Симптоми отомікоза

Отомікоз – це грибкове захворювання зовнішнього або середнього вуха, викликане різними грибами (пліснявими і дріжджоподібними). Інша назва отомікоза – зовнішній грибковий отит. У більшості випадків грибкова інфекція вражає тільки одне вухо, однак зустрічається і двобічне ураження.

Симптоми

Симптоми отомікоза і його перебіг різноманітні. Клінічні прояви залежать від виду грибка (збудника захворювання), локалізації (розташування) патологічного процесу, характеру перебігу захворювання та наявності супутніх або попередніх патологій. Отомікоз на початковій стадії протікає малопомітно. Найбільш яскраві прояви захворювання можна помітити, коли грибок (нитки міцелію) проростає в глибину шкіри. Грибкова інфекція вуха призводить до запалення, накопичення грибкових елементів, нагноєння і болю.

Захворювання характеризується постійним сильним свербінням у вусі, підвищеною чутливістю зовнішнього слухового проходу і вушної раковини, відчуттям повноти, закладеності і шумом у вусі, а також виділеннями різного характеру. При загостренні отомікоза відзначається виражений больовий синдром, який посилюється при ковтанні. У деяких випадках пацієнти скаржаться на головний біль на стороні ураженого вуха.

По розташуванню розрізняють наступні види отомікоза:

  • зовнішній грибковий отит (63% випадків);
  • середній грибковий отит (20% випадків);
  • грибковий отит післяопераційної порожнини середнього вуха (16% випадків);
  • грибковий мірінгіт (1% випадків).

При зовнішньому грибковому отиті пацієнти скаржаться на виділення з вух, утворення кірочок, свербіж, біль і закладеність у вусі. В окремих випадках можуть бути скарги на головний біль, підвищення температури і підвищену чутливість вушної раковини, зовнішнього слухового проходу і завушної області.

У пацієнтів із середнім грибкових отитом і грибковим отитом післяопераційної порожнини середнього вуха спостерігаються такі скарги як зниження слуху, наявність виділень з вуха, біль, періодичний свербіж у вусі, запаморочення.

При грибковому мірінгіті в патологічний процес втягується барабанна перетинка. Пацієнти скаржаться на біль у вусі пульсуючого характеру, що посилюється при жуванні і ковтанні, зниження слуху, нестерпний свербіж, шум і відчуття закладеності у вусі.

За часом перебігу патологічного процесу розрізняють наступні види отомікоза:

  • гострий отомікоз – патологічний процес триває до одного місяця;
  • підгострий отомікоз – тривалість патологічного процесу від одного до шести місяців;
  • хронічний отомікоз – патологічний процес триває більше шести місяців.

Для гострої стадії грибкового ураження вуха характерні такі прояви як біль, почервоніння, набряклість, рясні виділення з вуха. Через виражений набряк може порушуватися звукопровідна функція слухового проходу. Для хронічного перебігу отомікоза симптоми запалення менш виражені.

Отомікоз, спричинений грибами роду Аспергилл, Пеницилл і Мукор вражає шкіру зовнішнього слухового проходу, післяопераційні порожнини, рідше – барабанну порожнину і вушну раковину. Пацієнти скаржаться на виражений біль у вусі, зниження слуху, запаморочення. При видаленні патологічних виділень шкіру зовнішнього слухового проходу дуже легко пошкодити. Вона стає тонкою і при торканні може злегка кровоточити. У деяких випадках отомікоз, викликаний пліснявими грибами може супроводжуватися підвищенням температури (38 – 39 градусів).

Для кандидозного отомікоза характерне ураження шкіри зовнішнього слухового проходу, барабанної порожнини. Запальний процес характеризується більш вираженими виділеннями з вуха, мацерацією (розм’якшенням) шкіри. Біль і свербіж помірної інтенсивності.

При огляді зовнішнього слухового проходу (за допомогою спеціального інструменту) відзначається його звуження на всьому протязі через запалення шкіри і почервоніння стінок. При очищенні вуха від патологічного вмісту огляду стає доступна барабанна перетинка. Виділення (патологічне відокремлюване) з зовнішнього слухового проходу нагадують промоклий папір, а їх колір залежить від виду грибка. Це можуть бути як жовтуваті або зеленуваті виділення, так і чорно-коричневі або сіро-чорні. У деяких випадках можуть утворюватися скоринки, які легко знімаються. При розвитку мікозу, викликаного грибами роду Кандида, в процес часто втягується вушна раковина і завушна область. У відсутності відповідного лікування захворювання протікає тривало з періодами ремісій (відсутність клінічних проявів захворювання) і загострень.

Отомікоз піддається лікуванню в 90% випадків. Своєчасне звернення до оториноларинголога (ЛОР-лікаря), діагностика і адекватне лікування часто допомагають пацієнтам назавжди позбутися від даного захворювання. При правильно підібраному лікуванні (після отримання результатів аналізів) поліпшення клінічних симптомів може наступити вже на 5 – 7 день. Важливо довести курс лікування до кінця, щоб виключити повторний розвиток захворювання найближчим часом. У деяких випадках після закінчення лікування рекомендують ще 1 – 2 тижні пройти курс профілактики.

Для того щоб знизити ризик розвитку грибкової інфекції вуха, необхідно дотримуватися заходів профілактики. Дуже важливо проводити гігієну зовнішнього слухового проходу, уникати його мікротравмування, попадання вологи і пилу. Профілактичні огляди у ЛОР-лікаря також допоможуть вчасно помітити розвиток захворювання, провести його діагностику і пройти курс необхідного лікування.

25.01.2019
  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(1 оцінка, в середньому: 5 з 5)