Ускладнення системного червоного вовчака
Ризик розвитку ускладнень системного червоного вовчака безпосередньо залежить від перебігу захворювання.
Варіанти перебігу системного червоного вовчака:
1.Гострий перебіг – характеризується блискавичним початком, бурхливою течією і швидким одночасним розвитком симптомів ураження багатьох внутрішніх органів (легень, серця, центральної нервової системи і так далі). Гострий перебіг системного червоного вовчака, на щастя, зустрічається рідко, так як такий варіант швидко і практично завжди призводить до ускладнень і може стати причиною смерті пацієнта.
2.Подострий перебіг – характеризується поступовим початком, зміною періодів загострень і ремісій, переважанням загальних симптомів (слабкість, схуднення, субфебрильна температура (до 38С) та інші), ураження внутрішніх органів і ускладнення настають поступово, не раніше, ніж через 2-4 роки після початку захворювання.
3.Хронічний перебіг – найбільш сприятливий перебіг СЧВ, відзначається поступовий початок, ураження в основному шкіри і суглобів, більш тривалі періоди ремісії, ураження внутрішніх органів і ускладнення настають через десятки років.
Ураження таких органів, як серце, нирки, легені, центральна нервова система, і крові, які описуються як симптоми захворювання, по суті, і є ускладненнями системного червоного вовчака.
Але можна виділити ускладнення системного червоного вовчака, які призводять до незворотних наслідків і можуть привести до смерті пацієнта:
- інфаркт міокарда;
- перикардит;
- кардіосклероз, вади серця;
- серцево-дихальна недостатність;
- гостра або хронічна ниркова недостатність (нефрит);
- печінкова недостатність;
- тромбоемболія легеневої артерії;
- легенева гіпертензія і набряк легенів;
- гангрена кишечника;
- інсульт (ішемічний і геморагічний);
- гангрена нижніх кінцівок в результаті тромбозу судин;
- внутрішні кровотечі (частіше легеневі) і багато інших.
Що стосується прогнозу, системний червоний вовчак на даний момент повністю не виліковний і вимагає постійного прийому гормональних та інших препаратів.
Якість і тривалість життя при захворюванні на системний червоний вовчак залежить від деяких факторів:
1. Варіант перебігу захворювання: гострий перебіг протікає вкрай несприятливо і через пару років можуть виникнути важкі, загрозливі для життя ускладнення. А з хронічним перебігом, а це 90% випадків СЧВ, можна жити до старості повноцінним життям (якщо дотримуватися всіх рекомендацій лікаря ревматолога і терапевта).
2. Своєчасність, регулярність і адекватність терапії: при тривалому прийомі гормонів глюкокортикоїдів та інших препаратів можна досягти тривалого періоду ремісії, зниження ризику розвитку ускладнень і як результат – поліпшення якості життя і її тривалості. Причому, дуже важливо почати лікування ще до розвитку ускладнень.
3. Вік пацієнта: чим молодший пацієнт – тим вище активність аутоімунного процесу і агресивніше протікає захворювання, що пов’язано з більшою реактивністю імунітету в молодому віці (більше аутоімунних антитіл руйнують власні тканини).
4. Дотримання режиму значно покращує прогноз захворювання. Для цього необхідно постійно спостерігатися у лікаря, дотримуватися його рекомендацій, своєчасно звертатися до медиків при появі будь-яких симптомів загострення захворювання, уникати контакту з сонячними променями, обмежувати водні процедури, вести здоровий спосіб життя і дотримуватися інших правил профілактики ускладнень.
20.03.2016 ufmm
Ризик розвитку ускладнень системного червоного вовчака безпосередньо залежить від перебігу захворювання.
Варіанти перебігу системного червоного вовчака:
1.Гострий перебіг – характеризується блискавичним початком, бурхливою течією і швидким одночасним розвитком симптомів ураження багатьох внутрішніх органів (легень, серця, центральної нервової системи і так далі). Гострий перебіг системного червоного вовчака, на щастя, зустрічається рідко, так як такий варіант швидко і практично завжди призводить до ускладнень і може стати причиною смерті пацієнта.
2.Подострий перебіг – характеризується поступовим початком, зміною періодів загострень і ремісій, переважанням загальних симптомів (слабкість, схуднення, субфебрильна температура (до 38С) та інші), ураження внутрішніх органів і ускладнення настають поступово, не раніше, ніж через 2-4 роки після початку захворювання.
3.Хронічний перебіг – найбільш сприятливий перебіг СЧВ, відзначається поступовий початок, ураження в основному шкіри і суглобів, більш тривалі періоди ремісії, ураження внутрішніх органів і ускладнення настають через десятки років.
Ураження таких органів, як серце, нирки, легені, центральна нервова система, і крові, які описуються як симптоми захворювання, по суті, і є ускладненнями системного червоного вовчака.
Але можна виділити ускладнення системного червоного вовчака, які призводять до незворотних наслідків і можуть привести до смерті пацієнта:
- інфаркт міокарда;
- перикардит;
- кардіосклероз, вади серця;
- серцево-дихальна недостатність;
- гостра або хронічна ниркова недостатність (нефрит);
- печінкова недостатність;
- тромбоемболія легеневої артерії;
- легенева гіпертензія і набряк легенів;
- гангрена кишечника;
- інсульт (ішемічний і геморагічний);
- гангрена нижніх кінцівок в результаті тромбозу судин;
- внутрішні кровотечі (частіше легеневі) і багато інших.
Що стосується прогнозу, системний червоний вовчак на даний момент повністю не виліковний і вимагає постійного прийому гормональних та інших препаратів.
Якість і тривалість життя при захворюванні на системний червоний вовчак залежить від деяких факторів:
1. Варіант перебігу захворювання: гострий перебіг протікає вкрай несприятливо і через пару років можуть виникнути важкі, загрозливі для життя ускладнення. А з хронічним перебігом, а це 90% випадків СЧВ, можна жити до старості повноцінним життям (якщо дотримуватися всіх рекомендацій лікаря ревматолога і терапевта).
2. Своєчасність, регулярність і адекватність терапії: при тривалому прийомі гормонів глюкокортикоїдів та інших препаратів можна досягти тривалого періоду ремісії, зниження ризику розвитку ускладнень і як результат – поліпшення якості життя і її тривалості. Причому, дуже важливо почати лікування ще до розвитку ускладнень.
3. Вік пацієнта: чим молодший пацієнт – тим вище активність аутоімунного процесу і агресивніше протікає захворювання, що пов’язано з більшою реактивністю імунітету в молодому віці (більше аутоімунних антитіл руйнують власні тканини).
4. Дотримання режиму значно покращує прогноз захворювання. Для цього необхідно постійно спостерігатися у лікаря, дотримуватися його рекомендацій, своєчасно звертатися до медиків при появі будь-яких симптомів загострення захворювання, уникати контакту з сонячними променями, обмежувати водні процедури, вести здоровий спосіб життя і дотримуватися інших правил профілактики ускладнень.