Панкреатин

Панкреатин є екстрактом підшлункової залози, в якому містяться ферменти, що покращують травний процес. В даному ферментному медикаменті знаходяться такі ензими як протеаза, ліпаза і амілаза, які розщеплюють білки, ліпіди і вуглеводи, що входять до складу різних продуктів харчування. Панкреатин використовується при різних хворобах шлунково-кишкового тракту, при серйозних погрішностях в дієті, а також перед рентгеном або ультразвуковою діагностикою органів черевної порожнини.

Вперше панкреатин стали використовувати з середини 60-х років минулого століття в формі порошку, який виготовлявся з підшлункової залози свині. Через деякий час було доведено, що при контакті з кислим середовищем шлунка панкреатин втрачав свою дію. Надалі фармацевтичні компанії стали випускати його у вигляді драже, таблеток і капсул, які проходячи шлунок, розчинялися в дванадцятипалій кишці.

На даний момент панкреатин виробляють з підшлункової залози корів або свиней. Панкреатин є дрібнозернистим порошком злегка жовтого або сірого кольору з дуже специфічним запахом. Необхідно відзначити, що даний медикамент дуже погано розчиняється у воді.

 


[tip]

Зміст:

[/tip]


 

 

Панкреатин або мезим?

 

Панкреатин є витяжкою з підшлункової залози великої рогатої худоби або свиней. Даний ферментний медикамент містить в своєму складі ензими, які компенсують недостатність власних ферментів підшлункової залози і тим самим сприяють нормальному процесу травлення. У панкреатині знаходяться такі ферменти як амілаза, протеаза і ліпаза, що розщеплюють вуглеводи, протеїни і жири на більш прості складові. Протеаза сприяє гідролізу (розщепленню) протеїнів до амінокислот, амілаза гідролізує вуглеводи на олігосахариди (невеликі ланцюжки вуглеводів), а ліпаза, в свою чергу, розщеплює жири на гліцерин і жирні кислоти. Деякі аналоги панкреатину містять до того ж жовч (допомагає змінити шлункове травлення на кишкове і бере участь в посиленні моторики тонкого кишечника), а також гемицеллюлазу, яка розщеплює рослинну клітковину.

У свою чергу, мезим також є ферментним препаратом з тими ж ензимами, що і панкреатин, але кількість яких завжди строго фіксована в кожній таблетці. Так, наприклад, в одній таблетці мезим форте міститься 3500 од ліпази (протеолітичні одиниці дії Європейської Фармакопеї), 4200 ОД амілази і 250 ОД протеази. Однак для того щоб покрити добову дозу в ферментах (розрахунок проводиться за ліпазою) дітям необхідно прийняти 50000 – 100000 ОД, дорослим з частковою недостатністю функції підшлункової залози 150000 ОД, а при повній недостатності – 400000 ОД. Це означає що дітям необхідно приймати від 14 до 28 таблеток мезим форте в день, дорослим по 43 таблетки, а при повній недостатності підшлункової залози – до 114 таблеток. У свою чергу, панкреатин в залежності від виробника містить 3500, 8000, 10000, 20000 або 25000 ОД ліпази. Разово рекомендують приймати до 30000 – 32000 ОД, що відповідає 4 таблеткам, що містить 8000 од або 3 таблеткам по 10000 ОД. У добу доросла людина повинна випивати до 15 таблеток панкреатину або 43 таблетки мезим форте.

По суті, панкреатин є вітчизняним аналогом мезима. Як панкреатин, так і мезим є таблетками, які містять ідентичний набір ферментів, що поліпшують травлення. Дані таблетки покриті особливою оболонкою (кишковорозчинна оболонка), яка розчиняється і вивільняє активні компоненти (амілазу, ліпазу і протеазу) за певних умов. Потрапивши в кисле середовище шлунка, оболонка таблетки залишається інтактною (цільною). Як тільки медикамент потрапляє в тонкий кишечник (в дванадцятипалу кишку), оболонка розчиняється і всі необхідні ферменти вивільняються. Дана оболонка необхідна для того, щоб шлункові ферменти (пепсин), а також сам шлунковий сік не руйнували ензими препарату.

Варто відзначити, що з недавнього часу мезим стали випускати і в інших дозуваннях – по 10000 і 20000 ОД (мезим форте 10000 і мезим 20000). Тому тепер різниця між панкреатином і мезимом стала ще менш помітна (хоча в Мезимі все ж менше амілази і протеази, ніж в панкреатині). По суті, головна відмінність даних препаратів полягає в їх ціні. Вітчизняний панкреатин обійдеться приблизно в півтора – два рази дешевше, ніж закордонний мезим форте (проводиться німецькою фармацевтичною компанією Berlin-Chemie).


 

Панкреатин при вагітності

 

Лікарський препарат панкреатин призначається при різних порушеннях травлення, пов’язаних з недостатньою секреторною функцією підшлункової залози. До складу цього медикаменту входять ферменти підшлункової залози свиней або великої рогатої худоби, які, по суті, є ідентичними людським. У панкреатині знаходяться такі ферменти як амілаза, ліпаза і протеаза. Амілаза має здатність розщеплювати (гідролізує) довгі ланцюжки вуглеводів до більш коротких (олігосахариди), протеаза гідролізує білки до окремих амінокислот, а ліпаза розщеплює ліпіди (жири) до жирних кислот і гліцерину.

Під час вагітності в жіночому організмі відбуваються різні зміни в гормональному фоні, в результаті яких можуть з’явитися деякі проблеми з процесом травлення. Нерідко вагітні жінки звертаються зі скаргами на печію, нудоту, важкість у животі і т. д. Дані симптоми в деяких випадках можуть виникати на тлі нестачі травних ферментів, що виробляються підшлунковою залозою. Якщо лікар діагностував часткову або повну недостатність екзокринної функції підшлункової залози (зниження вироблення ферментів, що беруть участь в процесі травлення в дванадцятипалій кишці), то він може призначити в якості лікування панкреатин. Головне в даному випадку – правильно оцінити очікуваний ефект від лікування і потенційний ризик для дитини.

Під час вагітності можна приймати панкреатин в наступних випадках:

  • хронічний панкреатит;
  • гастрит зі зниженою кислотністю;
  • порушення травлення на тлі захворювання печінки, жовчного міхура або жовчовивідних шляхів;
  • рентгенологічне або ультразвукове дослідження органів черевної порожнини.

 

 

Хронічний панкреатит

Хронічний панкреатит є досить поширеною патологією, при якій в результаті тривалого запального процесу підшлункова залоза піддається різним патологічним змінам (заміщення функціональної тканини сполучною, звуження вивідного протока підшлункової залози, її зморщування, а також поява в ній каменів). При хронічному панкреатиті спостерігається екзокринна недостатність підшлункової залози. Саме в цьому випадку організму додатково потрібні ферменти ззовні. Слід зазначити, що панкреатин призначається тільки при хронічному процесі і строго протипоказаний при гострому панкреатиті або при загостренні хронічного панкреатиту (може спровокувати ускладнення захворювання).

 
Гастрит зі зниженою кислотністю

Гастрит зі зниженою кислотністю є різновидом запалення слизової оболонки шлунка, для якого характерне зниження виробництва соляної кислоти і шлункових ферментів (даний вид гастриту також називають гіпоацидним). У нормі в шлунку виробляється фермент пепсин, який в значній мірі сприяє розщепленню білків до окремих амінокислот. При зниженні кислотності пепсин залишається неактивним (пепсиноген чи не перетворюється в активний пепсин) і не здатний виконувати свої функції, в результаті чого білкова їжа залишається не до кінця перевареної і погано засвоюється.

 
Порушення травлення на тлі захворювання печінки, жовчного міхура або жовчовивідних шляхів

Панкреатин при вагітності можуть також призначити при патологіях, при яких відбувається порушення відтоку і застій жовчі в жовчному міхурі (дискінезія жовчовивідних шляхів, запалення жовчного міхура, гепатит). Дані зміни досить часто виникають при вагітності (холецистит), так як жовчний міхур вкрай чутливий до різних змін в гормональному фоні. В кінцевому підсумку жовч в недостатній кількості проникає в дванадцятипалу кишку і не бере участі в процесі травлення. У нормі жовч потрібна для емульгування жирів, також вона забезпечує зміну шлункового травлення на кишкове (знижує кислотність і усуває вплив пепсину на ферменти підшлункової залози), підсилює моторику тонкого кишечника, а також володіє деякою бактерицидною дією (нейтралізує хвороботворні мікроорганізми, які потрапили в шлунково кишковий тракт). Варто відзначити, що в даному випадку (при відсутності каменів в жовчному міхурі) призначають панкреатин разом з жовчю, яка міститься в таких препаратах як ензістал, дигестал, фестал та ін.

 
Рентгенологічне або ультразвукове дослідження органів черевної порожнини

Панкреатин сприяє нормальному травленню і певною мірою полегшує візуалізацію органів, розташованих в черевній порожнині (нормалізує травлення і усуває скупчення їжі в шлунку і кишечнику).

Добова і разова доза підбирається лікарем залежно від поточного захворювання, а також від ступеня недостатності екзокринної функції підшлункової залози. Даний лікарський засіб призначають під час або відразу після їжі, при цьому не рекомендується його розжовувати. Панкреатин слід запивати великою склянкою води (200 – 250 мілілітрів).


 

 

 

З якого віку можна давати панкреатин дітям?

 

Досить часто в дитячому віці виникають різні порушення травлення, в тому числі і в зв’язку з недостатністю функції підшлункової залози. Дані порушення можуть призвести до нудоти, блювоти, діареї, тяжкості в животі, а також сприяти втраті ваги. Виникати така симптоматика може через нестачу вироблення травних ферментів підшлунковою залозою. Панкреатин містить в своєму складі весь необхідний набір ферментів (амілаза, ліпаза, протеаза), які необхідні для нормального перетравлення їжі. Даний ферментний препарат сприяє всмоктуванню поживних речовин (білки, жири і вуглеводи) в стінці шлунково-кишкового тракту.

Панкреатин можна призначати дітям починаючи з одного року життя. Вкрай не рекомендується його давати дітям молодше даного віку, так як існує ймовірність виникнення індивідуальної непереносимості на деякі компоненти ліків (на допоміжні речовини, що містяться в оболонці панкреатину). Також прийом панкреатину в грудному віці може призводити до кишкової непрохідності. Найчастіше його призначають дітям, які вже досягли віку двох або трьох років.

Слід згадати один важливий момент. Таблетку або капсулу ні в якому разі не можна розділяти на кілька частин. Справа в тому, що ферменти панкреатину швидко нейтралізуються в кислому середовищі шлунка, в той час як спеціальна оболонка препарату (кишковорозчинна оболонка) охороняє дані ферменти від згубного впливу соляної кислоти. Пройшовши шлунок і досягнувши дванадцятипалої кишки, дана оболонка розчиняється і вивільняє весь набір необхідних для травлення ферментів.

Дітям рекомендується приймати мікрогранульовану форму панкреатину, а не звичайні таблетки або капсули. У даній формі випуску медикаменту ферменти знаходяться в кислотостійких мікротаблетках або мікросфер з діаметром менше 2 міліметрів, які набагато легше приймати дітям.

Слід зазначити, що дозування і курс лікування для дитини підбираються тільки лікарем. Лікар грунтується на ступені зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози (наскільки порушена функція синтезу травних ферментів), а також бере до уваги вік дитини. До півтора років дитина повинна отримувати до 50000 ОД панкреатину в день, а від півтора років і до вісімнадцяти – до 100000 ОД. Медикамент приймають під час або відразу після прийому їжі. Запивати панкреатин слід великим стаканом води або фруктового соку.


 

 

 

Що входить до складу панкреатину?

 

Панкреатин є ферментним лікарським засобом, який використовується для поліпшення процесу травлення. Головними компонентами панкреатину є три ферменту підшлункової залози, які необхідні для нормального перетравлення їжі в шлунково-кишковому тракті.

До складу панкреатину входять наступні ферменти:

  • амілаза;
  • ліпаза;
  • протеаза.

Амілаза представляє собою фермент, який здатний розщеплювати довгі ланцюжки вуглеводів на більш дрібні фрагменти. Існують три різновиди амілази – альфа-амілаза, бета-амілаза і гамма-амілаза. У панкреатині міститься альфа-амілаза, що розщеплює крохмаль і декстрини (крохмаль, який піддався впливу слини) до коротких ланцюжків вуглеводів (в яких містяться від 3 до 8 залишків глюкози) і мальтози, що складається з двох залишків глюкози (дисахарид). Варто зазначити, що даний фермент підшлункової залози не здатний гідролізувати (розщеплювати) целюлозу або клітковину.

Ліпаза є ензимом, який бере участь у перетравлюванні, розчиненні, а також поділ на фракції жирів. Ліпаза здатна розщеплювати ліпіди (жири) до гліцерину і жирних кислот. Розщеплюючи жири, ліпаза також сприяє засвоєнню в організмі жиророзчинних вітамінів А, D, E, K.

Протеаза – фермент, необхідний для розщеплення білків до окремих амінокислот. Підшлунковою залозою синтезується кілька типів протеаз, кожна з яких розщеплює білкову молекулу на різних ділянках.

Також до складу панкреатину входять і допоміжні речовини, які в певній кількості знаходяться в оболонці таблетки або капсули.

В оболонці панкреатину можуть міститися такі допоміжні компоненти:

  • лактоза;
  • глюкоза;
  • сахароза;
  • крохмаль;
  • тальк;
  • стеарат магнію;
  • поливидон;
  • барвники.

Тальк використовується для запобігання злипання активних компонентів медикаменту, а також для поліпшення ковзання таблетки або капсули в ротовій порожнині і стравоході.

Стеарат магнію входить до групи емульгаторів, які необхідні для змішування (гомогенізація) речовин, які в нормальних умовах не можуть бути змішуються.

Поливидон є сполучною компонентом, який покращує розчинність і біодоступність панкреатину, за рахунок утворення водорозчинних комплексів в шлунково-кишковому тракті.

Барвники входять до складу таблеток, в основному, щоб поліпшити зовнішній вигляд медикаменту. Найчастіше в панкреатині використовуються барвники коричневого або рожево-червоного кольору.

Варто відзначити, що в деяких випадках на певні допоміжні речовини, що містяться в панкреатин (найчастіше стеарат магнію або барвники) може виникати лікарська алергія. У разі виникнення свербежу, шкірної висипки, вираженого почервоніння шкіри (еритема) необхідно повністю відмовитися від прийому медикаменту, а також терміново звернутися до лікаря.


 

 

Панкреатин та алкоголь

 

Панкреатин є медикаментом, який містить у своєму складі ферменти підшлункової залози, які покращують процес травлення. Вживання даного ферментного медикаменту разом з будь-якою алкогольною продукцією строго протипоказано. Справа в тому, що алкоголь сприяє посиленню вироблення ферментів підшлункової залози і жовчного міхура, але, в той же час, викликає спазм гладкої мускулатури вивідних проток і сфінктера Одді (круговий м’яз, який управляє надходженням жовчі і підшлункових ензимів в дванадцятипалу кишку). Ця дія на органи травлення в подальшому призводить до застою жовчі в жовчному міхурі і зворотному відтоку панкреатичних ферментів (ферменти підшлункової залози). В результаті ферменти підшлункової залози стають активними і починають перетравлювати власні тканини органу, що може викликати гострий панкреатит. Цей патологічний стан проявляється раптовим та інтенсивним болем у верхній частині живота (епігастрії), який найчастіше віддає (іррадіює) в ліву частину живота, а також блювотою, яка не приносить полегшення. Виникнення даної симптоматики вимагає негайної медичної допомоги, так як при гострому панкреатиті відбувається вихід великої кількості ферментів підшлункової залози в кров. Надалі панкреатичні ферменти можуть досягати печінки, нирок, легенів, серця, мозку і викликати в них серйозні і незворотні порушення (можливий навіть смертельний результат). Прийом панкреатину в даній ситуації тільки погіршить патологічні порушення.

Варто відзначити, що найбільшу небезпеку становить собою непросто прийом алкоголю, а його поєднання з вживанням жирної і смаженої їжі. У цьому випадку ймовірність виникнення порушень з боку органів шлунково-кишкового тракту (підшлункова залоза, жовчний міхур) значно збільшується.

Панкреатин можна приймати в тому випадку, коли кількість прийнятого алкоголю була несуттєвою. Медикамент необхідно приймати під час прийому їжі або відразу після їжі, не розжовуючи таблетки або капсули і запиваючи її достатньою кількістю рідини (200 – 250 мілілітрів). Але найкраще повністю відмовитися від вживання алкоголю при будь-яких порушеннях з боку підшлункової залози (навіть самих незначних).

28.10.2016
  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(2 оцінки, в середньому: 5 з 5)