Діазолін

29.11.2016 0

Діазолін, або мебгідролін, є протиалергічним лікарським препаратом. Він відноситься до групи медикаментів, які здатні блокувати рецептори до гістаміну (основний медіатор алергічних реакцій). Цей медикамент в значній мірі впливає на проникність дрібних судин, що гальмує розвиток набряку тканин, а також усуває свербіння. Необхідно відзначити, що діазолін, на відміну від інших представників антигістамінних препаратів I покоління, відносно слабко впливає на роботу центральної нервової системи і не має сильної снодійної і заспокійливої (седативної) дії.

Діазолін являє собою білий порошок, який погано розчиняється у воді. Слід зазначити, що даний лікарський засіб застосовується тільки перорально (всередину).


 

 

 

Механізм лікувальної дії діазоліну

Діазолін є блокатором гістамінових Н1-рецепторів (один з підвидів гістамінових рецепторів). Дані специфічні рецептори розташовані в клітинах гладкої мускулатури, в стінці судин (ендотелій) і в центральній нервовій системі. Блокування Н1-гістамінових рецепторів звужує судини, а також зменшує проникність капілярів, що гальмує вихід рідини із судинного русла в навколишні тканини і, тим самим, зупиняє розвиток набряку. Поряд з цим діазолін призводить до зниження тонусу гладкої мускулатури органів травлення, бронхів і матки (спазмолітичний ефект).

Тривалість ефекту від діазоліну спостерігається протягом 2 діб. Даний медикамент в незначній мірі впливає на роботу центральної нервової системи і не викликає сильного седативного, а також снодійного ефекту.

Необхідно відзначити, що під час прийому діазоліну варто утриматися від потенційно небезпечних типів діяльності, де необхідна швидкість реакції і підвищена увага. Також слід зазначити, що при одночасному прийомі діазоліну і алкоголю, останній посилює негативний вплив на моторні та когнітивні функції (пізнавальні функції мозку).

Діазолін необхідно з обережністю призначати особам з печінковою недостатністю.

 

Застосування діазоліну протипоказано при виразці дванадцятипалої кишки і шлунка!


 

 

При яких патологіях призначається діазолін?

Діазолін призначають в якості лікування, а також для профілактики різних алергічних захворювань.

Застосування діазоліну

  • Сінна лихоманка (запалення слизової носа і очей на тлі алергічної реакції)
  • Кожний зуд
  • Кропив’янка (шкірний висип у формі пухирів)
  • Алергічний риніт (запалення слизової носа)
  • Екзема (захворювання, для якого характерні такі прояви як шкірний висип, свербіж і печіння деяких сегментів шкірного покриву)
  • Алергічний кон’юнктивіт (запалення слизової оболонки ока)
  • Шкірна реакція на тлі укусу комах
  • Бронхіальна астма (діазолін входить до складу комплексної терапії)

 


 

 

 

Як застосовувати діазолін?

Діазолін приймають перорально в формі пігулок або ж як драже. Даний медикамент необхідно приймати безпосередньо після прийому їжі або в перші 5 – 10 хвилин. Дітям старше десяти років, а також дорослим разово призначають по 100 міліграм діазоліну (2 – 3 рази на добу). Максимально можна прийняти не більше 600 міліграмів діазоліну за день. Для дітей від десяти до п’яти років добова доза становить 100 – 200 міліграм, від п’яти до двох років 50 – 150 міліграм і для дітей, чий вік не перевищує двох років 50 – 100 мг. У дитячому віці застосовувати таблетки слід 1 – 2 рази на добу. Тривалість лікування діазоліном залежить від типу, а також від ступеня тяжкості алергічного процесу.


 

 

 

Можливі побічні ефекти діазоліну

Діазолін вкрай рідко приводити до будь-яких побічних реакцій. У деяких випадках він здатний надавати дратівливу дію на слизову оболонку травної системи і тому його слід з обережністю призначати людям, які мають різні патології шлунка або дванадцятипалої кишки.

Прийом діазоліну в рідкісних випадках може супроводжуватися наступними побічними реакціями:

  • порушення з боку органів травлення;
  • порушення з боку органів кровотворення;
  • порушення з боку сечовидільного апарату;
  • порушення з боку нервової системи.

З боку органів травної системи можливі наступні порушення:

Можуть спостерігатися такі побічні ефекти з боку кров’яних клітин і органів кровотворення:

  • нейтропенія;
  • агранулоцитоз.

Іноді можуть спостерігатися такі побічні реакції з боку нервової системи:

  • запаморочення;
  • головний біль;
  • підвищена стомлюваність;
  • сонливість;
  • парестезія;
  • тремор.
  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(0 голосів, в середньому: 0 з 5)