Симптоми отосклерозу
Отосклероз характеризується безсимптомним початком. Це гістологічна фаза отосклероза, при якій патологічні зміни відбуваються тільки в структурі тканин вуха. На цій стадії, як правило, пацієнт не скаржиться. Можлива поява незначного шуму у вухах та зниження слуху, виявляється тільки при аудіометрії. Початкова стадія розвитку отосклерозу може протікати 2 – 3 роки.
За початковою стадією слідує клінічна стадія, яка характеризується проявом симптомів. Пацієнти можуть скаржитися на шум у вухах, запаморочення, зниження слуху і т. д. Найчастіше хворобу діагностують саме на клінічній стадії перебігу.
Симптоми отосклерозу
Зниження слуху
Туговухість – це стійке зниження слуху. Зустрічається в 100% випадків при отосклерозі. Спочатку спостерігається незначне погіршення слуху на одному вусі, а через деякий час і на другому. На початковому етапі характерно погіршення сприйняття звуків низьких тонів, при нормальному сприйнятті звуків високих тонів. Згодом погіршується сприйняття звуків як низьких тонів, так і високих тонів.
Паракузіс Вілліса
Паракузіс Вілліса – це симптом, що характеризується уявним поліпшенням слуху в галасливому навколишньому оточенні.
Паракузіс Вебера
Паракузіс Вебера – це симптом, що характеризується погіршенням сприйняття мови при пережовуванні їжі, бігу, ходьбі і т. д.
Шум у вухах
Шум у вухах при отосклерозі спостерігається в 80% випадків. Він нагадує шум вітру, шелесту листя, дзижчання, шипіння, шум прибою. Інтенсивність шуму може посилюватися при фізичних навантаженнях, перевтомі, емоційному хвилюванні, прийомі алкоголю.
Запаморочення, порушення рівноваги
Запаморочення при отосклерозі спостерігається досить рідко – в 5 – 25% випадків. Пацієнти скаржаться на незначне або виражене запаморочення. Для отосклероза характерно виникнення запаморочення при зміні позиції тіла, різкому підйомі з ліжка, при певних поворотах голови, при швидкому закиданні голови або різких нахилах.
При появі будь-яких симптомів хвороби вуха необхідно звернутися до дільничного лікаря. Лікар ознайомиться зі скаргами пацієнта і проведе огляд. Його подальші дії будуть залежати від характеру патології – або лікар самостійно призначить лікування, або направить до фахівця вузького профілю для інструментальної діагностики та лікування. У разі отосклероза пацієнту необхідна допомога профільних спеціалістів.
Лікуванням отосклероза займаються:
- оториноларинголог (ЛОР) – лікар, який спеціалізується в області патологій вуха, горла і носа;
- отоневролог, вестибулолог – фахівець в суміжних областях неврології і оториноларингології, що займається лікуванням патологій вуха, пов’язаних з неврологічними порушеннями;
- отохірург – лікар-оториноларинголог хірургічного профілю;
- сурдолог – є фахівцем який підбирає слухові апарати;
- аудіолог – фахівець в області патологій вуха з порушенням слухових властивостей.
Лікуванням пацієнта займається не один лікар. ЛОР-лікар може призначити консервативне лікування, а при його неефективності пацієнта направляють до отохірургії. При порушенні рівноваги, частих запамороченнях необхідна консультація отоневролога, вестибулолога. Підібрати слуховий апарат або встановити кохлеарний імплант може лікар-аудіолог і лікар-сурдолог. У важких клінічних випадках лікарі проводять консиліум – нарада лікарів з однієї або різних областей для встановлення правильного діагнозу та ефективного лікування.
01.02.2019 ufmm
Отосклероз характеризується безсимптомним початком. Це гістологічна фаза отосклероза, при якій патологічні зміни відбуваються тільки в структурі тканин вуха. На цій стадії, як правило, пацієнт не скаржиться. Можлива поява незначного шуму у вухах та зниження слуху, виявляється тільки при аудіометрії. Початкова стадія розвитку отосклерозу може протікати 2 – 3 роки.
За початковою стадією слідує клінічна стадія, яка характеризується проявом симптомів. Пацієнти можуть скаржитися на шум у вухах, запаморочення, зниження слуху і т. д. Найчастіше хворобу діагностують саме на клінічній стадії перебігу.
Симптоми отосклерозу
Зниження слуху
Туговухість – це стійке зниження слуху. Зустрічається в 100% випадків при отосклерозі. Спочатку спостерігається незначне погіршення слуху на одному вусі, а через деякий час і на другому. На початковому етапі характерно погіршення сприйняття звуків низьких тонів, при нормальному сприйнятті звуків високих тонів. Згодом погіршується сприйняття звуків як низьких тонів, так і високих тонів.
Паракузіс Вілліса
Паракузіс Вілліса – це симптом, що характеризується уявним поліпшенням слуху в галасливому навколишньому оточенні.
Паракузіс Вебера
Паракузіс Вебера – це симптом, що характеризується погіршенням сприйняття мови при пережовуванні їжі, бігу, ходьбі і т. д.
Шум у вухах
Шум у вухах при отосклерозі спостерігається в 80% випадків. Він нагадує шум вітру, шелесту листя, дзижчання, шипіння, шум прибою. Інтенсивність шуму може посилюватися при фізичних навантаженнях, перевтомі, емоційному хвилюванні, прийомі алкоголю.
Запаморочення, порушення рівноваги
Запаморочення при отосклерозі спостерігається досить рідко – в 5 – 25% випадків. Пацієнти скаржаться на незначне або виражене запаморочення. Для отосклероза характерно виникнення запаморочення при зміні позиції тіла, різкому підйомі з ліжка, при певних поворотах голови, при швидкому закиданні голови або різких нахилах.
При появі будь-яких симптомів хвороби вуха необхідно звернутися до дільничного лікаря. Лікар ознайомиться зі скаргами пацієнта і проведе огляд. Його подальші дії будуть залежати від характеру патології – або лікар самостійно призначить лікування, або направить до фахівця вузького профілю для інструментальної діагностики та лікування. У разі отосклероза пацієнту необхідна допомога профільних спеціалістів.
Лікуванням отосклероза займаються:
- оториноларинголог (ЛОР) – лікар, який спеціалізується в області патологій вуха, горла і носа;
- отоневролог, вестибулолог – фахівець в суміжних областях неврології і оториноларингології, що займається лікуванням патологій вуха, пов’язаних з неврологічними порушеннями;
- отохірург – лікар-оториноларинголог хірургічного профілю;
- сурдолог – є фахівцем який підбирає слухові апарати;
- аудіолог – фахівець в області патологій вуха з порушенням слухових властивостей.
Лікуванням пацієнта займається не один лікар. ЛОР-лікар може призначити консервативне лікування, а при його неефективності пацієнта направляють до отохірургії. При порушенні рівноваги, частих запамороченнях необхідна консультація отоневролога, вестибулолога. Підібрати слуховий апарат або встановити кохлеарний імплант може лікар-аудіолог і лікар-сурдолог. У важких клінічних випадках лікарі проводять консиліум – нарада лікарів з однієї або різних областей для встановлення правильного діагнозу та ефективного лікування.
