Вітрянка (вітряна віспа)
Вітрянка (вітряна віспа) – вірусне захворювання, що передається повітряно-аерозольним шляхом від зараженої людини до здорової і характеризується специфічними шкірними висипаннями у вигляді бульбашок, що з’являються на тлі вираженої лихоманки та інших ознак загального отруєння організму.
Вітряна віспа відома з давнини. Аж до другої половини вісімнадцятого сторіччя захворювання розглядали як легкий варіант перебігу натуральної або чорної віспи, яка в ті часи була справжнім лихом, вбиваючим цілі поселення.
Тільки на початку минулого століття був виявлений зв’язок між вітряною віспою та оперізувальним герпесом (оперізувальний лишай). Тоді ж виникла гіпотеза про загальну природу захворювання. Проте вірус-збудник був виділений тільки в 1951 році.
При цьому виявилося, що перехворіла вітряною віспою людина має так званий напружений довічний імунітет, коли несприйнятливість до перенесеної інфекції пояснюється присутністю збудника в організмі.
При несприятливому збігу обставин «сплячий» в нервових вузлах вірус активується, викликаючи клінічні прояви оперізуючого лишаю – бульбашкові висипання по ходу ураженого нерва.
Сьогодні вітряна віспа є одним з найбільш поширених захворювань (займає третє місце після грипу та ГРВІ). Хворіють в основному діти (пацієнти у віці до 14 років складають близько 80-90% від усіх захворілих), саме ця категорія населення володіє практично 100% сприйнятливістю до збудника вітряної віспи. Тому вітрянка відноситься до так званих «дитячих» інфекцій.
Захворювання, як правило, протікає в легкій і средньоважкій формі, так що летальні результати зустрічаються вкрай рідко. З цієї причини багато фахівців тривалий час ставилися до вітрянці як до «несерйозного» захворюванню.
Однак останні дослідження показали, що при вітряній віспі уражаються не тільки шкіра і нервова тканина, а й травна система, легені, органи сечостатевої сфери. Крім того, вірус вітрянки може надавати вкрай негативний вплив на розвиток плода і перебіг вагітності.
Як відбувається зараження вірусом вітрянки
Джерелом інфекції Varicella zoster virus є хвора людина, що страждає на вітряну віспу або оперізувальний лишай. Лабораторні дослідження довели, що найбільша концентрація збудника знаходиться у вмісті характерних для вітряної віспи бульбашок.
Традиційно вітряну віспу відносять до респіраторних захворювань, проте в носоглотковому слизу вірус з’являється лише в тих випадках, коли поверхня слизової оболонки також покривається висипаннями. Але навіть у таких випадках змиви з носоглотки містять значно меншу кількість збудників, ніж вміст розташованих на шкірі бульбашок.
Утворювані на місці бульбашок скоринки не містять збудників, тому період найбільшої заразності пацієнта визначається з моменту появи висипань до періоду утворення кірочок.
Зараження відбувається повітряно-крапельним шляхом – через вдихання повітря, що містить елементи слизу. Слід зазначити, що свою назву вітрянка отримала через особливу летючость інфекції – вірус може поширюватися на відстань до 20 м, проникаючи через коридори житлових приміщень і навіть з одного поверху на інший.
Крім того, вітряна віспа може передаватися від вагітної жінки дитини через плаценту. Слід зазначити, що дорослі жінки вкрай рідко хворіють на вітрянку. Так що найчастіше зараження плода відбувається при активації персистуючої (сплячою) інфекції у вигляді оперізуючого лишаю.
Якщо зараження плода відбувається в першому триместрі (в перші 12 тижнів починаючи від першого дня останньої менструації), то існує великий ризик народження дитини з важкими вадами розвитку. Зараження в більш пізні терміни, як правило, призводить до прояву інфекції після народження, але не у формі вітряної віспи, а у формі оперізуючого лишаю.
Хто найбільш сприйнятливий до вітряної віспи?
Новонароджені абсолютно не сприйнятливі до вітряної віспи, оскільки отримали необхідні для захисту від вірусу антитіла від матері в період внутрішньоутробного розвитку.
Однак материнські антитіла поступово вимиваються з організму і можуть повноцінно стримувати розвиток захворювання тільки протягом першого року життя дитини.
Потім сприйнятливість до вітряної віспи зростає, досягаючи практично 100% максимуму у віці 4-5 років. Оскільки переважна більшість населення встигають заразитися вітряною віспою в дитячому віці, у дорослих дана форма інфекції Varicella zoster virus зустрічається досить рідко.
Оперізувальний лишай, навпаки, як правило, зустрічається в похилому віці (65% випадків захворювання реєструють у пацієнтів старше 65 років).
Таким чином, вітряною віспою хворіють переважно діти, а оперізувальним лишаєм – люди похилого віку. Однак обидва захворювання можуть розвинутися практично в будь-якому віці.
Вітряна віспа досить небезпечна в епідемічному відношенні, так що досить часто реєструють спалахи вітрянки в дитячих колективах (дитячі садки, школи, санаторії тощо). При цьому можливе виникнення такий міні-епідемії і в результаті контакту з дорослим пацієнтом хворим оперізувальним лишаєм.
Разом з тим зустрічаються і спорадичні (поза епідемічного спалаху) випадки захворювання вітряною віспою, коли пацієнта вдається своєчасно ізолювати, не допустивши поширення інфекції.
Для захворюваності на вітряну віспу характерна своєрідна циклічність появи епідемій. При цьому розрізняють малі цикли епідемій, що повторюються через кілька років, і великі – з інтервалом в 20 років і більше.
Восени спостерігається значне зростання захворюваності на вітрянку, пов’язане з масовим поверненням дітей у дитячі садки та школи. Підйом захворюваності у весняний період викликаний різкими коливаннями температури і сезонним зниженням імунітету.
30.01.2016 ufmm
Вітрянка (вітряна віспа) – вірусне захворювання, що передається повітряно-аерозольним шляхом від зараженої людини до здорової і характеризується специфічними шкірними висипаннями у вигляді бульбашок, що з’являються на тлі вираженої лихоманки та інших ознак загального отруєння організму.
Вітряна віспа відома з давнини. Аж до другої половини вісімнадцятого сторіччя захворювання розглядали як легкий варіант перебігу натуральної або чорної віспи, яка в ті часи була справжнім лихом, вбиваючим цілі поселення.
Тільки на початку минулого століття був виявлений зв’язок між вітряною віспою та оперізувальним герпесом (оперізувальний лишай). Тоді ж виникла гіпотеза про загальну природу захворювання. Проте вірус-збудник був виділений тільки в 1951 році.
При цьому виявилося, що перехворіла вітряною віспою людина має так званий напружений довічний імунітет, коли несприйнятливість до перенесеної інфекції пояснюється присутністю збудника в організмі.
При несприятливому збігу обставин «сплячий» в нервових вузлах вірус активується, викликаючи клінічні прояви оперізуючого лишаю – бульбашкові висипання по ходу ураженого нерва.
Сьогодні вітряна віспа є одним з найбільш поширених захворювань (займає третє місце після грипу та ГРВІ). Хворіють в основному діти (пацієнти у віці до 14 років складають близько 80-90% від усіх захворілих), саме ця категорія населення володіє практично 100% сприйнятливістю до збудника вітряної віспи. Тому вітрянка відноситься до так званих «дитячих» інфекцій.
Захворювання, як правило, протікає в легкій і средньоважкій формі, так що летальні результати зустрічаються вкрай рідко. З цієї причини багато фахівців тривалий час ставилися до вітрянці як до «несерйозного» захворюванню.
Однак останні дослідження показали, що при вітряній віспі уражаються не тільки шкіра і нервова тканина, а й травна система, легені, органи сечостатевої сфери. Крім того, вірус вітрянки може надавати вкрай негативний вплив на розвиток плода і перебіг вагітності.
Як відбувається зараження вірусом вітрянки
Джерелом інфекції Varicella zoster virus є хвора людина, що страждає на вітряну віспу або оперізувальний лишай. Лабораторні дослідження довели, що найбільша концентрація збудника знаходиться у вмісті характерних для вітряної віспи бульбашок.
Традиційно вітряну віспу відносять до респіраторних захворювань, проте в носоглотковому слизу вірус з’являється лише в тих випадках, коли поверхня слизової оболонки також покривається висипаннями. Але навіть у таких випадках змиви з носоглотки містять значно меншу кількість збудників, ніж вміст розташованих на шкірі бульбашок.
Утворювані на місці бульбашок скоринки не містять збудників, тому період найбільшої заразності пацієнта визначається з моменту появи висипань до періоду утворення кірочок.
Зараження відбувається повітряно-крапельним шляхом – через вдихання повітря, що містить елементи слизу. Слід зазначити, що свою назву вітрянка отримала через особливу летючость інфекції – вірус може поширюватися на відстань до 20 м, проникаючи через коридори житлових приміщень і навіть з одного поверху на інший.
Крім того, вітряна віспа може передаватися від вагітної жінки дитини через плаценту. Слід зазначити, що дорослі жінки вкрай рідко хворіють на вітрянку. Так що найчастіше зараження плода відбувається при активації персистуючої (сплячою) інфекції у вигляді оперізуючого лишаю.
Якщо зараження плода відбувається в першому триместрі (в перші 12 тижнів починаючи від першого дня останньої менструації), то існує великий ризик народження дитини з важкими вадами розвитку. Зараження в більш пізні терміни, як правило, призводить до прояву інфекції після народження, але не у формі вітряної віспи, а у формі оперізуючого лишаю.
Хто найбільш сприйнятливий до вітряної віспи?
Новонароджені абсолютно не сприйнятливі до вітряної віспи, оскільки отримали необхідні для захисту від вірусу антитіла від матері в період внутрішньоутробного розвитку.
Однак материнські антитіла поступово вимиваються з організму і можуть повноцінно стримувати розвиток захворювання тільки протягом першого року життя дитини.
Потім сприйнятливість до вітряної віспи зростає, досягаючи практично 100% максимуму у віці 4-5 років. Оскільки переважна більшість населення встигають заразитися вітряною віспою в дитячому віці, у дорослих дана форма інфекції Varicella zoster virus зустрічається досить рідко.
Оперізувальний лишай, навпаки, як правило, зустрічається в похилому віці (65% випадків захворювання реєструють у пацієнтів старше 65 років).
Таким чином, вітряною віспою хворіють переважно діти, а оперізувальним лишаєм – люди похилого віку. Однак обидва захворювання можуть розвинутися практично в будь-якому віці.
Вітряна віспа досить небезпечна в епідемічному відношенні, так що досить часто реєструють спалахи вітрянки в дитячих колективах (дитячі садки, школи, санаторії тощо). При цьому можливе виникнення такий міні-епідемії і в результаті контакту з дорослим пацієнтом хворим оперізувальним лишаєм.
Разом з тим зустрічаються і спорадичні (поза епідемічного спалаху) випадки захворювання вітряною віспою, коли пацієнта вдається своєчасно ізолювати, не допустивши поширення інфекції.
Для захворюваності на вітряну віспу характерна своєрідна циклічність появи епідемій. При цьому розрізняють малі цикли епідемій, що повторюються через кілька років, і великі – з інтервалом в 20 років і більше.
Восени спостерігається значне зростання захворюваності на вітрянку, пов’язане з масовим поверненням дітей у дитячі садки та школи. Підйом захворюваності у весняний період викликаний різкими коливаннями температури і сезонним зниженням імунітету.
