Механізм ураження і поширення збудника сифілісу
Сифіліс – це одне з найдавніших захворювань. Найбільшого поширення це захворювання отримало в середньовіччі в країнах Західної Європи. Про це захворювання важливо сказати, що воно є за всіма критеріями венеричним – передається в основному статевим шляхом, вражає статеві органи і викликано конкретним збудником – блідою трепонемою.
Причина сифілісу – бліда трепонема
В якості першопричини сифілісу є інфікування блідою трепонемою організму людини. Ця бактерія є палочкоподібною, довгою і тонкою бактерією, яка може химерно спиралеобразно скручуватися. Так само збудник сифілісу може виробляти обертальні і згинальні рухи.
Як і всі бактерії, бліда трепонема обмежена від зовнішнього середовища зовнішньою стінкою що складається з ліпопротеїдів і білкових молекул. Ліпопротеїни здійснюють функцію механічної цілісності мембрани, а білки вбудовані в них грають біль специфічних рецепторів, які визначають властивості бактерії: «любов» до ураження певних клітин організму, саме ураження реалізується завдяки самій властивості конкретного білка в стінці блідої трепонеми.
Цікавий той факт, що в організмі людини бліда трепонема може бути в різних формах. При несприятливих умовах ця бактерія може трансформуватися в так звані L форми, при яких вона стає більш стійкою до дії антибіотиків і специфічних антитіл.
Механізм ураження і поширення збудника сифілісу
Бліда трепонема – після контакту зі слизовою або шкірними покривами інфікованої людини бліда трепонема проникає в глибокі шари покривного епітелію. Проникаючи глибше, бактерія надає шкідливу дію на стінки судин – викликаючи локальне їх руйнування і формування мікротромбів. Тому подальший процес руйнування ураженої тканини відбувається через некроз (омертвіння) тканин з їх подальшим руйнуванням. Поширення блідої трепонеми в найближчі тканини відбувається зі струмом лімфи.
У віддалені органи бліда трепонема потрапляє з потоком крові. Доступ в кровоносне русло бліда трепонема отримує в результаті токсичної дії на уражені судини. Тому на пізніх стадіях можливе ураження сифілісом серця, скелета та інших органів, що містять сполучну тканину.
Варто звернути увагу на те, що бліда трепонема, навіть будучи поглиненою імунною кліткою, може зберігати свою життєздатність, перебуваючи всередині фагоцита. Тим самим підвищується стійкість збудника сифілісу до антибіотиків і неспецифічний імунітет.
Способи інфікування сифілісом
Статевий шлях – переважна більшість випадків сифілісу викликані статевим способом інфікування. Причому інфікування може відбуватися при будь-якому вигляді статевого контакту (оральний, анальний та інше). У даному виді інфікування ключовим моментом є потрапляння блідої трепонеми на слизову або в область дефекту шкіри. Найбільшу концентрацію блідих трепонем спостерігають у виділенні з сифілітичної виразки, в спермі та піхвовому секреті.
Побутовий шлях – в ряді випадків спостерігається ураження слизової порожнини рота блідою трепонемою. У цьому зв’язку слина такого хворого може містити велику кількість трепонем. Тому інфікування через поцілунки, спільний посуд, сигарети можливо. Так само не можна виключати передачу інфекції через загальний рушник, нижню білизну і т.д.
Трансфузійний або трансплантаційний (при переливанні компонентів крові або трансплантації органу).
Як ми вже говорили вище трепонема в змозі проникати в кров і розноситися з потоком крові в усі тканини і органи. Тому при переливанні крові таких пацієнтів або пересадки органу можливе інфікування сифілісом. Цей шлях малоймовірний, тому що всі біологічні рідини, призначені для переливання і донорські органи, проходять ретельну перевірку, в тому числі і на предмет наявності сифілісу.
Професійний – мається на увазі підвищений ризик інфікування медичних працівників, співробітників стоматологічних кабінетів, косметологів та працівників тату салонів. Всі маніпуляції, що приводять до пошкодження шкірних покривів і контакті з кров’ю потенційно небезпечні відносно інфікування блідою трепонемою.
Вертикальний – від матері до плоду сифіліс може передаватися як в період внутрішньоутробного розвитку дитини, так і в процесі пологів. Тому всі вагітні проходять обстеження на венеричні інфекції. У разі виявлення інфікованості сифілісом призначається курс лікування і вирішується в індивідуальному порядку питання про метод розродження.
18.01.2016 ufmm
Сифіліс – це одне з найдавніших захворювань. Найбільшого поширення це захворювання отримало в середньовіччі в країнах Західної Європи. Про це захворювання важливо сказати, що воно є за всіма критеріями венеричним – передається в основному статевим шляхом, вражає статеві органи і викликано конкретним збудником – блідою трепонемою.
Причина сифілісу – бліда трепонема
В якості першопричини сифілісу є інфікування блідою трепонемою організму людини. Ця бактерія є палочкоподібною, довгою і тонкою бактерією, яка може химерно спиралеобразно скручуватися. Так само збудник сифілісу може виробляти обертальні і згинальні рухи.
Як і всі бактерії, бліда трепонема обмежена від зовнішнього середовища зовнішньою стінкою що складається з ліпопротеїдів і білкових молекул. Ліпопротеїни здійснюють функцію механічної цілісності мембрани, а білки вбудовані в них грають біль специфічних рецепторів, які визначають властивості бактерії: «любов» до ураження певних клітин організму, саме ураження реалізується завдяки самій властивості конкретного білка в стінці блідої трепонеми.
Цікавий той факт, що в організмі людини бліда трепонема може бути в різних формах. При несприятливих умовах ця бактерія може трансформуватися в так звані L форми, при яких вона стає більш стійкою до дії антибіотиків і специфічних антитіл.
Механізм ураження і поширення збудника сифілісу
Бліда трепонема – після контакту зі слизовою або шкірними покривами інфікованої людини бліда трепонема проникає в глибокі шари покривного епітелію. Проникаючи глибше, бактерія надає шкідливу дію на стінки судин – викликаючи локальне їх руйнування і формування мікротромбів. Тому подальший процес руйнування ураженої тканини відбувається через некроз (омертвіння) тканин з їх подальшим руйнуванням. Поширення блідої трепонеми в найближчі тканини відбувається зі струмом лімфи.
У віддалені органи бліда трепонема потрапляє з потоком крові. Доступ в кровоносне русло бліда трепонема отримує в результаті токсичної дії на уражені судини. Тому на пізніх стадіях можливе ураження сифілісом серця, скелета та інших органів, що містять сполучну тканину.
Варто звернути увагу на те, що бліда трепонема, навіть будучи поглиненою імунною кліткою, може зберігати свою життєздатність, перебуваючи всередині фагоцита. Тим самим підвищується стійкість збудника сифілісу до антибіотиків і неспецифічний імунітет.
Способи інфікування сифілісом
Статевий шлях – переважна більшість випадків сифілісу викликані статевим способом інфікування. Причому інфікування може відбуватися при будь-якому вигляді статевого контакту (оральний, анальний та інше). У даному виді інфікування ключовим моментом є потрапляння блідої трепонеми на слизову або в область дефекту шкіри. Найбільшу концентрацію блідих трепонем спостерігають у виділенні з сифілітичної виразки, в спермі та піхвовому секреті.
Побутовий шлях – в ряді випадків спостерігається ураження слизової порожнини рота блідою трепонемою. У цьому зв’язку слина такого хворого може містити велику кількість трепонем. Тому інфікування через поцілунки, спільний посуд, сигарети можливо. Так само не можна виключати передачу інфекції через загальний рушник, нижню білизну і т.д.
Трансфузійний або трансплантаційний (при переливанні компонентів крові або трансплантації органу).
Як ми вже говорили вище трепонема в змозі проникати в кров і розноситися з потоком крові в усі тканини і органи. Тому при переливанні крові таких пацієнтів або пересадки органу можливе інфікування сифілісом. Цей шлях малоймовірний, тому що всі біологічні рідини, призначені для переливання і донорські органи, проходять ретельну перевірку, в тому числі і на предмет наявності сифілісу.
Професійний – мається на увазі підвищений ризик інфікування медичних працівників, співробітників стоматологічних кабінетів, косметологів та працівників тату салонів. Всі маніпуляції, що приводять до пошкодження шкірних покривів і контакті з кров’ю потенційно небезпечні відносно інфікування блідою трепонемою.
Вертикальний – від матері до плоду сифіліс може передаватися як в період внутрішньоутробного розвитку дитини, так і в процесі пологів. Тому всі вагітні проходять обстеження на венеричні інфекції. У разі виявлення інфікованості сифілісом призначається курс лікування і вирішується в індивідуальному порядку питання про метод розродження.
