Ячмінь. Причини, симптоми, лікування
Ячмінь – запальний процес гнійного характеру, що виникає у волосяній цибулині вії, або сальної залози, розташованої біля неї. Крім того, існує ще й внутрішній ячмінь, як результат запалення мейбомієвої залози.
Ячмінь – дуже частий діагноз, але, на щастя, не заразний, а лікування ячменю досить просте і не займає багато часу, якщо вчасно звернутися до лікаря.
Симптоми хвороби
Основним симптомом захворювання є набряк і гіперемія шкіри повіки в області ураженої волосяної цибулини, різка болючість запаленої ділянки. Починається все з того, що в області краю повіки з’являється хворобливий набряк з досить чіткими кордонами, так само спостерігається гіперемія кон’юнктиви. Через 2-4 доби на верхівці цього утворення з’являється жовтуватого кольору головка, яка розкривається, і назовні випливають гнійні маси, що містять загиблі клітини цибулини.
При запаленні мейбомієвої, залози (внутрішній ячмінь або мейбоміт) клінічна картина практично та ж, однак розтин гнійника тут відбувається в кон’юнктивальний мішок, а самі симптоми не настільки яскраво виражені. Іноді в результаті мейбоміта може розвинутися холязіон – хронічне запалення хряща навколо залози, що змушує постійно відвідувати офтальмолога.
У рідкісних ситуаціях при запаленні сальної залози повік можуть зустрічатися симптоми загальної інтоксикації (лихоманка, головний біль, ломота в м’язах і суглобах), збільшення ближніх до ока лімфатичних вузлів, що може свідчити також про розвиток ускладнень і є приводом для негайного звернення до лікаря.
Причини хвороби
Основною причиною запалення сальної залози волосяної цибулини вії є бактеріальний агент, причому в переважній більшості випадків (90-95%) це золотистий стафілокок.
Фактори, які провокують виникнення ячменю:
- систематичний вплив на організм низької температури;
- зниження імунітету;
- недотримання правил особистої гігієни;
- порушення функції ендокринної системи;
- гіпо- та авітаміноз;
- порушення функції травної системи;
- часті запальні захворювання очей і повік (кон’юнктивіти, блефарити) і демодекоз.
Діагностика
Діагностика захворювання грунтується на скаргах і огляді пацієнта і як правило, не викликає ускладнень.
Ускладнення
При ячмені може розвинутися:
- гнійне запалення жирової клітковини очниці – флегмона;
- поширення інфекції в порожнину черепа і виникнення гнійного запалення мозкових оболонок і речовини головного мозку (менінгіт, менінгоенцефаліт), що може закінчитися летальним результатом.
Лікування хвороби
Нерідко ячмінь проходить і без лікування. Таке буває в тому випадку, якщо на ранніх стадіях його розвитку припинився вплив несприятливих факторів, і пацієнт має досить сильний імунітет, здатний впоратися із захворюванням.
Для лікування ячменя призначаються очні краплі, що містять антибактеріальні препарати, гормональні засоби, які знижують ефект запалення. Також використовують спеціальні мазі з антибіотиками, які закладають за повіку ока.
До найбільш популярних засобів відносять:
- Офлоксацин (Флоксал). Даний антибіотик активний проти більшості бактерій, які можуть викликати інфекції повік, в тому числі ячмінь.
- Тетрациклінова мазь. Це антибактеріальний засіб тетрациклінового ряду, яка давно і з успіхом використовується для лікування ячменю. З цим антибіотиком ячмінь проходить досить швидко. Тетрациклінова мазь надає комплексну дію: антибактеріальну, антисептичну і протизапальну. Але її не варто застосовувати дітям, вагітним і годуючим жінкам.
- Ерітроміцінова мазь. До складу засобу входить антибіотик з групи макролідів, здатний боротися зі стафілококами і грибками. Мазати препаратом саме повіку можна, але зазвичай його наносять на марлеву пов’язку.
- Левомеколь. Ця мазь знімає набряк і має бактерицидну дію, прискорює регенерацію тканин. У деяких випадках після її нанесення пацієнти відчувають невелике печіння, ця реакція є нормальною.
- Синтоміцин. Препарат має антибактеріальну дію і ефективно бореться з бактеріями і грибками. Його можна використовувати навіть при загостреннях (блефарит, кон’юнктивіт та ін).
- Гідрокортизон. Застосовувати препарат самостійно не рекомендують, але в поєднанні з антибіотиками він дає хороший ефект, зменшує набряклість, знімає біль.
- Мазь Вишневського. Цей рослинний препарат використовується для зовнішнього гнійника, знімає набряклість, біль, прискорює регенерацію тканин.
Не слід робити примочки і компреси, оскільки змочування шкіри повіки водою призводить до її мацерації, що дає більше шансів інфекції проникнути в сусідні вивідні протоки сальних залоз волосяних цибулин. З тих же причин категорично заборонено видавлювати ячмінь і прогрівати його.
При появі симптомів загальної інтоксикації слід вирішувати питання про призначення антибактеріальної терапії, а при появі ускладнень у вигляді абсцесів може знадобитися його розтин в умовах хірургічного стаціонару.
24.07.2020 ufmm
Ячмінь – запальний процес гнійного характеру, що виникає у волосяній цибулині вії, або сальної залози, розташованої біля неї. Крім того, існує ще й внутрішній ячмінь, як результат запалення мейбомієвої залози.
Ячмінь – дуже частий діагноз, але, на щастя, не заразний, а лікування ячменю досить просте і не займає багато часу, якщо вчасно звернутися до лікаря.
Симптоми хвороби
Основним симптомом захворювання є набряк і гіперемія шкіри повіки в області ураженої волосяної цибулини, різка болючість запаленої ділянки. Починається все з того, що в області краю повіки з’являється хворобливий набряк з досить чіткими кордонами, так само спостерігається гіперемія кон’юнктиви. Через 2-4 доби на верхівці цього утворення з’являється жовтуватого кольору головка, яка розкривається, і назовні випливають гнійні маси, що містять загиблі клітини цибулини.
При запаленні мейбомієвої, залози (внутрішній ячмінь або мейбоміт) клінічна картина практично та ж, однак розтин гнійника тут відбувається в кон’юнктивальний мішок, а самі симптоми не настільки яскраво виражені. Іноді в результаті мейбоміта може розвинутися холязіон – хронічне запалення хряща навколо залози, що змушує постійно відвідувати офтальмолога.
У рідкісних ситуаціях при запаленні сальної залози повік можуть зустрічатися симптоми загальної інтоксикації (лихоманка, головний біль, ломота в м’язах і суглобах), збільшення ближніх до ока лімфатичних вузлів, що може свідчити також про розвиток ускладнень і є приводом для негайного звернення до лікаря.
Причини хвороби
Основною причиною запалення сальної залози волосяної цибулини вії є бактеріальний агент, причому в переважній більшості випадків (90-95%) це золотистий стафілокок.
Фактори, які провокують виникнення ячменю:
- систематичний вплив на організм низької температури;
- зниження імунітету;
- недотримання правил особистої гігієни;
- порушення функції ендокринної системи;
- гіпо- та авітаміноз;
- порушення функції травної системи;
- часті запальні захворювання очей і повік (кон’юнктивіти, блефарити) і демодекоз.
Діагностика
Діагностика захворювання грунтується на скаргах і огляді пацієнта і як правило, не викликає ускладнень.
Ускладнення
При ячмені може розвинутися:
- гнійне запалення жирової клітковини очниці – флегмона;
- поширення інфекції в порожнину черепа і виникнення гнійного запалення мозкових оболонок і речовини головного мозку (менінгіт, менінгоенцефаліт), що може закінчитися летальним результатом.
Лікування хвороби
Нерідко ячмінь проходить і без лікування. Таке буває в тому випадку, якщо на ранніх стадіях його розвитку припинився вплив несприятливих факторів, і пацієнт має досить сильний імунітет, здатний впоратися із захворюванням.
Для лікування ячменя призначаються очні краплі, що містять антибактеріальні препарати, гормональні засоби, які знижують ефект запалення. Також використовують спеціальні мазі з антибіотиками, які закладають за повіку ока.
До найбільш популярних засобів відносять:
- Офлоксацин (Флоксал). Даний антибіотик активний проти більшості бактерій, які можуть викликати інфекції повік, в тому числі ячмінь.
- Тетрациклінова мазь. Це антибактеріальний засіб тетрациклінового ряду, яка давно і з успіхом використовується для лікування ячменю. З цим антибіотиком ячмінь проходить досить швидко. Тетрациклінова мазь надає комплексну дію: антибактеріальну, антисептичну і протизапальну. Але її не варто застосовувати дітям, вагітним і годуючим жінкам.
- Ерітроміцінова мазь. До складу засобу входить антибіотик з групи макролідів, здатний боротися зі стафілококами і грибками. Мазати препаратом саме повіку можна, але зазвичай його наносять на марлеву пов’язку.
- Левомеколь. Ця мазь знімає набряк і має бактерицидну дію, прискорює регенерацію тканин. У деяких випадках після її нанесення пацієнти відчувають невелике печіння, ця реакція є нормальною.
- Синтоміцин. Препарат має антибактеріальну дію і ефективно бореться з бактеріями і грибками. Його можна використовувати навіть при загостреннях (блефарит, кон’юнктивіт та ін).
- Гідрокортизон. Застосовувати препарат самостійно не рекомендують, але в поєднанні з антибіотиками він дає хороший ефект, зменшує набряклість, знімає біль.
- Мазь Вишневського. Цей рослинний препарат використовується для зовнішнього гнійника, знімає набряклість, біль, прискорює регенерацію тканин.
Не слід робити примочки і компреси, оскільки змочування шкіри повіки водою призводить до її мацерації, що дає більше шансів інфекції проникнути в сусідні вивідні протоки сальних залоз волосяних цибулин. З тих же причин категорично заборонено видавлювати ячмінь і прогрівати його.
При появі симптомів загальної інтоксикації слід вирішувати питання про призначення антибактеріальної терапії, а при появі ускладнень у вигляді абсцесів може знадобитися його розтин в умовах хірургічного стаціонару.
