Цефазолін

Цефазолін відноситься до препаратів, що впливають на різні види мікроорганізмів і мають антибактеріальну активність. Застосовується при терапії інфекцій, які викликані одноклітинними мікроорганізмами, що мають одношарову мембрану і не мають такої: запаленні легенів, неспецифічному запаленні легеневої тканини, інфекції дихальних шляхів, гнійному плевриті, запаленні черевної порожнини, зараженні крові, інфекції сечових шляхів, запаленні внутрішньої оболонки серця, запаленні кісткового мозку, що виникає внаслідок відкритих травм, септикотоксемії (опікової інфекції), інфікуванні сечового тракту патогенною мікробною флорою, піодермітів (інфекцій шкіри і м’яких тканин), запально-дистрофічних захворювань кістково-суглобового апарату, дистрофії кісткової тканини системного характеру.
Цефазолін виготовляється у вигляді порошку білого або білого з жовтуватим відтінком кольору для виготовлення розчину для інфузій. 1 флакон містить цефазоліну (у вигляді натрієвої солі, розчинної у воді) 0,5г, 1г, 2г.

 


Зміст:

 


 

 

Цефазолін показання до застосування

 

Цефалоксін рекомендований до застосування при наступних інфекційно-запальних захворюваннях:

  • інфекції дихальних шляхів
  • інфекції суглобів і кісток
  • інфекції сечовивідних шляхів
  • зараження крові
  • запалення черевної порожнини
  • запалення внутрішньої оболонки серця
  • сифіліс
  • гонорея
  • попередження післяопераційних ускладнень

 

 

Лікування препаратом цефазолін

Цефазолін вводять внутрішньом’язово або внутрішньовенно крапельно або струйно. Для введення внутрішньом’язово розводиться вміст флакона в 3 мл ізотонічного розчину хлориду натрію або стерильної води для ін’єкцій. У разі внутрішньовенного введення препарату разову дозу цефазоліну розводять в 10 мл ізотонічного розчину хлориду натрію і повільно вводять протягом п’яти хвилин. У разі внутрішньовенного крапельного введення 1г цефазоліну розводять в 250 мл ізотонічного розчину хлориду натрію або 5% розчині глюкози. Ін’єкцію проводять протягом півгодини. Для дорослого середня доза на добу становить один грам два рази в день. Максимальна доза на добу 6 грам чотири рази на день залежно від тяжкості інфекції, типу збудника та його реакції на антибіотик.

У разі інфікування дихальних шляхів середньої тяжкості, викликаної пневмококами і інфекціями сечовивідних шляхів цефазолін призначають по 1 г двічі на день. При терапії грамнегативних мікроорганізмів ліки призначаються в обсязі 1г три рази в день. У разі тяжких інфекцій (зараження крові, запалення внутрішньої оболонки серця, запаленні черевної порожнини, гнійний плеврит, запалення суглобів і кісток, інфекції сечовивідних шляхів з ускладненнями) доза препарату на добу може становити максимум 6 г в три прийоми. Для дітей цефазолін призначають в обсязі від 20 мг / кг до 50 мг / кг. У разі важкого перебігу хвороби добова дитяча доза може бути збільшена до 100 мг / кг. Тривалість терапії препаратом в середньому становить 10 днів.

У випадках хвороби видільної системи у дорослих слід зменшити дозу цефазоліну і збільшити період часу між ін’єкціями. Найменша доза ліків для зазначених пацієнтів може становити 0,5 м

Для пацієнтів, які страждають хворобами нирок, при наявності азоту сечовини в крові 50 мг% і швидкості очищення організму від ліків нирками 70 мл / хв кількість цефазоліну в разі середньої тяжкості інфекції становить полграмма два рази в день, при тяжкому перебігу захворювання -1,25 г два рази в день (період напіввиведення становить від трьох до п’яти годин).

У разі наявності азоту сечовини в крові 50мг% і кліренсі 40 мл / хв кількість цефазоліну в разі середньої тяжкості інфекції одно 0,25 г два рази на день, у важких випадках-0,6 г два рази на день (період напіввиведення становить 12 годин ).

Якщо азот сечовини дорівнює 75 мг% і кліренс становить 20 мл / хв кількість цефазоліну при середній тяжкості інфекції дорівнює 150 мг один раз на день, а при важких формах інфекції 400г один раз в день (період напіввиведення дорівнює 30 годинам).

При наявності азоту сечовини в крові в кількості 75 мг% і кліренсі 5 мл / хв кількість препарату в разі терапії середньої форми тяжкості перебігу інфекції становить 75 мг один раз на день, при важкій формі – 200 мг в день 9 період напіввиведення дорівнює сорока годин) .

У випадках хвороби нирок у дітей спочатку вводять разову дозу цефазоліну, а наступні дози ліків змінюють залежно від ступеня ниркової недостатності. Для дітей, у яких спостерігається помірне порушення функції нирок з кліренсом креатину 40 мл / хв кількість цефазоліну має дорівнювати 60% від добової дози препарату, що застосовується для нормальної роботи нирок, і розділеної на 2 етапи введення. У разі показника кліренсу креатину 20 мл / хв кількість цефазоліну прирівнюється до чверті від норми і розподіляється на два етапи введення. При важких формах перебігу інфекційного процесу в нирках з кліренсом креатину 5 мл / хв добова доза дорівнює 10% від норми з добовим перервою введення препарату.

Забороняється об’єднання розчинів цефазоліну та інших антибіотиків в одному шприці або в одному розчині для ін’єкцій. Період терапії залежить від ступеня захворювання.


 

 

Побічна дія цефазоліну

 

В результаті застосування цефазоліну можуть спостерігатися такі небажані ефекти: алергічні реакції у вигляді крапивного висипу на шкірних покривах, корости, озноб, гарячковий стан, спазми бронхів, Квінке набряк, шок, нудота, блювота, запор, пронос, підвищене газоутворення в черевній порожнині, кольки в області живота, зміна мікрофлори організму, запалення слизової оболонки порожнини рота, запалення язика, гостре важке захворювання товстої кишки, зменшення числа лейкоцитів, гранулоцитів, гранулоцитів нейтрофільних, тромбоцитів, прискорене руйнування еритроцитів в крові, хвороби нирок (збільшення кількості азотовмісних продуктів білкового обміну, підвищена концентрація показника сечовини і креатиніну в крові, свербіж області заднього проходу, місцевий свербіж в області зовнішніх статевих органів, запалення внутрішньої оболонки вен, біль по ходу ураженої вени , ущільнення тканини і болю в області уколу, повторне зараження новою інфекцією при наявності незавершеного інфекційного процесу, запалення, викликане грибками кандида.

У пацієнтів, які страждають хворобами нирок, в разі терапії препаратом в дозах, що перевищують 6 г, є ризик розвитку порушень функції нирок, для якого характерно утримання виведення елементів азотистого обміну, і як наслідок дисбаланс кислотно-лужного, водної рівноваги. При внутрішньовенному введенні можливі локальна болючість, є ризик розвитку запалення внутрішніх стінок вени.

У разі внутрішньом’язового введення спостерігається болючість.


 

Особливі вказівки

 

У разі прояви алергії після початку застосування цефазоліну, рекомендується призупинити терапію препаратом і застосувати лікування з метою зниження чутливості організму до ліків. Якщо в процесі терапії препаратом виявлено загострення хвороби нирок, рекомендується зменшити дозу цефазоліну і подальшу терапію ліками проводити, постійно спостерігаючи за кількістю азоту сечовини і креатиніну в крові.

Спільне застосування цефазоліну з сечогінними препаратами і ліками, що перешкоджають утворенню тромбів, не рекомендується. У разі наявності хвороби нирок необхідно скоротити обсяг препарату і збільшити проміжки між введеннями ліків в залежності від ступеня ураження нирок. Якщо не спостерігається стабільна робота нирок, слід перевіряти концентрацію препарату в крові для його безпечного застосування. Первісна доза цефазоліну повинна становити 500мг.

Якщо пацієнти страждають алергією на пеніцилін, то можливо припустити їх реакцію на застосування цефазоліну. Можливий прояв перехресно-реагуючих антигенів з іншими антибіотиками групи цефалоспоринових, і нерідко з антибіотиками пеніцилінової групи. Для хворих з проблемами шлунково-кишкового тракту призначення цефазоліну слід проводити обережно.

У разі терапії цефазоліном можливий прояв проби Кумбуса і помилкової позитивної реакції на визначення рівня глюкози в аналізі сечі. Науково доведено безпечне застосування цефазоліну у недоношених дітей і дітей першого місяця життя. Для пацієнтів, які страждають колітом, рекомендується призначати цефазолін з обережністю. Науково доведений вплив цефазоліну на керування автомобілем і іншими засобами, що потребують підвищеної концентрації уваги.


 

 

Взаємодія

 

Застосування цефазоліну з сечогінними препаратами і ліками, що перешкоджають утворенню тромбів, не рекомендується. Науково доведений взаємопідсилюючий ефект протимікробної дії в разі синхронного використання препарату з антибіотиками антипаразитарного напрямку, ванкоміцином, рифампіцином.

Підвищення концентрації в крові цефазоліну провокує фуросемід.
Протибактерійні антибіотики провокують порушення діяльності нирок у разі спільного застосування з цефазоліном. Не рекомендується використання лідокаїну для приготування розчину для внутрішньовенного введення. Видалення нирками продуктів життєдіяльності зменшується при одночасному застосуванні цефазоліну з пробенецидом.
Можливі помилкові позитивні результати аналізів на концентрацію цукру в сечі в разі їх проведення із застосуванням розчину Бенедикта, розчину Фелінга, або Клінітесту у вигляді таблеток. Поряд з цим не спостерігається вплив цефазоліну на аналізи за рівнем цукру в сечі, здійснені із застосуванням ферментних методів.


 

 

Цефазолін передозування

 

У разі перевищення обсягу введеного цефазоліну можливі головний біль, втрата орієнтації. При збільшенні дози препарату для пацієнтів, які страждають хворобами нирок, можливі прояви судом, блювоти, прискореного серцебиття. Якщо у пацієнтів спостерігається отруєння і при спостереженні перевищення дози препарату, прискорене виведення ліків може бути досягнуто гемодіалізом.


 

Цефазолін аналоги

 

  • Анцеф
  • Золін
  • Золфін
  • Інтразолін
  • Іфізол
  • Кефзол
  • Лізолін
  • Нацеф
  • Орізолін
  • Орпін
  • Рефлін
  • Тотацеф
  • Цезолін
  • Цефазолін натрію
  • Цефазолін Сандоз
  • Цефазолін Ельфа
  • Цефазолін «Біохемі»
  • Цефазолін-АКОС
  • Цефазолін-Ферейн
  • Цефазоліну натрієва сіль
  • Цефамезін
  • Цефапрім
  • Цефезол
  • Цефопрід
30.10.2016
  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(1 оцінка, в середньому: 5 з 5)