Симптоми неврозу

Умовно виділяють три форми неврозу, для кожної з якої характерна своя симптоматика.

Формами неврозу є:

  • неврастенія;
  • конверсійний розлад;
  • обсесивно-компульсивний розлад.

Неврастенія

Неврастенія або ж нервова слабкість є найчастішою формою неврозу. Основним проявом цього неврозу є підвищена збудливість і легка виснаженість.

Психічними симптомами неврастенії є:

  • підвищена збудливість;
  • стомлюваність;
  • запальність;
  • дратівливість;
  • швидка зміна емоцій (печалі і радості);
  • тривога;
  • когнітивні розлади у вигляді зниження пам’яті та уваги.

При цьому підвищена збудливість відзначається не тільки в психіці пацієнта, але і в його соматики (тілесних симптомах).

Фізичними симптомами неврастенії є:

  • серцебиття;
  • підвищена пітливість;
  • тремтіння рук;
  • нервові тики;
  • головні болі;
  • порушення сну.

Як правило, неврастенія розвивається повільно і поступово під впливом тривалої травматизації. Ця травмуюча ситуація веде до постійного напруження і недосипання. Тривала напруга веде до виснаження нервової системи, що відображає суть захворювання. Неврастенія в буквальному розумінні означає «слабкість нервів».

Оскільки нервова система стає виснаженою, знижується здатність до адаптації і навантажень. Хворі починають швидко втомлюватися, скаржаться на постійну фізичну і психічну слабкість. Зниження адаптивних здібностей призводить до підвищеної дратівливості. Дратівливість виникає на світ, незначний шум, на найменші перешкоди.

Підвищена збудливість і швидка стомлюваність позначається і на емоціях (радість швидко змінюється сумом), апетиті (швидка поява і угамування голоду), сні (постійна сонливість і швидке пробудження). Під впливом навіть незначних подразників хворі прокидаються. Однак, навіть якщо вони сплять, то сни їх неспокійні і, як правило, супроводжуються бурхливими сновидіннями. У результаті цього неврастеніки прокидаються майже завжди з поганим настроєм, не виспавшись, з почуттям розбитості. До середини дня їх емоційний фон може трохи поліпшуватися, вони навіть здатні до деяких видів діяльності. Проте вже до вечора їх настрій знижується, з’являються головні болі.

Симптоми неврастенії можуть бути дуже варіабельні, проте в ході різних досліджень були виявлені найбільш часті з них.

Часто зустрічаються симптомами неврастенії є:

  • 95 відсотків – астенія або ж слабкість;
  • 80 відсотків – емоційна нестійкість;
  • 65 відсотків – підвищена дратівливість;
  • 60 відсотків – розлади сну;
  • 50 відсотків – головні болі;
  • 48 відсотків – інші тілесні симптоми, такі як серцебиття, задишка, пітливість.

Також прийнято виділяти гіперстенічний і гіпостеніческую форму неврастенії. Для першої характерні підвищена збудливість, запальність, емоційна нестійкість, квапливість. Для гипостенической форми неврастенії характерні стомлюваність, неуважність, почуття розбитості і відсутність сил.

Для неврастенії характерні низька електрична активність мозку і нерегулярність альфа-ритму, що реєструється на ЕЕГ (електроенцефалограмі).

Неврастенічний комплекс може спостерігатися при тривалих інфекційних захворюваннях, ендокринних патологіях, пухлинах і травмах мозку. Однак у цьому випадку неврастенія носить свої специфічні риси.


 

симптоми невроза

Конверсійний розлад

З усіх форм неврозу конверсійний розлад або ж істерія відрізняється вкрай різноманітною симптоматикою. Пацієнти (як правило, це жінки, але зустрічаються і чоловіки) з істерією відрізняються великою сугестивністю (самонавіяння), і тому їх симптоми можуть змінюватися і варіювати з кожним днем.

Частими симптомами конверсійного розладу є:

  • припадки;
  • розлади рухової активності;
  • розлади чутливості;
  • вегетативні порушення;
  • розлади органів чуття й мови.

Припадки
При істерії припадки дуже різноманітні і часто схожі на епілептичні. Відмінністю припадків при істерії є те, що вони завжди розгортаються у присутності людей («глядачів»). Припадок може починатися істеричним плачем або сміхом, іноді хворі починають рвати на собі волосся. Плач або сміх, які при цьому спостерігаються, завжди насильницькі.
Далі починається фаза судом, яка також може бути дуже різноманітною. Хворі тремтять, звиваються, скоюють великі розмашисті рухи (фаза клоунізма). Напади при конверсійному розладі затяжні і можуть тривати годинами. Також відмінністю істеричних припадків від припадків іншої етіології є те, що падаючи, хворі ніколи не завдають собі каліцтва. Вони падають обережно, іноді згинаються у вигляді дуги (істерична дуга).

У той же час при припадку спостерігається ряд вегетативних порушень (почервоніння або збліднення, підвищення артеріального тиску), які можуть ввести в оману лікаря.

Розлади рухової активності
При істерії можуть спостерігатися парези, паралічі, контрактури. При цьому спостерігається зниження або ж повна відсутність рухів у кінцівках. Тонус при істеричних парезах і паралічах зберігається. Також дуже часто спостерігається таке стану як астазія-абазия, при якому хворий не може ні сісти, ні встати.

Істеричні контрактури часто вражаються м’язи шиї (істерична кривошия) або кінцівок. Істеричні паралічі і парези носять виборчий характер і при певних ситуаціях можуть зникати і з’являтися. Якщо провести неврологічне обстеження, то воно не виявляє ніяких відхилень. Сухожильні та шкірні рефлекси при цьому не змінюються, тонус м’язів залишається в нормі. Іноді, коли лікар обстежує хворого, той нарочито здригається, але при цьому він здригається всім тілом.

Розлади чутливості
Розлади чутливості при конверсійному розладі проявляється в анестезії (зниженні чутливості), гіперестезії (підвищенні чутливості), і істеричних болях. Відмінністю розладів чутливості при істерії є те, що вони не відповідають областям іннервації.

Істеричні болі носять дуже незвичайну локалізацію. Вони можуть локалізуватися в певній ділянці голови (де, можливо, колись була травма), в нігтях, в животі. Іноді у хворого болить те місце, де раніше була травма або яке раніше було прооперовано. Причому травми можуть ставитися до раннього дитинства і не усвідомлювати хворим.
Хворі істерією по-різному можуть реагувати на знеболюючі засоби. Іноді введення навіть наркотичних засобів «не полегшує» стан пацієнта.

симптоми неврозiв

Вегетативні порушення
До вегетативних порушень, які спостерігаються при істерії, відносять зміна забарвлення шкірних покривів пацієнта (збліднення або почервоніння), коливання артеріального тиску, блювоту. Істерична блювота буває одноразовою і, як всі симптоми істерії, спостерігається при наявності глядачів.

З боку дихальної системи можуть спостерігатися форсовані вдихи і видихи, посилене дихання, за типом «гончака собаки», задишка. Іноді хворі можуть імітувати напади бронхіальної астми, гикавки. Також можуть спостерігатися істеричні запори, діареї, істерична затримка сечі.

Розлади органів чуття й мови
При істеричних розладах зору часто спостерігається звуження полів зору або ж істерична сліпота (істеричний амавроз). Паралельно з порушенням зору відзначається порушення кольоросприйняття. Істеричний амавроз може бути як на одне око, так і на обидва. При цьому хворі стверджують, що нічого не бачать, у той час як при офтальмологічному огляді не виявляється ніяких відхилень. Підтвердженням цьому є те, що пацієнти з істеричною сліпотою ніколи не потрапляють у небезпечні ситуації.

Істерична глухота дуже часто спостерігається з істеричною німотою (мутизмом). Якщо запитати хворого: «Ви чуєте мене?», Він буде негативно мотати головою, нібито не чує (що, в той же час, буде доводено, що питання було почуте пацієнтом). Істерична німота дуже часто поєднується з відчуттям грудки або їжака в горлі. Хворі будуть триматися за шию, показуючи, що там їх щось турбує. Відмінністю істеричної німоти від справжньої німоти є те, що кашель у хворих залишається звучним.


 

невроз симптоми

Обсесивно-компульсивний розлад

Обсесивно-компульсивний розлад носить ще назву неврозу нав’язливих (обсесивних) станів. Це форма неврозу є найбільш трудновилiковною. При цьому у свідомості людини виникають образи, думки і почуття, від яких він не може позбутися. Ці образи виникають насильно, тобто без його волі. Також розрізняють нав’язливі страхи (фобії) і дії (компульсии).

Нав’язливі думки і уявлення
Це може бути мелодія, окремі фрази або якісь образи. Найчастіше вони носять характер спогадів і вносять певну атмосферу. Також вони можуть набувати тактильний характер і виражатися в певних відчуттях. Нав’язливі думки виражаються у вигляді нав’язливих побоювань і сумнівів. Це можуть бути сумніви щодо правильності виконаної справи або ж його завершеності. Так, думки про те, вимкнений газ чи ні, можуть змушувати людину десятки разів перевіряти плиту. Навіть після здійснення ритуалу (наприклад, сім разів перевірити вимикачі на плиті) до хворого через певний час повертається болісний сумнів з приводу зробленого.

При нав’язливих спогадах хворі постійно намагаються щось згадати – твори, імена та прізвища, географічні назви. За нав’язливих мудрувань люди постійно розмірковують з приводу якихось речей, які «нібито можуть трапитися». Наприклад, вони розмірковують про те, що буде, якщо у людини виросте хвіст або крила, якщо на Землі буде невагомість і так далі. Цей вид нав’язливих думок називається ще «розумова жуйка». Ці думки постійно крутяться в голові у хворого, змушуючи його міркувати. Крім нав’язливих мудрувань можуть виникати нав’язливі порівняння. Пацієнта долають сумніви з приводу що краще – літо чи зима, олівець або ручка, книга або стіл і т. п.

Нав’язливі страхи (фобії)
Нав’язливі страхи – це ті страхи, які мимоволі виникають у свідомості людей і, як правило, в подальшому призводять до їх соціальної дезадаптації. Найбільш часті фобії пов’язані зі страхом померти, заразиться якоюсь хворобою, а також з острахом відкритих і замкнутих просторів.

Чітко визначені наступні нав’язливі страхи:

  • боязнь захворювання серця – кардіофобія;
  • боязнь захворіти на рак – канцерофобія;
  • боязнь захворіти психічним захворюванням – ліссофобія;
  • страх закритих приміщень – клаустрофобія;
  • страх відкритих просторів – агорафобія;
  • боязнь мікробів – мізофобія.

Боязнь чого-небудь змушує хворого долати свій страх, виконуючи різні дії (компульсии). Так, наприклад, у хворого з мізофобія спостерігається постійна потреба в миттi рук. Нав’язливе миття рук нерідко призводить до появи виразок і ранок.

Нав’язливі дії (компульсии)
Нав’язливі дії або компульси найчастіше носять характер ритуалу. Наприклад, хворий перед їжею повинен 7 раз помити руки або 3 рази доторкнутися до якогось предмету. Таким чином хворі намагаються подолати свої нав’язливі думки і страхи. Після здійснення цих дій вони відчувають деяке полегшення.

Нав’язливі дії зустрічаються і при інших захворюваннях, наприклад, при шизофренії. Однак у цьому випадку вони відрізняються крайньою безглуздістю.

Порушення статевої функції при неврозах
При неврозах спостерігаються різні види статевої дисфункції.

Видами статевої дисфункції при неврозі є:

  • алібідемія – зниження статевого потягу;
  • еректильна дисфункція – відсутність ерекції;
  • дісерекціонний синдром – падіння ерекції під час статевого акту;
  • розгальмовування статевого потягу (часті ерекції);
  • аноргазмія – відсутність оргазму;
  • психогенний вагінізм – мимовільне скорочення м’язів тазу і піхви.

При неврозах всі види статевої дисфункції носять функціональний характер, тобто відсутня органічна причина. Дуже часто статева слабкість спостерігається ситуаційно, тобто при якихось виборчих ситуаціях. Дуже рідко у чоловіків спостерігається психогенний асперматизм, при якому еякуляція не виникає, як би довго не тривав статевий акт. У той же час вона може виникнути спонтанно (спонтанні полюції) або в результаті мастурбації.

У 40 відсотках у жінок з неврозами відзначається аноргазмія. Психогенний вагінізм, який виникає через страх статевого акту, спостерігається в однієї з десяти жінок.

27.12.2015
  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(4 оцінки, в середньому: 5 з 5)