Ендометрит

Ендометритом називають запалення слизового шару матки (ендометрія). Це досить грізне захворювання. Воно небезпечно тим, що може викликати ряд ускладнень, які можуть загрожувати життю і здоров’ю жінки, а також призвести до жіночого безпліддя. Тому поставитися до діагнозу “ендометрит” потрібно відповідально.

 


[tip]

Зміст:

[/tip]


 

 

Гострий ендометрит

 

Як розвивається гострий ендометрит?

 

Як правило, ендометрит це інфекційний процес, інфекція проникає в порожнину матки з піхви. Тому багато венеричних захворювань, важкий дисбактеріоз піхви, можуть бути джерелом інфекції. При механічному розширенні каналу шийки матки, інфекція, локалізована в піхві, отримує доступ в порожнину матки. При ослабленому імунітеті організм жінки не може самостійно боротися з цією інфекцією. В цьому випадку інфекція може охоплювати всю слизову оболонку матки. Якщо на цьому етапі не почати ефективне і адекватне лікування гострого ендометриту, то інфекція може охопити м’язову оболонку матки або в просвіті маткових труб, може досягти черевної порожнини з розвитком перитоніту.

При ендоскопічних дослідженнях і операціях, при вискоблюванні матки, при введенні внутрішньоматкового контрацептиву (спіраль), з використанням нестерильних інструментів можливий первинний занос інфекції.

 

 

Симптоми гострого ендометриту

 

Гострий ендометрит, як правило, виникає після внутрішньоматкової маніпуляції: аборти, вискоблювання, установка спіралі, пологи, гістероскопія та ендоскопічні операції.
Через день або кілька днів після цих маніпуляцій клінічна картина розвивається стрімко:

  • Виражена болючість в нижній частині живота
  • Гнійні виділення з піхви
  • Різке підвищення температури тіла
  • Інтоксикація (головні болі, загальна слабкість)
  • Маткові кровотечі

 

 

Лікування гострого ендометриту

Лікування гострого ендометриту має бути комплексним, своєчасним і адекватним. Ендометрит викликають різні інфекції, тому використання антибіотиків, є основою лікування. Перед призначенням антибіотиків з порожнини матки або піхви, береться мазок для бактеріологічного дослідження і визначення чутливості до інфекції до різних видів антибіотиків. Було б логічно призначити ті антибіотики до яких чутлива інфекція. Але, на жаль, результати бактеріологічного дослідження будуть не раніше, ніж через 7 днів після взяття мазка. Відкладати лікування ендометриту на цей період ні в якому разі не можна, тому, паралельно з бактеріологічним дослідженням мазка проводиться лікування антибіотиками широкого спектра дії.

Які комбінації антибіотиків використовуються?

Комбінація пеніцилінів і бета-лактамних антибіотиків:
аугментн 1,2 м (внутрішньовенно) 4 рази на день + уназин 1,5 м (внутрішньом’язово) 4 рази на день.

Комбінація цефалоспоринів другого покоління з нітроімідазолами і аміноглікозидами
Цефазолін 1 гр. (внутрішньом’язово) 3 рази в день + нетрогіл 0,5 м 3 рази в день (внутрішньовенно) + гентомицина 0,08 м (внутрішньом’язово) 3 рази в день.

Оптимальне дозування, схема лікування і тривалість антибактеріальної терапії, визначається лікарем гінекологом індивідуально. Оптимальний вибір визначають наступні чинники: стан імунітету жінки, вид інфекції, стадія захворювання, динаміка процесу.

У ряді випадків потрібне промивання порожнини матки розчинами антисептиків. Це необхідно для видалення гнійного вмісту матки, промивання токсинів і зниження активності інфекційного процесу. Можливість і необхідність даної процедури визначається лікарем гінекологом індивідуально.

 

Боротьба з інтоксикацією при гострому ендометриті
При гострому ендометриті обсяг уражених тканин великий, тому кількість виділених бактеріями токсинів великий. Потрапляючи в кров, токсини надають пошкоджують токсичну дію на всі структури організму. Тому необхідно вжити всіх заходів для якнайшвидшого видалення токсинів циркулюючих в крові. Для цього використовуються різні розчини, які використовуються у вигляді крапельниць (фізрозчин, реополіглюкін, рефортан, альбумін). Разом з крапельницями, можливе застосування препаратів антиоксидантів (вітамін С).

 

Імуностимуляція при гострому ендометриті
Проведена антибактеріальна і детоксикаційна терапія може лише допомогти організму впоратися із захворюванням. Лише імунна система в змозі боротися з інфекцією. Тому необхідно створити сприятливі умови для цієї боротьби. Для цього необхідне лікування гострого ендометриту в умовах стаціонару, де створені умови для постільного режиму і раціонального харчування.

Так само з метою підвищення захисних властивостей організму використовуються вітамінні препарати (вітамін С і вітаміни групи В), а також препарати, що стимулюють неспецифічні імунітет:

  • Тималін або Т активін по 10 мкг щодня, курс лікування становить 10 днів;
  • Виферон у вигляді ректальних свічок від 500 тис. ОД., 2 рази на день, курс лікування становить 5 днів.

 


 

Хронічний ендометрит

 

Як правило, це захворювання зустрічається як результат не вилікуваного до кінця гострого ендометриту. Найчастіше спостерігається при тривалих дисбактеріозах статевих шляхів, при хронічних формах венеричних захворювань. Однак в ряді випадків може зустрічатися і в результаті ускладнень після кесаревого розтину (його може викликати шовний матеріал, що залишається надовго в слизовій матки), при неякісно зробленому аборті (через залишки тканин плода в порожнині матки).

Як розвивається хронічний ендометрит?

Найчастіше в хронічний ендометрит переходять його гострі форми. При цьому на тлі проведеного лікування основні симптоми стихають. Однак помірна болючість, порушення менструального циклу, помірні виділення з піхви залишаються на тривалий час.

 

Симптоми хронічного ендометриту

  • Нерегулярний менструальний цикл
  • Рясні кровотечі при менструації
  • Поява кров’яних виділень в міжменструальний період
  • Хворобливість внизу живота не пов’язана з фазою менструального циклу
  • Можуть спостерігатися спонтанні аборти (викидень) на ранніх термінах

 

 

Лікування хронічного ендометриту

 

Лікування цього неприємного захворювання можливо лише після того як було визначено причинний фактор. У тому випадку, якщо це інфекція, то основою лікування хронічного ендометриту
буде застосування антибактеріальних препаратів, до яких чутливий даний мікроб. Перед призначенням антибактеріальної терапії проводиться антибіотикограма і визначається чутливість інфекції до різних антибіотиків.

У тому випадку, якщо причиною послужила наявність шовного матеріалу в порожнині матки, то необхідно розглянути спільно з Вашим лікарем гінекологом можливість його видалення.

У тому випадку, якщо причиною хронічного ендометриту послужив хронічний вагіноз, необхідне відновлення нормальної мікрофлори піхви за допомогою живих культур корисних бактерій (хілак форте, лінекс, ацілакт) і нормалізації імунітету.

При всіх видах хронічного ендометриту призначаються препарати з групи імуномодуляторів, вітамінні препарати і ліки, що стимулюють відновлювальні процеси в пошкоджених тканинах (актовегін).


 

Післяпологовий ендометрит

Післяпологовий ендометрит розвивається в результаті проникнення патогенних мікроорганізмів у порожнину матки через розширений канал шийки матки. Цьому можуть сприяти як особливості перебігу пологів та післяпологового періоду, так і різні лікарські маніпуляції.

Розвитку післяпологового ендометриту сприяють:

  • порушення цілісності шийного бар’єру;
  • порушення цілісності ендометрія;
  • затяжні пологи;
  • ручне обстеження порожнини матки;
  • травми матері під час пологів;
  • зниження імунітету матері.

Порушення цілісності шийного бар’єру
У нормальних умовах вхід в порожнину матки захищений вузьким просвітом каналу шийки матки. Крім того, залози слизової оболонки даного відділу секретують особливу слиз, яка перекриває просвіт каналу шийки матки, також перешкоджаючи проникненню інфекції. Більшість мікроорганізмів не може проникнути через цей бар’єр (за винятком особливо небезпечних, таких як гонококи).

Під час пологів просвіт каналу шийки матки збільшується в кілька разів, а відносна концентрація слизу в ньому знижується, що значно послаблює захисні властивості шийного бар’єру і сприяє проникненню бактеріальної флори з навколишнього середовища в порожнину матки.

Порушення цілісності ендометрія
У нормальних умовах ендометрій являє собою слизову оболонку, яка також містить клітини імунної системи – макрофаги (поглинають і знищують чужорідні мікроорганізми), лімфоцити, гістіоцити та інші. Це певною мірою запобігає прикріпленню і розвитку патологічних бактерій в порожнині органу. Після пологів ділянка внутрішньої поверхні матки, до якої прикріплювалася плацента, являє собою ранову поверхню великого діаметру, в області якої захисні властивості практично відсутні. В результаті цього бактерії можуть вільно розмножуватися, приводячи до розвитку післяпологового ендометриту.

Остаточне відновлення ендометрія відбувається протягом 4 – 6 тижнів після пологів. Весь цей період є потенційно небезпечним з точки зору розвитку інфекційних ускладнень.

Затяжні пологи
Затяжними вважаються пологи, які тривають більше 18 годин у первісток і більше 13 годин у повторнородящих жінок. Крім безпосередньої небезпеки для плоду дана ситуація небезпечна і для матері, так як тривалий безводний період (після відходження амніотичної рідини, але до народження дитини) і відкритий канал шийки матки сприяють проникненню і розвитку інфекції в порожнині матки.

Ручне обстеження порожнини матки
Протягом 15 – 20 хвилин після народження дитини відбувається повторне скорочення матки і народження посліду (тобто виділення плаценти і плодових оболонок з порожнини матки). Якщо даний період затягується або протікає з будь-якими порушеннями (наприклад, лікар виявив розриви або деформацію плаценти, що вказують на те, що частина її могла залишитися в матці), лікар виконує ручне обстеження порожнини матки з метою видалення залишків посліду. Хоча дана маніпуляція проводиться в стерильних рукавичках і з дотриманням всіх правил асептики, ризик занесення інфекції і розвитку післяпологового ендометриту зростає в кілька разів.

Варто відзначити, що якщо фрагменти посліду залишаться в матці, це також призведе до розвитку ендометриту в післяпологовому періоді.

Травми матері під час пологів
Під час пологів можуть виникнути різні пошкодження внутрішніх органів жінки (розрив шийки матки, розрив матки), які призводять до порушення бар’єрної функції органу, а також вимагають додаткових хірургічних втручань (ушивання рани), сприяючи розвитку ендометриту.

Зниження імунітету матері
Пригнічення імунітету (захисних властивостей організму) матері під час вагітності є природним процесом, що запобігає розвиток імунних реакцій проти плода. Негативною стороною даного процесу є зниження опірності організму перед патогенними мікроорганізмами, що сприяє розвитку різних інфекційних процесів, в тому числі післяпологового ендометриту.

18.12.2015
  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(2 оцінки, в середньому: 5 з 5)