Симптоми та прояви остеомієліту
Остеомієліт – це захворювання, назва якого походить з грецької мови і дослівно означає «запалення кісткового мозку». Воно характеризується різноманітним перебігом – від безсимптомного і млявого до блискавичного. З цієї причини пацієнт з підозрою на остеомієліт повинен бути ретельно обстежений, отримувати своєчасне відповідне лікування і перебувати під пильним контролем медичного персоналу.
Остеомієлітом може бути уражена будь-яка кістка організму, проте статистично найбільш часто остеомієліт виникає в стегновій, великогомілковій і плечовій кістках. Найбільш схильні до даного захворювання чоловіки.
Лікування остеомієліту – складний і не завжди успішний процес, оскільки включає в себе кілька компонентів, в основі яких лежить хірургічне втручання. Прогноз багато в чому залежить від стану організму хворого і якості наданої медичної допомоги. За статистикою відсоток повного одужання без подальших рецидивів (повторних загострень) становить 64%. Рецидиви в наступні 5 років трапляються ще у 27% пацієнтів. 6% зазнають невдачі в лікуванні, а у 3% розвивається блискавична форму остеомієліту і вони вмирають.
Симптоми остеомієліту
За клінічним перебігом розрізняють такі форми остеомієліту:
- локальна форма;
- генералізована форма.
Симптоми локального остеомієліту
Клінічно місцевий остеомієліт проявляється найсильнішим розпираючим болем у всій ураженій кістці. При дуже дбайливій поверхневій перкусії (постукуванні) можливе визначення місця найбільшої хворобливості безпосередньо над запальним вогнищем. Будь-яке навантаження на кістку, а також рухи в довколишніх суглобах обмежені, щоб не завдавати болю. Шкіра над вогнищем запалення гаряча, червона. Сильний набряк, особливо виражений при міжм’язовій флегмоні, викликає натяг шкіри і створює відчуття блиску. Пальпаторно над флегмоною може відчуватися флуктуація (хвилеподібний рух). Температура тіла знаходиться в межах 37,5 – 38,5 градуса. Прорив гною через окістя в міжм’язовий простір призводить до зменшення болів. Формування повноцінного свища супроводжується зникненням як болів, так і інших ознак запалення.
По розташуванню розрізняють наступні види локального остеомієліту:
- остеомієліт трубчастих кісток (стегнова, великогомілкова, плечова кістки та ін.);
- остеомієліт плоских кісток (кістки таза, склепіння черепа і лопатка);
- остеомієліт змішаних кісток (надколенник, хребці, щелепа та ін.)
Остеомієліт трубчастих кісток, у свою чергу, поділяється на:
- епіфізарний;
- метафізарний;
- діафізарний;
- тотальний.
Генералізований остеомієліт (токсичний)
Важливо пам’ятати, що остеомієліт не є виключно локальним процесом, як було прийнято вважати раніше. Дане захворювання необхідно розглядати як предсептичний процес, оскільки воно може повести себе вкрай непередбачувано і призвести до генералізації інфекції в будь-який момент часу, незалежно від того, в якій фазі знаходиться захворювання.
Початок захворювання ідентичний локальній формі, проте в певний момент часу з’являються симптоми інтоксикації. Температура тіла підвищується до 39 – 40 градусів і супроводжується ознобом і рясним холодним липким потом. Множинні метастатичні вогнища інфекції в різних органах проявляються відповідним чином. Гнійне ураження легенів представляє картину пневмонії з вираженою задишкою, блідим кольором обличчя, кашлем з гнійно-кров’янистою мокротою. Ураження нирок проявляється сильними болями з відповідної сторони з іррадіацією до паху, болями при сечовипусканні, частими походами в туалет невеликими порціями і т. д. При попаданні гнійних метастазів у коронарні судини розвивається гнійний перикардит, міокардит або ендокардит з симптомами гострої серцевої недостатності.
Крім цього часто спостерігається дрібний петехіальний висип, що володіє тенденцією до злиття. Ураження головного мозку носить переважно токсичний характер, проте не виключається і запалення оболонок мозку, що виявляється ригідністю потиличних м’язів і найсильнішими головними болями. Неврологічні ураження відбуваються в два етапи. Спочатку проявляються продуктивні психічні симптоми, такі як судоми, марення. У міру прогресії ураження мозку наступають симптоми пригнічення свідомості, такі як заціпеніння, ступор, прекома і кома.
Загальний стан таких пацієнтів вкрай важкий. Симптоми локального остеомієліту відступають на другий план. У переважній більшості випадків пацієнт помирає або від колапсу на початку генералізації інфекції, або від поліорганної недостатності в найближчі години, рідше добу.
26.01.2016 ufmm
Остеомієліт – це захворювання, назва якого походить з грецької мови і дослівно означає «запалення кісткового мозку». Воно характеризується різноманітним перебігом – від безсимптомного і млявого до блискавичного. З цієї причини пацієнт з підозрою на остеомієліт повинен бути ретельно обстежений, отримувати своєчасне відповідне лікування і перебувати під пильним контролем медичного персоналу.
Остеомієлітом може бути уражена будь-яка кістка організму, проте статистично найбільш часто остеомієліт виникає в стегновій, великогомілковій і плечовій кістках. Найбільш схильні до даного захворювання чоловіки.
Лікування остеомієліту – складний і не завжди успішний процес, оскільки включає в себе кілька компонентів, в основі яких лежить хірургічне втручання. Прогноз багато в чому залежить від стану організму хворого і якості наданої медичної допомоги. За статистикою відсоток повного одужання без подальших рецидивів (повторних загострень) становить 64%. Рецидиви в наступні 5 років трапляються ще у 27% пацієнтів. 6% зазнають невдачі в лікуванні, а у 3% розвивається блискавична форму остеомієліту і вони вмирають.
Симптоми остеомієліту
За клінічним перебігом розрізняють такі форми остеомієліту:
- локальна форма;
- генералізована форма.
Симптоми локального остеомієліту
Клінічно місцевий остеомієліт проявляється найсильнішим розпираючим болем у всій ураженій кістці. При дуже дбайливій поверхневій перкусії (постукуванні) можливе визначення місця найбільшої хворобливості безпосередньо над запальним вогнищем. Будь-яке навантаження на кістку, а також рухи в довколишніх суглобах обмежені, щоб не завдавати болю. Шкіра над вогнищем запалення гаряча, червона. Сильний набряк, особливо виражений при міжм’язовій флегмоні, викликає натяг шкіри і створює відчуття блиску. Пальпаторно над флегмоною може відчуватися флуктуація (хвилеподібний рух). Температура тіла знаходиться в межах 37,5 – 38,5 градуса. Прорив гною через окістя в міжм’язовий простір призводить до зменшення болів. Формування повноцінного свища супроводжується зникненням як болів, так і інших ознак запалення.
По розташуванню розрізняють наступні види локального остеомієліту:
- остеомієліт трубчастих кісток (стегнова, великогомілкова, плечова кістки та ін.);
- остеомієліт плоских кісток (кістки таза, склепіння черепа і лопатка);
- остеомієліт змішаних кісток (надколенник, хребці, щелепа та ін.)
Остеомієліт трубчастих кісток, у свою чергу, поділяється на:
- епіфізарний;
- метафізарний;
- діафізарний;
- тотальний.
Генералізований остеомієліт (токсичний)
Важливо пам’ятати, що остеомієліт не є виключно локальним процесом, як було прийнято вважати раніше. Дане захворювання необхідно розглядати як предсептичний процес, оскільки воно може повести себе вкрай непередбачувано і призвести до генералізації інфекції в будь-який момент часу, незалежно від того, в якій фазі знаходиться захворювання.
Початок захворювання ідентичний локальній формі, проте в певний момент часу з’являються симптоми інтоксикації. Температура тіла підвищується до 39 – 40 градусів і супроводжується ознобом і рясним холодним липким потом. Множинні метастатичні вогнища інфекції в різних органах проявляються відповідним чином. Гнійне ураження легенів представляє картину пневмонії з вираженою задишкою, блідим кольором обличчя, кашлем з гнійно-кров’янистою мокротою. Ураження нирок проявляється сильними болями з відповідної сторони з іррадіацією до паху, болями при сечовипусканні, частими походами в туалет невеликими порціями і т. д. При попаданні гнійних метастазів у коронарні судини розвивається гнійний перикардит, міокардит або ендокардит з симптомами гострої серцевої недостатності.
Крім цього часто спостерігається дрібний петехіальний висип, що володіє тенденцією до злиття. Ураження головного мозку носить переважно токсичний характер, проте не виключається і запалення оболонок мозку, що виявляється ригідністю потиличних м’язів і найсильнішими головними болями. Неврологічні ураження відбуваються в два етапи. Спочатку проявляються продуктивні психічні симптоми, такі як судоми, марення. У міру прогресії ураження мозку наступають симптоми пригнічення свідомості, такі як заціпеніння, ступор, прекома і кома.
Загальний стан таких пацієнтів вкрай важкий. Симптоми локального остеомієліту відступають на другий план. У переважній більшості випадків пацієнт помирає або від колапсу на початку генералізації інфекції, або від поліорганної недостатності в найближчі години, рідше добу.
