Наслідки забиття головного мозку

07.01.2016 0

Наслідки забиття головного мозку – це комплекс процесів і проявів, які виникають як відповідна реакція на пошкодження тканин головного мозку. Також до наслідків можна віднести стійкі виражені зміни в анатомічнiй цілісності головного мозку, кісток черепа, а також мозкових оболонок.

Кожна черепно-мозкова травма веде до дистрофічних процесів. До них можна віднести травматичний набряк, некроз тканин, крововилив, атрофіяютканин. У той час, з боку організму спостерігаються відновно-репаративні процеси, які виконують компенсаторну функцію – клітинна регенерація, гіперплазія, гіпертрофія, склерозування (заміщення будь-якого типу тканини на сполучну тканину). Дані процеси, зрештою, і є причиною виникнення наслідків при забитті головного мозку.

 

Клінічно виділяють 3 групи клінічних форм наслідків:

  • тканинні;
  • ликвородинамiчнi;
  • судинні.

 

 

Тканинні наслідки забиття головного мозку

Тканинні наслідки забиття головного мозку припускають молекулярні, субклітинні, клітинні і тканинні порушення на рівні сірої і білої речовини головного мозку, а також в мозкових оболонках.

Виділяють такі види тканинних наслідків:

  • Посттравматична атрофія мозку характеризується зменшенням в обсязі сірої і білої речовини головного мозку. Даний наслідок виникає в результаті запально-дистрофічних процесів – ішемія тканин головного мозку, демієлінізація аксонів (відростки нервових клітин втрачають особливий захисний шар), глиоз (заміщення нервових клітин на клітини глії), зниження числа капілярів (найдрібніші судини) в головному мозку. При даній патології спостерігається розширення шлуночкової системи головного мозку.
  • Посттравматичний арахноїдит. Даний патологічний процес розвивається у м’якій і павутиннiй оболонці головного мозку і призводить до фіброзу (ущільнення за рахунок розростання сполучної тканини) даних оболонок. Фіброз павутиної і м’якої оболонки веде до утворення спайкового процесу, який є причиною порушення циркуляції спинномозкової рідини і утворення кістообразних структур. Також спостерігається розширення шлуночків головного мозку. Для механізму появи посттравматичного арахноїдиту характерна аутосенсібілізація організму до тканин мозку (організм атакує власні клітини).
  • Посттравматичний пахіменінгіт є запаленням твердої мозкової оболонки і відбувається в результаті порушення її цілісності при пошкодженні. Для даної патології характерний головний біль, розташований переважно над надбрівними дугами. Також спостерігається нудота, блювання, зниження числа серцевих скорочень, почервоніння обличчя (гіперемія). У деяких випадках посттравматичний пахіменінгіт проявляється судорожними припадками.
  • Оболонково-мозкові рубці. Дані посттравматичні рубці утворюються в місцях впливу травматичного фактора. Для оболонково-мозкових рубців характерне переважання епілептичного синдрому. Також дана патологія нерідко призводить до виникнення психопатій (зниження схильності до співпереживання іншим людям, егоцентризм).
  • Ураження черепних нервів, як правило, превалюють над іншими наслідками. У разі ураження зорового нерва у потерпілого можливе різке зниження зору аж до сліпоти. Також можливі парези лицьового і язикоглоткового нерва, що призводить до часткової або повної втрати рухової чутливості.
  • Дефекти черепа виникають внаслідок вдавлених переломів кісток черепа або при декомпрессiйнiй або резекційнiй трепанації черепа. Дефекти черепа проявляються у вигляді синдрому трепанування черепа – локальний біль в місці дії травматичного фактора, яка виникає і посилюється при зміні метеорологічних умов. Нерідко через дефект спостерігається випинання структур головного мозку при кашлі, чханні і фізичному навантаженні.

 

 

Ликвородинамiчнi наслідки забиття головного мозку

 

Ликвородинамiчнi наслідки виникають внаслідок порушень в секреції, циркуляції і резорбції (всмоктування) спинномозкової рідини. Дані порушення безпосередньо зачіпають шлуночкову систему головного мозку, яка служить в якості «депо» для спинномозкової рідини.

Виділяють такі види ликвородинамiчних наслідків:

  • Посттравматична гідроцефалія – процес, при якому в шлуночковiй системі, а також в сірiй і білій речовині головного мозку накопичується надлишкова спинномозкова рідина. Даний патологічний процес спостерігається у разі порушення відтоку спинномозкової рідини, що призводить до компенсаторного збільшення шлуночків головного мозку. Клінічно посттравматична гіНаслідки забиття головного мозкудроцефалія проявляється зниженням розумових здібностей, а також розладом пам’яті. Термін розвитку гідроцефалії може варіюватися – від одного місяця до року.
  • Посттравматична поренцефалія характеризується утворенням каналів, які сполучують порожнину шлуночків головного мозку і довколишні мозкові структури. При даній патології в більшості випадків переважає епілептичний синдром, а також постійні помірні головні болі.
  • Посттравматична субдуральна гігрома – скупчення спинномозкової рідини під твердою мозковою оболонкою, яка призводить до здавлення головного мозку. Проявами посттравматичної субдуральної гігроми можуть бути постійні головні болі, нудота, блювання, підвищена стомлюваність. Дана симптоматика є наслідком підвищеного внутрішньочерепного тиску.
  • Посттравматична лікворна кіста. Дана кіста утворюється в місці, де відбувається резорбція гематоми (порожнина з кров’ю). У більшості випадків лікворна кіста проявляється у вигляді епілептичних припадків.
  • Посттравматична пневмоцефалія – процес, при якому порожнини черепа втрачають герметичність (проникнення в порожнину черепа атмосферного повітря). Повітря може накопичуватися під твердою або павутинною оболонкою головного мозку, а також у шлуночкової системі. Суб’єктивно посттравматична пневмоцефалія відчувається як «переливання води» при зміні позиції голови. У клінічній картині превалює головний біль, нудота, блювання, судомні напади.

 

 

Судинні наслідки забиття головного мозку

 

При забитті мозку досить часто травмуються його кровоносні судини. У більшості випадків це призводить до крововиливу і утворення внутрішньочерепних гематом. Також можливі і менш часті судинні порушення – аневризми і соустя.

Виділяють такі види судинних наслідків:

  • Ішемічні ураження є найчастішою причиною вторинного пошкодження головного мозку. Ішемія головного мозку може виникати в результаті впливу наступних факторів: травматичний набряк мозку, підвищення внутрішньочерепного тиску, порушення кровотоку в мозковій тканині, знижений артеріальнзабиття головного мозку наслiдкиий тиск, гіпоксемія (зниження концентрації кисню в крові). Найчастіше дані порушення виникають в зоні, яку живлять дві потужні артерії. Для ішемії мозку характерно погіршення загального стану, парез або параліч кінцівок, судомні напади, виражена головна біль, порушення мови.
  • Хронічні субдуральні гематоми можуть утворюватися при черепно-мозковій травмі будь-якого ступеня тяжкості. Розташовуються дані види гематом під твердою мозковою оболонкою і мають власну капсулу із сполучної тканини. Клінічна картина може бути різноманітною і нагадувати інсульт, енцефаліт (запалення мозку), епілепсію, пухлину мозку, психоз (серйозне порушення психічної діяльності).
  • Внутрішньочерепні артеріальні аневризми – випинання стінки артерії за рахунок порушення цілісності одного з шарів стінки кровоносної судини. Посттравматичні аневризми утворюються, як правило, при переломах основи черепа. Клініка залежить від розміру і локалізації аневризми. Так, при аневризмі сонної артерії в зоні кавернозного синуса (одна з пазух твердої мозкової оболонки, яка розташовується в основі черепа) відбувається екзофтальм (вирячені очі), ураження окорухового нерва, локальний пульсуючий біль.
  • Каротидно-кавернозне сполучення – сполучена порожнина між сонною артерією і кавернозним синусом. Цей патологічний стан призводить до порушення відтоку крові з головного мозку, мозкової гіпоксії, зниження і втрати зору, а також до атрофії тканин головного мозку. При обстеженні очей виявляють такі порушення: пульсація очного яблука, набряклість кон’юнктиви ока, розширення вен ока, двоїння в очах, порушення рухливості ока.
  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(1 голос, в середньому: 5 з 5)