Феназепам

Феназепам є досить поширеним в медицині препаратом, який використовується в основному для впливу на центральну нервову систему (ЦНС) людини. За медикаментозним ефектом він відноситься до групи транквілізаторів, так як пригнічує активність багатьох нервових центрів. Завдяки цьому досягається безліч різних ефектів.

Найбільш часто феназепам використовують для досягнення наступних ефектів:

  • Седативний. Седативний ефект – це заспокоєння при різних збуджених станах. Саме він часто необхідний в психіатрії.
  • Протисудомний. Протисудомний ефект необхідний, щоб швидко зняти у пацієнта судомний синдром. В іншому випадку існує небезпека порушення життєво важливих функцій (зупинка дихання або серцебиття, незворотні пошкодження органів). Для зняття судом на практиці застосовується частіше не феназепам, а інші препарати з його групи. Протисудомний ефект важливий для надання термінової допомоги при судомному синдромі.
  • Анксіолітичний. Даний ефект схожий за дією з седативним. Він полягає в усуненні тривожних станів, сильних переживань. Це також часто застосовується в психіатрії.
  • Міорелаксуючий. Даний ефект має на увазі розслаблення більшості м’язів організму. Він часто використовується в анестезіології, щоб підготувати організм до хірургічного втручання. Однак у феназепама даний міорелаксуючий ефект виражений відносно слабко.
  • Снодійний. Високі дози феназепаму дають виражений снодійний ефект. Його також часто використовують в психіатрії для заспокоєння буйних і збуджених пацієнтів.

Таким чином, феназепам володіє комплексною дією на нервову систему людини, що дозволяє використовувати його в різних напрямках медицини. Найбільш широко його застосовують в психіатрії, неврології та анестезіології (для додаткового наркозу або підготовки до операції).

Феназепам є одним з найбільш сильнодіючих серед бензодіазепінів. Потенційно він може викликати досить сильне звикання в майбутньому і, як наслідок, синдром відміни. У більшості країн продаж феназепама без рецептів заборонена через високу небезпеку для здоров’я при неправильному застосуванні. Заборонено також перевезення цього препарату через кордон без супутніх документів (довідка від лікаря про те, що препарат необхідний пасажиру).


 

Зміст:

 


 

 

 

Фармакологічна група феназепама

 

З точки зору фармацевтичної класифікації феназепам відноситься до бензодіазепінів. Діюча речовина у даного препарату – бромдігідрохлорфенілбензодіазепін. В цілому група бензодіазепінів володіє психоактивними властивостями. Для більшості препаратів цієї групи характерно пригнічення активності ЦНС, снодійний, заспокійливий і розслабляючий ефект різного ступеня вираженості.

Поряд з феназепамом до групи бензодіазепінів відносяться такі препарати:

  • діазепам;
  • лоразепам;
  • алпразолам;
  • клоназепам;
  • мідазолам та ін.

Незважаючи на схожий механізм впливу на ЦНС, не у всіх випадках ці препарати взаємозамінні. У кожного з них є свій спектр застосування, якого слід по можливості дотримуватися. Застосовувати будь-який з перерахованих вище аналогів, якщо пацієнту було призначено саме феназепам, не можна. Кожен препарат має свою тривалість дії, дозування і може по-іншому поєднуватися з іншими медикаментами (при комплексному лікуванні).

Після консультації з лікарем або фармацевтом феназепам можна замінити такими аналогами (препарати з тією самою діючою речовиною):

  • фенорелаксан;
  • фезанеф;
  • фезіпам;
  • елзепам;
  • транквезіпам.

 

Механізм дії препарату феназепам

Як вже говорилося вище, феназепам надає комплексну дію на центральну нервову систему. Цей вплив обумовлений в основному реакцією з певними рецепторами. Роботу ЦНС можна абстрактно уявити в вигляді клубка нервів, по яких одночасно проходить безліч імпульсів. Роздратування певних зон або структур головного мозку контролює не тільки емоції людини, але також рухи, чутливість, роботу внутрішніх органів і взагалі практично будь-які процеси. В організмі людини існує особлива речовина, гамма-аміномасляна кислота (ГАМК), яка погіршує проведення нервових імпульсів в ЦНС. Феназепам через рецептори підсилює дію цієї речовини, блокуючи деякі ділянки головного мозку. Саме цим пояснюються основні лікувальні впливи препарату.

Ефект від прийому феназепаму досягається завдяки наступним механізмам:

  • зменшення активності підкіркових структур головного мозку;
  • стимуляція рецепторів ГАМК (зменшує провідність нервових імпульсів);
  • ослаблення і гальмування спінальних рефлексів;
  • вплив на мигдалеподібне тіло (одна зі структур мозку) зменшує емоційні переживання, занепокоєння, страх і т. п.;
  • пригнічення клітин ретикулярної формації (одна зі структур мозку) зменшує роздратування нервової системи і полегшує процес засинання;
  • вплив на неспецифічні ядра таламуса (одна зі структур мозку);
  • гальмування моторного (рухового) імпульсу забезпечує припинення судом і розслаблення м’язів.

 

Таким чином, препарат надає комплексну дію на різні структури центральної нервової системи. Почасти це дає сильний ефект, який може використовуватися в лікуванні ряду патологій. З іншого боку такий складний вплив пов’язаний з певними ризиками (існує багато протипоказань і побічних ефектів). Саме тому препарат продається тільки за рецептом і ні в якому разі не застосовується без призначення фахівця.


 

 

 

Скільки феназепам виявляється в крові і сечі?

Незважаючи на те, що ефект від феназепама триває зазвичай 6 – 8 годин (не більше доби), залишкові дози можуть виявлятися в крові і в сечі більш тривалий час. В середньому продукти розпаду даного препарату виводяться протягом тижня. За цей період його можна виявити за допомогою хіміко-токсикологічного аналізу крові або сечі. Дане дослідження є дуже дорогим і застосовується досить рідко. Залишкова кількість феназепама в крові вже не дає токсичних ефектів при прийомі інших медикаментів або алкоголю.

Слід зазначити, що при деяких захворюваннях печінки або нирок термін повного виведення препарату з організму може дещо збільшитися. Це пояснюється тим, що саме печінка і нирки «нейтралізують» феназепам та сприяють його виділенню із сечею. У випадку тяжких розладів в роботі цих органів препарат не призначають саме тому, що він довгий час не виведеться з організму.


 

 

Показання до застосування феназепама

 

Завдяки широкому спектру дії феназепам застосовують в різних областях медицини і з різними цілями. У більшості випадків його призначають планово після ретельного обстеження пацієнта. Курс лікування ведеться з періодичними консультаціями лікаря. В екстремальних ситуаціях або при відсутності альтернативних препаратів феназепам може бути застосований і разово (наприклад, для зняття судом). У всіх випадках доводиться рахуватися з широким спектром побічних ефектів.

Найчастіше Феназепам призначають при таких захворюваннях і патологічних станах:

  • реактивні психози;
  • патологічна дратівливість;
  • підвищена тривожність;pokazannya-do-zastosuvannya-fenazepama
  • нервові зриви;
  • необгрунтована зміна настрою (емоційна лабільність);
  • безсоння;
  • абстинентний синдром (ломка) після припинення прийому алкоголю або наркотичних препаратів;
  • деякі розлади вегетативної нервової системи;
  • нервові тики;
  • при деяких судомних станах;
  • при деяких формах шизофренії;
  • при деяких формах епілепсії;
  • панічні стани;
  • деякі фобії;
  • для премедикації (медикаментозної підготовки) перед хірургічним втручанням.

 

Слід зазначити, що багато вищеперелічених станів є нормальним проявом емоцій. Відрізнити патологічні розлади психіки від норми може тільки фахівець після обстеження пацієнта. Тривале застосування феназепама обгрунтовано в основному при хронічних психічних розладах. Іноді його застосовують для профілактики гострих емоційних стресів (смерть близької людини, погані звістки і ін.), але теж після консультації з лікарем.


 

 

 

Чи допомагає феназепам при страхах?

Феназепам може знімати всілякі тривожні стани. Цей його ефект часто застосовується для лікування шизофренії, різних видів параної і інших психічних захворюваннях. При даних патологіях він знімає відповідні симптоми. Також препарат можна використовувати одноразово в разі панічної атаки.

Слід зазначити, що у всіх цих випадках феназепам не є препаратом вибору, так як його дія на організм буде комплексною. Існують анксіолітики із більш вузьким спектром дії, застосування яких буде більш безпечним і ефективним. Однак в разі сприйнятливості пацієнта саме до феназепаму, він може бути призначений у вигляді досить тривалого курсу лікування. Зрозуміло, при цьому пацієнта регулярно повинен спостерігати фахівець.


 

 

Чи можна пити алкоголь і феназепам?

Вживати алкоголь одночасно з прийомом феназепама категорично заборонено через високу небезпеку ускладнень. Алкоголь сам по собі впливає на центральну нервову систему, а при прийомі феназепама він підсилює дію препарату. До того ж, при одночасному впливі алкоголю може не подіяти необхідний лікувальний ефект. Іншими словами, пацієнту препарат може не допомогти, зате побічні ефекти і симптоми передозування значно посиляться.

Так як феназепам потенційно може пригнічувати життєво важливі процеси (дихання і серцебиття), його прийом одночасно з алкоголем просто небезпечний для життя. Ступінь небезпеки прямо пропорційна дозі алкоголю і препарату. У разі регулярного прийому феназепаму протягом тривалого часу, алкоголь не можна вживати протягом усього курсу лікування. Лише після поступового зниження дози, а потім повної відміни препарату можна вживати спиртні напої. У більшості випадків час їх вживання і дозу краще заздалегідь обговорити з лікарем.


 

 

З якого віку дітям можна приймати феназепам?

В цілому вважається, що група бензодіазепінів, до якої відноситься і феназепам, може чинити дуже сильний вплив на дитячий організм. Оскільки основний ефект феназепаму – пригнічення різних процесів в ЦНС, його застосування в дитячому віці може бути просто небезпечним. В даний час не зібрано точних даних про безпечне дозування в дитячому віці, тому препарат не призначають пацієнтам молодше 18 років.

Якщо дитина прийме стандартну для дорослого дозу феназепаму, високий ризик передозування або розвитку серйозних побічних ефектів. Найбільш важкими з них є виражене порушення свідомості, дихання, серцебиття, а також кома. Проблема полягає в тому, що такий же ефект можуть дати і менші дози (адже дитячий організм є більш чутливим). Саме тому даний препарат не призначають дітям.


 

 

Чи можна феназепам при цукровому діабеті?

В принципі, цукровий діабет не є протипоказанням до застосування феназепама, так як даний препарат не підвищує рівень цукру в крові. Проте, при даній патології його потрібно приймати з обережністю. Обов’язково слід повідомити лікаря про наявність у пацієнта цукрового діабету, навіть якщо в момент обстеження рівень цукру в нормі.

Справа в тому, що при цукровому діабеті можуть виявитися пошкодженими деякі внутрішні органи. Патологія цих органів здатна змінити ефект від прийому феназепаму. Наприклад, при діабетичній нефропатії препарат буде повільніше виводитися з організму, отже, його дія може бути більш тривалою і токсичною. Зростає ризик передозування і побічних ефектів.


 

 

 

Інструкція по застосуванню препарату феназепам

Феназепам можна придбати у вигляді таблеток або розчину для внутрішньом’язових і внутрішньовенних ін’єкцій (уколів). Ліки слід приймати саме в тій формі і дозі, які були прописані лікарем. Тільки в цьому випадку його дія буде оптимальною і посприяє одужанню.

Таблетки запивають невеликою кількістю рідини. Синхронізація прийому таблеток з їжею не має принципового значення. Найчастіше феназепам п’ють на ніч, щоб уникнути побічного ефекту у вигляді сонливості вдень. Ампули з розчином продаються в готовій до вживання формі. Розчин набирають в шприц і роблять ін’єкцію в м’яз або у вену. Після введення або вживання феназепама рекомендується залишатися вдома і не займатися роботою, що вимагає високої концентрації уваги або фізичного навантаження.

 

Термін придатності препарату феназепам

Стандартний термін зберігання таблеток феназепам у більшості виробників становить 3 роки. При неправильному зберіганні він зменшується. Препарат слід зберігати в сухому, захищеному від сонця місці. Оптимальна температура для зберігання – не більше 25 градусів.

Чим небезпечний прострочений феназепам?

Будь-яка фармакологічна продукція має термін придатності, після закінчення якого її застосування стає небезпечним. Феназепам за механізмом дії є транквілізатором, тобто препаратом, що впливає на центральну нервову систему. Прострочений препарат може дещо змінювати хімічну структуру речовини. Також в ньому можуть накопичуватися з часом інші сполуки (домішки). По-перше, внаслідок цього феназепам може просто не подіяти на пацієнта (не дасть очікуваного лікувального ефекту). По-друге, домішки та інші хімічні сполуки можуть бути токсичними. В першу чергу, це підвищує ризик різних побічних ефектів, пов’язаних з впливом на ЦНС.  Прострочений феназепам може становити серйозну небезпеку, так як змінена дія препарату може викликати зупинку дихання або серцебиття.


 

 

 

Побічні ефекти феназепаму

При застосуванні феназепама можлива поява різних побічних ефектів. Так як препарат впливає на різні структури в центральній нервовій системі, через неї він може впливати на різні органи і тканини. Цим пояснюється широкий спектр можливих проблем. В цілому, однак, вони з’являються досить рідко. Побічні ефекти більш характерні для пацієнтів з певними протипоказаннями або при неправильно вживанні препарату (некоректна доза або режим прийому).

При застосуванні феназепама можуть з’явитися такі побічні ефекти:

  • Шкірний висип і свербіж. Найчастіше ці симптоми є ознакою непереносимості певних компонентів препарату і являють собою форму алергічної реакції.
  • Сонливість, втома і апатія. Є проявами седативного ефекту і досить поширені. Через ці побічні ефекти феназепам не рекомендується застосовувати під час роботи водіям, диспетчерам і представникам інших спеціальностей, які потребують підвищеної уваги.
  • Головний біль. Є досить поширеним побічним ефектом, але з’являється нерегулярно і далеко не у всіх пацієнтів.
  • Депресія, пригніченість. Є наслідком пригнічення центральної нервової системи. Ці симптоми можуть супроводжувати пацієнта протягом усього курсу лікування. При схильності до суїциду препарат намагаються не призначати.
  • Порушення координації. Можуть виражатися в нестійкості, непевності ходи, незвичайних рухах. Даний побічний ефект з’являється рідко і в основному при лікуванні високими дозами препарату.
  • Помутніння свідомості і погіршення пам’яті. Є наслідком пригнічення ЦНС і досить поширені протягом лікування.
  • Тремор (мимовільне тремтіння в кінцівках). Спостерігається дуже рідко. У пацієнтів з епілепсією препарат може викликати напад.
  • Порушення лібідо (підвищення або зниження сексуального потягу). Пояснюється впливом на певні зони в ЦНС.
  • Порушення сечовипускання. Можуть спостерігатися як затримка, так і нетримання сечі.
  • Порушення на рівні органів шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Порушення можуть бути різноманітними і зачіпати роботу різних органів. Вони пояснюються непереносимістю препарату або порушеннями іннервації гладких м’язів, які контролюють роботу шлунково-кишкового тракту. Можлива слинотеча або сухість у роті, печія, блювання або біль у животі. Протягом лікування пацієнт може страждати від закрепів або, навпаки, діареї (розлади шлунка).
  • Дисменорея. У жінок тривалий прийом може викликати порушення менструального циклу.
  • Зниження артеріального тиску. Рідкісний побічний ефект.
  • Зниження маси тіла. Може виникнути на тлі тривалого прийому препарату через відсутність апетиту і порушень з боку шлунково-кишкового тракту.
  • Порушення зору (двоїння в очах, відсутність чіткості, туман перед очима). Відзначається рідко, в основному при прийомі високих доз препарату.
  • Вроджені вади розвитку. Виникають у дітей у разі, якщо мати приймала препарат під час вагітності в першому триместрі.

 

Також на тлі прийому феназепаму можуть спостерігатися відхилення в деяких результатах аналізів. Зокрема, в загальному аналізі крові часто спостерігається зниження рівня лейкоцитів, тромбоцитів або еритроцитів (анемія), проте всі види клітин крові знижуються рідко. В лейкоцитарній формулі знижені в основному нейтрофіли. Після закінчення лікування зміни в аналізах крові можуть спостерігатися ще деякий час (в середньому 1 – 2 тижні).

Дуже рідко при використанні феназепама виникають так звані парадоксальні побічні ефекти (протилежні основної дії препарату). Наприклад, можливий напад психозу або сильне збудження.

В цілому ж треба зазначити, що більшість побічних ефектів, перерахованих вище, з’являється тільки на тлі тривалого застосування або після зміни дозування під час курсу лікування. Якщо слідувати призначенням лікаря, ймовірність появи цих порушень сильно знижується.


 

 

Чи викликає феназепам галюцинації?

chi-viklikaye-fenazepam-galyutsinatsiyi

Феназепам має досить широкий спектр дії на нервову систему, але не є галлюциногенним препаратом.
Навіть при його тривалому застосуванні даний побічний ефект зустрічається виключно рідко. У пацієнтів, що скаржаться на галюцинації при прийомі феназепама, в більшості випадків спостерігається несумісність прийому декількох лікарських препаратів. Також слід врахувати, що при деяких захворюваннях, які можуть лікувати феназепамом, галюцинації є одним з можливих симптомів. Таким чином, сам феназепам галюцинацій не викликає, і при їх появі потрібно шукати іншу, більш реальну причину проблеми.


 

 

Чи можна приймати феназепам в літньому віці?

Похилий вік (після 65 років) є відносним протипоказанням для застосування феназепама. Через особливості роботи ЦНС препарат може спровокувати так званий сенільний делірій (старечий психоз). Він проявляється незабаром після вживання деяких психотропних препаратів. Даний стан характеризується порушенням, помутнінням свідомості, метушливістю, порушеннями мови. Ці симптоми поступово проходять. Зважаючи на небезпеку даного ускладнення феназепам призначається літнім людям тільки в крайньому випадку.


 

 

Через скільки діє феназепам?

Час дії феназепаму становить в середньому 3 – 6 годин, але деякі його ефекти можуть зберігатися трохи довше. Час настання дії залежить від способу введення препарату. При пероральному (в таблетках) прийомі це близько 15 – 20 хвилин, при внутрішньом’язовому введенні – швидше, а при внутрішньовенному – ще швидше.

На тривалість дії феназепаму можуть вплинути наступні фактори:

  • патологія, від якої призначається препарат;
  • доза препарату;
  • комбінація з іншими ліками;
  • стан нервової системи;
  • індивідуальна чутливість до препарату.

 

За час дії зазвичай приймають період, коли в крові знаходиться найбільша концентрація препарату. Поступово (в разі феназепама – приблизно за 6 годин) він зв’язується в печінці з різними ферментами і виводиться з організму з сечею і в меншій мірі – з калом.

Метаболіти (продукти обміну феназепама і його пов’язані форми) можна виявити в крові ще довгий час – 18 годин і більше. Однак вони вже не мають такої гнітючої дії на центральну нервову систему (ЦНС). При передозуванні або неправильному поєднанні препаратів різні побічні ефекти і порушення можуть тривати і більше 6 годин.


 

 

Сумісність і взаємодія феназепама з іншими препаратами

Феназепам цілком сумісний з більшістю найбільш поширених препаратів і не дає будь-якого токсичного ефекту. Однак існують і деякі групи медикаментів, одночасне призначення з якими буде небезпечним. Йдеться, в першу чергу, про препарати зі схожим впливом на центральну нервову систему. При неправильному прийомі (без консультації з лікарем або фармацевтом) можлива несумісність препаратів. Зазвичай при цьому відбувається потенціювання (посилення) або інгібування (пригнічення) дії одного з них.

Феназепам не сумісний з наступними ліками і групами препаратів:

  • Леводопа. Даний препарат часто призначають пацієнтам з хворобою Паркінсона. Поєднання з феназепамом зменшує ефект леводопи, і стан пацієнта може погіршитися.
  • Антигіпертензивні препарати (для зниження тиску). Препаратами для зниження тиску користується дуже багато людей. Існує кілька груп антигіпертензивних препаратів з різними механізмами дії. Однак поєднання будь-якого з них з феназепамом може посилити антигіпертензивний ефект. В результаті доза, призначена лікарем, знизить тиск не до норми, а викличе гіпотонію (аж до шокового стану).
  • Протиепілептичні і антипсихотичні препарати. Більшість препаратів цієї групи застосовується в психіатрії і, як і феназепам, впливає на рецептори в ЦНС. В результаті пригнічення може бути дуже сильним, що призведе до коми і порушення життєво важливих функцій.
  • Снодійні засоби. Так як феназепам теж може використовуватися в якості снодійного, його використання в поєднанні з іншими схожими засобами часто викликає порушення життєво важливих функцій.
  • Міорелаксанти. Міорелаксанти призначаються для розслаблення м’язів (при деяких проблемах з нервовою системою, перед хірургічним втручанням і ін.). Так як феназепам має схожий ефект, розслаблення м’язів може бути занадто сильним і торкнутися важливої для життя групи (наприклад, дихальні м’язи).
  • Наркотичні анальгетики (знеболюючі засоби). Знеболюючий ефект цієї групи препаратів пов’язаний з впливом на рецептори в ЦНС. Одночасний прийом феназепама небезпечний зупинкою дихання і серцебиття.
  • Етиловий спирт. Алкоголь викликає пригнічення центральної нервової системи, як і феназепам. Їх комбінація може порушити життєво важливі процеси.
  • Зидовудин. Зидовудин є противірусним препаратом, який в наш час використовується відносно рідко. Його, наприклад, включають до складу комбінованої терапії при ВІЛ-інфекції. Препарат токсичний для кісткового мозку, а одночасний прийом феназепама підсилює цю дію.
  • Клозапін. Клозапін – антипсихотичний засіб (нейролептик), який використовують іноді при лікуванні шизофренії, біполярного розладу, маніакально-депресивного синдрому та інших психічних захворювань. При одночасному прийомі з феназепамом може викликати зупинку дихання.
  • Іміпрамін. Цей препарат є антидепресантом, який досить широко використовується в психіатрії. Феназепам підвищує концентрацію іміпраміну в крові, через що можливі різні побічні ефекти або передозування.

 

Слід уникати поєднання феназепама з вищепереліченими лікарськими засобами. Побічні реакції та серйозне погіршення стану хворого можливо навіть при застосуванні обох препаратів в терапевтичних дозах, призначених лікарем.


 

 

Що буде якщо випити феназепам вдень?

Нервова система людини має різну активність протягом доби. В першу чергу, це залежить від біоритмів людини, але в цілому можна сказати, що організм активніше вдень і відпочиває вночі. Основна дія феназепаму – це гальмування різних процесів на рівні ЦНС. Дія ця залишається незмінною, незалежно від часу доби, але результат може дещо відрізнятися.

Феназепам надає сильний заспокійливий, розслаблюючий і снодійний ефект, який сприяє повноцінному відпочинку організму. Саме тому препарат призначають в основному перед сном. Якщо необхідно приймати його кілька разів, то найбільшу дозу радять залишати на ніч. У такому випадку дія феназепама буде гармонійніше поєднуватися з природним біоритмом.

Якщо ж прийняти велику дозу феназепаму вдень, то пацієнт захоче спати, погіршиться увага, розумові здібності, координація рухів. Організм розслабиться, і у людини сильно знизиться працездатність. Вона не зможе ні працювати, ні водити автомобіль, ні виконувати будь-які активні рухи. Через це стає вище ризик депресії (людина постійно пригнічена), збиваються біоритми (пацієнт спить вдень і не хоче спати ввечері), з’являються інші схожі проблеми. Тому призначати і приймати феназепам вдень можна, але при цьому потрібно враховувати всі перераховані вище проблеми, які можуть виникнути. У більшості ж випадків препарат призначають приймати перед сном.


 

 

Яка смертельна доза таблеток феназепам?

В принципі, достовірних даних про смертельну дозу феназепама немає, так як на силу дії впливає досить багато різних факторів. Найбільші терапевтичні дози зазвичай використовуються для лікування епілепсії (до 10 – 15 мг / добу), а максимальна разова доза становить близько 3 мг. Однак перевищення цих доз веде до передозування і не так часто закінчується саме летальним результатом.

Смерть при передозуванні феназепама може наступити в наступних випадках:

  • значне перевищення максимальної разової дози (10 мг і більше);
  • одночасний прийом феназепама і інших препаратів зі схожим механізмом дії;
  • одночасний прийом феназепама і великої кількості міцного алкоголю;
  • зневага протипоказаннями (важкі патології серця, легенів, нирок та ін.);
  • висока індивідуальна чутливість до препарату (зустрічається рідко).

 

Також ризик летального результату вище при внутрішньовенному введенні препарату, ніж при вживанні таблеток. На всмоктування таблеток впливають свої чинники, і значна доза речовини просто не потрапить у кров. При внутрішньовенному ж введенні вся доза швидко досягає рецепторів в ЦНС, що може викликати серйозні порушення.

Смерть в більшості випадків настає через серйозне порушення регуляції життєво важливих функцій – зупинка дихання, зупинка серцебиття, критичне падіння артеріального тиску (шок), глибоке пригнічення свідомості. Слід зазначити, що значну частину пацієнтів, які намагалися накласти на себе руки за допомогою феназепама, все ж рятують, так як всі порушення розвиваються поступово.

Таким чином, однозначну смертельну дозу препарату визначити дуже складно, так як для кожної людини в різних ситуаціях вона буде різною. Однак потенційно передозування може стати причиною летального результату, тому препарат ні в якому разі не можна застосовувати без призначення лікаря або відхилятися від запропонованих дозувань.


 

 

Від чого допомагає феназепам?

Феназепам впливає на рецептори в центральній нервовій системі, і його вплив на організм досить різноманітний. Більшість ефектів даного препарату пов’язані з гальмуванням активності нервової системи. В першу чергу, це зняття тривоги, сильного психоемоційного стресу, переживань, а також сонливість. У меншій мірі препарат викликає розслаблення м’язів, усуває конвульсії (наприклад, при епілепсії), полегшує синдром відміни (при залежності від інших речовин). Всі ці лікувальні ефекти використовуються в різних областях медицини, тому феназепам може допомогти при досить великій кількості різних недуг.

Феназепам найчастіше призначається при наступних патологіях і порушеннях:

 

В принципі, при кожному з цих станів феназепам є лише одним з можливих компонентів лікування. На практиці його рідко використовують в якості основного засобу через досить велику кількість побічних ефектів. В кожному окремому випадку доцільність призначення даного препарату повинен вирішувати лікар.


 

Чи викликає феназепам сильне звикання і залежність?

Феназепам відноситься до препаратів, які можуть викликати звикання при тривалому вживанні. Це пов’язано з особливостями роботи центральної нервової системи, на яку, в першу чергу, і впливає препарат. Для профілактики звикання пацієнтам зазвичай призначають невеликі дози препарату, а загальна тривалість курсу лікування, як правило, не перевищує 2 тижнів. Якщо є необхідність в більш тривалому прийомі, то потім феназепам скасовують шляхом поступового зменшення дози, щоб не спровокувати синдром відміни.

Тривалість і дози, які можуть викликати звикання, багато в чому індивідуальні для кожного пацієнта. У людей, що страждали в минулому від алкогольної або наркотичної залежності, звикання розвивається швидше. Щоб уникнути звикання пацієнтам ні в якому разі не можна самостійно починати прийом феназепама або відхилятися від доз, запропонованих лікарем.


 

 

Чи можна випити дві таблетки феназепама відразу?

Феназепам випускається в таблетках і ампулах для ін’єкцій в різних дозах. Стандартна дозування таблеток – 0,5 мг, 1 мг і 2,5 мг. Деякі виробники вказують вміст активної речовини в грамах. Відповідно дози складуть 0,0005 г, 0,001 г і 0,0025 г. В упаковці міститься від 10 до 50 таблеток (в залежності від форми випуску).

Лікар, виписуючи пацієнта препарат, зазвичай вказує необхідну дозу і лише в деяких випадках обумовлює, які таблетки зручніше брати і як їх приймати протягом дня. Якщо разова доза для пацієнта становить 1 мг, а у нього таблетки з дозуванням 0,5 мг, то йому не просто можна, а потрібно випити 2 таблетки відразу. Як і в разі інших медикаментів, слід звертати увагу на вказану дозування. Люди з поганим зором можуть для гарантії показати рецептурний бланк від лікаря в аптеці. Фармацевт, продавши препарат, докладно пояснить, по скільки таблеток і як часто необхідно приймати ліки.

У разі випадкового прийому подвійної дози ймовірність передозування не так вже висока. Найчастіше просто посилиться основна дія препарату, пацієнт захоче спати, злегка порушиться координація рухів, погіршиться концентрація. Якщо одночасно прийняти 2 таблетки по 2,5 мг, то загальна разова доза вийде 5 мг. Така доза дійсно може викликати досить серйозні наслідки (сплутаність свідомості, тремтіння, виражену сонливість, слабкість і ін.). Щоб уникнути випадкового передозування пацієнтам рекомендується купувати ту лікарську форму, яка найзручніше підходить під призначення лікаря. Наприклад, якщо запропонована добова доза 3 мг, розбита на 3 прийоми, то краще за все купити таблетки по 1 мг і приймати по 1 штуці 3 рази в день.


 

Чи викликає феназепам ейфорію (кайф)?

Впливаючи на рецептори в ЦНС, феназепам дійсно може викликати деяку подобу ейфорії, однак це не обов’язковий ефект при його застосуванні. У більшості випадків після прийому препарату пацієнт просто міцно засинає і не обов’язково бачить при цьому сновидіння. Це пояснюється тим, що феназепам не діє безпосередньо на ті ділянки головного мозку, які відповідальні за сновидіння і галюцинації (на відміну від деяких інших психотропних препаратів). Збільшення дози ліків з метою досягти ейфорії в більшості випадків закінчується передозуванням або виникненням небезпечних побічних ефектів.

19.10.2016
  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(10 оцінок, в середньому: 5 з 5)