Як лікувати пульпіт і періодонтит?

05.02.2016 0

Лікарі досить часто стикаються з лікуванням пульпіту і періодонтиту: за статистикою з такою проблемою звертається кожен п’ятий пацієнт. Приєднання періодонтиту можна виявити по характерному симптому – біль в зубі при простукуванні його твердим предметом (наприклад, ручкою ложки).



Пульпіт і періодонтит – це запалення пульпи і тканин, що оточують зуб. У більшості випадків періодонтит розвивається як ускладнення пульпіту, коли інфекція виходить з зуба через отвір у верхівці кореня. Можливі й інші причини:

  • Гостра травма зуба – забій.
  • Хронічна травма – занадто висока пломба.
  • Занесення інфекції при гаймориті і синуситі.
  • Глибокий карієс.
  • Невдале лікування пульпіту.

 

Симптоми гострого пульпіту і періодонтиту

Гострі форми є активною реакцією організму на інфекцію і виникають у людей з міцним імунітетом. Ознаки:

Постійний ниючий біль, що підсилюється при стисканні зубів.
Через кілька годин біль стає більш інтенсивним і пульсуючим.
Біль віддає в скроню, вухо, суглоб нижньої щелепи, підборіддя, шию, що свідчить про появу гною навколо зуба.
Посилення неприємних відчуттів при простукуванні, жуванні, попаданні їжі в каріозну порожнину.
Навколишня частина ясен червоніє і опухає. Відчувається біль при промацуванні пальцем ясна навколо ураженого зуба.
Рухливість зуба – він хитається.
Мимовільні «нічні» болі.
На рентгені без змін.

 

Симптоми хронічного пульпіту і періодонтиту

Хронічні форми розвиваються в тому випадку, коли є відтік запального ексудату, і рідина не накопичується в пульпі і періодонті. Таке трапляється при наявності глибокої каріозної порожнини, карієсі під пломбою або дефекті пломби.

Хронічні форми розвиваються у людей з ослабленим місцевим імунітетом, а також у тих, хто приймає протизапальні або інші засоби, які пригнічують активний ріст бактерій (сульфаніламіди, нітрофуранові препарати, антибіотики). Ознаки хронічної форми:

Змінюється зовнішній вигляд зуба, він стає сірим і тьмяним через порушення харчування.
Зуб хитається.
При простудних захворюваннях може з’явитися «тяжкість в зубі».
Хворобливість при промацуванні ясна над хворим зубом.
Неприємні відчуття при жуванні, стисканні зубів.
Утворення червоної бульбашки на яснах. Згодом вона біліє, в ньому може утворитися отвір, через який відходить гній – утворюється свищ.
На рентгенограмі є ознаки пародонтального абсцесу. На верхівці кореня зуба утворюєтьГострий дифузний пульпіт фотося мішечок, наповнений гноєм, який виглядає як невелике затемнення на знімку.

Хронічне захворювання може тривалий час протікати безсимптомно і загострюватися після переохолодження, стресу або перенесеного інфекційного захворювання. Під час загострення виникають симптоми гострого періодонтиту.

Лікування пульпіту і періодонтиту – тривалий процес. Тактика лікаря залежить від віку пацієнта і особливостей запального процесу.

 

Лікування гострого пульпіту і періодонтиту

Перше відвідування.

Рентгенографія зуба.
Анестезія – ін’єкція анестетика в ясна.
Висвердлювання ураженого дентину.
Видалення пошкодженої пульпи.
Очищення каналів і їх розширення.
Струминне промивання каналів антисептиками.
Розширення отвору на верхівці кореня зуба. Через цей отвір забезпечується відтік рідини з періодонта.
Після першого відвідування зуб залишають відкритим, щоб виходив гній. Рекомендують полоскання содою, сіллю і йодом кожні 2-3 години: ½ ч.л. солі + ½ ч.л. соди + 4 краплі йоду.
Поки зуб залишається відкритим, перед їжею в порожнину закладаю ватяну кульку. Це необхідно для того, щоб не допустити потрапляння частинок їжі, які перекриють відтік запальної рідини.

Медикаментозна терапія:
Антибіотики широкого спектра дії: Азимед, Левофлоксацин. Їх приймають за призначенням лікаря, якщо є загальна реакція організму (температура, слабкість, головний біль).
Антигістамінні препарати для зменшення інтоксикації: Лоратадин, Діазолін.
Нестероїдні протизапальні засоби: Ібупрофен, Німід. Знімають запалення і зменшують больові відчуття.

Друге відвідування через 2-3 дня.

Промивання каналів розчином антисептиків.
Пломбування каналів лікарської пастою з антисептиком.
Тимчасова пломба.

Треті відвідини через 3-5 днів.

Видалення тимчасової пломби і вмісту каналів.
Промивання каналів розчином антисептиків.
Пломбування каналів на постійній основі. За умови, що немає болю при прикусі.
Контрольний знімок для виявлення можливих дефектів або пустот в каналах.
Установка постійної пломби.

 

Лікування хронічного пульпіту і періодонтиту

Лікування хронічного пульпіту і періодонтиту залежить від форми хвороби.

Лікування фіброзної форми, для якої характерно рівномірне запалення періодонта без руйнування кістки.

Перше відвідування.

Рентгенографія. Дозволяє оцінити обсяг ураження і вибрати тактику лікування.
Ін’єкційне введення анестетика.
Висвердлювання ураженої карієсом емалі та дентину.
Видалення ураженої пульпи з коронки і кореневих каналів. У більшості випадків вона вже некротизована (загибла), і немає необхідності «вбивати нерв».
Вимірювання глибини і розширення кореневих каналів, щоб була можливість їх якісно запломбувати.
Струминне промивання каналів антисептиками.
Введення ватних турунд, просочених сильним антисептиком.
Призначення антибіотика широкого спектру дії.

Друге відвідування через 2-3 дня.

Видалення тимчасової пломби і ліків з кореневих каналів.
Промивання каналів розчинами антисептиків.
Заповнення каналів препаратами на основі гідроксиду кальцію. Пасти Каласепт або Metapex забезпечують знезараження каналів і відновлення кісткової тканини навколо коренів зуба.
Тимчасова пломба.

Треті відвідини через 2-3 місяці.

Контрольний рентгенівський знімок. На його основі лікар судить про стан зуба і приймає рішення про можливість постійного пломбування каналів.
Видалення тимчасової пломби і ліків з кореневих каналів.
Промивання каналів антисептиками.
Постійне пломбування каналів.
Рентгенівський знімок контролю заповнення каналів. Канали повинні бути щільно заповнені до верхівки кореня. У них не повинно бути порожнеч.
Тимчасова пломба.

Четверте відвідування через кілька днів.

Установка постійної пломби, якщо у хворого немає скарг на біль.

Гранулююча і гранулематозна форми вимагають багаторазових відвідин стоматолога (5 і більше). У першому випадку кісткова тканина заміщується пухкою гранулематозною тканиною. У ній легко утворюються свищі, через які гній виходить назовні.

Гранулематозна форма характеризується утворенням кісти – мішечка з гнійним вмістом всередині щелепи. При цьому необхідно більш тривале і фінансово затратне лікування, яке може тривати 2-3 місяці.

Перший етап. Видаляються каріозні тканини зуба і пульпа. Розширюються канали та отвір у верхівці кореня.

Другий етап. Пацієнт кілька разів приходить на промивання каналів розчинами антисептика.

Третій етап. Пломбування каналів пастою з гідроксидом кальцію, яка знімає запалення в кісті і в періодонті, завдяки цьому кіста зменшується в розмірі. Якщо контрольний рентгенівський знімок підтверджує поліпшення, то переходять до наступного етапу лікування.

Четвертий етап. Пломбування каналів на постійній основі і пломбування зуба.

Кісту діаметром понад 1 см видаляють хірургічним шляхом через невеликий розріз в яснах.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(4 голоси, в середньому: 5 з 5)