Що робити при алергії у дитини?
Алергічні реакції у дітей з ряду причин виникають значно частіше, ніж у дорослих. Найчастіше мова йде про харчову алергію, однак практично всі форми даного захворювання можна зустріти навіть в ранньому дитячому віці. Перед початком лікування дитини з алергією необхідно визначити конкретний алерген, до якого чутливий організм пацієнта. Для цього звертаються до фахівця-алерголога. У деяких випадках виявляється, що у дитини немає алергії, але є непереносимість будь-якої їжі. Такі патології розвиваються за іншим механізмом (мова йде про брак певних ферментів), і їх лікуванням займаються лікарі-педіатри та гастроентерологи. Якщо ж у дитини підтверджується алергія, лікування призначають з урахуванням всіх вікових особливостей.
Особливий підхід до лікування алергії у дитини необхідний з наступних причин:
- маленькі діти не здатні поскаржитися на суб’єктивні симптоми (біль, печіння в очах, свербіж);
- імунна система дитини відрізняється від імунної системи дорослих, тому вище ризик алергії на нову їжу;
- в силу допитливості діти часто контактують з різними алергенами в будинку і на вулиці, тому важко визначити, на що саме у дитини алергія;
- деякі сильні препарати, що пригнічують алергію, можуть викликати у дітей серйозні побічні ефекти.
В цілому, однак, у дітей при алергічних реакціях задіяні ті ж механізми, що і у дорослих. Тому пріоритет слід віддавати тим же лікарським засобам у відповідних дозуваннях. Основним критерієм при розрахунку дози в даному випадку буде вага дитини, а не вік.
З ліків, що застосовуються в лікуванні алергії у дітей, перевагу віддають антигістамінним препаратам. Вони блокують рецептори основного медіатора алергії – гістаміну. В результаті ця речовина виділяється, але не робить патогенного впливу на тканини, тому симптоми хвороби зникають.
Найбільш поширеними антигістамінними препаратами є:
- супрастин (хлоропирамін);
- тавегіл (клемастин);
- димедрол (дифенгидрамін);
- діазолін (мебгідролін);
- фенкарол (хіфенадін гідрохлорид);
- пипольфен (прометазін);
- еролін (лоратадин).
Ці засоби призначаються в основному при алергічних реакціях, що не загрожують життю дитини. Вони поступово усувають кропив’янку, дерматити (запалення шкіри), свербіж, сльозоточивість очей або першіння в горлі, викликані алергічною реакцією. Однак при серйозних алергічних реакціях, що становлять загрозу для життя, необхідно використання та інших засобів з більш сильною і швидкою дією.
В екстрених ситуаціях (набряк Квінке, анафілактичний шок, напад бронхіальної астми) необхідно термінове введення кортикостероїдів (преднізолон, беклометазон і ін.). Препарати цієї групи мають потужну протизапальну дію. Ефект від їх використання настає значно швидше. Також для підтримки роботи серцево-судинної і дихальної системи необхідне введення адреналіну або його аналогів. Це розширить бронхи і відновить дихання при нападі астми, і підвищить тиск (важливо при анафілактичному шоці).
При будь-якій алергії у дітей важливо пам’ятати, що дитячий організм більш чутливий у багатьох відношеннях, ніж дорослий. Тому не можна ігнорувати навіть пересічні прояви алергії (сльозотеча, чхання, висип). Слід відразу ж звернутися до лікаря, який підтвердить діагноз, дасть відповідні профілактичні рекомендації і визначить відповідний курс лікування. Самолікування завжди небезпечно. Реакція організму що росте на алерген може з віком змінюватися, і ризик розвитку найнебезпечніших форм алергії при неправильному лікуванні дуже високий.
28.11.2016 ufmm
Алергічні реакції у дітей з ряду причин виникають значно частіше, ніж у дорослих. Найчастіше мова йде про харчову алергію, однак практично всі форми даного захворювання можна зустріти навіть в ранньому дитячому віці. Перед початком лікування дитини з алергією необхідно визначити конкретний алерген, до якого чутливий організм пацієнта. Для цього звертаються до фахівця-алерголога. У деяких випадках виявляється, що у дитини немає алергії, але є непереносимість будь-якої їжі. Такі патології розвиваються за іншим механізмом (мова йде про брак певних ферментів), і їх лікуванням займаються лікарі-педіатри та гастроентерологи. Якщо ж у дитини підтверджується алергія, лікування призначають з урахуванням всіх вікових особливостей.
Особливий підхід до лікування алергії у дитини необхідний з наступних причин:
- маленькі діти не здатні поскаржитися на суб’єктивні симптоми (біль, печіння в очах, свербіж);
- імунна система дитини відрізняється від імунної системи дорослих, тому вище ризик алергії на нову їжу;
- в силу допитливості діти часто контактують з різними алергенами в будинку і на вулиці, тому важко визначити, на що саме у дитини алергія;
- деякі сильні препарати, що пригнічують алергію, можуть викликати у дітей серйозні побічні ефекти.
В цілому, однак, у дітей при алергічних реакціях задіяні ті ж механізми, що і у дорослих. Тому пріоритет слід віддавати тим же лікарським засобам у відповідних дозуваннях. Основним критерієм при розрахунку дози в даному випадку буде вага дитини, а не вік.
З ліків, що застосовуються в лікуванні алергії у дітей, перевагу віддають антигістамінним препаратам. Вони блокують рецептори основного медіатора алергії – гістаміну. В результаті ця речовина виділяється, але не робить патогенного впливу на тканини, тому симптоми хвороби зникають.
Найбільш поширеними антигістамінними препаратами є:
- супрастин (хлоропирамін);
- тавегіл (клемастин);
- димедрол (дифенгидрамін);
- діазолін (мебгідролін);
- фенкарол (хіфенадін гідрохлорид);
- пипольфен (прометазін);
- еролін (лоратадин).
Ці засоби призначаються в основному при алергічних реакціях, що не загрожують життю дитини. Вони поступово усувають кропив’янку, дерматити (запалення шкіри), свербіж, сльозоточивість очей або першіння в горлі, викликані алергічною реакцією. Однак при серйозних алергічних реакціях, що становлять загрозу для життя, необхідно використання та інших засобів з більш сильною і швидкою дією.
В екстрених ситуаціях (набряк Квінке, анафілактичний шок, напад бронхіальної астми) необхідно термінове введення кортикостероїдів (преднізолон, беклометазон і ін.). Препарати цієї групи мають потужну протизапальну дію. Ефект від їх використання настає значно швидше. Також для підтримки роботи серцево-судинної і дихальної системи необхідне введення адреналіну або його аналогів. Це розширить бронхи і відновить дихання при нападі астми, і підвищить тиск (важливо при анафілактичному шоці).
При будь-якій алергії у дітей важливо пам’ятати, що дитячий організм більш чутливий у багатьох відношеннях, ніж дорослий. Тому не можна ігнорувати навіть пересічні прояви алергії (сльозотеча, чхання, висип). Слід відразу ж звернутися до лікаря, який підтвердить діагноз, дасть відповідні профілактичні рекомендації і визначить відповідний курс лікування. Самолікування завжди небезпечно. Реакція організму що росте на алерген може з віком змінюватися, і ризик розвитку найнебезпечніших форм алергії при неправильному лікуванні дуже високий.