Фізіологічний фімоз у дітей
На сьогоднішній день лікарі так і не домовилися щодо того, з якого віку фімоз у хлопчика слід вважати патологією, і коли необхідно вживати особливих заходів щодо його усунення. Тому в статтях фахівців можна побачити різні цифри – 2-3 роки, 5-7 років, 7-10 років і навіть 14-17 років.
Якщо орієнтуватися на клінічні дані, то ймовірність самоусунення фізіологічного фімозу у п’ятирічного хлопчика становить 90%, у віці 10 років – 83%, а до тринадцятирічному віком знижується до 33%.
Багато педіатрів радять батькам до досягнення статевого дозрівання займати вичікувальну позицію: якщо немає ніяких тривожних симптомів, найкраще почекати, оскільки лікування фімозу можна провести і в старшому віці.
Слід зазначити, що збереження фімозу до 11-13 річного віку може бути пов’язано з низьким рівнем в крові чоловічих статевих гормонів, що благотворно впливають на процес пом’якшення і розтягування крайньої плоті.
Крім того, необхідно відрізняти вроджений фізіологічний фімоз від вторинного фімозу, що виник в результаті яких-небудь інфекційно-запальних захворювань.
Зрозуміло, такий діагноз може поставити тільки фахівець. Але в тих випадках, коли у дитини вже спостерігалося відкриття головки статевого члена, а потім виникло звуження крайньої плоті, мова, швидше за все, йде про патологічний фімоз.
Фізіологічний фімоз у дітей
Фізіологічний фімоз у дітей досить рідко викликає ускладнення. Проблеми найчастіше виникають при порушенні елементарних правил гігієни, а також при перегріванні і підвищеній схильності до алергічних реакцій.
У тих випадках, коли вираженість неприємних симптомів незначна (свербіж, легке почервоніння, занепокоєння дитини), можна спробувати усунути проблему самостійно. Багато педіатрів рекомендують промивання препуціальної порожнини теплим розчином фурациліну за допомогою звичайного десятиміліметрового шприца.
Процедура полягає в наступному:
- Набрати в шприц теплий розчин фурациліну або ектерицид;
- Відтягнути шкірку вгору, не оголюючи голівку;
- Шприц без голки вставити в щілину (дану маніпуляцію зручніше проводити удвох, щоб одна людина відтягувала крайню плоть, а інша здійснювала дії зі шприцом);
- Випустити під тиском розчин зі шприца, вимиваючи виділення що накопичилися .
При необхідності слід повторити промивання кілька разів і завершити процедуру закапуванням в щілину маслянистих розчинів (2-3 краплі вазелінового, оливкового масла або масляного розчину вітаміну А).
При підвищеній схильності дитини до алергічних реакцій (ексудативний діатез, атопічний дерматит і т.п.) неприємні симптоми можуть бути пов’язані з впливом речовин-алергенів що виводяться із сечею або ж з їх контактним впливом на шкіру.
Тому в таких випадках додатково рекомендується:
- по можливості усунути передбачуваний агент (переглянути меню, ліки що застосовуються, антибіотики, вітаміни, які використовуються памперси, побутова хімія і т.п.);
- виключити вплив на шкіру хімічних речовин;
- збільшити кількість вживаної рідини для якнайшвидшого вимивання алергенів з організму.
Однак зловживати лікуванням в домашніх умовах ні в якому разі не можна. Якщо, незважаючи на всі зусилля, неприємні симптоми зберігаються, слід звернутися по спеціалізовану медичну допомогу (лікар-педіатр або дитячий уролог).
Навіть в тих випадках, коли фімоз у хлопчика був беззастережно визнаний фізіологічним, слід негайно звернутися до лікаря при появі наступних тривожних симптомів:
- виникають проблеми з сечовипусканням (утруднення при сечовипусканні, хворобливість і т.п.);
- є виражені ознаки запалення (набряклість і почервоніння в області крайньої плоті, больовий синдром).
04.09.2016 ufmm
На сьогоднішній день лікарі так і не домовилися щодо того, з якого віку фімоз у хлопчика слід вважати патологією, і коли необхідно вживати особливих заходів щодо його усунення. Тому в статтях фахівців можна побачити різні цифри – 2-3 роки, 5-7 років, 7-10 років і навіть 14-17 років.
Якщо орієнтуватися на клінічні дані, то ймовірність самоусунення фізіологічного фімозу у п’ятирічного хлопчика становить 90%, у віці 10 років – 83%, а до тринадцятирічному віком знижується до 33%.
Багато педіатрів радять батькам до досягнення статевого дозрівання займати вичікувальну позицію: якщо немає ніяких тривожних симптомів, найкраще почекати, оскільки лікування фімозу можна провести і в старшому віці.
Слід зазначити, що збереження фімозу до 11-13 річного віку може бути пов’язано з низьким рівнем в крові чоловічих статевих гормонів, що благотворно впливають на процес пом’якшення і розтягування крайньої плоті.
Крім того, необхідно відрізняти вроджений фізіологічний фімоз від вторинного фімозу, що виник в результаті яких-небудь інфекційно-запальних захворювань.
Зрозуміло, такий діагноз може поставити тільки фахівець. Але в тих випадках, коли у дитини вже спостерігалося відкриття головки статевого члена, а потім виникло звуження крайньої плоті, мова, швидше за все, йде про патологічний фімоз.
Фізіологічний фімоз у дітей
Фізіологічний фімоз у дітей досить рідко викликає ускладнення. Проблеми найчастіше виникають при порушенні елементарних правил гігієни, а також при перегріванні і підвищеній схильності до алергічних реакцій.
У тих випадках, коли вираженість неприємних симптомів незначна (свербіж, легке почервоніння, занепокоєння дитини), можна спробувати усунути проблему самостійно. Багато педіатрів рекомендують промивання препуціальної порожнини теплим розчином фурациліну за допомогою звичайного десятиміліметрового шприца.
Процедура полягає в наступному:
- Набрати в шприц теплий розчин фурациліну або ектерицид;
- Відтягнути шкірку вгору, не оголюючи голівку;
- Шприц без голки вставити в щілину (дану маніпуляцію зручніше проводити удвох, щоб одна людина відтягувала крайню плоть, а інша здійснювала дії зі шприцом);
- Випустити під тиском розчин зі шприца, вимиваючи виділення що накопичилися .
При необхідності слід повторити промивання кілька разів і завершити процедуру закапуванням в щілину маслянистих розчинів (2-3 краплі вазелінового, оливкового масла або масляного розчину вітаміну А).
При підвищеній схильності дитини до алергічних реакцій (ексудативний діатез, атопічний дерматит і т.п.) неприємні симптоми можуть бути пов’язані з впливом речовин-алергенів що виводяться із сечею або ж з їх контактним впливом на шкіру.
Тому в таких випадках додатково рекомендується:
- по можливості усунути передбачуваний агент (переглянути меню, ліки що застосовуються, антибіотики, вітаміни, які використовуються памперси, побутова хімія і т.п.);
- виключити вплив на шкіру хімічних речовин;
- збільшити кількість вживаної рідини для якнайшвидшого вимивання алергенів з організму.
Однак зловживати лікуванням в домашніх умовах ні в якому разі не можна. Якщо, незважаючи на всі зусилля, неприємні симптоми зберігаються, слід звернутися по спеціалізовану медичну допомогу (лікар-педіатр або дитячий уролог).
Навіть в тих випадках, коли фімоз у хлопчика був беззастережно визнаний фізіологічним, слід негайно звернутися до лікаря при появі наступних тривожних симптомів:
- виникають проблеми з сечовипусканням (утруднення при сечовипусканні, хворобливість і т.п.);
- є виражені ознаки запалення (набряклість і почервоніння в області крайньої плоті, больовий синдром).
