Лікування алергії
Самим головним правилом в лікуванні алергій є уникнення контакту з алергенами. Якщо ви алергік, і ви знаєте алергени, які можуть викликати у вас алергічну реакцію, намагайтеся максимально убезпечити себе від найменшого з ними контакту, так як у алергії є властивість провокувати все більш і більш важкі реакції на повторний контакт з алергеном.
Медикаментозне лікування – направлено на зниження ризику розвитку алергічної реакції, а також на усунення симптомів викликаних алергічною реакцією.
Антигістаміни – Фексофенадин (Телфаст), Лоратадин (Кларитин), Цетиризин (Зіртек), Хлоропирамін (Супрастин), Клемастин (Тавегіл) – Дані препарати є препаратами першої групи, вони призначаються одними з перших під час лікування алергічних реакцій. Коли алерген потрапляє в організм, ваша імунна система виробляє спеціальну речовину, яка називається – гістамін. Гістамін викликає більшість симптомів характерних для алергічної реакції. Дана група препаратів дозволяє знизити кількість виділеного гістаміну або повністю блокувати його виділення. Але прибрати всі симптоми алергій вони все-таки не можуть.
Як практично і всі препарати, антигістамінні можуть викликати побічні ефекти, такі як: сухість у роті, сонливість, запаморочення, нудоту і блювоту, неспокій і нервозність, утруднення сечовипускання. Найчастіше побічні ефекти можуть бути викликані антигістамінними першого покоління (хлоропирамін (Супрастин), Клемастин (Тавегіл)). Перед прийомом антигістамінних препаратів для лікування алергії необхідно проконсультуватися з вашим лікарем і уточнити необхідні для вас дози, а також обговорити можливість спільного вживання антигістамінних разом з препаратами з інших груп.
Деконгестанти (Псевдоефедрин, Ксилометазолін, Оксиметазолін) – це група препаратів, які використовуються для усунення закладеності носа. Найчастіше ці препарати зустрічаються у вигляді спреїв або крапель. Найчастіше ці препарати призначаються при застуді, сінній гарячці (алергія на пилок) або будь-якій алергічній реакції симптомом якої є закладений ніс, грип і синусит.
Внутрішня поверхня носа покрита величезною кількістю дрібних судин. Коли в носову порожнину потрапляє алерген або антиген, судини слизової носа розширюються, і збільшується кровотік, це своєрідна система захисту імунної системи. Великий приплив крові, викликає набряк слизової і провокує рясне виділення слизу. Деконгестант впливають на стінки судин слизової змушуючи їх звужуватися, що дозволяє знизити кровотік і зменшити набряк.
Дані препарати не рекомендується приймати дітям до 12 років, а також годуючим матерям і людям з гіпертонією. Також не рекомендується лікувати алергію цими препарати більше ніж 5-7 днів, так як при тривалому застосуванні вони можуть викликати зворотну реакцію і посилити набряк слизової носа.
Дані препарати можуть також викликати побічні ефекти, такі як: сухість у роті, головний біль, і слабкість. Вкрай рідко можуть викликати галюцинації або анафілактичний шок.
Необхідно проконсультуватися з вашим лікарем перед початком застосування даних препаратів.
Інгібітори лейкотрієнів – являють собою хімічні речовини, які блокують реакції викликані лейкотриенами (лейкотрієни – речовини виділяються організмом під час алергічної реакції і викликають запалення і набряк дихальних шляхів). Найчастіше використовуються при лікуванні бронхіальної астми. Інгібітори лейкотрієнів можна вживати разом з іншими лікарськими препаратами, так як ніяких взаємодій з ними не було виявлено. Побічні реакції проявляються вкрай рідко і можуть виявлятися у вигляді головного болю, вушного болю, або болі в горлі.
Стероїдні спреї (Беклометазон (Беконас, Беклазон), Флукатізон (Назарел, Фліксоназе, Аваміс), Мометазон (Момат, Назонекс, Асманекс)) – ці препарати, по суті, є гормональними препаратами. Їх лікувальна дія полягає в зниження запальних процесів в носових ходах, тим самим знижуючи симптоми алергічних реакцій, а саме причини чому закладає ніс. Всмоктуваність даних препаратів мінімальна так що всі можливі побічні реакції сходять нанівець, проте при тривалому застосуванні даних препаратів можливі в рідкісних випадках такі побічні реакції як носова кровотеча або біль у горлі. Перед вживанням даних препаратів бажано проконсультуватися з вашим лікарем.
Гіпосенсібілізація (імунотерапія) – Крім уникнення контакту з алергенами і медикаментозного лікування існує такий метод лікування як імунотерапія. Даний метод полягає в поступовому, довготривалому введенні зростаючої кількості алергенів у ваш організм, що призведе до зниження чутливості вашого організму до даного алергену.
Дана процедура введення малих доз алергену у вигляді підшкірної ін’єкції. Спочатку вам будуть вводитися ін’єкції з інтервалом в тиждень або рідше, в той час як доза алергену буде постійно збільшуватися, даний режим буде дотримуватися до тих пір, поки не буде досягнута «підтримуюча доза», це доза при введенні якої буде присутній виражений ефект зниження звичайної алергічної реакції. Однак по досягненню цієї «підтримуючої дози», у разі спроби її раз на кілька тижнів на протязі ще, принаймні, 2-2,5 років. Даний метод лікування, як правило, призначається, коли у людини є важка форма алергії, погано піддається звичайному лікуванню, а також для певних типів алергії, таких як алергія на укуси бджіл, ос. Даний вид лікування проводитися тільки в спеціалізованому медичному закладі під наглядом групи фахівців, так як даний метод лікування може спровокувати сильну алергічну реакцію.
28.11.2016 ufmm
Самим головним правилом в лікуванні алергій є уникнення контакту з алергенами. Якщо ви алергік, і ви знаєте алергени, які можуть викликати у вас алергічну реакцію, намагайтеся максимально убезпечити себе від найменшого з ними контакту, так як у алергії є властивість провокувати все більш і більш важкі реакції на повторний контакт з алергеном.
Медикаментозне лікування – направлено на зниження ризику розвитку алергічної реакції, а також на усунення симптомів викликаних алергічною реакцією.
Антигістаміни – Фексофенадин (Телфаст), Лоратадин (Кларитин), Цетиризин (Зіртек), Хлоропирамін (Супрастин), Клемастин (Тавегіл) – Дані препарати є препаратами першої групи, вони призначаються одними з перших під час лікування алергічних реакцій. Коли алерген потрапляє в організм, ваша імунна система виробляє спеціальну речовину, яка називається – гістамін. Гістамін викликає більшість симптомів характерних для алергічної реакції. Дана група препаратів дозволяє знизити кількість виділеного гістаміну або повністю блокувати його виділення. Але прибрати всі симптоми алергій вони все-таки не можуть.
Як практично і всі препарати, антигістамінні можуть викликати побічні ефекти, такі як: сухість у роті, сонливість, запаморочення, нудоту і блювоту, неспокій і нервозність, утруднення сечовипускання. Найчастіше побічні ефекти можуть бути викликані антигістамінними першого покоління (хлоропирамін (Супрастин), Клемастин (Тавегіл)). Перед прийомом антигістамінних препаратів для лікування алергії необхідно проконсультуватися з вашим лікарем і уточнити необхідні для вас дози, а також обговорити можливість спільного вживання антигістамінних разом з препаратами з інших груп.
Деконгестанти (Псевдоефедрин, Ксилометазолін, Оксиметазолін) – це група препаратів, які використовуються для усунення закладеності носа. Найчастіше ці препарати зустрічаються у вигляді спреїв або крапель. Найчастіше ці препарати призначаються при застуді, сінній гарячці (алергія на пилок) або будь-якій алергічній реакції симптомом якої є закладений ніс, грип і синусит.
Внутрішня поверхня носа покрита величезною кількістю дрібних судин. Коли в носову порожнину потрапляє алерген або антиген, судини слизової носа розширюються, і збільшується кровотік, це своєрідна система захисту імунної системи. Великий приплив крові, викликає набряк слизової і провокує рясне виділення слизу. Деконгестант впливають на стінки судин слизової змушуючи їх звужуватися, що дозволяє знизити кровотік і зменшити набряк.
Дані препарати не рекомендується приймати дітям до 12 років, а також годуючим матерям і людям з гіпертонією. Також не рекомендується лікувати алергію цими препарати більше ніж 5-7 днів, так як при тривалому застосуванні вони можуть викликати зворотну реакцію і посилити набряк слизової носа.
Дані препарати можуть також викликати побічні ефекти, такі як: сухість у роті, головний біль, і слабкість. Вкрай рідко можуть викликати галюцинації або анафілактичний шок.
Необхідно проконсультуватися з вашим лікарем перед початком застосування даних препаратів.
Інгібітори лейкотрієнів – являють собою хімічні речовини, які блокують реакції викликані лейкотриенами (лейкотрієни – речовини виділяються організмом під час алергічної реакції і викликають запалення і набряк дихальних шляхів). Найчастіше використовуються при лікуванні бронхіальної астми. Інгібітори лейкотрієнів можна вживати разом з іншими лікарськими препаратами, так як ніяких взаємодій з ними не було виявлено. Побічні реакції проявляються вкрай рідко і можуть виявлятися у вигляді головного болю, вушного болю, або болі в горлі.
Стероїдні спреї (Беклометазон (Беконас, Беклазон), Флукатізон (Назарел, Фліксоназе, Аваміс), Мометазон (Момат, Назонекс, Асманекс)) – ці препарати, по суті, є гормональними препаратами. Їх лікувальна дія полягає в зниження запальних процесів в носових ходах, тим самим знижуючи симптоми алергічних реакцій, а саме причини чому закладає ніс. Всмоктуваність даних препаратів мінімальна так що всі можливі побічні реакції сходять нанівець, проте при тривалому застосуванні даних препаратів можливі в рідкісних випадках такі побічні реакції як носова кровотеча або біль у горлі. Перед вживанням даних препаратів бажано проконсультуватися з вашим лікарем.
Гіпосенсібілізація (імунотерапія) – Крім уникнення контакту з алергенами і медикаментозного лікування існує такий метод лікування як імунотерапія. Даний метод полягає в поступовому, довготривалому введенні зростаючої кількості алергенів у ваш організм, що призведе до зниження чутливості вашого організму до даного алергену.
Дана процедура введення малих доз алергену у вигляді підшкірної ін’єкції. Спочатку вам будуть вводитися ін’єкції з інтервалом в тиждень або рідше, в той час як доза алергену буде постійно збільшуватися, даний режим буде дотримуватися до тих пір, поки не буде досягнута «підтримуюча доза», це доза при введенні якої буде присутній виражений ефект зниження звичайної алергічної реакції. Однак по досягненню цієї «підтримуючої дози», у разі спроби її раз на кілька тижнів на протязі ще, принаймні, 2-2,5 років. Даний метод лікування, як правило, призначається, коли у людини є важка форма алергії, погано піддається звичайному лікуванню, а також для певних типів алергії, таких як алергія на укуси бджіл, ос. Даний вид лікування проводитися тільки в спеціалізованому медичному закладі під наглядом групи фахівців, так як даний метод лікування може спровокувати сильну алергічну реакцію.
