Скільки триває синдром подразненого кишечника?

 

Саме визначення синдрому подразненого кишечника, запропоноване експертами з Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ), передбачає тривалість перебігу хвороби не менше 6 місяців. Іншими словами, будь-які симптоми (біль в животі, метеоризм і ін.), які тривали менше цього терміну, просто не будуть віднесені до даного синдрому. Лікарі будуть шукати інші причини їх появи і виключати схожі патології кишечника. Однак це не означає, що всі півроку пацієнт страждатиме від проблем з кишечником. Вони можуть з’являтися періодично, наприклад, на кілька днів кожен місяць. Важлива регулярність появи подібних проблем і схожість проявів.

Однак у переважної більшості пацієнтів синдром подразненого кишечника триває значно довше, ніж півроку. В цілому це захворювання характеризується відсутністю серйозних патологічних змін в кишечнику. Є періодичні порушення в роботі, через що симптоми не зберігаються постійно. Хвороба набуває рецидивуючий перебіг з тривалими періодами ремісії (відсутності симптомів). Чим важче її перебіг, тим частіше наступають загострення і тим довше вони тягнуться. Якщо спробувати оцінити термін, що минув від першого загострення до останнього, то вийде, що хвороба часто тягнеться роками і десятиліттями. Однак самі загострення найчастіше спровоковані певними зовнішніми факторами.

У різних пацієнтів поява симптомів хвороби може відбуватися в наступних випадках:

  • неправильне харчування (після переїдання, вживання певних продуктів);
  • стрес;
  • фізичне навантаження;
  • загострення супутніх захворювань (в основному неврологічних або психічних розладів);
  • зміни гормонального фону (наприклад, загострення під час менструації або при вагітності у жінок).

Найчастіше лікарям вдається встановити зв’язок між якимись з цих факторів і появою відповідної симптоматики. Проблема полягає в тому, що далеко не завжди можна усунути вплив цих факторів повністю. Призначаються препарати, які полегшують основні симптоми і прояви хвороби, але це не означає, що хворий вилікуваний повністю. Адже припинення лікування призведе до рецидивів (повторних загострень хвороби).

Таким чином, можна зробити висновок, що синдром подразненого кишечника може тривати довгі роки (іноді протягом усього життя пацієнта). Найчастіше хвороба дає про себе знати в період з 20 до 45 років. У літніх людей вона, як правило, стихає або переходить в інші форми порушень роботи кишечника.

Симптоматичне лікування, спрямоване на усунення констіпаціі (запорів), діареї (проносу), метеоризму (скупчення газів), може бути успішним, але його не можна вважати остаточним одужанням. Перемогти хворобу швидко (протягом 6 – 12 місяців) вдається пацієнтам, що кардинально змінили спосіб життя і харчування, усунули стресові ситуації або таким, що вилікувалися від нервових і психічних розладів. У кожному конкретному випадку йдеться про певні причини, на усунення яких і повинно бути направлено лікування.


Основними причинами того, що хвороба триває десятиліттями, зазвичай є наступні фактори:

  • Самолікування. Багато пацієнтів соромляться звертатися до лікаря з подібними симптомами. Тим більше, якщо хвороба загострюється всього 1 – 2 рази на місяць і не дає серйозних приводів для занепокоєння. Без визначення причини синдрому подразненого кишечника і її усунення перебіг хвороби, зрозуміло, затягнеться.
  • Переривання лікування. Призначені лікарем препарати слід приймати в термін і стільки, скільки це необхідно. При синдромі подразненого кишечника на це можуть піти місяці. Однак переривання лікування навіть на тиждень або два (наприклад, під приводом відпустки) перекреслить ефект від попереднього курсу.
  • Непереборні причини. Іноді причиною синдрому подразненого кишечника є вроджені аномалії м’язової тканини, порушення іннервації кишечника або інші спадкові проблеми. У цих випадках усунути першопричину хвороби практично неможливо. Лікарі не зможуть передбачити загальний термін її течії, а лікування буде зводитися до полегшення симптомів. Однак подібні аномалії зустрічаються не так вже й часто. Для початку слід пройти ретельне обстеження, щоб виключити банальні порушення харчування або стрес.
21.09.2016
  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(0 оцінок, в середньому: 0 з 5)