Профілактика оніхомікозу
Профілактика оніхомікозу ділиться на первинну і вторинну. Первинна профілактика спрямована на усунення факторів, що підвищують ризик розвитку грибкової інфекції. Вторинна ж профілактика важлива для людей, яким діагноз “оніхомікоз” вже був поставлений, і вони пройшли повний курс лікування. У таких випадках важливо не допустити рецидиву хвороби і дати організму час для повного оновлення нігтьової пластинки.
Для профілактики оніхомікозу потрібно дотримуватися таких правил:
- використання власного взуття та засобів особистої гігієни як в громадських басейнах, так і вдома;
- зміцнення загального імунітету;
- профілактичний прийом протигрибкових препаратів під час тривалих курсів антибіотикотерапії;
- регулярне чищення нігтьового ложа і дотримання особистої гігієни;
- миття рук і ніг з милом після купання у відкритих водоймах або контакту з грунтом;
- миття рук після контакту з тваринами;
- лікування хронічних захворювань, що підвищують ризик розвитку оніхомікозу;
- регулярна зміна шкарпеток і провітрювання взуття.
Окремо слід розглянути питання дезінфекції взуття під час курсу лікування. Справа в тому, що саме в ньому зазвичай ховаються грибки, які в майбутньому призводять до рецидиву хвороби. Для їх усунення використовуються сильні хімічні дезінфектанти. Процедуру слід повторювати не рідше ніж раз на тиждень. При оніхомікозі на нігтях рук аналогічно роблять з рукавичками пацієнта. Шкарпетки після початку лікування оніхомікозу рекомендується повністю поміняти на нові чисті пари. Мочалку і рушники також можна замінити, а манікюрний і педікюрний набір необхідно стерилізувати.
Для дезінфекції взуття та одягу можна використовувати такі препарати:
- розчин хлоргексидину біглюконат 1%;
- розчин формаліну 25%;
- оцтова кислота 40%;
- інші фірмові засоби для догляду за взуттям.
Крім того, в профілактичних цілях були розроблені спеціальні апарати для сушки взуття. Так як більшість грибків воліє вологе середовище, використання таких пристосувань посприяє позбавленню від інфекції.
Лише дотримання профілактичних заходів може привести до повного одужання. Без нього будь-який курс лікування найефективнішими препаратам дасть лише тимчасове поліпшення, і з часом оніхомікоз розвинеться знову. Заходи щодо дезінфекції взуття та рукавичок потрібно виконувати до тих пір, поки на тлі лікування відростуть нормальні нігтьові пластинки. Після цього рекомендується пройти консультацію у дерматолога. У більшості випадків обмін речовин в нігтях відновлюється повністю, і в майбутньому організм сам зможе захистити себе від розвитку хвороби.
31.01.2016 ufmm
Профілактика оніхомікозу ділиться на первинну і вторинну. Первинна профілактика спрямована на усунення факторів, що підвищують ризик розвитку грибкової інфекції. Вторинна ж профілактика важлива для людей, яким діагноз “оніхомікоз” вже був поставлений, і вони пройшли повний курс лікування. У таких випадках важливо не допустити рецидиву хвороби і дати організму час для повного оновлення нігтьової пластинки.
Для профілактики оніхомікозу потрібно дотримуватися таких правил:
- використання власного взуття та засобів особистої гігієни як в громадських басейнах, так і вдома;
- зміцнення загального імунітету;
- профілактичний прийом протигрибкових препаратів під час тривалих курсів антибіотикотерапії;
- регулярне чищення нігтьового ложа і дотримання особистої гігієни;
- миття рук і ніг з милом після купання у відкритих водоймах або контакту з грунтом;
- миття рук після контакту з тваринами;
- лікування хронічних захворювань, що підвищують ризик розвитку оніхомікозу;
- регулярна зміна шкарпеток і провітрювання взуття.
Окремо слід розглянути питання дезінфекції взуття під час курсу лікування. Справа в тому, що саме в ньому зазвичай ховаються грибки, які в майбутньому призводять до рецидиву хвороби. Для їх усунення використовуються сильні хімічні дезінфектанти. Процедуру слід повторювати не рідше ніж раз на тиждень. При оніхомікозі на нігтях рук аналогічно роблять з рукавичками пацієнта. Шкарпетки після початку лікування оніхомікозу рекомендується повністю поміняти на нові чисті пари. Мочалку і рушники також можна замінити, а манікюрний і педікюрний набір необхідно стерилізувати.
Для дезінфекції взуття та одягу можна використовувати такі препарати:
- розчин хлоргексидину біглюконат 1%;
- розчин формаліну 25%;
- оцтова кислота 40%;
- інші фірмові засоби для догляду за взуттям.
Крім того, в профілактичних цілях були розроблені спеціальні апарати для сушки взуття. Так як більшість грибків воліє вологе середовище, використання таких пристосувань посприяє позбавленню від інфекції.
Лише дотримання профілактичних заходів може привести до повного одужання. Без нього будь-який курс лікування найефективнішими препаратам дасть лише тимчасове поліпшення, і з часом оніхомікоз розвинеться знову. Заходи щодо дезінфекції взуття та рукавичок потрібно виконувати до тих пір, поки на тлі лікування відростуть нормальні нігтьові пластинки. Після цього рекомендується пройти консультацію у дерматолога. У більшості випадків обмін речовин в нігтях відновлюється повністю, і в майбутньому організм сам зможе захистити себе від розвитку хвороби.
