазвичай болюче відчуття посилюється при фізичному навантаженні і зменшується в спокої і в положенні на спині. Тривалість даного симптому може бути різною залежно від перебігу захворювання, але в більшості випадків становить більше одного дня.

Нудота і блювання. Нудота і блювання виникають в більшості випадків. При цьому нудота не пов’язана з прийомом їжі, а блювота не приносить значного полегшення. У деяких випадках виникає розлад випорожнення за типом діареї.

Жар. Виникнення пов’язано з викидом в кров біологічно активних речовин, які формуються в місці розвитку запальної реакції. Підвищена температура зустрічається більш ніж у двох третин хворих. Зазвичай лихоманка не перевищує 38 градусів, однак при інфекційній природі панкреатиту ця цифра може бути вищою.

Прискорене серцебиття. Почастішання серцебиття пов’язано з кількома факторами. По-перше, підвищення температури рефлекторно викликає почастішання серцебиття в середньому на 10 ударів на хвилину на кожен один градус вище норми. По-друге, вплив протизапальних речовин на серцево-судинну систему може викликати безпосередню зміну в роботі серця. По-третє, під дією ферментів підшлункової залози, викинутих в кров, так і деяких інших чинників, може виникнути зниження артеріального тиску, що рефлекторно викликає почастішання пульсу, так як це дозволяє зберігати адекватне кровопостачання внутрішніх органів навіть на фоні зниженого тиску.

Напруга м’язів живота. Під дією ферментів підшлункової залози може виникнути подразнення листків очеревини (оболонка покриває більшість органів черевної порожнини і її стінки) з розвитком рефлекторного захисного механізму, який проявляється напругою м’язів передньої черевної стінки.

Здуття живота, відсутність перистальтики. Роздратування очеревини і вплив біологічно активних речовин на кишечник викликає порушення його роботи зі зменшенням або повним усуненням перистальтики (ритмічні скорочення кишечника, спрямовані на перемішування і переміщення вмісту). В результаті виникає здуття живота (немає транзиту газів), розвивається запор. Через скупчення токсичного вмісту кишечника може разіться синдром інтоксикації.

Порушення дихання. При гострому панкреатиті нерідко відзначаються порушення дихальної функції, що пов’язано з роздратуванням діафрагми (основний дихальний м’яз) запаленої підшлунковою залозою, а також через скупчення рідини в плевральній порожнині.
Окремо слід згадати про жовчну коліку, яка не є симптомом гострого панкреатиту, але нерідко йому передує. Проявляється вона періодичними і сильними болями в правому підребер’ї, які можуть супроводжуватися блювотою, нудотою, здуттям живота. Крім того, при міграції каменів з жовчного міхура нерідко виникає механічна жовтяниця, для якої характерне підвищення температури, біль у правому підребер’ї і пожовтіння склер і шкірних покривів. Даний стан може спровокувати панкреатит, так як невеликий камінь у жовчних протоках може закупорити і спільну з ними протоку підшлункової залози.


 

Лікування гострого панкреатиту

Лікування гострого панкреатиту багато в чому залежить від тяжкості захворювання. У більшості випадків, при відносно легкому і неускладненому перебігу хвороби лікування проводиться в терапевтичних відділеннях. При розвитку несприятливої еволюції, розвитку ускладнень або панкреонекрозу (відмирання тканин підшлункової залози) хворі поступають в відділення інтенсивної терапії для проведення адекватного лікування.

Лікування гострого панкреатиту

Докладніше про ускладнення гострого панкреатиту
В основі лікування гострого панкреатиту з неускладненим перебігом лежать наступні принципи:

  • розвантаження підшлункової залози;
  • корекція водно-електролітних порушень;
  • енергетична підтримка;
  • усунення першопричини (якщо це можливо);
  • симптоматичне лікування.

Зниження навантаження на підшлункову залозу і зменшення її синтетичної активності є вкрай важливим принципом з двох причин. По-перше, при зниженні активності залози зменшується продукція травних ферментів, які надають несприятливу дію на її тканини. По-друге, зменшення навантаження сприяє більш швидкій і повній регенерації пошкоджених структур і клітин.

Зняття навантаження з підшлункової залози здійснюють наступними шляхами:

Дієта. Надходження їжі в шлунок є одним з головних факторів, які стимулюють зовнішню секрецію підшлункової залози. Усунення цього шляхом припинення харчування (старий принцип лікування – голод, холод і спокій) дозволяє значно знизити рівень травних ферментів. При необхідності продовження ентерального харчування (тобто харчування з використанням шлунково-кишкового тракту) в область після дванадцятипалої кишки може бути поміщений спеціальний зонд, по якому можуть подаватися особливі живильні суміші.

Лікарські засоби. Деякі лікарські препарати (соматостатин, октреотид) надають вплив на клітини підшлункової залози, зменшуючи їх секреторну активність.
Корекція водно-електролітних порушень проводиться шляхом внутрішньовенного вливання рідин. Склад рідин може бути різним і підбирається залежно від типу порушення, а також від домінуючої симптоматики і загального стану хворого. Найбільш часто використовується фізіологічний розчин, що являє собою стерильний 0,9% розчин NaCl у воді. Даний препарат дозволяє ефективно заміщати втрачені об’єми рідини, а також заповнює іони хлору, втрачені разом з блювотними масами. Нерідко використовують розчин глюкози, так як він дозволяє заповнити енергетичні втрати організму (які на тлі голоду, підвищеної температури і загального нездужання значно зростають). При необхідності включаються й інші рідини.

Вливання великих обсягів внутрішньовенних розчинів дозволяє зменшити ступінь інтоксикації, за рахунок «вимивання» токсинів з організму. Крім того, дані рідини стабілізують кровообіг у великих і дрібних судинах, покращують роботу внутрішніх органів. Основним показником нормального водно-електролітного балансу є адекватна продукція сечі.

Енергетична підтримка здійснюється шляхом внутрішньовенного введення спеціальних препаратів, що містять поживні частинки певного складу і типу. Основним багатим енергією продуктом є розчин глюкози. Однак при необхідності в раціон включають розчини амінокислот і емульсії жирів. При першій нагоді, коли функції підшлункової залози стабілізуються, хворі переводяться на звичайне харчування, яке є більш природним.

Первісна причина може бути усунена наступними заходами:
Застосування антибіотиків. У деяких випадках панкреатит викликається інфекційними агентами, які можуть бути знищені коректно підібраними антибіотиками. Однак у більшості випадків антибіотики призначають з метою профілактики інфекційних ускладнень, які можуть розвинутися на тлі порушеної функції кишечника.

Ретроградна холангіопанкреатографія. Ретроградна холангіопанкреатографія є малоінвазивною процедурою (не пов’язана з масивним пошкодженням тканин), в ході якої за допомогою спеціального інструменту видаляються камені або інші об’єкти, що викликали закупорку протоки підшлункової залози.

Хірургічне втручання. У деяких ситуаціях для лікування гострого панкреатиту або для усунення його первісної причини необхідно проведення хірургічної операції. При цьому проводяться як лапароскопічні втручання (введення невеликих маніпуляторів через 3 маленьких розрізи), так і лапаротомічні (широкий розріз передньої черевної стінки). Вибір операційної техніки залежить від типу ураження і ступеня запалення підшлункової залози. Якщо розвинулися ускладнення або виник панкреонекроз (відмирання тканин залози) необхідний широкий доступ до ушкоджених органів.
Симптоматичне лікування спрямоване на усунення болю та інших турбуюючих пацієнта клінічних проявах недуги. Заходи, що становлять основу даного лікування, роблять украй малий вплив на сам запальний процес у підшлунковій залозі і не сприяють усуненню первісної причини захворювання.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(1 голос, в середньому: 5 з 5)