Що робити при алергії у дитини?

 
Алергічні реакції у дітей з ряду причин виникають значно частіше, ніж у дорослих. Найчастіше мова йде про харчову алергію, однак практично всі форми даного захворювання можна зустріти навіть в ранньому дитячому віці. Перед початком лікування дитини з алергією необхідно визначити конкретний алерген, до якого чутливий організм пацієнта. Для цього звертаються до фахівця-алерголога. У деяких випадках виявляється, що у дитини немає алергії, але є непереносимість будь-якої їжі. Такі патології розвиваються за іншим механізмом (мова йде про брак певних ферментів), і їх лікуванням займаються лікарі-педіатри та гастроентерологи. Якщо ж у дитини підтверджується алергія, лікування призначають з урахуванням всіх вікових особливостей.

 

Особливий підхід до лікування алергії у дитини необхідний з наступних причин:

  • маленькі діти не здатні поскаржитися на суб’єктивні симптоми (біль, печіння в очах, свербіж);
  • імунна система дитини відрізняється від імунної системи дорослих, тому вище ризик алергії на нову їжу;
  • в силу допитливості діти часто контактують з різними алергенами в будинку і на вулиці, тому важко визначити, на що саме у дитини алергія;
  • деякі сильні препарати, що пригнічують алергію, можуть викликати у дітей серйозні побічні ефекти.

В цілому, однак, у дітей при алергічних реакціях задіяні ті ж механізми, що і у дорослих. Тому пріоритет слід віддавати тим же лікарським засобам у відповідних дозуваннях. Основним критерієм при розрахунку дози в даному випадку буде вага дитини, а не вік.

З ліків, що застосовуються в лікуванні алергії у дітей, перевагу віддають антигістамінним препаратам. Вони блокують рецептори основного медіатора алергії – гістаміну. В результаті ця речовина виділяється, але не робить патогенного впливу на тканини, тому симптоми хвороби зникають.

Найбільш поширеними антигістамінними препаратами є:

  • супрастин (хлоропирамін);
  • тавегіл (клемастин);
  • димедрол (дифенгидрамін);
  • діазолін (мебгідролін);
  • фенкарол (хіфенадін гідрохлорид);
  • пипольфен (прометазін);
  • еролін (лоратадин).

 

 
Ці засоби призначаються в основному при алергічних реакціях, що не загрожують життю дитини. Вони поступово усувають кропив’янку, дерматити (запалення шкіри), свербіж, сльозоточивість очей або першіння в горлі, викликані алергічною реакцією. Однак при серйозних алергічних реакціях, що становлять загрозу для життя, необхідно використання та інших засобів з більш сильною і швидкою дією.

В екстрених ситуаціях (набряк Квінке, анафілактичний шок, напад бронхіальної астми) необхідно термінове введення кортикостероїдів (преднізолон, беклометазон і ін.). Препарати цієї групи мають потужну протизапальну дію. Ефект від їх використання настає значно швидше. Також для підтримки роботи серцево-судинної і дихальної системи необхідне введення адреналіну або його аналогів. Це розширить бронхи і відновить дихання при нападі астми, і підвищить тиск (важливо при анафілактичному шоці).

При будь-якій алергії у дітей важливо пам’ятати, що дитячий організм більш чутливий у багатьох відношеннях, ніж дорослий. Тому не можна ігнорувати навіть пересічні прояви алергії (сльозотеча, чхання, висип). Слід відразу ж звернутися до лікаря, який підтвердить діагноз, дасть відповідні профілактичні рекомендації і визначить відповідний курс лікування. Самолікування завжди небезпечно. Реакція організму що росте на алерген може з віком змінюватися, і ризик розвитку найнебезпечніших форм алергії при неправильному лікуванні дуже високий.

28.11.2016
  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(0 оцінок, в середньому: 0 з 5)