Ознаки і симптоми забиття головного мозку

07.01.2016 0

Необхідність правильно і своєчасно виявляти симптоми забиття головного мозку диктуються тим фактом, що наслідки можуть бути вкрай серйозними для здоров’я і життя постраждалої людини. При забитті мозку можуть бути виявлені різні патологічні стани – від набряку мозку аж до множинних крововиливів, запально-деструктивних процесів і втрати конфігурації борозен і звивини мозку, що в кінцевому підсумку призведе до загибелі. Наявність тих чи інших симптомів залежить від ступеня тяжкості забиття головного мозку.
Забій головного мозку прийнято розділяти на 3 ступеня тяжкості:



 

Симптоми забиття головного мозку легкого ступеня

Забій головного мозку легкого ступеня зустрічається частіше інших і в більшості випадків не представляє загрози для життя потерпілого. У структурі всіх черепно-мозкових травм забій мозку легкого ступеня тяжкості зустрічається в 12 – 16% випадків.

Для забою головного мозку легкого ступеня характерна наступна симптоматика:
Втрата свідомості є характерним симптомом забиття головного мозку і зустрічається в 100% випадків. При отриманні черепно-мозкової травми кора головного мозку якийсь час не здатна передавати нервові імпульси в стовбур мозку, де розташовується особлива структура – ретикулярна формація, яка відповідальна за підтримання свідомості. У разі відсутності активності в ретикулярної формації спостерігається втрата свідомості до тих пір, поки кора великих півкуль знову не відновить взаємодію зі стовбуром мозку. Втрата свідомості при забитті мозку може тривати від 2 – 3 хвилин до години.

Загальний стан свідомості. При забитті легкого ступеня свідомість визначається як оглушення помірного ступеня. Потерпілий трохи неточно орієнтується в просторі та часі. Спостерігається загальмованість і сонливість.

Травматична амнезія. Втрата пам’яті спостерігається в абсолютній більшості випадків забиття головного мозку. Амнезія може бути трьох типів – ретроградною, антероградною і змішаною. При ретрограднiй амнезії потерпілий забуває події, які передували черепно-мозковій травмі. Антерограднiй амнезії властива нездатність запам’ятовувати що-небудь після отримання травми. У разі змiшаної втрати пам’яті потерпілий якийсь час не може запам’ятати об’єкти або явища, які його оточують. Процес запам’ятовування є вкрай складним, і в ньому задіяні тім’яні, потиличні, скроневі частки, гіпокамп та інші структури мозку. Втрата пам’яті виникає як наслідок патологічних порушень в даних сегментах. Варто відзначити, що травматична амнезія носить тимчасовий характер. Період відновлення пам’яті залежить від тяжкості ушкодження мозкових структур.

Головний біль або цефалгiя може виникати внаслідок різних механізмів. У перший час після травми головний біль виникає внаслідок ликвородинамiчних порушень. Даний механізм виникає через зміни позиції мозкових структур (великі півкулі головного мозку) в порожнині черепа, а також при підвищенні внутрішньочерепного тиску. На наступному етапі причиною головного болю служить локальний набряк головного мозку, який виникає в зоні удару і протиудару. Набряк є наслідком запального процесу в місці первинного ураження мозкових структур. Больові рецептори, які містяться в судинах черепа, здавлюються даними набряком, що і призводить до сильного головного болю. Тривалість головного болю залежить від ступеня пошкодження мозкових тканин. У більшості випадків при забитті головного мозку легкого ступеня тяжкості головний біль може тривати протягом 2 – 3 днів, а потім поступово загасати.

Запаморочення може з’являтися внаслідок ураження структур мозочка, якщо удар припав по потилиці. Також мозочок може травмуватися, якщо знаходитися в зоні протиудара. Нерідко це пов’язано з порушенням кровопостачання. Ураження мозочка веде до нездатності підтримати позицію тіла, до втрати стійкості. Також необхідно розрізняти поняття запаморочення і переднепритомний стан. Для першого нехарактерна м’язова слабкість у верхніх і нижніх кінцівках, зниження артеріального тиску, зниження слухового і візуального сприйняття (темніє в очах і дзвенить у вухах).

Блювота. Блювота при забитті головного мозку легкого ступеня найчастіше з’являється одноразово. Варто відзначити, що блювота не приносить полегшення, так як вона є церебрального (мозкового) походження і не пов’язана з патологією шлунково-кишкового тракту. При черепно-мозковій травмі відбуваються транзиторні порушення в стовбурі головного мозку. Саме там, в бульбарнiй зоні розташовується блювотний центр. Варто відзначити, що при забитті головного мозку почуття нудоти не виникає, і блювота з’являється раптово, носячи спонтанний характер.

Порушення серцевого ритму. Порушення серцевого ритму досить часте явище при забитті головного мозку. Як правило, спостерігається невиражене підвищення або зниження числа серцевих скорочень (більше 90 або менше 60 скорочень на хвилину), а також підвищення артеріального тиску до 140 – 150 мм рт. ст. Дані процеси виникають через порушення в вегетативної нервової системи (система, яка регулює роботу внутрішніх органів). Під час черепно-мозкової травми відбувається перерозподіл в іннервації органів, у тому числі і в серцi. Серце іннервують симпатична і парасимпатична нервові системи, які входять до складу вегетативної нервової системи. При забитті мозку виникає гноблення однієї нервової системи і надмірна активація в інший. Якщо на серце переважно впливає симпатична нервова система, то це призводить до тахікардії (підвищене число серцевих скорочень, яке перевищує 90 в хвилину) і до підвищення артеріального тиску. Досить рідко при забитті головного мозку легкого ступеня можна спостерігати зворотну картину, коли іннервація серця здійснюється парасимпатичною нервовою системою. У даному випадку число серцевих скорочень буде зниженим, а тиск в артеріальних судинах знижується.

Порушення дихального ритму. При черепно-мозковій травмі можуть виникати порушення зовнішнього дихання. Дихальний центр розташовується в стовбурі головного мозку, в довгастому мозку. Транзиторні порушення, які виникають в даній області мозку, здатні приводити до тахіпное (почастішання дихання). При забитті мозку легкого ступеня спостерігаються невиражені порушення зовнішнього дихання, які протягом декількох днів можуть зникати.

Температурна реакція. У деяких випадках температура тіла може бути злегка підвищена, але в межах 36,9 ° C.

Неврологічні симптоми. При забитті головного мозку найчастішим неврологічним симптомом є клонiчний ністагм (мимовільні рухи очних яблук). Також спостерігається легкий ступінь анизокории. Анізокорія характеризується тим, що у потерпілого спостерігається різний розмір зіниць правого і лівого ока. Це відбувається через ураження структур в окорухового нерва. Для забиття головного мозку також характерний синдром ураження мозкових оболонок (оболонки мозку зверху покривають поверхню головного мозку і в залежності від типу виконують різні функції). У момент черепно-мозкової травми відбувається порушення цілісності м’якою і павутинної оболонки мозку, що і призводить до появи симптоматики, схожою з менінгітом. З менінгеальних симптомів можна відзначити симптом ригідності м’язів потилиці (підвищений тонус м’язів потилиці), симптом Керніга (якщо в горизонтальній позиції зігнути коліно під кутом в 90 градусів і привести його до себе, то повністю розігнути колінний суглоб буде неможливо). Також в контексті менінгеальних симптомів можна часто виявити і верхній симптом Брудзинського (якщо спробувати привести підборіддя до грудей, то колінний суглоб рефлекторно справить згинання). Дана симптоматика зберігається протягом 2 – 3 тижнів і, в кінцевому рахунку, поступово регресує (пропадає).


 

 

Симптоми забиття головного мозку середнього ступеня

Забій головного мозку середнього ступеня тяжкості в більшості випадків поєднується з переломом кісток основи черепа або зводу. Дана патологія призводить до вираженої неврологічної симптоматики, при якій можуть виникати парези верхніх і нижніх кінцівок (довільні рухи кінцівок є обмеженими), виражені порушення серцевого ритму, а також менінгеальний синдром.

Для забою головного мозку середнього ступеня характерна наступна симптоматика:
Втрата свідомості. У випадку більш серйозної травми мозку втрата свідомості може тривати від 10 хвилин до 5 годин. При забитті мозку середнього ступеня кора головного мозку тривалий період не може активно взаємодіяти з ретикулярною формацією, що і веде до несвідомого стану. У даному стані нсимптоми забиття головного мозкуерідко спостерігається мимовільний акт сечовипускання і дефекації.

Загальний стан свідомості. У більшості випадків спостерігається глибоке оглушення. Даний стан характеризується глибокою загальмованістю. На питання зазвичай слідує не розгорнута відповідь, а лише односкладові фрази «так» чи «ні». Спостерігається відсутність орієнтування в часі і просторі. Потерпілий здатний виконати лише нескладні завдання.

Травматична амнезія носить виражений характер. Потерпілий кілька годин, а часом і кілька днів, не в змозі відтворити події, які передували травмі, а також події, які відбувалися з ним після травми. Травматична амнезія носить тимчасовий характер, і протягом декількох днів до потерпілого повертається пам’ять.

Головний біль або цефалгия. Забій головного мозку середнього ступеня характеризується сильним і вираженим головним болем. При переломі кісток черепа відбувається розрив м’якої оболонки мозку. У даній оболонці містяться судини, які кровопостачають мозок. У стінці кожної кровоносної судини розташовані больові рецептори, і в разі їх травматизації виникає сильний головний біль. Також головний біль виникає при порушенні цілісності твердої мозкової оболонки, де знаходиться найбільше число больових рецепторів у всьому організмі людини.

Блювота може з’являтися багаторазово. Блювотний рефлекс є наслідком транзиторних порушень у блювотному центрі, а також може з’являтися в разі підвищення внутрішньочерепного тиску. Блювота не приносить почуття полегшення. Нудота при забитті головного мозку не передує блювоті.

Порушення серцевого ритму. При важкій черепно-мозковій травмі нерідко виникають порушення серцевого ритму. Дані порушення відбуваються у зв’язку з транзиторними порушеннями в вегетативної нервової системи. Якщо роботу серця регулює симпатична нервова система, то це веде до тахікардії та артеріальної гіпертонії. У випадку, коли серце одержує іннервацію переважно від парасимпатичної нервової системи, це призводить до брадикардії.

Порушення дихального ритму. При забитті головного мозку процес дихання також піддається патологічної зміни. Найчастіше спостерігається тахіпное без виражених змін в прохідності нижніх дихальних шляхів (трахея, бронхи). Тахіпное викликано транзиторними порушеннями в дихальному центрі.

Температурна реакція. Для забою головного мозку середньої тяжкості характерна субфебрильна температура тіла (у межах 37 – 37,5 ° C). Субфебрилітет виникає внаслідок порушень тимчасового характеру в гіпоталамусі. Саме гіпоталамус є вищим регулятором температури тіла. У разі травми ядра заднього гіпоталамуса, які відповідальні за підвищення температури, домінують над ядрами переднього відділу, які сприяють зниженню температури тіла.

Неврологічні симптоми при забитті мозку середньої тяжкості носять більш виражений характер. Спостерігається не тільки ністагм і анізокорія, але й порушення функції ока. Клітинні пошкодження в деяких сегментах мозку призводять до часткової втрати рухової чутливості. Це неминуче веде до появи парезів верхніх і нижніх кінцівок. Нерідко спостерігається втрата рухової чутливості і в деяких зонах тулуба. Для забою мозку середнього ступеня тяжкості також характерна поява і менінгеальних симптомів (симптом Керніга, Брудзинського і симптом ригідності м’язів потилиці). Варто відзначити, що дана неврологічна симптоматика спостерігається протягом 4 – 6 тижнів і після цього поступово регресує.


 

 

Симптоми забиття головного мозку важкого ступеня

За статистикою, в структурі всіх черепно-мозкових травм забій мозку важкого ступеня зустрічається в 5 – 7% випадків. Даний стан напряму загрожує життєво важливим функціям організму і вимагає негайного звернення в швидку допомогу. У половині випадків забій головного мозку важкого ступеня призводить до летального результату.

Для забою головного мозку важкого ступеня характерна наступна симптоматика:ознаки забиття головного мозку
Втрата свідомості. Несвідомий стан при забитті головного мозку важкого ступеня може спостерігатися від декількох годин до декількох тижнів. Запально-деструктивні процеси в головному мозку носять настільки серйозний характер, що ретикулярна формація дуже тривалий час не в змозі виконувати свої функції з підтримки свідомості.

Загальний стан свідомості. Після отримання черепно-мозкової травми, як правило, спостерігається глибокий коматозний стан, після чого загальний стан свідомості міняється на сопорозний. Для глибокої коми характерні наступні прояви: постраждалого неможливо розбудити, на больові відчуття очі не відкриваються, акт ковтання утруднений, відсутній контроль над сфінктерами (проявляється у вигляді мимовільного акту сечовипускання і дефекації), серйозні порушення в серцевому ритмі і дихальному ритмі. При виході з коми у потерпілого можна виявити сопорозний стан. Для сопора характерні такі ознаки: патологічна сонливість, часом потерпілий відкриває очі на вплив сильних подразників (біль, гучний звук), функції серцево-судинної та дихальної системи збережені, контролювання сфінктерів не спостерігається.

Порушення серцевого ритму. Наростаючі патологічні зміни в роботі серцево-судинної системи безпосередньо загрожують життю. Порушення в серцевому ритмі можуть призводити до вираженої тахікардії або брадикардії (понад 150 або нижче 60 ударів на хвилину). Також спостерігається артеріальна гіпертензія, при якій тиск підвищується понад 160 – 180 мм рт. ст. Дані порушення є наслідком ураження серцево-судинного центру в довгастому мозку.

Порушення дихального ритму. При важкій черепно-мозковій травмі деструктивно-запальні зміни також зачіпають і дихальний центр, який розташовується в стовбурі головного мозку. Це веде до виражених порушень зовнішнього дихання, а також може призвести до обтураційної асфіксії (закупорка дихальних шляхів) через непрохідність верхніх дихальних шляхів. У деяких випадках спостерігається дихання Чейна-Стокса або Біота. Для патологічного дихання Чейна-Стокса характерне чергування глибокого і поверхневого дихання, а також періоди апное (тривала відсутність дихання). При патологічному диханні Біота спостерігається звичайний ритмічний подих, що змiнюється періодами апное, яке тривають більше 30 секунд. Дані порушення дихального ритму говорять про серйозність запально-деструктивного процесу в головному мозку і мають несприятливий прогноз.

Температурна реакція. Зміна температури тіла відбувається в результаті впливу набряку мозку на гіпоталамус, який є вищим центром терморегуляції. При подразненні гіпоталамуса відбувається рефлекторна активація ядер заднього відділу, що і веде до гіпертермії (підвищена температура тіла). Для гіпертермії характерне підвищення температури понад 39 ° C. Дана температура може бути і вище – аж до 40 – 41 ° C і бути загрозою для життя потерпілого. Настільки висока температура порушує водно-сольовий баланс організму, призводить до порушення процесу доставки поживних речовин і кисню до тканин, в тому числі і в мозок, що є патологічним замкнутим колом. Часом при гіпертермії спостерігаються судоми.

Неврологічні симптоми. При забитті мозку важкого ступеня можуть з’являтися наступні ознаки: двостороннє звуження або розширення зіниць (міоз або мідріаз), множинний тонічний ністагм (мимовільні рухи очних яблук з тривалою повільної фазою). У симптоматиці також присутні важкі ураження рухової і тактильної чутливості, що призводить до парезів і паралічів кінцівок. М’язовий тонус, як правило, порушений, також як і сухожильні рефлекси, рефлекси шкірних і слизових покривів. У деяких випадках забій головного мозку важкого ступеня може призводити до локальних або генералізованих судомних нападів.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(1 голос, в середньому: 5 з 5)