Доксициклін

29.11.2016 0

Доксициклін – напівсинтетичний антибіотик, який здатний пригнічувати ріст і розмноження різних видів бактерій (має бактеріостатичну дію). Доксициклін відноситься до групи тетрациклінових антибіотиків і здатний блокувати синтез білкових молекул мікробів. Даний антибіотик володіє великим спектром активності і здатний впливати на різні хвороботворні (патогенні) мікроби. До доксицикліну чутливі грампозитивні бактерії (деякі стрептококи і стафілококи, збудники сибірської виразки, коклюшу, правця, ботулізму, газової гангрени та ін.), а також деякі грамнегативні бактерії (гонокок, шигелла, сальмонела, кишкова паличка, клебсиелла, рикетсії, спірохети , хламідія, мікоплазма та ін.).

Доксициклін досить швидко і практично повністю всмоктується через слизову травного тракту. Надалі даний антибіотик широко розподіляється по всіх тканинах організму. Доксициклін виводиться через нирки (40%) і через кал (60%).

 



 

 

Механізм лікувальної дії доксицикліну

Доксициклін є представником тетрациклінових антибіотиків. Дія даної групи антибіотиків заснована на придушенні в бактеріальних клітинах вироблення білкових молекул. Доксициклін пригнічує ріст і розмноження патогенних мікробів (бактеріостатичний ефект), а в дозах, що в 40 – 50 разів перевищують бактеріостатичні здатний приводити до руйнування бактеріальних клітин (бактерицидна дія). Проникнувши всередину бактерії, доксициклін безпосередньо взаємодіє з рибосомами (клітинні органели, відповідальні за вироблення білків). Даний антибіотик порушує можливість зчитувати генетичний матеріал (РНК), який необхідний для виробництва різних видів білків, що беруть участь у всіх процесах життєдіяльності бактеріальної клітини.

Доксициклін має широкий спектр активності, що дозволяє йому бути ефективним по відношенню до таких бактерій як спирохета, стафілокок, стрептокок, гонокок, шигелла, сальмонела, ентеробактерій, кишкова паличка, клебсієла, хламідія, мікоплазма, збудники правця, газової гангрени, ботулізму, сибірки, висипного тифу, бруцельозу. Великі концентрації доксицикліну в деякій мірі діють і на найпростіших (збудники токсоплазмозу, лейшманіозу, лямбліозу та інших паразитарних захворювань). Необхідно відзначити, що до доксицикліну стійка синьогнійна паличка, протей і деякі бактероїди.

Доксициклін добре всмоктується через стінку шлунково-кишкового тракту. Прийом їжі практично не вливає на процес всмоктування, і тому антибіотик можна приймати незалежно від прийому їжі. Потрапивши в кровотік, доксициклін широко і рівномірно розподіляється по всьому організму. Надалі антибіотик зв’язується в плазмі з білками. Доксициклін частково виводиться сечею, а частково з калом.


 

 

При яких патологіях призначається доксициклін?

Так як доксициклін ефективний по відношенню до багатьох хвороботворних бактерій, його нерідко використовують в якості основного антибіотика. Його можуть призначати при різних захворюваннях верхніх і нижніх дихальних шляхів, для лікування інфекцій шлунково-кишкового тракту, сечової і статевої системи, а також при багатьох інших патологіях. Також варто відзначити, що починати використовувати антибіотик необхідно тільки після визначення антибіотикограми (виявлення чутливості збудника інфекції до різних антибіотиків).
Призначення доксицикліну

Інфекційні захворювання дихальної системи:

  • фарингіт;
  • трахеїт;
  • бронхіт;
  • пневмонія;
  • абсцес легені;
  • емпієма легені.

Запально-інфекційні захворювання ЛОР-органів:

  • ангіна;
  • отит;
  • синусит.

 

Інфекційні захворювання сечостатевого тракту:

Інфекції травного тракту:

  • холангіт;
  • холецистит;
  • гастроентероколіт;
  • дизентерія бактеріального походження.

 

Інфекції шкірного покриву та м’яких тканин:

 

Очні інфекції:

 


 

 

Як застосовувати доксициклін?

Найбільш часто доксициклін призначають для прийому всередину. Даний антибіотик досить добре всмоктується в слизовій шлунка і кишечника. Вживання їжі практично не впливає на процес всмоктування доксицикліну і тому його можна вживати незалежно від прийому їжі. Необхідно відзначити, що пероральний шлях застосування доксицикліну (через ротову порожнину) вважається найкращим. Внутрішньовенно даний медикамент використовують лише за показаннями – для лікування особливо важких інфекцій, а також якщо введення доксицикліну перорально неможливо. Варто відзначити, що доксициклін можуть використовувати тільки дорослі і діти після восьми років. Також даний антибіотик протипоказаний вагітним і годуючим матерям. Даний антибіотик здатний проходити через плаценту (проникати через гематоплацентарний бар’єр) і впливати на розвиток кісткової тканини і вражати печінку (жирова інфільтрація).

Капсули або таблетки (пероральний прийом) доксицикліну в першу добу лікування необхідно перейти на дозу до 200 міліграм. Надалі добову дозу поступово знижують до 100 міліграм антибіотика в день. Залежно від типу захворювання, а також від його ступеня тяжкості максимально на добу можна призначати не більше 600 міліграмів доксицикліну. Дітям від 8 до 18 років дозу підбирають виходячи з поточної ваги – по 4 міліграми на кожен кілограм маси тіла. Поступово дозу знижують до 2 мг / кг. Застосовувати антибіотик слід двічі на добу. Тривалість лікування підбирається в кожному окремому випадку індивідуально.

Внутрішньовенно антибіотик вводиться в тому ж дозуванні, що і при пероральному застосуванні, тобто по 100 – 200 міліграм для дорослих і по 2 – 4 мг / кг для дітей від восьми до вісімнадцяти років. Тривалість введення доксицикліну залежить від дози і, в середньому, займає 60 – 120 хвилин зі швидкістю введення 60 – 80 крапель за одну хвилину. Як правило, внутрішньовенно антибіотик застосовують від 3 до 5 днів, а при добрій переносимості доксицикліну – до тижня. Надалі необхідно переходити на пероральне застосування антибіотика.

Варто зазначити, що для хворих з печінковою недостатністю добова доза повинна бути переглянута через ризик накопичення антибіотика в печінці (може надавати токсичну дію на клітини печінки).


 

 

Можливі побічні ефекти доксицикліну

Доксициклін у великих дозах може викликати різні побічні реакції. Даний антибіотик може пошкоджувати клітини печінки, а також пригнічувати нормальну мікрофлору кишечника. Іноді внаслідок індивідуальної чутливості до препарату може розвиватися лікарська алергія.

Вплив доксицикліну на організм може викликати такі побічні ефекти:

  • лікарська алергія;
  • порушення з боку травного тракту;
  • порушення з боку системи кровотворення.
  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(0 голосів, в середньому: 0 з 5)