Бронхіальна астма

Бронхіальна астма – захворювання з хронічним перебігом, в основі якого лежить алергічне запалення і висока чутливість бронхів по відношенню до збудників, що потрапляють з навколишнього середовища. Дане захворювання в останні роки набуло ширший характер.

За даними ВООЗ (Всесвітньої Організації Охорони здоров’я) астма вважається одним з лідерів серед захворювань, які призводять до смертності і хронічного перебігу. За статистикою близько 300 мільйонів людей на Землі страждають на бронхіальну астму. У зв’язку з цим питання бронхіальної астми останнім часом, у всіх країнах є ключовим в області пульмонології.

 



 

 

 

Причини бронхіальної астми

 

Існують декілька теорій механізмів виникнення бронхіальної астми. Необхідно відзначити, що в деяких випадках, причини спалаху даного захворювання пов’язані безпосередньо з навколишнім середовищем, а саме забруднення є чимало важливим фактором.

Спадкові фактори мають ключове значення в формуванні алергічної і запальної реакції. Розрізняють:

  • Атопічний вид бронхіальної астми. В даному випадку зустрічальність захворювання збільшується у осіб, батьки яких страждали на бронхіальну астму. Таким чином, найчастішими зовнішніми причинами астми є: пил, пилок, різні укуси комах, хімічні випаровування, запахи від фарби і інші. Атопія обумовлена генами, які на 11 хромосомі і які відповідають за синтез іммуноглобулінів Е (IgЕ). IgЕ – це активне антитіло, яке реагує на проникнення агента і тим самим розвивається бронхіальна реакція
  • Підвищений синтез імуноглобулінів Е. Даний стан збільшує ризик виникнення реакції бронхів, який проявляється у вигляді спазму і обструкції бронхів.
  • Хронічне запалення бронхів (хронічні бронхіти)

Кожен фактор має велике значення, якщо поєднати один або кілька факторів разом, ризик захворювання збільшується на 50-70 відсотків.

Зовнішні причини астми (чинники ризику):

  • Професійні шкідливості. В даному випадку маються на увазі різні вихлопні гази, виробничий пил, миючі засоби та інші.
  • Побутові алергени (пил)
  • Харчові алергени
  • Різні лікарські засоби, вакцини
  • Домашні тварини, а саме їх шерсть, специфічний запах можуть викликати алергічну реакцію бронхів
  • Побутова хімія та інші

Так само виділяють безпосередні фактори, які сприяють дії причинних факторів, тим самим збільшуючи ризик виникнення нападів астми. До таких факторів належить:

  • Інфекції дихальних шляхів
  • Зниження ваги, нераціональне харчування
  • Інші алергічні прояви (шкірні висипання)
  • Активне і пасивне куріння так само впливає на епітелій бронхів. Крім тютюну, до складу сигарет входять їдкі токсини для дихальних шляхів. При курінні захисний шар стирається. Курці зі стажем більш схильні до ризику захворювання дихальних шляхів. У разі бронхіальної астми збільшують ризик астматичних статусів. Астматичний статус характеризується різким приступом задухи, в результаті набряку бронхіол. Приступ задухи важко купірується і в деяких випадках може привести до смерті.

В результаті дії факторів, в бронхах відбуваються деякі зміни:

  • Спазм м’язового шару бронхів (гладкої мускулатури)
  • Набряк, почервоніння – ознаки запалення.
  • Інфільтрація клітинними елементами і заповнення просвіту бронхів секретом, який з часом повністю закупорює бронхи.

 

 

 

Симптоми бронхіальної астми

 

Приступ бронхіальної астми. Перед початком нападу виділяють період симптомів, які проявляються дратівливістю, занепокоєнням, іноді слабкістю, рідше сонливістю і апатією, тривалістю близько двох або трьох днів.

Зовнішні симптоми бронхіальної астми

  • почервоніння обличчя;
  • тахікардія;
  • розширення зіниці;
  • можливі нудота, блювота.

Напад астми відрізняється від періоду провісників тим, що виникає в нічний час доби (не є строгим правилом), хворі дуже неспокійні, напружені. В акті дихання беруть участь більше м’язових груп, в тому числі м’язи преса, грудні, м’язи шиї. Характерно розширення міжреберних проміжків, втягування надключичних і підключичних просторів, що вказує на утруднення дихання. Температура, як правило, залишається нормальною. Для симптомів бронхіальної астми характерне гучне дихання, а саме на видиху чути звук, що нагадує тихий свист. Напад астми триває близько 40 хвилин в рідкісних випадках до декількох годин, ще рідше днів. Стан, при якому напад триває кілька днів називається астматичним статусом (status asthmaticus).

Основним правилом нападу бронхіальної астми є тривалість нападу близько шести годин і відсутність ефекту після 3 ін’єкцій адреналіну з інтервалом в 20 хвилин.

Виділяють наступні стадії астматичного нападу:

  • Перша стадія характеризується більш легким перебігом, так як стан пацієнта відносно компенсується. Приступ виникає поступово, деякі пацієнти звикають до дискомфорту під час дихання, внаслідок чого не звертаються до лікаря. Дихання слабке, гучне. Під час аускультації не прослуховуються очікувані хрипи, що є характерним симптомом бронхіальної астми.
  • Друга стадія проявляється важким станом. Порушення дихання може поступово привести до дихальної недостатності. Пульс частий, тиск знижений, загальний стан значно гірше, ніж при першій стадії. Для даної стадії можливий розвиток гіпоксичної коми.
  • Третя стадія астматичного нападу характеризується повною декомпенсацією і високим ризиком летального результату. Характерна прогресуюча гіпоксія (нестача кисню), що проявляється втратою свідомості, зникнення фізіологічних рефлексів, тахікардія, задишка, як під час видиху, так і під час вдиху. Аускультація: над легенями не прослуховуються хрипи, дихання змінено.

Період після нападу бронхіальної астми характеризується слабкістю, артеріальний тиск знижений, дихання поступово нормалізується. У легких встановлюється нормальне дихання. При форсованому видиху в легенях можуть прослуховуватися хрипи, отже, прохідність дихальних шляхів не до кінця відновлена.
Для того, щоб зрозуміти на якій стадії знаходиться процес, необхідна інструментальна діагностика і здійснення спирографії і проби з форсованим видихом (проба Тиффно), пікфлуометрія і інші стандартні дослідження.


 

 

Лікування бронхіальної астми

 

Першим обов’язковим пунктом в лікуванні астми є уникнення контакту з алергенами наскільки це можливо.
Так як від цього залежить і подальший ефект від медикаментозного лікування. У будь-якому випадку астму необхідно контролювати, так як повне її лікування неможливо.
Медикаментозне лікування бронхіальної астми призначається залежно від тяжкості захворювання, віку і періоду бронхіальної астми. Лікування має ступінчастий характер, з прогресуванням захворювання додається ще одна група препаратів.
Запізнілий діагноз, некоректна методика лікування бронхіальної астми можуть привести до важкого перебігу захворювання і навіть до смерті.

Лікування при гострих нападах астми:
Сальбутамол, Тербуталин, Фенотерол (препарати короткої дії) і Сальметерол, Форметерол (препарати тривалої дії). Дана група препаратів володіє декількома ефектами:

  • розслаблюють гладку мускулатуру бронхів;
  • зменшують проникність судин, отже, зменшується набряк слизової;
  • покращують очищення бронхів;
  • блокують виникнення бронхоспазму;
  • збільшують скоротність діафрагми.

Одна зі схем дозування даних препаратів:

Препарати короткої дії
Сальбутамол 100 мкг по 4 рази на день
Тербуталин 250 мкг по 4 разина день
Фенотерол 100 мкг по 4 рази на день

Препарати тривалої дії
Сальметерол 100 мкг – добова доза
Форметерол (Фораділ) 24 мкг- добова доза

Для дітей, які страждають на астму, дані препарати використовують разом з небулайзерами. Небуйлазер створює потік киснево-повітряної суміші не менше 4 г / л. Цей інгаляційний пристрій зручний тим, що не потрібно контролювати дихання і інгаляції.

08.11.2016
  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(0 оцінок, в середньому: 0 з 5)