Пертусин
Пертусин є препаратом рослинного походження, виготовленим з екстракту чебрецю повзучого (чебрецю). Даний препарат має виражену муколітичну, секретомоторну і відхаркувальну дію. Іншими словами, пертусин розріджує мокротиння, стимулює утворення менш в’язкого слизу бронхіальними залозами та прискорює виведення її з просвіту бронхів. Крім вищевказаних властивостей чебрець, який є основним компонентом препарату, має протизапальний, протиглисний, дезінфікуючий і знеболюючий ефект.
Оскільки пертусин виготовляється у вигляді сиропів, то до його складу входить до 82% сахарози і 8 – 11% спирту. Ще одним важливим компонентом сиропу є бромід калію, частка якого становить менше 1%. Сахароза і спирт використовуються для тривалого збереження властивостей препарату, а бромід калію входить до складу ліків в якості седативного компонента. Виходячи з вищесказаного, застосування пертусину має ряд обмежень, які описані більш детально у відповідному розділі.
Препарат всмоктується переважно зі шлунка і початкових відділів тонкого кишечника. Потрапляючи в кров, він частково зв’язується з білками і переноситься в печінку. Після проходження через печінку препарат поширюється по всьому організму і впливає на слизові клітини епітелію дихального і травного тракту. Крім цього, ряд компонентів пертусину, таких як бромід калію і етиловий спирт, проникають через гематоенцефалічний бар’єр і гнітюче впливають на головний мозок. У зв’язку з цим нюансом препарат не рекомендується приймати людям, рід діяльності яких пов’язаний з підвищеною увагою (водії, працівники на верстатах, авіадиспетчери та т. д.).
Важливо відзначити, що препарат пертусин проникний через гематоплацентарний бар’єр і виділяється з грудним молоком. З цієї причини препарат протипоказаний вагітним протягом усіх трьох триместрів вагітності і годуючим мамам.
Виведення препарату з організму здійснюється нирками після повної його метаболізації в печінці. Відповідно до цього, пацієнтам з нирковою недостатністю або печінковою недостатністю необхідно знижувати дозу препарату або призначати через більш тривалі проміжки часу, щоб уникнути його накопичення в організмі і розвитку побічних ефектів.
Механізм лікувальної дії пертусину
Пертусин є ефективним препаратом на основі екстракту чебрецю. Лікувальні властивості цієї рослини відомі людям з давніх часів. У минулому відвари, настої, витяжки з цієї рослини використовувалися при глистових інвазіях, для дезінфекції ран, прискорення їх загоєння і знеболення. Проте, головним застосуванням рослини завжди вважалася боротьба з запальними захворюваннями бронхолегеневої системи, що супроводжуються утворенням густого мокротиння і сухим кашлем.
Препарат повністю всмоктується зі шлунка і початкових відділів тонкого кишечника, потоком крові поширюється по організму і впливає, в першу чергу, на клітини, що виробляють слиз. Пертусин стимулює дані клітини до утворення великої кількості рідкого секрету. Проникаючи через дрібні капіляри в саму слиз, препарат змінює структуру мукополісахаридів, що входять до її складу. Це, в свою чергу, веде до розрідження вже утвореного слизу.
Ще одним важливим ефектом даного лікарського засобу є стимуляція виведення рідкого мокротиння за рахунок підвищення активності ворсинок дихального епітелію. Дані ворсинки роблять скоротливі рухи у напрямку до носової порожнини, видаляючи з дихальних шляхів мокротиння і осіли на ній частинки пилу і мікроорганізми.
При яких патологіях призначається пертусин?
Пертусин є препаратом, що використовується для комбінованої терапії гострих і хронічних захворювань бронхолегеневої системи, що супроводжуються утворенням в’язкого мокротиння.
Застосування пертусину
- Гострий і хронічний бронхіт
- Трахеїт
- Кашель неясної етіології
- Пневмоконіози (азбестоз, силікоз та ін.)
- Бронхоектатична хвороба легенів
- Пневмонії
- Гострі респіраторні вірусні інфекції
- Муковісцидоз
Як застосовувати пертусин?
Пертусин застосуються 3 рази на день після їжі. По-перше, це знижує ймовірність побічних ефектів з боку шлунка, а по-друге, запобігає втраті апетиту (препарат солодкий на смак). У зв’язку з тим, що дія препарату пов’язана зі збільшенням екскреції рідини через дихальні шляхи, необхідно відновлювати водний баланс в організмі. Для цього в період прийому пертусину рекомендується випивати не менше двох з половиною літрів рідини (чай, соки, мінеральні води і т. д.). При підвищених фізичних навантаженнях або лихоманці обсяг споживаної рідини необхідно збільшити до 4 – 5 літрів на добу.
Пертусин призначається дорослим по 1 столовій ложці 3 рази на добу.
Дітям старше 12 років по одній десертній ложці 3 рази на добу.
Дітям від 6 до 12 років по одній – дві чайні ложки 3 рази на добу.
Дітям від 3 до 6 років – по половині або цілій чайній ложці 3 рази на добу.
Дітям віком до 3 років препарат у вигляді сиропу протипоказаний, оскільки містить від 8 до 11% спирту і може привести до патології печінки і центральної нервової системи. У зв’язку з цим, дітям до 3 років пертусин призначається у вигляді розчину для прийому всередину, який не містить алкоголю. Оптимальною дозою для них є 1,5 – 2,5 мл 3 рази на добу, що прирівнюється до третини або половини чайної ложки. Курс лікування займає орієнтовно 10 – 14 днів, однак може бути продовжений за рекомендацією лікаря.
Знешкодження препарату здійснюється печінкою, а виведення з організму – нирками. З цієї причини пацієнти з хронічною нирковою недостатністю повинні приймати препарат в менших дозах або через збільшені інтервали часу, для того щоб запобігти накопиченню його в організмі і передозуванню. Печінкова недостатність є протипоказанням до застосування пертусину, оскільки алкоголь, що міститься в ньому, здатний погіршити і без того ослаблену функцію печінки.
Протипоказання до призначення пертусину
Чебрець, що є основним компонентом даного лікарського засобу, чинить муколітичну дію не тільки на епітелій дихальних шляхів, але ще і на слизові клітини інших систем організму. У зв’язку з цією особливістю препарат має деякі обмеження до застосування. Більш того, пертусин містить чималу кількість сахарози і помірну кількість етилового спирту, що також може виявитися шкідливим для пацієнтів з цукровим діабетом.
Протипоказаннями до призначення пертусину є:
- алкоголізм;
- печінкова недостатність;
- черепно-мозкова травма;
- епілепсія;
- декомпенсована серцева недостатність;
- вагітність / лактація;
- алергічні реакції на препарат або певні його компоненти;
- виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки.
Можливі побічні ефекти пертусину
Пертусин рідко викликає побічні ефекти, проте тривале застосування даного препарату в великих дозах може викликати порушення з боку шлунково-кишкового тракту, центральної нервової системи та алергічні реакції.
Роздратування верхніх відділів травного тракту може спричиняти такі побічні ефекти:
- біль в надпупочній області;
- відрижка кислим повітрям;
- нудота;
- блювота їжею або кров’ю (колір кавовій гущі);
- прискорене серцебиття і ін.
Симптомами порушення діяльності нервової системи після прийому пертусину можуть бути:
- виражена загальна слабкість;
- запаморочення;
- порушення координації рухів;
- нудота;
- головні болі;
- загострення психічних захворювань і ін.
Проявами алергічної реакції є:
- кропив’янка;
- контактний дерматит;
- ангіоневротичний набряк (набряк Квінке);
- анафілактичний шок та ін.
29.11.2016 ufmm
Пертусин є препаратом рослинного походження, виготовленим з екстракту чебрецю повзучого (чебрецю). Даний препарат має виражену муколітичну, секретомоторну і відхаркувальну дію. Іншими словами, пертусин розріджує мокротиння, стимулює утворення менш в’язкого слизу бронхіальними залозами та прискорює виведення її з просвіту бронхів. Крім вищевказаних властивостей чебрець, який є основним компонентом препарату, має протизапальний, протиглисний, дезінфікуючий і знеболюючий ефект.
Оскільки пертусин виготовляється у вигляді сиропів, то до його складу входить до 82% сахарози і 8 – 11% спирту. Ще одним важливим компонентом сиропу є бромід калію, частка якого становить менше 1%. Сахароза і спирт використовуються для тривалого збереження властивостей препарату, а бромід калію входить до складу ліків в якості седативного компонента. Виходячи з вищесказаного, застосування пертусину має ряд обмежень, які описані більш детально у відповідному розділі.
Препарат всмоктується переважно зі шлунка і початкових відділів тонкого кишечника. Потрапляючи в кров, він частково зв’язується з білками і переноситься в печінку. Після проходження через печінку препарат поширюється по всьому організму і впливає на слизові клітини епітелію дихального і травного тракту. Крім цього, ряд компонентів пертусину, таких як бромід калію і етиловий спирт, проникають через гематоенцефалічний бар’єр і гнітюче впливають на головний мозок. У зв’язку з цим нюансом препарат не рекомендується приймати людям, рід діяльності яких пов’язаний з підвищеною увагою (водії, працівники на верстатах, авіадиспетчери та т. д.).
Важливо відзначити, що препарат пертусин проникний через гематоплацентарний бар’єр і виділяється з грудним молоком. З цієї причини препарат протипоказаний вагітним протягом усіх трьох триместрів вагітності і годуючим мамам.
Виведення препарату з організму здійснюється нирками після повної його метаболізації в печінці. Відповідно до цього, пацієнтам з нирковою недостатністю або печінковою недостатністю необхідно знижувати дозу препарату або призначати через більш тривалі проміжки часу, щоб уникнути його накопичення в організмі і розвитку побічних ефектів.
Механізм лікувальної дії пертусину
Пертусин є ефективним препаратом на основі екстракту чебрецю. Лікувальні властивості цієї рослини відомі людям з давніх часів. У минулому відвари, настої, витяжки з цієї рослини використовувалися при глистових інвазіях, для дезінфекції ран, прискорення їх загоєння і знеболення. Проте, головним застосуванням рослини завжди вважалася боротьба з запальними захворюваннями бронхолегеневої системи, що супроводжуються утворенням густого мокротиння і сухим кашлем.
Препарат повністю всмоктується зі шлунка і початкових відділів тонкого кишечника, потоком крові поширюється по організму і впливає, в першу чергу, на клітини, що виробляють слиз. Пертусин стимулює дані клітини до утворення великої кількості рідкого секрету. Проникаючи через дрібні капіляри в саму слиз, препарат змінює структуру мукополісахаридів, що входять до її складу. Це, в свою чергу, веде до розрідження вже утвореного слизу.
Ще одним важливим ефектом даного лікарського засобу є стимуляція виведення рідкого мокротиння за рахунок підвищення активності ворсинок дихального епітелію. Дані ворсинки роблять скоротливі рухи у напрямку до носової порожнини, видаляючи з дихальних шляхів мокротиння і осіли на ній частинки пилу і мікроорганізми.
При яких патологіях призначається пертусин?
Пертусин є препаратом, що використовується для комбінованої терапії гострих і хронічних захворювань бронхолегеневої системи, що супроводжуються утворенням в’язкого мокротиння.
Застосування пертусину
- Гострий і хронічний бронхіт
- Трахеїт
- Кашель неясної етіології
- Пневмоконіози (азбестоз, силікоз та ін.)
- Бронхоектатична хвороба легенів
- Пневмонії
- Гострі респіраторні вірусні інфекції
- Муковісцидоз
Як застосовувати пертусин?
Пертусин застосуються 3 рази на день після їжі. По-перше, це знижує ймовірність побічних ефектів з боку шлунка, а по-друге, запобігає втраті апетиту (препарат солодкий на смак). У зв’язку з тим, що дія препарату пов’язана зі збільшенням екскреції рідини через дихальні шляхи, необхідно відновлювати водний баланс в організмі. Для цього в період прийому пертусину рекомендується випивати не менше двох з половиною літрів рідини (чай, соки, мінеральні води і т. д.). При підвищених фізичних навантаженнях або лихоманці обсяг споживаної рідини необхідно збільшити до 4 – 5 літрів на добу.
Пертусин призначається дорослим по 1 столовій ложці 3 рази на добу.
Дітям старше 12 років по одній десертній ложці 3 рази на добу.
Дітям від 6 до 12 років по одній – дві чайні ложки 3 рази на добу.
Дітям від 3 до 6 років – по половині або цілій чайній ложці 3 рази на добу.
Дітям віком до 3 років препарат у вигляді сиропу протипоказаний, оскільки містить від 8 до 11% спирту і може привести до патології печінки і центральної нервової системи. У зв’язку з цим, дітям до 3 років пертусин призначається у вигляді розчину для прийому всередину, який не містить алкоголю. Оптимальною дозою для них є 1,5 – 2,5 мл 3 рази на добу, що прирівнюється до третини або половини чайної ложки. Курс лікування займає орієнтовно 10 – 14 днів, однак може бути продовжений за рекомендацією лікаря.
Знешкодження препарату здійснюється печінкою, а виведення з організму – нирками. З цієї причини пацієнти з хронічною нирковою недостатністю повинні приймати препарат в менших дозах або через збільшені інтервали часу, для того щоб запобігти накопиченню його в організмі і передозуванню. Печінкова недостатність є протипоказанням до застосування пертусину, оскільки алкоголь, що міститься в ньому, здатний погіршити і без того ослаблену функцію печінки.
Протипоказання до призначення пертусину
Чебрець, що є основним компонентом даного лікарського засобу, чинить муколітичну дію не тільки на епітелій дихальних шляхів, але ще і на слизові клітини інших систем організму. У зв’язку з цією особливістю препарат має деякі обмеження до застосування. Більш того, пертусин містить чималу кількість сахарози і помірну кількість етилового спирту, що також може виявитися шкідливим для пацієнтів з цукровим діабетом.
Протипоказаннями до призначення пертусину є:
- алкоголізм;
- печінкова недостатність;
- черепно-мозкова травма;
- епілепсія;
- декомпенсована серцева недостатність;
- вагітність / лактація;
- алергічні реакції на препарат або певні його компоненти;
- виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки.
Можливі побічні ефекти пертусину
Пертусин рідко викликає побічні ефекти, проте тривале застосування даного препарату в великих дозах може викликати порушення з боку шлунково-кишкового тракту, центральної нервової системи та алергічні реакції.
Роздратування верхніх відділів травного тракту може спричиняти такі побічні ефекти:
- біль в надпупочній області;
- відрижка кислим повітрям;
- нудота;
- блювота їжею або кров’ю (колір кавовій гущі);
- прискорене серцебиття і ін.
Симптомами порушення діяльності нервової системи після прийому пертусину можуть бути:
- виражена загальна слабкість;
- запаморочення;
- порушення координації рухів;
- нудота;
- головні болі;
- загострення психічних захворювань і ін.
Проявами алергічної реакції є:
- кропив’янка;
- контактний дерматит;
- ангіоневротичний набряк (набряк Квінке);
- анафілактичний шок та ін.
