Парез
Парез – це неврологічний синдром, при якому у хворого відбувається часткова втрата рухової здатності в результаті пошкодження нервових волокон.
Будь-яке пошкодження нейронів, що знаходяться в корі головного мозку, або периферичних нервів може привести до того, що рухова функція людини буде порушена. Підсумком цього може бути наступне: нерви не передають сигнал в м’яз, і через це в кінцівки (рідше в іншій частині тіла) виникає сильна слабкість.
Парез у чоловіків і жінок зустрічається однаково часто. Тобто поширеність захворювання від статі не залежить.
Не варто плутати парези і паралічі. При паралічі м’язи повністю втрачають свою силу і рухову здатність, в той час як при парезах м’язова сила просто слабшає. Однак обидві патології мають одну причину розвитку – ураження нервової системи.
Причини парезу
Найбільш часто причиною розвитку парезу у новонароджених є травма плечового суглоба під час пологів. Таке нерідко трапляється при:
- дуже важких, затяжних пологах;
- розбіжності розмірів плода з розмірами родових шляхів жінки;
- порушення техніки проведення різних акушерських втручань.
До причин розвитку парезів у дорослих можна віднести:
- внутрішні крововиливи;
- наявність гнійників в спинному або головному мозку;
- онкологічні процеси в організмі;
- постійні мігрені;
- наявність в анамнезі розсіяного склерозу;
- ураження спинного та / або головного мозку в результаті травми або запального процесу;
- важкі інфекційні або вірусні захворювання;
- сильне переохолодження організму;
- збої в роботі імунної системи;
- утворення епілептичного вогнища в головному мозку;
- наявність неврозів.
Класифікація парезів
Виходячи з того, в якій області тіла розташовується патологічний процес, прийнято виділяти такі види парезів:
- Монопарез – симптоми хвороби проявляються тільки на одній нозі і / або руці.
- Геміпарез – парез вражає половину тіла хворого.
- Парапарез – ознаки патології присутні на обох частинах тіла, які розташовуються симетрично по відношенню один до одного. При парезі рук його називають верхнім, а при парезі ніг – нижнім.
- Тетрапарез – захворювання вражає всі кінцівки тіла.
Крім цього виділяють наступні форми парезів:
- Млявий. В даному випадку у хворого відсутні рефлекторні і асоційовані рухи. Дана форма захворювання небезпечна тим, що вона викликає атрофію м’язів, роботу яких контролював вражений нерв.
- Спастичний. В даному випадку спостерігається підвищений тонус м’язів. У цих хворих при повторних рухах може зникати пружній опір. Таким чином, відбувається подолання спастичної пози.
Виходячи з тяжкості патологічного процесу, парези бувають:
- легкими;
- середніми;
- важкими.
Прогноз парезу
Прогноз парезу багато в чому залежить від сили ураження, області тіла, яку вразило захворювання, віку пацієнта, часу початку лікування, наявності ускладнень і багатьох інших факторів. Так, ускладненням парезу кишечника може стати перфорація, яка в 40% випадків призводить до смертельного результату. До менш серйозних наслідків парезу можна віднести стійке зниження сили окремих груп м’язів, зниження або повна втрата працездатності. У пацієнтів старше 65 років парези нерідко рецидивують.
Профілактика захворювання включає в себе уникнення травм, які можуть привести до пошкоджень нервів, переохолодження, стресів, а також своєчасне лікування патологій, які можуть привести до даного стану. Уникнути парезів допоможе також здоровий спосіб життя, відсутність шкідливих звичок і ретельний контроль кров’яного тиску.
26.06.2017 ufmm
Парез – це неврологічний синдром, при якому у хворого відбувається часткова втрата рухової здатності в результаті пошкодження нервових волокон.
Будь-яке пошкодження нейронів, що знаходяться в корі головного мозку, або периферичних нервів може привести до того, що рухова функція людини буде порушена. Підсумком цього може бути наступне: нерви не передають сигнал в м’яз, і через це в кінцівки (рідше в іншій частині тіла) виникає сильна слабкість.
Парез у чоловіків і жінок зустрічається однаково часто. Тобто поширеність захворювання від статі не залежить.
Не варто плутати парези і паралічі. При паралічі м’язи повністю втрачають свою силу і рухову здатність, в той час як при парезах м’язова сила просто слабшає. Однак обидві патології мають одну причину розвитку – ураження нервової системи.
Причини парезу
Найбільш часто причиною розвитку парезу у новонароджених є травма плечового суглоба під час пологів. Таке нерідко трапляється при:
- дуже важких, затяжних пологах;
- розбіжності розмірів плода з розмірами родових шляхів жінки;
- порушення техніки проведення різних акушерських втручань.
До причин розвитку парезів у дорослих можна віднести:
- внутрішні крововиливи;
- наявність гнійників в спинному або головному мозку;
- онкологічні процеси в організмі;
- постійні мігрені;
- наявність в анамнезі розсіяного склерозу;
- ураження спинного та / або головного мозку в результаті травми або запального процесу;
- важкі інфекційні або вірусні захворювання;
- сильне переохолодження організму;
- збої в роботі імунної системи;
- утворення епілептичного вогнища в головному мозку;
- наявність неврозів.
Класифікація парезів
Виходячи з того, в якій області тіла розташовується патологічний процес, прийнято виділяти такі види парезів:
- Монопарез – симптоми хвороби проявляються тільки на одній нозі і / або руці.
- Геміпарез – парез вражає половину тіла хворого.
- Парапарез – ознаки патології присутні на обох частинах тіла, які розташовуються симетрично по відношенню один до одного. При парезі рук його називають верхнім, а при парезі ніг – нижнім.
- Тетрапарез – захворювання вражає всі кінцівки тіла.
Крім цього виділяють наступні форми парезів:
- Млявий. В даному випадку у хворого відсутні рефлекторні і асоційовані рухи. Дана форма захворювання небезпечна тим, що вона викликає атрофію м’язів, роботу яких контролював вражений нерв.
- Спастичний. В даному випадку спостерігається підвищений тонус м’язів. У цих хворих при повторних рухах може зникати пружній опір. Таким чином, відбувається подолання спастичної пози.
Виходячи з тяжкості патологічного процесу, парези бувають:
- легкими;
- середніми;
- важкими.
Прогноз парезу
Прогноз парезу багато в чому залежить від сили ураження, області тіла, яку вразило захворювання, віку пацієнта, часу початку лікування, наявності ускладнень і багатьох інших факторів. Так, ускладненням парезу кишечника може стати перфорація, яка в 40% випадків призводить до смертельного результату. До менш серйозних наслідків парезу можна віднести стійке зниження сили окремих груп м’язів, зниження або повна втрата працездатності. У пацієнтів старше 65 років парези нерідко рецидивують.
Профілактика захворювання включає в себе уникнення травм, які можуть привести до пошкоджень нервів, переохолодження, стресів, а також своєчасне лікування патологій, які можуть привести до даного стану. Уникнути парезів допоможе також здоровий спосіб життя, відсутність шкідливих звичок і ретельний контроль кров’яного тиску.