Розсіяний склероз
Розсіяний склероз є досить поширеним захворюванням, найбільшого поширення дане захворювання отримало в західних країнах, що говорить на користь генетичної схильності до розсіяного склерозу. Наприклад, в США поширеність цього захворювання становить 250000-350000 людей. Серед жінок склероз зустрічається в 1,5 – 2 рази частіше, ніж серед чоловіків. Найчастіше дебют захворювання зустрічається у віці 20-40 років. Імовірність розвитку захворювання серед родичів по прямій лінії, братів або сестер дуже висока – 10-20 разів вище, ніж в середньому в популяції. Часто розсіяний склероз призводить до стійкої втрати працездатності та інвалідизації пацієнта. Тому, до цього захворювання варто поставитися серйозно.
Причини розсіяного склерозу
Для того щоб зрозуміти причину розсіяного склерозу необхідно зрозуміти принцип роботи імунної системи.
У нашому організмі постійно циркулюють в крові мільйони лейкоцитів. Циркулюючи в крові лейкоцити, постійно знаходяться в контакті практично з усіма клітинами організму, ретельно контролюючи, щоб крім тих клітин, які властиві саме нашому організму, в ньому не з’явилися вірусні, бактеріальні, паразитарні клітини. Так само імунна система ретельно стежить за тим, щоб в крові не перебували токсини, якими можуть забруднити нашу кров різні інфекції. Тому всю імунну систему можна порівняти зі службами охорони правопорядку в соціальній сфері (поліція, військові, МНС), які повинні боротися зі злочинними елементами (незаконні мігранти, терористи, бандити, агенти зарубіжних розвідувальних служб) або з наслідками катастроф. Але, як і в соціальній сфері, так і в імунному захисті бувають порушення роботи. Поліція, іноді замість того, щоб ловити злочинців може боротися незаконними методами з власними добропорядними громадянами, завдаючи їм моральну, а часом і фізичну шкоду.
Так ось, імунна система, так само може давати збій. При розсіяному склерозі об’єктом незаконного знищення в організмі людини стає мієлинова оболонка нейрона. При цьому порушення цілісності мієлинового покриву аксона нервової клітини веде до порушення провідності нервового імпульсу.
Фактори ризику в розвитку розсіяного склерозу
В даний час вченим так і не вдалося виявити основний механізм, що призводить до імунного збою. Однак епідеміологічні дані свідчать про те, що у даного захворювання є генетичні і географічні коре
ні. Найбільшого поширення розсіяний склероз має в країнах з меншим річним рівнем сонячної енергії: країни Скандинавії, Канада, США, північна Європа. Досить рідкісні випадки розсіяного склерозу в екваторіальних країнах. Ризик розвитку розсіяного склерозу серед прямих родичів хворого цим захворюванням в 10-20 разів вище, ніж середні показники в популяції. При переселенні в дитячому віці дітей з країн ендемічних по даному захворюванню в країни з більш низькими показниками зустрічальності розсіяного склерозу знижувало ймовірність розвитку даного захворювання. Однак зміна місця проживання в більш зрілому віці не приводила до зниження цього показника.
Які структури уражаються при розсіяному склерозі?
Найчастіше ураження локалізується на рівні білої речовини великих півкуль головного мозку, але можуть спостерігатися і в мозочку, стовбурі мозку, спинному мозку. Вогнища ураження мають більш щільну консистенцію, вони називаються бляшками розсіяного склерозу. На знімках комп’ютерної томографії виглядають як світліші осередки в речовині головного або спинного мозку. Симптоматика ураження багато в чому залежить від зони, яка вражена аутоімунним запаленням.
Симптоми і ознаки розсіяного склерозу
Хронічна втома. Може проявлятися постійною сонливістю, зниженням працездатності. Найчастіше симптоми втоми з’являються в другій половині дня. При цьому хворий відчуває ознаки астенії – зниження сили м’язового скорочення, швидка стомлюваність при фізичному навантаженні. Розумове навантаження так само дається таким хворим важко, втрачається гострота розуму, уважність, здатність засвоювати нову інформацію.
Підвищення чутливості до підвищення температури тіла – прийом гарячої ванни або душу, знаходження в лазні або в нагрітому приміщенні може спровокувати загострення симптомів захворювання, різке погіршення загального самопочуття.
Спазми м’язів – можуть виникати як ускладнення запального процесу провідних шляхів центральної нервової системи. При цьому розвивається схильність до спазму певних м’язових груп.
Запаморочення – виникають на тлі нормального кровопостачання головного мозку, нормального рівня глюкози крові. Зазвичай пацієнти скаржаться на те, що їм важко утримувати рівновагу через те, що навколишнє оточення знаходиться в русі.
Порушення інтелекту, пізнавальної спроможності. Підвищена стомлюваність призводить до того, що пацієнтові стає складно сприймати нову інформацію, але при цьому, навіть одного разу сприйнята інформація може через короткий проміжок часу пацієнтом втрачатися. Це прояв розсіяного склерозу, поряд з руховими розладами є головною причиною втрати пацієнтом працездатності.
Порушення зору – як правило, відчуваються пацієнтом гостро. Чаші відбувається ураження лише одного ока. В першу чергу пацієнт втрачає кольоровість зображення, говорить, що все довкола потьмяніло. Так само скаржиться, на те, що зір ураженого ока розмитий, немає чіткості. Як правило, після проведення курсу лікування гострота зору відновлюється, а ось порушення кольоровість може залишитися на колишньому рівні.
Тремтіння в кінцівках – тремор рук мимовільний. Він, звичайно, не такий виражений, як при хворобі Паркінсона і відрізняється від нього тим, що має малу амплітуду. Пацієнту важко здійснювати тонку роботу – одягати вушко голки нитку, малювати, змінюється почерк, малювати і т.д.
Порушення ходи – з боку такі пацієнти ходять так, як ніби вони сильно втомилися. Це пов’язано з вираженим відчуттям втоми, хоча протягом дня ніякої фізичного навантаження хворий і не мав.
Лікування розсіяного склерозу
На жаль, в даний час лікування розсіяного склерозу – це нездійсненна задача. Вся справа в тому, що ураження нервової тканини, які призвели до руйнування певних ділянок, відновлюються протягом тривалого часу, а в ряді випадків і зовсім не можуть бути відновлені. Тому наслідки розсіяного с
клерозу можуть призводити до необоротних наслідків. Все що може зробити лікар невропатолог при цій хворобі це знизити ймовірність повторного загострення розсіяного склерозу, мінімізувати наслідки ураження провідних шляхів головного мозку, стимулювання відновлювальних властивостей нервової тканини.
Тактика лікування при різні форми і стадіях захворювання різна і визначається індивідуально лікарем невропатологом в залежності від динаміки процесу і загального стану пацієнта.
Профілактика загострень розсіяного склерозу
Використовуються препарати що пригнічують активність імунної системи.
Препарати цієї групи різноманітні: стероїдні гормони, препарати, що уповільнюють процеси ділення клітин (цитостатики), певні види інтерферонів.
Стероїдні препарати (преднізолон, кеналог, дексаметазон) мають імуносупресивну дію. Ці препарати знижують активність всієї імунної системи, пригнічують процеси ділення імунних клітин, активність синтезу антитіл, знижують проникність судинної стінки. Але поряд з усіма позитивними властивостями стероїдні препарати мають ряд побічних ефектів, які не дозволяють використовувати цю групу препаратів для тривалого лікування. Побічні ефекти стероїдних препаратів: гастрит, підвищення внутрішньоочного і артеріального тиску, підвищення маси тіла, психози і т.д.
Препарати з групи цитостатиків (азатіоприну, циклофосфаміду і циклоспорин, метотрексат і кладрибін). Надають іммунопригнічувальну дію, але високий рівень побічних ефектів при застосуванні стероїдних препаратів робить цей клас медикаментів непридатним для тривалого застосування.
Інтерферон-р (IFN-p) Даний препарат має імуномодулюючу дію, впливаючи на активність імунної системи. Перелік побічних ефектів прийнятний для того, щоб рекомендувати даний препарат як профілактичний лікування розсіяного склерозу.
07.02.2016 ufmm
Розсіяний склероз є досить поширеним захворюванням, найбільшого поширення дане захворювання отримало в західних країнах, що говорить на користь генетичної схильності до розсіяного склерозу. Наприклад, в США поширеність цього захворювання становить 250000-350000 людей. Серед жінок склероз зустрічається в 1,5 – 2 рази частіше, ніж серед чоловіків. Найчастіше дебют захворювання зустрічається у віці 20-40 років. Імовірність розвитку захворювання серед родичів по прямій лінії, братів або сестер дуже висока – 10-20 разів вище, ніж в середньому в популяції. Часто розсіяний склероз призводить до стійкої втрати працездатності та інвалідизації пацієнта. Тому, до цього захворювання варто поставитися серйозно.
Причини розсіяного склерозу
Для того щоб зрозуміти причину розсіяного склерозу необхідно зрозуміти принцип роботи імунної системи.
У нашому організмі постійно циркулюють в крові мільйони лейкоцитів. Циркулюючи в крові лейкоцити, постійно знаходяться в контакті практично з усіма клітинами організму, ретельно контролюючи, щоб крім тих клітин, які властиві саме нашому організму, в ньому не з’явилися вірусні, бактеріальні, паразитарні клітини. Так само імунна система ретельно стежить за тим, щоб в крові не перебували токсини, якими можуть забруднити нашу кров різні інфекції. Тому всю імунну систему можна порівняти зі службами охорони правопорядку в соціальній сфері (поліція, військові, МНС), які повинні боротися зі злочинними елементами (незаконні мігранти, терористи, бандити, агенти зарубіжних розвідувальних служб) або з наслідками катастроф. Але, як і в соціальній сфері, так і в імунному захисті бувають порушення роботи. Поліція, іноді замість того, щоб ловити злочинців може боротися незаконними методами з власними добропорядними громадянами, завдаючи їм моральну, а часом і фізичну шкоду.
Так ось, імунна система, так само може давати збій. При розсіяному склерозі об’єктом незаконного знищення в організмі людини стає мієлинова оболонка нейрона. При цьому порушення цілісності мієлинового покриву аксона нервової клітини веде до порушення провідності нервового імпульсу.
Фактори ризику в розвитку розсіяного склерозу
В даний час вченим так і не вдалося виявити основний механізм, що призводить до імунного збою. Однак епідеміологічні дані свідчать про те, що у даного захворювання є генетичні і географічні корені. Найбільшого поширення розсіяний склероз має в країнах з меншим річним рівнем сонячної енергії: країни Скандинавії, Канада, США, північна Європа. Досить рідкісні випадки розсіяного склерозу в екваторіальних країнах. Ризик розвитку розсіяного склерозу серед прямих родичів хворого цим захворюванням в 10-20 разів вище, ніж середні показники в популяції. При переселенні в дитячому віці дітей з країн ендемічних по даному захворюванню в країни з більш низькими показниками зустрічальності розсіяного склерозу знижувало ймовірність розвитку даного захворювання. Однак зміна місця проживання в більш зрілому віці не приводила до зниження цього показника.
Які структури уражаються при розсіяному склерозі?
Найчастіше ураження локалізується на рівні білої речовини великих півкуль головного мозку, але можуть спостерігатися і в мозочку, стовбурі мозку, спинному мозку. Вогнища ураження мають більш щільну консистенцію, вони називаються бляшками розсіяного склерозу. На знімках комп’ютерної томографії виглядають як світліші осередки в речовині головного або спинного мозку. Симптоматика ураження багато в чому залежить від зони, яка вражена аутоімунним запаленням.
Симптоми і ознаки розсіяного склерозу
Хронічна втома. Може проявлятися постійною сонливістю, зниженням працездатності. Найчастіше симптоми втоми з’являються в другій половині дня. При цьому хворий відчуває ознаки астенії – зниження сили м’язового скорочення, швидка стомлюваність при фізичному навантаженні. Розумове навантаження так само дається таким хворим важко, втрачається гострота розуму, уважність, здатність засвоювати нову інформацію.
Підвищення чутливості до підвищення температури тіла – прийом гарячої ванни або душу, знаходження в лазні або в нагрітому приміщенні може спровокувати загострення симптомів захворювання, різке погіршення загального самопочуття.
Спазми м’язів – можуть виникати як ускладнення запального процесу провідних шляхів центральної нервової системи. При цьому розвивається схильність до спазму певних м’язових груп.
Запаморочення – виникають на тлі нормального кровопостачання головного мозку, нормального рівня глюкози крові. Зазвичай пацієнти скаржаться на те, що їм важко утримувати рівновагу через те, що навколишнє оточення знаходиться в русі.
Порушення інтелекту, пізнавальної спроможності. Підвищена стомлюваність призводить до того, що пацієнтові стає складно сприймати нову інформацію, але при цьому, навіть одного разу сприйнята інформація може через короткий проміжок часу пацієнтом втрачатися. Це прояв розсіяного склерозу, поряд з руховими розладами є головною причиною втрати пацієнтом працездатності.
Порушення зору – як правило, відчуваються пацієнтом гостро. Чаші відбувається ураження лише одного ока. В першу чергу пацієнт втрачає кольоровість зображення, говорить, що все довкола потьмяніло. Так само скаржиться, на те, що зір ураженого ока розмитий, немає чіткості. Як правило, після проведення курсу лікування гострота зору відновлюється, а ось порушення кольоровість може залишитися на колишньому рівні.
Тремтіння в кінцівках – тремор рук мимовільний. Він, звичайно, не такий виражений, як при хворобі Паркінсона і відрізняється від нього тим, що має малу амплітуду. Пацієнту важко здійснювати тонку роботу – одягати вушко голки нитку, малювати, змінюється почерк, малювати і т.д.
Порушення ходи – з боку такі пацієнти ходять так, як ніби вони сильно втомилися. Це пов’язано з вираженим відчуттям втоми, хоча протягом дня ніякої фізичного навантаження хворий і не мав.
Лікування розсіяного склерозу
На жаль, в даний час лікування розсіяного склерозу – це нездійсненна задача. Вся справа в тому, що ураження нервової тканини, які призвели до руйнування певних ділянок, відновлюються протягом тривалого часу, а в ряді випадків і зовсім не можуть бути відновлені. Тому наслідки розсіяного склерозу можуть призводити до необоротних наслідків. Все що може зробити лікар невропатолог при цій хворобі це знизити ймовірність повторного загострення розсіяного склерозу, мінімізувати наслідки ураження провідних шляхів головного мозку, стимулювання відновлювальних властивостей нервової тканини.
Тактика лікування при різні форми і стадіях захворювання різна і визначається індивідуально лікарем невропатологом в залежності від динаміки процесу і загального стану пацієнта.
Профілактика загострень розсіяного склерозу
Використовуються препарати що пригнічують активність імунної системи.
Препарати цієї групи різноманітні: стероїдні гормони, препарати, що уповільнюють процеси ділення клітин (цитостатики), певні види інтерферонів.
Стероїдні препарати (преднізолон, кеналог, дексаметазон) мають імуносупресивну дію. Ці препарати знижують активність всієї імунної системи, пригнічують процеси ділення імунних клітин, активність синтезу антитіл, знижують проникність судинної стінки. Але поряд з усіма позитивними властивостями стероїдні препарати мають ряд побічних ефектів, які не дозволяють використовувати цю групу препаратів для тривалого лікування. Побічні ефекти стероїдних препаратів: гастрит, підвищення внутрішньоочного і артеріального тиску, підвищення маси тіла, психози і т.д.
Препарати з групи цитостатиків (азатіоприну, циклофосфаміду і циклоспорин, метотрексат і кладрибін). Надають іммунопригнічувальну дію, але високий рівень побічних ефектів при застосуванні стероїдних препаратів робить цей клас медикаментів непридатним для тривалого застосування.
Інтерферон-р (IFN-p) Даний препарат має імуномодулюючу дію, впливаючи на активність імунної системи. Перелік побічних ефектів прийнятний для того, щоб рекомендувати даний препарат як профілактичний лікування розсіяного склерозу.
