Стоматит. Види, симптоми, лікування

Стоматит це загальний термін, що позначає всі запальні процеси на слизовій оболонці порожнини рота. Процес може поширюватися на слизову язика, піднебіння, губ, щік. Якщо вогнища ураження розташовані на обмеженій області, то захворювання може носити інші назви:

  • глосит (запалення язика)
  • палант (запалення на піднебінні)
  • гінгівіт (запалення слизової оболонки ясен)

Зміст:


 

Стоматит найбільш поширений в дитячому віці. Маленькі діти постійно засовують в рот різні предмети, пробують їх на смак, в той час як їх імунітет поки ще не забезпечує надійний захист від інфекцій.


Стоматит у немовлят і дітей раннього віку

Дітки раннього та дошкільного віку частіше хворіють стоматитом, така вікова особливість їх імунної системи і звичка все пробувати на смак і не мити руки. Враховуючи дитячий імунітет, стоматит у віці до 5 років має свої особливості перебігу.

Стоматит у немовлят і дітей раннього віку

Стоматит у дітей старше 5 років протікає також, як і у дорослих.

Види стоматитів, що найбільш часто зустрічаються у дітей у віці до 5 років:

1. Вірусний герпетичний стоматит – найбільш часто зустрічається у дітей у віці від 1 року до 5 років, що пов’язано з першою зустріччю дитячого імунітету з герпетичною інфекцією, такий собі «дебют» герпесу. У результаті такого стоматиту у дітей формуються антитіла (імуноглобуліни G) до вірусу простого герпесу, які захищають організм від рецидиву герпесу, адже цей вірус нікуди не дівається, а «дрімає» в організмі практично все життя. Повторні герпетичні висипання на губах, обличчі, в ротовій порожнині (рецидиви і загострення) у таких діток можливі тільки при зниженні захисних сил, наприклад, після грипу або стресу. Особливо важко герпетичний стоматит протікає у немовлят, при цьому висипання поширюються за межі ротової порожнини на шкіру губ та обличчя, небезпечно ускладненнями, пов’язаними з ураженням центральної нервової системи.

2. Кандидозний або грибковий стоматит – характерний для діток від народження до 3-х років. Розвиток такого стоматиту пов’язаний з порушенням нормальної мікрофлори ротової порожнини, тобто недоліком «хороших» бактерій, попаданням грибів через соски, пустушки, молоко, молочні залози. У дітей до місячного віку мікрофлора взагалі тільки заселяється. Гарним живильним середовищем для грибів є молоко – основна їжа діток до 3-х років. Прийом антибіотиків є частою причиною кандидозного стоматиту.

3. Бактеріальний стоматит – частіше зустрічається у діток старше 1 року, бактеріальне запалення розвивається на тлі травматичного стоматиту. Слизова оболонка рота у малюків дуже тонка і ніжна, і травмується як високими, так і низькими температурами, іграшками, пальчиками. У роті завжди є бактерії, це нормально, але при наявності ранок ці бактерії викликають бактеріальний виразковий стоматит.

Також для дитячого віку характерні гострі види стоматитів. Хронічний стоматит розвивається у дітей з поганим імунітетом і у неблагополучних сім’ях, в яких не дотримуються елементарних правил гігієни.

Ознаки і симптоми стоматиту у дитини

Діти, які не вміють говорити, скарги природно, не пред’являють. Та й батьки відразу не можуть зрозуміти, що у малюка стоматит, зміни в порожнині рота часто виявляють через кілька днів від початку хвороби.

Початок стоматиту, як запідозрити у малюка це захворювання?

Захворювання починається гостро, часом навіть раптово:

  • малюк вередує, кричить без видимої на те причини, погано спить;
  • дитина може бути млявою, апатичною;
  • засовує пальчики в рот, при цьому нервує;
  • спостерігається підвищена слинотеча;
  • підвищується температура тіла, часто до 40С;
  • відмовляється від їжі, а під час їжі вередує;
  • діти, яким подобаються пустушки, несподівано відмовляються від них;
  • можливий частий рідкий стілець, особливо при грибковому стоматиті;
  • можлива блювота;
  • при важкому перебігу можуть збільшитися лімфатичні вузли шиї.

До слова, багато мам такі симптоми часто пов’язують з хворобливим прорізуванням зубів! Без огляду ротової порожнини не обійтися.

Як виявити стоматит в ротовій порожнині у дитини?

Звичайно, краще звернутися до педіатра. Але мама і сама може побачити виразки в роті у дитини. Для цього необхідно взяти ложечку або одноразовий шпатель (можна купити в аптеці), і ретельно оглянути порожнину рота в такій послідовності:

  • всі поверхні язика;
  • тверде піднебіння – верхня поверхня ротової порожнини;
  • м’яке піднебіння – під язиком;
  • внутрішні поверхні щік;
  • внутрішні поверхні губ, ясна;

потім трохи натискаючи на верхню поверхню язика, оглянути піднебінні дужки і задню стінку горла, необхідно пам’ятати про те, що ранки стоматиту можуть локалізувати на мигдалинах. Оглядати необхідно при хорошому освітленні, для цього краще використовувати маленький ліхтарик. Процедура для малюка звичайно неприємна, тому дуже важливо його відвернути в цей час, а якщо не виходить, то нехай трохи поплаче, під час крику оцінити стан слизової набагато легше.

Головна особливість стоматиту у дітей до 5 років – виражена інтоксикація (дуже висока температура тіла, блювота, слабкість, відмова від їжі та інше), якої у дорослих може і не бути.

Як виглядає стоматит у дітей?

Зміни на слизових оболонках рота такі ж, як і у дорослих, їх характер залежить від виду стоматиту. Але потрібно бути дуже уважними, так як у дітей з хорошим імунітетом язвочка у роті може бути єдина і невеликих розмірів, її не завжди легко розгледіти, але при цьому інтоксикація може бути досить вираженою.

Чи можуть ранки при стоматиті у дитини кровоточити?

При стоматиті уражається слизова оболонка структур ротової порожнини, яка у діток дуже тонка і ніжна. При важкому перебігу захворювання руйнуються ділянки слизової оболонки, в запальний процес втягуються і кровоносні судини, які можуть кровоточити.

Так, для герпетичного стоматиту характерне утворення бульбашок, які розкриваються, а на їх місці утворюються афти – виразки що кровоточать. А при грибковому стоматиті утворюється білий або сірий наліт, після зняття якого також можна побачити що кровоточить. Практично завжди є кровоточивість при ураженні стоматитом ясен.

Кровоточивість вказує на тяжкість стоматиту. Також цей симптом часто супроводжується неприємним, часом навіть гнильним запахом з рота.

Принципи лікування стоматиту з кровоточивістю такі ж, як і при стоматиті без цього симптому. Можна додати засоби, які зміцнюють стінки судин і кровоспинні препарати (вітаміни А, Е, С, кальцію глюконат, амінокапронова кислота).


Види стоматиту залежно від тривалості перебігу

Гострий стоматит швидко розвивається і швидко проходить (конкретний час залежить від причин захворювання, див. Нижче). Зазвичай люди, які перенесли гострий стоматит, мають більш високу схильність до повторного розвитку захворювання.

Хронічний стоматит триває довго, насилу піддається лікуванню. На місці старглосит (запалення язика)их вогнищ запалення постійно з’являються нові, розвивається дистрофія слизової оболонки.

Види хронічного стоматиту

Рецидивуючий стоматит. Після того, як одні вогнища запалення на слизовій оболонці проходять, на їх місці з’являються нові. Такі рецидиви відзначаються постійно, протягом тривалого часу. Захворювання зазвичай протікає хвилеподібно, з періодами загострень і поліпшення стану.

Лейкоплакія. Зміна слизової оболонки порожнини рота, яке виникає в результаті хронічного перебігу стоматиту і проявляється у вигляді вогнищ зроговіння.


 

Види стоматитів в залежності від причини

 

Травматичний стоматит

Розвивається в результаті травми слизової оболонки ротової порожнини. Вона може бути одноразовою, але найчастіше до стоматиту призводить багаторазове пошкодження слизової оболонки, тривалий вплив.

Найпоширеніші причини травматичного стоматиту:

  • гострі краї зубів і їх уламків, великі каріозні порожнини;
  • носіння неправильно встановлених коронок і протезів, брекетів;
  • хімічні та термічні опіки слизової оболонки;
  • звичка постійно прикушувати щоки і губи;
  • порушення прикусу і форми зубів, що призводять до травмування слизової оболонки;
  • термічні та хімічні впливи при вживанні занадто холодної, гарячої, гострої їжі;
  • постійне і часте вживання твердої їжі, здатної пошкодити слизову оболонку – насіння і горіхів;
  • куріння: подразнення слизової оболонки тютюновим димом;
  • травматичний стоматит часто розвивається у маленьких дітей, які сунуть в рот все підряд.

Симптоми травматичного стоматиту

При гострій одноразовій травмі захворювання найчастіше протікає як катаральний стоматит. Всі симптоми проходять швидко, протягом декількох днів. Відзначається почервоніння і набряклість, болючість слизової оболонки. Потім можуть з’являтися ерозії – поверхневі дефекти слизової оболонки.

Якщо травматичний вплив на слизову оболонку був нетривалим, то стоматит часто закінчується мимовільним одужанням.

При тривалих травмах, до подразнення слизової оболонки приєднується інфекційний процес. Захворювання набуває хронічного перебігу, супроводжується більш вираженими симптомами, порушенням загального самопочуття.

Хронічний афтозний стоматит

Хронічний афтозний стоматит

Хронічний афтозний стоматит – захворювання, причини розвитку якого поки що вивчені недостатньо добре.

Передбачувані причини розвитку хронічного афтозного стоматиту:

  • аденовіруси (один з видів вірусів, що викликають ГРЗ)
  • стафілококи з особливої групи – ця теорія розглядає бактеріальну природу захворювання
  • аутоімунні реакції – патологічне реагування імунітету на чужорідні тіла, що потрапляють в ротову порожнину і контактують зі слизовою оболонкою
  • порушення імунітету: вважається, що рецидиви хронічного афтозного стоматиту пов’язані з ослабленням певних ланок імунної системи

Симптоми хронічного афтозного стоматиту

Спочатку на слизовій оболонці з’являється червона пляма. Вона має округлу або овальну форму, приблизно 1 см в діаметрі. Протягом декількох годин на цьому місці формується набряк, і пляма підводиться над поверхнею слизової оболонки. Потім виникає ерозія, яка покривається фібриновим нальотом сірого кольору. Це і називається афтой.

На дотик афти м’які і хворобливі. Якщо при цьому відбувається загибель великої кількості клітин слизової оболонки, то під афтой з’являється виражений інфільтрат (ущільнення). Некротичні маси (відмерлі тканини) знаходяться на поверхні афти у вигляді товстого нальоту сірого кольору. Під ним знаходиться ерозія або виразка.

Іноді хронічний афтозний стоматит супроводжується лімфаденітом – запаленням і збільшенням в розмірах лімфатичних вузлів. Рідко відзначається підвищення температури.

Через 2 – 3 дні від моменту виникнення афти, всі некротичні маси відриваються. Через ще 2 – 4 доби відбувається повне загоєння.

Варіанти перебігу хронічного афтозного стоматиту:

  • одночасна поява великої кількості афт, після чого відбувається їх загоєння
  • афти з’являються перебігом декількох тижнів: одні елементи зникають, після чого на їх місці з’являються інші
  • афти з’являються по одній

Кандидозний стоматит

Кандидозний стоматит (у простолюдді – молочниця) це грибкове захворювання, яке викликається дріжджоподібними грибками роду Candida albicans (у більш рідкісних випадках захворювання можуть викликати грибки Candida tropicalis, Candida parapsilosis, Candida krusei і Candida glabrata).

Причини інфікування грибком Candida albicans:

  • Зниження імунітету при важких і частих інфекційних патологіях, хворобах крові, злоякісних пухлинах, СНІД. У людей з нормальним імунітетом грибкові інфекції розвиваються вкрай рідко.
  • Дитячий вік. Імунітет дитини слабкий і не сформований до кінця.
  • Літній вік. У старості відбувається природне згасання імунних сил, що дає приводи для розвитку великої кількості інфекцій.
  • ВІЛ. Це вірусне захворювання супроводжується сильним зниженням захисних сил організму. У 90% хворих з вірусом імунодефіциту людини на стадії СНІДу виявляється кандидозний стоматит.
  • Цукровий діабет. Високий вміст глюкози в крові створює сприятливі умови для розмноження грибків роду Candida.
  • Сухість в роті. Найчастіше розвивається в результаті неправильного застосування різних засобів для полоскання ротової порожнини.
  • Вагітність. У вагітних жінок ризик розвитку кандидозного стоматиту підвищений через гормональні порушення в організмі.
  • Носіння зубних протезів, недотримання правил гігієни порожнини рота.
  • Прийом потужних антибіотиків. Антибактеріальні препарати знищують більшість бактерій, які є природними конкурентами грибів Candida.
  • Прийом глюкокортикоїдів у вигляді спреїв. Глюкокортикоїди – це гормональні лікарські засоби, одним з ефектів яких є придушення імунітету. Вони використовуються у вигляді спреїв при бронхіальній астмі. Частково потрапляючи в ротову порожнину, глюкокортикоїди пригнічують місцеві захисні реакції і сприяють зростанню грибків.

Симптоми кандидозного стоматиту

Гострий кандидозний стоматит проявляється у вигляді білого нальоту, який покриває всю слизову оболонку ротової порожнини. Його легко виявити під час безпосереднього огляду. Наліт легко знімається за допомогою ватного або марлевого тампона. Під ним знаходиться запалена слизова оболонка (червоного кольору, набрякла). Багато пацієнтів з кандидозним стоматитом відзначають хворобливі відчуття, дискомфорт під час прийому їжі. Якщо захворювання є у дитини, вона стає плаксивою, дратівливою.

Хронічний кандидозний стоматит супроводжується запаленням в роті і в горлі, утрудненням ковтання. При значному зниженні імунітету грибкова інфекція поширюється на гортань, глотку, стравохід.

Герпетичний стоматит
Герпетичний стоматит

Герпетичний стоматит – це вірусне інфекційне захворювання, яке викликається вірусами герпесу. Їх передача відбувається повітряно – крапельним шляхом від заражених людей. Спалахи інфекції зазвичай відбуваються в осінній та весняний сезони. Захворювання дуже поширене серед дітей у віці від 1 до 3 років (це якраз той вік, коли материнський імунітет в організмі дитини перестає діяти, а свій поки ще не встиг виробитися).

Герпетичний, або герпесвірусний стоматит може протікати в двох формах: гострій і хронічній.

Стадії захворювання:

  • інкубаційна: вірус потрапляє в організм і починає розмножуватися в ньому, поки ще не відзначається ніяких симптомів;
  • продромальна: початкова стадія, коли на слизовій оболонці ротової порожнини вже розвивається запальний процес, але він виражений слабо, висипання відсутні;
  • стадія висипання – на слизовій оболонці з’являються характерні елементи;
  • стадія загоєння, коли висипання зникають, відбувається відновлення слизової оболонки;
  • стадія реконвалесценції, або одужання.

Ступені тяжкості герпетичного стоматиту:

  • Легкий ступінь. На слизовій оболонці ротової порожнини з’являються характерні елементи, але вони не супроводжуються загальними порушеннями в організмі.
  • Середня ступінь тяжкості. Прояви в ротовій порожнині супроводжуються порушенням загального стану пацієнта.
  • Важка ступінь характеризується вираженою симптоматикою.

Симптоми герпетичного стоматиту

Спочатку герпетичний стоматит протікає в катаральній формі. Потім на слизовій оболонці з’являються характерні бульбашки, які потім залишають на своєму місці афти ерозії. При важкому перебігу захворювання на слизовій оболонці ротової порожнини можуть утворюватися виразки.

Загальна симптоматика при герпетичному стоматиті:

  • підвищення температури тіла: залежно від тяжкості захворювання, вона може бути субфебрильною (не більше 37C) або надто високою
  • загальне нездужання
  • головні болі
  • нудота і блювота
  • порушення апетиту і сну

Хронічний герпесвірусний стоматит

У даному випадку, варто говорити про хронічну герпетичну інфекцію. Бульбашки з’являються не тільки в ротовій порожнині, а й на губах, на носі, на інших ділянках шкіри. Зазвичай сильно порушується загальний стан хворого: піднімається температура тіла, відзначаються сильні болі в місцях уражень, слизова оболонка червоніє, стає набряклою. Жування утруднено.

Везикулярний стоматит

Вірусне захворювання, яке викликається вірусами, що відносяться до роду Vesiculorus, сімейству Rabdoviridae. Цей збудник паразитує в організмі великої рогатої худоби, від якого з комарами і москітами передається до людини. Захворюваність найбільш висока серед працівників сільського господарства і фахівців, що працюють з тваринами.

Симптоми везикулярного стоматиту

Перші симптоми захворювання виникають на 5 – 6 день після зараження вірусом. Спочатку хворого турбує підвищення температури тіла, озноб, загальне нездужання, слабкість, головні болі. Іноді відзначаються болі в горлі, нежить, м’язові болі. Тому спочатку перебіг захворювання нагадує застуду.
Потім на слизовій оболонці ротової порожнини з’являються дрібні болючі пухирці. Усередині них перебуває прозора водяниста рідина. Вони розкриваються і повністю гояться протягом декількох днів.

Ентеровірусний стоматит

Даний вид стоматиту викликається ентеровірусами. Збудники можуть передаватися від однієї людини до іншої повітряно-крапельним шляхом, через продукти харчування, предмети загального користування, воду. Найбільш схильні до патології діти молодшого віку.

Симптоми ентеровірусного стоматиту

Симптоми захворювання досить характерні і отримали образну назву «рот-рука-нога». Характерні висипання у вигляді хворобливих бульбашок виявляються на слизовій оболонці ротової порожнини, кистях, стопах. Часто пацієнтів турбує лихоманка та інші симптоми порушення загального самопочуття.

Інші вірусні стоматити
Інші різновиди вірусних стоматитів найчастіше є не самостійними захворюваннями, а проявами інших хвороб. Стоматитом найчастіше супроводжуються: грип, кір, вітряна віспа (вітрянка).

Бактеріальні стоматити (стафілококові і стрептококові)

Бактеріальні стоматити найчастіше викликаються бактеріями, які постійно в нормі мешкають в ротовій порожнині, але за певних обставин здатні ставати патогенними.

Фактори, що сприяють виникненню стрептококових і стафілококових стоматитів:

  • травми слизової оболонки ротової порожнини: невеликі подряпини, ранки, порізи;
  • каріозні порожнини в зубах;
  • гнійний процес в ясенних кишенях;
  • порушення правил асептики і антисептики під час стоматологічних маніпуляцій і хірургічних втручань;
  • значне зниження імунітету.

Симптоми стафілококових і стрептококових стоматитів

Бактеріальні стоматити можуть мати різну ступінь тяжкості. Іноді вони являють собою лише поверхневе запалення слизової оболонки, а іноді – важкий гнійний процес з вираженим порушенням загального стану хворого (так званий «ротовий сепсис»).

Найбільш поширені форми, в яких протікають бактеріальні стоматити:

  • Імпетігінозний стоматит. Захворювання має спочатку стрептококову природу, а потім в осередках ураження виявляється і стафілокок. Найчастіше хворіють діти молодшого віку. Захворювання проявляється у вигляді утворення на слизовій оболонці рота ерозій – поверхневих дефектів. На них знаходиться сірувато-жовтий наліт, при знятті якого відзначається кровоточивість. При імпетігінозному стоматиті на яснах нерідко утворюються виразки.
  • Бешихове запалення слизових оболонок рота (рожа). Захворювання викликається стрептококами. Розвивається запальний процес, в результаті якого слизова оболонка стає набряклою, болючою, на ній з’являються плями малинового кольору. Відзначається підвищена кровоточивість. При важкому перебігу захворювання на слизовій утворюються пухирі, виразки, ділянки змертвіння тканин. Бешихове запалення слизових оболонок супроводжується погіршенням загального самопочуття пацієнта, підвищенням температури тіла. При високій активності інфекційного процесу і слабкому імунному захисті здатне розвиватися ускладнення у вигляді сепсису.
  • Заїди в кутах рота. Цей стан теж можна розглядати як різновид бактеріального стоматиту. Спочатку в кутку рота з’являється невеликий гнійничок. Він проривається, і на його місці залишається ранка. Надалі, якщо відбувається її травмування, то вона не гоїться, а перетворюється в тріщину, що переходить на слизову оболонку щоки.

Алергічні стоматити

Алергічні стоматити – велика група захворювань, які об’єднані загальним походженням: вони розвиваються в результаті аутоімунних реакцій.

Різновиди алергічних стоматитів:

  • хронічний афтозний стоматит (див. вище);
  • ексудативна багатоформна еритема;
  • алергічні стоматити;
  • дерматостоматити: аутоімунні захворювання, які вражають різні органи, приводячи до розвитку стоматитів і дерматитів.

Ексудативна багатоформова еритема

При цьому аутоімунному захворюванні ураження слизової оболонки ротової порожнини зустрічається у 60% пацієнтів.

Симптоми алергічного стоматиту, обумовленого ексудативною многоформною еритемою:

  • захворювання починається з почервоніння і набряклості слизової оболонки;
  • на місцях ураження з’являються пухирі, заповнені прозорою рідиною, вони лопаються, залишаючи на своєму місці ерозії;
  • ерозія покривається гнійною або кров’яною скоринкою, поступово заживає;
  • під час появи ерозій пацієнт відчуває загальну слабкість, нездужання, підвищується температура тіла.

Зазвичай через 1 – 3 тижні всі симптоми захворювання проходять.

Дерматостоматити

Дерматостоматити – це аутоімунні захворювання, при яких уражаються різні органи, у тому числі шкіра і слизові оболонки.

Аутоімунні захворювання, які здатні ускладнюватися стоматитом:

Кожна патологія характеризується власною симптоматикою і специфічним ураженням слизової оболонки.

Алергічні стоматити

Власне алергічні стоматити є звичайною алергією, що розвивається в результаті контакту слизової оболонки рота з певними речовинами. Найчастіше в ролі алергенів виступають лікарські препарати, матеріали, що застосовуються в стоматології.

Види алергічних стоматитів:

  • фіксований – ураження слизової оболонки завжди розвивається на одному і тому ж місці;
  • найпоширеніший – уражаються всі слизові оболонки ротової порожнини.
  • алергічний стоматит може протікати в будь-якій формі (див. вище): катаральній, афтозній або з утворенням виразок.

Народні способи лікування стоматитів

Народні способи лікування стоматитів

Настій календули

Для полоскання рота при стоматитах застосовується спиртова настоянка календули в співвідношенні 1:10. Квітки цієї рослини мають антисептичну і протизапальну дію. Чайну ложку настоянки потрібно розвести перед застосуванням на склянку води. Полоскати рот 3 – 4 рази на добу, залежно від призначень лікаря.

Спиртова настоянка календули продається в аптеках у флаконах по 40 і 50 мл.

Настоянка звіробою

Звіробій давно відомий народній медицині в якості ефективного в’яжучого та обволікаючого засобу. При лікуванні стоматитів застосовується настойка квіток на 40% спирті у співвідношенні 1: 5. Продається в аптеці у флаконах.
З цілю приготування розчину для полоскань 30 – 40 крапель настоянки звіробою розчиняють в одній склянці води.

Настій листя шавлії

Листя шавлії збирають протягом усього літа. Рослина росте в багатьох регіонах, можна купити готову лікарську сировину у фільтр-пакетиках. Литися шавлії мають виражений протизапальний ефект і містять дубильні речовини.

Приготування настою листя шавлії: 1 столову ложку висушеного листя розчинити у склянці окропу, остудити, зцідити. Полоскати порожнину рота протягом дня в відповідності з призначенням лікаря.

Кора дуба

Лікарськими властивостями володіє кора молодих тонких гілок дуба, зібрана ранньою весною. З неї готують відвари у співвідношенні кори і води 1:10, якими потім полощуть рот протягом дня. Кора дуба продається в аптеках в готовому висушеному вигляді.

Сік каланхое

Містить компоненти, що володіють протизапальною дією, сприяють очищенню виразок від гною і відмерлих тканин, прискорюють процес загоєння. Для лікування стоматитів застосовують сік каланхое у вигляді аплікацій – прикладають до уражених місць ватяні або марлеві тампони, змочені ватою. В аптеках продається готовий спиртовий розчин соку каланхое.

Листя евкаліпта

Рослина містить велику кількість антисептиків.
Приготування відвару для полоскання рота. Взяти 10 г сухого листя евкаліпта. Залити склянкою води і прокип’ятити. Остудити, зцідити. Для полоскання розводити ложку отриманого відвару на склянку води. Для зручності висушене листя продається в аптеках у брикетах.

При стоматитах можна застосовувати евкаліптову олію. Її розводять у склянці води в кількості 10 – 15 крапель.

Прополіс

Являє собою продукт бджільництва. Складається з великої кількості компонентів, що володіють протизапальними, антисептичними ефектами. В аптеках можна придбати у вигляді спиртової настоянки 10% (у 80% -му етиловому спирті).

Для застосування при стоматиті 15 мл спиртової настоянки прополісу розводять у половині склянки або цілій склянці води. Полоскати рот 3 – 4 рази на добу. Загальна тривалість лікування прополісом – 4 – 5 днів.


 

 

Антибіотики при стоматиті

Які антибактеріальні препарати потрібно приймати?

Існує тільки одне показання до призначення антибіотиків при стоматиті: це наявність інфекційного процесу.

Препарати, що застосовуються при стоматитах інфекційного походження:

  • бактеріальна інфекція (стафілококова, стрептококова та ін.): застосовуються антибактеріальні препарати, відповідно до виду хвороботворних мікроорганізмів;
  • інфекційний процес як ускладнення травматичних, алергічних та інших стоматитів: застосовуються антибактеріальні препарати;
  • кандидозний стоматит: застосовуються протигрибкові препарати;
  • ентеровірусний, везикулярний та інші вірусні стоматити: застосовуються відповідні противірусні препарати.

Варто пам’ятати про те, що самолікування антибактеріальними препаратами при стоматитах неприпустимо. Антибіотики повинні призначатися тільки лікарем, після того, як встановлено факт наявності інфекції і сприйнятливість хвороботворних мікроорганізмів до тих чи інших препаратів.

При неправильному самолікуванні антибіотиками ефект від застосування препаратів знижується, можуть розвиватися ускладнення.


 

Чи можна використовувати фурацилін при стоматиті?

Чи можна використовувати фурацилін при стоматиті

Розчин фурациліну застосовується при багатьох видах стоматиту. Він володіє антисептичними властивостями, тому допомагає боротися з інфекцією, або перешкоджає її виникненню (при травматичному, алергічному стоматитах та ін.).

Фурацилін можна придбати в аптеці у двох лікарських формах:

  • У вигляді таблеток. Приготування розчину для полоскання: розтовкти дві таблетки і розчинити у склянці води (добре розмішати, так як фурацилін розчиняється погано).
  • У флаконах, у вигляді готового розчину для полоскання.

 

 

Чи можна лікувати стоматит зеленкою?

Зеленка не застосовується для лікування стоматиту:

  • діамантовий зелений далеко не завжди ефективний при інфекційно-запальних захворюваннях слизової оболонки ротової порожнини;
  • цей засіб може чинити шкідливу дію на слизову оболонку рота;
  • сьогодні існує великий арсенал більш ефективних і безпечних засобів.

 

 

 


 

Молочниця в роті – це стоматит? Її можна не лікувати?

Молочницею в народі називають кандидоз слизових оболонок, у тому числі і кандидозний стоматит.

Кандидоз порожнини рота не випадково назвали від слова «молоко», так як часто зустрічається у дітей перших місяців життя, основною їжею яких є грудне молоко або молочна суміш. Також кандидоз має специфічний вид, нагадує сир, а запах з рота схожий з кисломолочними продуктами. Саме молоко в цих малюків і є причиною розвитку патогенних грибів, так як є гарним живильним середовищем.

Молочниця в роті

Гриби передаються малюкові через соски матері, пляшки, пустушки. У новонароджених дітей – від матері при проходженні через родові шляхи.

При нетяжкому перебігу кандидозу (початковій стадії) батьки можуть не звернути уваги на белесоватий наліт на небі і язиці, так як він дуже схожий з залишками молочної їжі. А загальний стан дитини на початку захворювання може абсолютно нормальним. Характерним симптомом молочниці є почервоніння і виразка на місці знятого білого нальоту.

На такому етапі молочницю можна вилікувати банальним розчином харчової соди при регулярній обробці слизової рота, а також сосків молочних залоз, пляшок, сосок. Якщо ж наліт поширюється по всій поверхні порожнини рота і язика, утворюються рани, порушується загальне самопочуття дитини, то однією содою не обійтися, треба звернутися до лікаря стоматолога чи ЛОРа.

Молочниця не таке невинне захворювання і може дати ускладнення:

  • розвиток хронічного кандидозу порожнини рота, а через час можливий розвиток лейкоплакії (зроговіння слизової оболонки), «волохатого» язика;
  • дисбіоз кишечника (проноси або запори, порушення всмоктування поживних речовин у кишечнику, як результат – дефіцит маси тіла, рахіт та інші неприємності);
  • дисбіоз піхви у дівчаток (молочниця);
  • ослаблення місцевого і загального імунітету – часті інфекційні захворювання;
  • гриби можуть сприяти розвитку різних алергічних реакцій;

Кандиди можуть вийти за межі ротової порожнини, потрапити в кровотік і поширитися по всьому організму (грибкова пневмонія, сепсис, менінгоенцефаліт), ці стани розвиваються при імунодефіцитах, загрожують життю людини і вимагають дуже тривалого лікування «важкими» препаратами.

Тому молочницю порожнини рота лікувати треба, і головне своєчасно. Лікування має бути комплексним. А якщо молочниця погано піддається лікуванню протигрибковими і протизапальними препаратами, варто задуматися про стан імунітету. .


 

Як лікувати зуби при стоматиті?

Зуби – це структури, що знаходяться в ротовій порожнині, тому від стану зубів залежить стан слизової оболонки і навпаки. І ця закономірність спостерігається з грудного віку, коли прорізуються молочні зубки і до самої старості, коли замість зубів у багатьох стоять протези.
Стоматит і захворювання зубів
Зубні причини стоматиту:

1.Прорезання зубів: у новонароджених малюків зубки перебувають у стані зачатків, і в міру росту дитини ростуть і зуби, які поступово розсовують тканини ясен (прорізуються) і виходять назовні. При цьому ясна завжди запалюється, по суті, за рахунок їх травми. Тому і підвищується ризик розвитку стоматиту під час прорізування зубів. Ця проблема виникає не тільки у діток раннього віку, особливо часто приєднується стоматит та інші проблеми у молодих людей при прорізуванні так званих «зубів мудрості».

Цікаво! У багатьох дітей на тлі прорізування зубів підвищується температура тіла, виникає нежить, розвиваються захворювання верхніх дихальних шляхів, кишечника. Але це абсолютно не означає, що зуби викликали всі ці стани, просто до запалених ясен приєднуються різні інфекції (бактерії, гриби), які знижують місцевий імунітет і сприяють погіршенню стану здоров’я малюка. Також при прорізуванні зубів посилюється кровообіг щелеп, в тому числі і порожнини носа, тому у діток може розвинутися вазомоторний риніт (нежить, пов’язаний з порушенням тонусу судин носа). І при цьому треба лікувати всі ці стани, а не чекати, поки вилізуть зуби.

2.Зубний карієс – джерело хронічної інфекції. Крім інфекцій, зуби що мають загострені края, які додатково травмують слизову рота. А якщо ще й зубочистками постійно користуватися, то стоматит гарантований.

3.Зубний камінь – це не тільки некрасивий наліт на зубах, але й хронічний осередок інфекції, в ньому міститься весь спектр бактерій і грибів. Крім цього, зубний камінь відшаровує ясна від зуба, утворюючи кишені ясна – гарне місце для запалення.

4.Видалення зуба – після такої операції залишається рана, яка дуже легко може інфікуватися, запалення поширюється по всій слизовій ротової порожнини і може розвинутися стоматит, найчастіше бактеріальний.

5.Зубне протезування. Якщо зубний протез підібраний правильно і ідеально, то проблем з ним може і не бути. Але на практиці так виходить не завжди, зубні протези можуть тиснути на ясна, травмувати язик, слизову оболонку щік, що привертає до розвитку травматичного, виразкового і афтозного стоматиту.

6.Захворювання ясенгінгівіт, пародонтит це запалення ясен, яке може поширитися по всій поверхні ротової порожнини і викликати стоматит.

7.Використання жорстких зубних щіток, а також при використанні забруднених, особливо чужих зубних щіток, травмують слизову оболонку рота, і такі засоби особистої гігієни стають джерелом зараження різними інфекціями, вірусами і грибами. Як результат – стоматит.

Тому будь-яка поважаюча себе людина повинна стежити за станом своїх зубів, двічі на рік відвідувати стоматолога, при необхідності проводити санацію. Це знизить ризик розвитку стоматитів.

Але тоді виникає питання, якщо вже є стоматит, як лікувати зуби – це ж криваві маніпуляції, можна занести інфекцію в тканини зуба і погіршити стан ротової порожнини. Дійсно хороший стоматолог, перш ніж лікувати зуби, призначить протизапальне лікування стоматитів, і тільки після відновлення слизової оболонки рота приступить до інших маніпуляцій.

Також після лікування зубів, особливо після хірургічних втручань, важливо стежити за порожниною рота, стоматолог призначить полоскання, мазі, гелі, примочки з антисептиками і протизапальними препаратами, в деяких випадках, наприклад, після видалення зуба, порекомендує антибіотик для прийому всередину. І тоді ризик розвитку стоматиту значно знижується.


 

Дитина чи дорослий часто хворіє стоматитом, які причини і що робити?

Для деяких людей стоматит стає постійним супутником, тобто набуває хронічний рецидивуючий перебіг. Такий стоматит лікувати дуже важко, може давати різні ускладнення, та й елементарно знижує якість життя. Тому дуже важливо не залишатися з цією проблемою, а звернутися до фахівця, самолікування при рецидивуючих стоматитах ні до чого доброго не приведе.

Дитина чи дорослий часто хворіє стоматитом, які причини і що робити

Чому виникає рецидивуючий стоматит?

1. Неправильне лікування гострого стоматиту або відсутність лікування як такого, при цьому в слизовій оболонці ротової порожнини виникають хронічні запальні зміни, утворюються рубці (розростання сполучної тканини, шрами). Це стає добрим ґрунтом для рецидивів стоматиту. До неправильного лікування варто віднести не тільки неправильний вибір препаратів, а й незавершення курсу терапії, особливо етіологічної (антибіотики, противірусні, протигрибкові препарати). Це загрожує не тільки розвитком хронічного стоматиту, а й розвитком лікарської стійкості збудника, тобто наступного разу ці препарати вже не допоможуть.

2. Знижений імунітет. Стан слизової оболонки рота – це дзеркало стану імунної системи, адже стоматит – це імунозалежна патологія. Тому при рецидивуючих стоматитах треба звернутися до педіатра або терапевта, який призначить додаткові дослідження для визначення патологій імунітету.
Рекомендовані лабораторні аналізи при рецидивуючих стоматитах:

  • загальний аналіз крові;
  • біохімія крові;
  • аналіз ІФА до ВІЛ;
  • кров на цукор;
  • RW (аналіз на сифіліс);
  • дослідження на TORCH-інфекції (герпес, цитомегаловірус та інші);
  • іммуннограмма – дослідження крові, яке відображає якісний і кількісний стан імунних клітин, цей аналіз визначає різні імунодефіцити;
  • обстеження на туберкульоз – ФГ або рентгенограма органів грудної порожнини, проба Манту для дітей;
    УЗД живота;
  • кал на яйця глистів і кров на антитіла до гельмінтів;
  • інші види досліджень в залежності від скарг і супутніх патологій.

3. Алергічна причина, такий стоматит розвиватиметься кожен раз при зустрічі з алергенами.

4. Інфекційні захворювання, що знижують імунітет:

  • грип;
  • дитячі інфекції;
  • вірус Епштейн-Барр та інші герпетичні захворювання;
  • туберкульоз;
  • сифіліс та інші захворювання, що передаються статевим шляхом.

5. Порушення гормонального балансу (статевих гормонів, інсуліну, гормонів щитовидної залози і так далі).

6. Постійна травма слизової оболонки рота:

  • незручні протези;
  • куріння;
  • зловживання алкоголем;
  • звичка вживання гарячої, холодної, кислої, гострої, грубої або твердої їжі, газованих напоїв;
  • неправильне використання зубної пасти, ополіскувачів для ротової порожнини;
  • використання зубочисток і так далі.

7. Захворювання зубів.

8. Стреси, неправильний режим сну і відпочинку, нестача в організмі вітамінів і мікроелементів.

Лікування рецидивуючих стоматитів повинно бути спрямоване не тільки на саме запалення, а й на лікування причин, які призвели до цього захворювання:

  • етіологічне лікування стоматиту відповідно збудника. При хронічному стоматиті важливо визначити, яка саме інфекція паразитує в ротовій порожнині і які препарати на неї діють, для цього беруть матеріал із змінених ділянок слизових для посіву з антибіотикограмою і вірусологічного дослідження;
  • використання протизапальних і загоюючих препаратів;
  • при рецидивах стоматиту ефективна фізіотерапія (електрофорез, УВЧ та інші);
  • лікування імунодефіцитів: при ВІЛ потрібно призначення антиретровірусної терапії, при інших імунодефіцитах – імуностимулятори та імуномодулятори, які підбираються відповідно иммунограммі;
  • лікування алергій, обмеження контакту з алергенами;
  • вживання щадних для слизової оболонки продуктів і напоїв;
  • лікування зубів, корекція протезів та вирішення інших стоматологічних проблем;
  • лікування різних інфекційних захворювань, захворювань органів травлення, глистових інвазій, анемій та інших соматичних захворювань;
  • контроль рівня цукру крові при цукровому діабеті;
  • дотримання правил особистої гігієни порожнини рота, рук, посуду, для дітей ще іграшок, сосок та інших предметів побуту;
  • при гормональному лікуванні бронхіальної астми – промивання порожнини рота після використання інгаляторів;
  • здоровий спосіб життя;
  • при авітамінозах – призначення комплексу вітамінів з мікроелементами і так далі.

У більшості випадків лікування саме захворювань, що знижують імунітет і усунення факторів травми слизової оболонки що сприяють досягнення стійкої ремісії хронічного стоматиту, як у дітей, так і дорослих.

Хронічний грибковий стоматит, ускладнений лейкоплакією – зроговіння слизової оболонки або сосочків язика («волохатий» язик) вимагає хірургічного втручання.


Як швидко вилікувати стоматит у дітей і дорослих в домашніх умовах?

При стоматиті бажано звернутися до стоматолога чи ЛОР-лікаря, однак також успішно можна лікуватися і в домашніх умовах.

Але є показання до обов’язкового звернення до лікаря, при яких домашнє самолікування може посилити перебіг стоматиту, погіршити якість життя і загрожувати розвитком важких ускладнень.

Коли не можна лікувати стоматит без консультації лікаря?

  • стоматит у дітей до 1 року, особливо герпетичний;
  • стоматит на тлі ВІЛ-інфекції інших імунодефіцитів;
  • будь-який хронічний і рецидивуючий стоматит;
  • якщо ранки займають більше половини поверхні слизової оболонки ротової порожнини і язика;
  • рани в порожнині рота;
  • при гнійних захворюваннях зубів;
  • при відсутності позитивного ефекту від самолікування протягом 3-х днів.

Схема лікування стоматитів:

  • етіотропне лікування, спрямоване на збудника (противірусні, антисептичні та протигрибкові мазі, гелі, розчини для полоскання);
  • протизапальні препарати для місцевого застосування;
  • загоюючи препарати для обробки порожнини рота;
  • народні методи лікування.

Лікування має бути тільки комплексним, препарати для обробки порожнини рота необхідно комбінувати, розподіляти протягом доби. Важливо обробляти ротову порожнину після кожного прийому їжі і різних напоїв.

Необхідно пам’ятати, що будь-який лікарський і рослинний препарат може викликати побічні реакції, алергії, в такому випадку необхідно в терміновому порядку звернутися до лікаря.

Також важливо дотримуватися правильного харчування під час лікування стоматиту.

Принципи дієти при стоматиті:

  • вживати тільки теплу, комфортної температури їжу, від гарячого і крижаного варто відмовитися;
  • відмовитися від гострої, кислої і гіркою їжі, обмежити використання солі і цукру;
  • утримання від вживання алкоголю (хоча в побуті ходить легенда, нібито при стоматиті треба прополоскати рот горілкою), алкоголь додатково сприяє хімічній травмі слизової оболонки ротової порожнини і ускладнює перебіг захворювання;
  • їжа повинна бути м’якою, бажано подрібненою або термічно обробленою, тобто треба відмовитися від твердих, цілих і сирих овочів і фруктів, насіння, горішків, м’яса і риби з дрібними кістками, сухарів, твердого печива і так далі;
  • краща рідка, перетерта або подрібнена їжа, бажано термічно оброблена, практично без великої кількості смакових добавок;
  • в раціоні має бути повноцінний вміст вітамінів і мікроелементів;
  • рясне пиття необхідно для вимивання інфекції з ротової порожнини і організму в цілому, вітається очищена вода, в тому числі і мінеральна, чорний і зелений чай, некислі соки і компоти.

Вплив стоматиту на імунітет і навпаки. Стоматит при ВІЛ

Стоматит, особливо герпетичний або грибковий – це перший дзвінок поганого стану імунної системи. Виразки в роті можуть приховувати за собою важкі патології, такі як ВІЛ, вроджені імунодефіцити, онкологічні патології, туберкульоз та інші. Особливо варто побоюватися повторюваних або рецидивуючих стоматитів.

Саме через знижений імунітет герпетичний стоматит часто виникає через тиждень після грипу, а кандидозний стоматит – через добу після прийому антибіотиків. Та й ризик заразитися будь-яким з видів інфекційних стоматитів високий в основному в групі ризику, тобто у осіб зі зниженими імунними силами.
Недосконалий, ще не до кінця сформований імунітет мають дітки. Уже «втомлений» імунітет характерний для літніх людей. Тому діти до 5 років і люди старше 60 років особливо часто страждають на стоматит.

Але не тільки імунітет впливає на розвиток і перебіг стоматиту. Так, деякі види стоматиту чинять негативний вплив на захисні сили організму. Як відомо – герпес, цитомегаловірус, аденовірус, грибки «рубають імунітет», і не тільки місцевий, в області ротової порожнини, але і системний. А бактеріальний стоматит порушує мікрофлору ротової порожнини, яка захищає не тільки порожнину рота, але і дихальні шляхи. Також бактерії і віруси часто вражають лімфатичні вузли – імунні органи – мигдалини, під’язикові, шийні і інші види лімфовузлів.

Як висновок, стоматит – це імунокомпетентні захворювання.

Ще одним з яскравих прикладів взаємозалежності стоматиту і імунітету є особливість стоматитів у ВІЛ – позитивних пацієнтів:

  • стоматит практично постійно супроводжує ВІЛ-інфікованих пацієнтів, має хронічний перебіг з постійними загостреннями і рецидивами, ремісії може не бути зовсім;
  • за станом слизової оболонки рота судять про наявність показань до обстеження на ВІЛ і про стадії ВІЛ / СНІД;
  • часто зустрічається хронічний афтозний стоматит;
  • у людей з ВІЛ стоматит зазвичай вражає велику частину слизової оболонки рота, язика, губ;
  • часто зустрічаються поєднані види стоматитів: грибкові, герпетичні, бактеріальні;
  • цитомегаловірусний стоматит при ВІЛ може привести до смерті пацієнта, навіть якщо він приймає антиретровірусну терапію;
  • для таких пацієнтів характерні некротично-виразкові ураження слизової оболонки рота і ясен, кровоточивість ясен, пародонтоз, прогресуючий карієс, як результат – нагноєння зубів і їх швидке випадання, можливе ураження кісткових структур щелеп.Зміни в порожнині рота, при яких рекомендується обстежитися на ВІЛ-інфекцію (індикатори ВІЛ):
  • наявність генералізованого ураження всіх структур ротової порожнини (щік, язика, ясен, зубів), наявність тотального пародонтиту;
  • хронічний стоматит (частіше грибковий), що не піддається лікуванню стандартними схемами лікування;
  • наявність лейкоплакії – зроговіння слизової оболонки ротової порожнини;
  • наявність «волохатого» язика (волохата лейкоплакія) – зроговіння сосочків язика в результаті тривалого впливу грибкової флори, сосочки нагадують волоски;
  • наявність кондилом і папілом в області ротової порожнини;
  • оперізуючий герпес в порожнині рота – герпес Зостер, який крім слизової оболонки вражає нервове волокно, характеризується бульбашковими висипаннями на верхньому або нижньому піднебінні і сильним больовим синдромом, біль часто вимагає сильних анальгетиків, аж до наркотичних препаратів;
  • саркома Капоші – злоякісне утворення лімфатичних судин, в ротовій порожнині може розташовуватися на піднебінні, язиці, яснах, виглядає як яскраво червоні або бурі вузли, які збільшуються, потім на їх місці утворюються хворобливі виразки.

     

16.01.2016
  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(34 оцінки, в середньому: 4.9 з 5)