Кардіоневроз
Сучасне життя з його жорсткими умовами, постійними стресами, авралами на роботі, проблемами в сімейному житті, тривогами, переживаннями призводять організм людини до множинних захворювань і уражень серцево-судинної системи. Одним з таких порушень серцевої діяльності є кардіоневроз.
Кардіоневроз – вкрай неприємне і хворобливе відчуття для будь-якого пацієнта. Переноситься захворювання складно, з переживаннями і побоюваннями за своє здоров’я. Поки людина не звернеться за медичною допомогою і не пройде діагностику серця, може сприймати кардіоневроз за такі захворювання як: підвищення / пониження артеріального тиску, вегето-судинна дистонія, перші ознаки інфаркту міокарда, стенокардія.
Якщо говорити про кардіоневроз медичною мовою, то це захворювання можна швидше віднести до психосоматичних, ніж до серцево-судинних. Фактично, це порушення є неврозом, психічним порушенням, яке зачіпає роботу серця в першу чергу.
Коли організм людини протягом тривалого часу накопичує наслідки стресів, постійних нервово-емоційних напружень, переживань, то в будь-який момент це все може «виплеснутися» у вигляді захворювань серця.
У особливо чутливих пацієнтів кардіоневроз проявляється найбільш виражено.
При кардіоневрозі пацієнт відчуває постійне занепокоєння – йому страшно, він переживає за все, що відбувається в його житті, зокрема, за своє здоров’я. З’являється відчуття, що є загроза життю. На тлі вже наявних і нових переживань кардіонероз, як хвороба, стрімко прогресує і наростає в організмі сніжним комом.
Дитячий кардіоневроз, розвивається на тлі тривалої розлуки з близькими, їх втрати. До нервово-емоційного зриву дитина може прийти після конфліктних ситуацій в сім’ї. До групи ризику потрапляють і ті діти, чиї батьки їх балують і опікають.
У підлітків кардіоневроз може виникнути на тлі переляку, страху перед майбутніми іспитами, а також – при любовних драмах і особистих переживаннях на тлі цього.
Згідно з дослідженнями вчених і діагностики стану пацієнтів з кардіоневрозом, захворювання розвивається у пацієнтів з порушеним функціонуванням вегетативної нервової системи.
Кардіоневроз в 99% клінічних випадках з’являється на тлі таких станів, як:
- Нервово-емоційні переживання, які людина відчуває кожен день;
- Стреси;
- Затяжні депресії;
- Гормональні зміни в організмі (у жінок – вагітність, менопауза; підлітковий період);
- Розумове і фізичне виснаження організму;
- Хронічний алкоголізм;
- Залежність від кави.
Причому, кардіоневроз – це те захворювання, яке може протягом тривалого проміжку часу ніяк не проявлятися і не давати про себе знати.
Загострення кардіоневрозу починається при різкому крику, черговому стресі, емоційному конфлікті, переляку, переживаннях.
Проявляється кардіоневроз у вигляді порушень роботи серцево-судинної системи. У людини починає прискорено битися серце, в районі грудної клітки виникає хворобливе відчуття – біль може бути тупою, різкою і навіть гострою.
Слідом за подібними порушеннями у людини виникає сильний необгрунтований страх смерті, в горлі з’являється здавленість, першіння аж до удушення. Людині стає складно дихати, не вистачає повітря. На тлі кардіоневроза спостерігається підвищення артеріального тиску. Хворий може різко впасти в непритомність від переживань і емоційних зривів, що говорить про те, що організм не витримує подібні навантаження. Якщо говорити про робочі моменти, то людина втомлюється навіть від легкої роботи, як фізичної, так і розумової.
Деякі пацієнти скаржаться на те, що їх кидає то в жар, то в холод. Їх періодично мучать сильні головні болі, починає крутитися голова. Причому, всі ці болючі відчуття не проходять протягом декількох днів, доводячи пацієнта до нервового і фізичного виснаження, безсоння і стійкого депресивного стану.
Якщо людина, хвора на кардіоневроз, протягом тривалого проміжку часу (наприклад, кілька місяців) страждає від переживань, тривог, сильних емоцій, то вона починає втрачати інтерес до життя, худне і виснажується. Загальний стан – вкрай незадовільний. Людині складно радіти, посміхатися, відчувати хоч найменші, але позитивні емоції.
Якщо хворому на кардіоневроз вчасно не надати медичну та психологічну допомогу, то психо-емоційні порушення перейдуть в категорію серйозних захворювань серця. У деяких пацієнтів кардіоневроз закінчувався інфарктом міокарда.
Для діагностики кардіоневроза необхідно звернутися до лікарів: терапевта, кардіолога, невропатолога, психолога. Спочатку необхідно виключити захворювання інших внутрішніх органів і систем життєдіяльності. Потім, потрібно зробити УЗД серця, здати аналізи крові на гормони. Додатково лікар може дати направлення на УЗД щитовидної залози і рентген хребта.
Перша допомога при кардіоневрозі
При кардіоневрозі дуже важливо надати людині першу посильну допомогу. Кардіоневроз проявляється у вигляді нападів паніки, порушень серцевої діяльності. При черговому нападі хворому необхідно забезпечити потік свіжого повітря, повний спокій. Необхідно дати випити води, потім – заспокійливий засіб, згідно з його інструкції – новопассит, валеріана, валокардін.
Померяйте тиск хворого – при підвищенні або ж різкому його зниженні, прямуйте до лікаря-кардіолога. Не варто панікувати і тим самим – турбувати хворого. Якщо ж людина на тлі переживань і стресу впадає в непритомність, панікує, не контролює себе, то в такому випадку необхідно викликати швидку допомогу.
28.08.2016 ufmm
Сучасне життя з його жорсткими умовами, постійними стресами, авралами на роботі, проблемами в сімейному житті, тривогами, переживаннями призводять організм людини до множинних захворювань і уражень серцево-судинної системи. Одним з таких порушень серцевої діяльності є кардіоневроз.
Кардіоневроз – вкрай неприємне і хворобливе відчуття для будь-якого пацієнта. Переноситься захворювання складно, з переживаннями і побоюваннями за своє здоров’я. Поки людина не звернеться за медичною допомогою і не пройде діагностику серця, може сприймати кардіоневроз за такі захворювання як: підвищення / пониження артеріального тиску, вегето-судинна дистонія, перші ознаки інфаркту міокарда, стенокардія.
Якщо говорити про кардіоневроз медичною мовою, то це захворювання можна швидше віднести до психосоматичних, ніж до серцево-судинних. Фактично, це порушення є неврозом, психічним порушенням, яке зачіпає роботу серця в першу чергу.
Коли організм людини протягом тривалого часу накопичує наслідки стресів, постійних нервово-емоційних напружень, переживань, то в будь-який момент це все може «виплеснутися» у вигляді захворювань серця.
У особливо чутливих пацієнтів кардіоневроз проявляється найбільш виражено.
При кардіоневрозі пацієнт відчуває постійне занепокоєння – йому страшно, він переживає за все, що відбувається в його житті, зокрема, за своє здоров’я. З’являється відчуття, що є загроза життю. На тлі вже наявних і нових переживань кардіонероз, як хвороба, стрімко прогресує і наростає в організмі сніжним комом.
Дитячий кардіоневроз, розвивається на тлі тривалої розлуки з близькими, їх втрати. До нервово-емоційного зриву дитина може прийти після конфліктних ситуацій в сім’ї. До групи ризику потрапляють і ті діти, чиї батьки їх балують і опікають.
У підлітків кардіоневроз може виникнути на тлі переляку, страху перед майбутніми іспитами, а також – при любовних драмах і особистих переживаннях на тлі цього.
Згідно з дослідженнями вчених і діагностики стану пацієнтів з кардіоневрозом, захворювання розвивається у пацієнтів з порушеним функціонуванням вегетативної нервової системи.
Кардіоневроз в 99% клінічних випадках з’являється на тлі таких станів, як:
- Нервово-емоційні переживання, які людина відчуває кожен день;
- Стреси;
- Затяжні депресії;
- Гормональні зміни в організмі (у жінок – вагітність, менопауза; підлітковий період);
- Розумове і фізичне виснаження організму;
- Хронічний алкоголізм;
- Залежність від кави.
Причому, кардіоневроз – це те захворювання, яке може протягом тривалого проміжку часу ніяк не проявлятися і не давати про себе знати.
Загострення кардіоневрозу починається при різкому крику, черговому стресі, емоційному конфлікті, переляку, переживаннях.
Проявляється кардіоневроз у вигляді порушень роботи серцево-судинної системи. У людини починає прискорено битися серце, в районі грудної клітки виникає хворобливе відчуття – біль може бути тупою, різкою і навіть гострою.
Слідом за подібними порушеннями у людини виникає сильний необгрунтований страх смерті, в горлі з’являється здавленість, першіння аж до удушення. Людині стає складно дихати, не вистачає повітря. На тлі кардіоневроза спостерігається підвищення артеріального тиску. Хворий може різко впасти в непритомність від переживань і емоційних зривів, що говорить про те, що організм не витримує подібні навантаження. Якщо говорити про робочі моменти, то людина втомлюється навіть від легкої роботи, як фізичної, так і розумової.
Деякі пацієнти скаржаться на те, що їх кидає то в жар, то в холод. Їх періодично мучать сильні головні болі, починає крутитися голова. Причому, всі ці болючі відчуття не проходять протягом декількох днів, доводячи пацієнта до нервового і фізичного виснаження, безсоння і стійкого депресивного стану.
Якщо людина, хвора на кардіоневроз, протягом тривалого проміжку часу (наприклад, кілька місяців) страждає від переживань, тривог, сильних емоцій, то вона починає втрачати інтерес до життя, худне і виснажується. Загальний стан – вкрай незадовільний. Людині складно радіти, посміхатися, відчувати хоч найменші, але позитивні емоції.
Якщо хворому на кардіоневроз вчасно не надати медичну та психологічну допомогу, то психо-емоційні порушення перейдуть в категорію серйозних захворювань серця. У деяких пацієнтів кардіоневроз закінчувався інфарктом міокарда.
Для діагностики кардіоневроза необхідно звернутися до лікарів: терапевта, кардіолога, невропатолога, психолога. Спочатку необхідно виключити захворювання інших внутрішніх органів і систем життєдіяльності. Потім, потрібно зробити УЗД серця, здати аналізи крові на гормони. Додатково лікар може дати направлення на УЗД щитовидної залози і рентген хребта.
Перша допомога при кардіоневрозі
При кардіоневрозі дуже важливо надати людині першу посильну допомогу. Кардіоневроз проявляється у вигляді нападів паніки, порушень серцевої діяльності. При черговому нападі хворому необхідно забезпечити потік свіжого повітря, повний спокій. Необхідно дати випити води, потім – заспокійливий засіб, згідно з його інструкції – новопассит, валеріана, валокардін.
Померяйте тиск хворого – при підвищенні або ж різкому його зниженні, прямуйте до лікаря-кардіолога. Не варто панікувати і тим самим – турбувати хворого. Якщо ж людина на тлі переживань і стресу впадає в непритомність, панікує, не контролює себе, то в такому випадку необхідно викликати швидку допомогу.
