Діагностика пілоростеноза
Діагностика пілоростеноза проводиться на підставі скарг і симптомів, а також даних інструментальних досліджень. При зверненні лікар-гастроентеролог або хірург запитують про скарги, з’ясовують, як давно вони з’явилися, яке лікування було призначено. Загальний огляд дозволяє встановити наслідки пілоростеноза (виснаження, сухість шкіри, млявість). У новонароджених лікар-неонатолог (фахівець з хвороб новонароджених) або дитячий хірург проводить пальпацію (обмацування) і перкусію живота. У малюків можна промацати нижній шлунковий сфінктер, якщо він потовщений. Однак, щоб лікар зміг поставити діагноз «пілоростеноз», він повинен отримати наочне підтвердження, тобто призначити дослідження, які візуалізують цю патологію, а також дозволяють діагностувати причину. Причина та ступінь вираженості стенозу є основними критеріями для вибору тактики лікування.
Дослідження для діагностики пілоростеноза
Оглядова рентгенографія
Звичайна рентгенографія називається оглядовою. Її проводять в положенні стоячи або лежачи, при цьому бажано отримати знімки у двох проекціях – спереду і збоку. За допомогою оглядової рентгенографії можна виявити лише непрямі ознаки пілоростеноза, виключити стани, при яких не можна проводити рентгеноконтрастне дослідження (наприклад, прорив виразки).
Рентгеноконтрастне дослідження шлунка (гастрографія)
Рентгенологічне дослідження може проводитися із застосуванням контрастної речовини, яка накопичується в порожнині шлунка і окреслює його контури на рентгені. Перед дослідженням потрібно видалити їжу через зонд. В якості контрасту застосовують суспензію сульфату барію, яку пацієнт повинен випити прямо перед дослідженням. Дітям зазвичай дають водну суспензію барію разом з грудним молоком (50 – 70 мл). Можливе застосування подвійного контрастування, яке включає введення контрасту і повітря через спеціальну трубку. Повітря заковтується і розправляє шлунок – це полегшує діагностику. За просуванням речовини лікарі стежать на екрані рентгена в режимі реального часу. Рентгенологічне дослідження проводиться повторно через 3, 6 і 24 години після прийому контрасту (так визначається стадія пілоростеноза).
Гастроскопія (ендоскопія шлунка)
Дослідження проводиться за допомогою гнучкого ендоскопа (гастроскопа). Ендоскоп являє собою апарат зі шлангом, який дозволяє оглядати нутрощі. Тоненький шланг вводиться через ніс або рот в стравохід, а потім у шлунок. Відеокамера на кінці ендоскопа передає картинку на екран монітора в збільшеному вигляді. Під час гастроскопії пацієнт лежить на лівому боці. Лікар може застосувати місцеву анестезію (зрошення слизової рота) або внутрішньовенний наркоз. Гастроскопія дозволяє з’ясувати причину пілоростеноза, забрати частину їжі і шлункового соку, а також зробити біопсію (взяття шматочка слизової оболонки для лабораторного дослідження).
Ультразвукове дослідження (УЗД)
Ультразвукове дослідження засноване на здатності луна-сигналу відбиватися від різних структур людського тіла в різному ступені. Дослідження шлунка та інших органів травної системи (печінка, підшлункова залоза, жовчний міхур і жовчні протоки) проводиться в положенні лежачи на спині. Датчик встановлюється над областю живота.
Електрогастрографія
Даний метод дозволяє оцінити стан моторно-евакуаторної функції шлунка. Електрогастрографія реєструє електричну активність шлунка в стані спокою (тонус), натщесерце («голодні» скорочення) і після прийому їжі. Важливим показником є час затримки евакуації їжі зі шлунка. Дослідження проводиться в положенні лежачи. Реєструючий електрод накладають над областю шлунка (потрібне місце визначають за допомогою рентгена). Ще один електрод (неактивний) потрібно накласти на праву ногу в області гомілки. Електроди будуть записувати електричну активність шлунка у вигляді графіка – гастрограмми. Перед записом гастрограмми пацієнту дають пробний сніданок, щоб стимулювати скорочення. Сніданок складається з 150 г білого хліба і склянки солодкого чаю. Запис ведеться протягом 15 – 30 хвилин.
Загальний аналіз крові
Загальний аналіз крові здається натщесерце. Береться кров з пальця. Аналіз включає визначення рівня клітинних елементів крові (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити), швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ – показник патології в організмі), гематокриту (співвідношення еритроцитів і рідкої частини крові), гемоглобіну (білок-транспортер кисню, знаходиться в еритроцитах).
Біохімічний аналіз крові
Біохімічний аналіз крові включає безліч параметрів, які відображають обмін речовин в організмі і ефективність різних процесів. При пілоростенозі обов’язково потрібно визначити рівень загального білка, білкових фракцій (альбуміни, глобуліни), а також таких речовин як глюкоза, сечовина, креатинін, білірубін, залізо, кальцій, натрій, хлор, калій, фібриноген. Для аналізу необхідно взяти кров з вени. Важливо здавати біохімічний аналіз натщесерце.
Електрокардіографія (ЕКГ)
Всім пацієнтам при явних ознаках пілоростеноза проводиться електрокардіографія (ЕКГ) – дослідження електричної активності серця. Це необхідно зробити тому, що втрата великої кількості іонів калію і кальцію викликає виражені порушення передачі електричного імпульсу по серцю, що викликає серцебиття і порушення серцевого ритму (аритмії), в тому числі і небезпечні для життя. ЕКГ проводиться в положенні лежачи на спині. Медсестра накладає над областю серця електроди і протягом декількох секунд записує ЕКГ на стрічку.
Псевдопілоростеноз
У новонароджених під маскою пілоростеноза може ховатися інша патологія – вроджений адреногенітальний синдром з втратою солі. Адреногенітальний синдром являє собою вроджене збільшення розмірів наднирників і їх підвищена функція. Ця форма зустрічається найчастіше у дівчаток і характеризується втратою солей натрію, калію, хлору. Симптоми цієї форми вродженої дисфункції наднирників дуже схожі на симптоми пілоростеноза (дитина відригує, не хоче їсти, не набирає вагу, може бути і блювота, видно скорочення шлунка в області живота). У зв’язку з тим, що пілоростеноз зустрічається частіше, то лікарі починають лікувати саме цю патологію.
Для діагностики псевдопілоростеноза призначається аналіз сечі, в якій виявляється високий рівень 17-кетостероїдів (продукти розпаду чоловічих гормонів, які при цій хворобі виробляються в надлишку).
20.09.2018 ufmm
Діагностика пілоростеноза проводиться на підставі скарг і симптомів, а також даних інструментальних досліджень. При зверненні лікар-гастроентеролог або хірург запитують про скарги, з’ясовують, як давно вони з’явилися, яке лікування було призначено. Загальний огляд дозволяє встановити наслідки пілоростеноза (виснаження, сухість шкіри, млявість). У новонароджених лікар-неонатолог (фахівець з хвороб новонароджених) або дитячий хірург проводить пальпацію (обмацування) і перкусію живота. У малюків можна промацати нижній шлунковий сфінктер, якщо він потовщений. Однак, щоб лікар зміг поставити діагноз «пілоростеноз», він повинен отримати наочне підтвердження, тобто призначити дослідження, які візуалізують цю патологію, а також дозволяють діагностувати причину. Причина та ступінь вираженості стенозу є основними критеріями для вибору тактики лікування.
Дослідження для діагностики пілоростеноза
Оглядова рентгенографія
Звичайна рентгенографія називається оглядовою. Її проводять в положенні стоячи або лежачи, при цьому бажано отримати знімки у двох проекціях – спереду і збоку. За допомогою оглядової рентгенографії можна виявити лише непрямі ознаки пілоростеноза, виключити стани, при яких не можна проводити рентгеноконтрастне дослідження (наприклад, прорив виразки).
Рентгеноконтрастне дослідження шлунка (гастрографія)
Рентгенологічне дослідження може проводитися із застосуванням контрастної речовини, яка накопичується в порожнині шлунка і окреслює його контури на рентгені. Перед дослідженням потрібно видалити їжу через зонд. В якості контрасту застосовують суспензію сульфату барію, яку пацієнт повинен випити прямо перед дослідженням. Дітям зазвичай дають водну суспензію барію разом з грудним молоком (50 – 70 мл). Можливе застосування подвійного контрастування, яке включає введення контрасту і повітря через спеціальну трубку. Повітря заковтується і розправляє шлунок – це полегшує діагностику. За просуванням речовини лікарі стежать на екрані рентгена в режимі реального часу. Рентгенологічне дослідження проводиться повторно через 3, 6 і 24 години після прийому контрасту (так визначається стадія пілоростеноза).
Гастроскопія (ендоскопія шлунка)
Дослідження проводиться за допомогою гнучкого ендоскопа (гастроскопа). Ендоскоп являє собою апарат зі шлангом, який дозволяє оглядати нутрощі. Тоненький шланг вводиться через ніс або рот в стравохід, а потім у шлунок. Відеокамера на кінці ендоскопа передає картинку на екран монітора в збільшеному вигляді. Під час гастроскопії пацієнт лежить на лівому боці. Лікар може застосувати місцеву анестезію (зрошення слизової рота) або внутрішньовенний наркоз. Гастроскопія дозволяє з’ясувати причину пілоростеноза, забрати частину їжі і шлункового соку, а також зробити біопсію (взяття шматочка слизової оболонки для лабораторного дослідження).
Ультразвукове дослідження (УЗД)
Ультразвукове дослідження засноване на здатності луна-сигналу відбиватися від різних структур людського тіла в різному ступені. Дослідження шлунка та інших органів травної системи (печінка, підшлункова залоза, жовчний міхур і жовчні протоки) проводиться в положенні лежачи на спині. Датчик встановлюється над областю живота.
Електрогастрографія
Даний метод дозволяє оцінити стан моторно-евакуаторної функції шлунка. Електрогастрографія реєструє електричну активність шлунка в стані спокою (тонус), натщесерце («голодні» скорочення) і після прийому їжі. Важливим показником є час затримки евакуації їжі зі шлунка. Дослідження проводиться в положенні лежачи. Реєструючий електрод накладають над областю шлунка (потрібне місце визначають за допомогою рентгена). Ще один електрод (неактивний) потрібно накласти на праву ногу в області гомілки. Електроди будуть записувати електричну активність шлунка у вигляді графіка – гастрограмми. Перед записом гастрограмми пацієнту дають пробний сніданок, щоб стимулювати скорочення. Сніданок складається з 150 г білого хліба і склянки солодкого чаю. Запис ведеться протягом 15 – 30 хвилин.
Загальний аналіз крові
Загальний аналіз крові здається натщесерце. Береться кров з пальця. Аналіз включає визначення рівня клітинних елементів крові (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити), швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ – показник патології в організмі), гематокриту (співвідношення еритроцитів і рідкої частини крові), гемоглобіну (білок-транспортер кисню, знаходиться в еритроцитах).
Біохімічний аналіз крові
Біохімічний аналіз крові включає безліч параметрів, які відображають обмін речовин в організмі і ефективність різних процесів. При пілоростенозі обов’язково потрібно визначити рівень загального білка, білкових фракцій (альбуміни, глобуліни), а також таких речовин як глюкоза, сечовина, креатинін, білірубін, залізо, кальцій, натрій, хлор, калій, фібриноген. Для аналізу необхідно взяти кров з вени. Важливо здавати біохімічний аналіз натщесерце.
Електрокардіографія (ЕКГ)
Всім пацієнтам при явних ознаках пілоростеноза проводиться електрокардіографія (ЕКГ) – дослідження електричної активності серця. Це необхідно зробити тому, що втрата великої кількості іонів калію і кальцію викликає виражені порушення передачі електричного імпульсу по серцю, що викликає серцебиття і порушення серцевого ритму (аритмії), в тому числі і небезпечні для життя. ЕКГ проводиться в положенні лежачи на спині. Медсестра накладає над областю серця електроди і протягом декількох секунд записує ЕКГ на стрічку.
Псевдопілоростеноз
У новонароджених під маскою пілоростеноза може ховатися інша патологія – вроджений адреногенітальний синдром з втратою солі. Адреногенітальний синдром являє собою вроджене збільшення розмірів наднирників і їх підвищена функція. Ця форма зустрічається найчастіше у дівчаток і характеризується втратою солей натрію, калію, хлору. Симптоми цієї форми вродженої дисфункції наднирників дуже схожі на симптоми пілоростеноза (дитина відригує, не хоче їсти, не набирає вагу, може бути і блювота, видно скорочення шлунка в області живота). У зв’язку з тим, що пілоростеноз зустрічається частіше, то лікарі починають лікувати саме цю патологію.
Для діагностики псевдопілоростеноза призначається аналіз сечі, в якій виявляється високий рівень 17-кетостероїдів (продукти розпаду чоловічих гормонів, які при цій хворобі виробляються в надлишку).
