Болить молочна залоза після травми
У повсякденному житті травми часто є причинами болів в області молочних залоз. Діагностика таких болів, як правило, не викликає ускладнень, оскільки момент виникнення болів і їх точна локалізація говорить про безпосередній причинно-наслідковий зв’язок.
Причини виникнення болю в молочних залозах після травми
Безпосередньою причиною болів є роздратування нервових рецепторів. Залежно від сили подразнення, варіює і інтенсивність болю. У момент травми молочної залози відбувається пошкодження її м’яких тканин разом з розташованими в них нервовими закінченнями. Такий біль, як правило, триває стільки, скільки триває вплив шкідливого чинника, в ролі якого може виступати механічний, термічний, атмосферний (баротравми) і інші фактори.
Через деякий час після початкового ушкодження м’яких тканин розвивається запальний процес, інтенсивність якого прямо залежить від обсягу уражених тканин і ступеня їх руйнування. Запальний процес має на увазі накопичення в осередку особливих речовин, званих медіаторами запалення. Дані речовини (гістамін, серотонін, брадикінін, інтерлейкіни, простагландини та ін.) призводять до місцевого розширення кровоносних судин, збільшення проникності судинної стінки і просочування рідкої частини крові в міжклітинний простір.
В результаті вищевказаних змін травмовані тканини поступово набрякають. Набряк збільшує тиск в травмованій області. Збільшення тиску дратує нервові закінчення. Крім того, із зруйнованих тканин виділяються ферменти. Як тиск, так і ферменти викликають додаткову стимуляцію нервових закінчень, викликаючи посилення болю через кілька годин після травми.
Необхідні обстеження при болях в молочних залозах після травми
При травмах грудної клітки, біль в області молочних залоз можуть маскувати більш небезпечні для життя стани. В їх число входять переломи ребер, забій серця, гемоторакс і пневмоторакс (скупчення крові і повітря відповідно в просторі між легенями і грудною стінкою). У зв’язку з вищесказаним, в першу чергу, рекомендується виключити важкі наслідки травми грудної клітини і лише після цього акцентувати увагу на стані молочних залоз.
Для виключення перелому ребер, гемотораксу і пневмотораксу досить виконати просту рентгенографію грудної клітини. Для виключення ураження серця слід, як мінімум, зробити ЕКГ (електрокардіографію), а в кращому випадку – ЕхоКГ (ультразвукове дослідження серця), поєднане з допплером для визначення областей контузії серцевого м’яза, дослідження стану клапанного апарату і визначення кількості рідини в порожнині перикарда. Якщо даних досліджень не досить для виключення небезпечних для життя наслідків травми грудної клітини, то вдаються до комп’ютерної і магнітно-резонансної томографії бажано з внутрішньовенним введенням контрастної речовини.
Після того як небезпечні для життя стани були виключені, досліджують травмовані молочні залози. Для цієї
мети ідеально підходить просте УЗД (ультразвукове дослідження). З його допомогою визначаються ділянки набряку, і встановлюється область уражених тканин. Крім того, за допомогою УЗД можна виявити порожнинні утворення, що з’являються через деякий час після травми, а також орієнтовно визначити їх природу (кров, міжклітинна рідина, гній і ін.).
Крім перерахованих вище інструментальних досліджень можуть знадобитися деякі аналізи. Як правило, при травмах молочних залоз лікарі обмежуються загальним аналізом крові і сечі. Якщо передбачається оперативне втручання, то визначають групу крові пацієнтки. Обов’язково виконуються біохімічні аналізи (печінкові та ниркові проби), а також УЗД внутрішніх органів.
Методи лікування болю в молочних залозах після травми
Методи лікування травм молочних залоз залежать від їх складності. Переважна більшість з них призводить лише до появи екхімозів (синців), які проходять самостійно через деякий час. Для прискорення загоєння можна місцево використовувати мазі на основі антикоагулянтів (гепаринова мазь, ліотон і ін.) і речовин, що зміцнюють судинну стінку (троксевазін, траумель і ін.), а також з обережністю компреси з розчином сульфату магнію.
Дещо гірше, коли травма призводить до утворення гематоми, оскільки це загрожує не тільки більш вираженими болями і тривалим загоєнням, але ще і ймовірністю її нагноєння. Лікування гематоми може бути як медикаментозним, так і змішаним – медикаментозним і хірургічним. Медикаментозне лікування аналогічно лікуванню екхімозів. Додатково можуть бути призначені препарати, покликані зупинити надходження крові в гематому (етамзілат натрію, амінокапронова кислота, вікасол, фактори згортання, плазма та ін.) До хірургічного лікування вдаються, коли з’являються ознаки її нагноєння, тобто ознаки маститу. Після розтину гнійного вогнища в процесі загоєння рани можуть залишитися масивні рубці, що деформують молочну залозу. Для корекції даної деформації через деякий час після остаточного загоєння рани може бути показана пластична хірургічна корекція постраждалої молочної залози.
23.04.2017 ufmm
У повсякденному житті травми часто є причинами болів в області молочних залоз. Діагностика таких болів, як правило, не викликає ускладнень, оскільки момент виникнення болів і їх точна локалізація говорить про безпосередній причинно-наслідковий зв’язок.
Причини виникнення болю в молочних залозах після травми
Безпосередньою причиною болів є роздратування нервових рецепторів. Залежно від сили подразнення, варіює і інтенсивність болю. У момент травми молочної залози відбувається пошкодження її м’яких тканин разом з розташованими в них нервовими закінченнями. Такий біль, як правило, триває стільки, скільки триває вплив шкідливого чинника, в ролі якого може виступати механічний, термічний, атмосферний (баротравми) і інші фактори.
Через деякий час після початкового ушкодження м’яких тканин розвивається запальний процес, інтенсивність якого прямо залежить від обсягу уражених тканин і ступеня їх руйнування. Запальний процес має на увазі накопичення в осередку особливих речовин, званих медіаторами запалення. Дані речовини (гістамін, серотонін, брадикінін, інтерлейкіни, простагландини та ін.) призводять до місцевого розширення кровоносних судин, збільшення проникності судинної стінки і просочування рідкої частини крові в міжклітинний простір.
В результаті вищевказаних змін травмовані тканини поступово набрякають. Набряк збільшує тиск в травмованій області. Збільшення тиску дратує нервові закінчення. Крім того, із зруйнованих тканин виділяються ферменти. Як тиск, так і ферменти викликають додаткову стимуляцію нервових закінчень, викликаючи посилення болю через кілька годин після травми.
Необхідні обстеження при болях в молочних залозах після травми
При травмах грудної клітки, біль в області молочних залоз можуть маскувати більш небезпечні для життя стани. В їх число входять переломи ребер, забій серця, гемоторакс і пневмоторакс (скупчення крові і повітря відповідно в просторі між легенями і грудною стінкою). У зв’язку з вищесказаним, в першу чергу, рекомендується виключити важкі наслідки травми грудної клітини і лише після цього акцентувати увагу на стані молочних залоз.
Для виключення перелому ребер, гемотораксу і пневмотораксу досить виконати просту рентгенографію грудної клітини. Для виключення ураження серця слід, як мінімум, зробити ЕКГ (електрокардіографію), а в кращому випадку – ЕхоКГ (ультразвукове дослідження серця), поєднане з допплером для визначення областей контузії серцевого м’яза, дослідження стану клапанного апарату і визначення кількості рідини в порожнині перикарда. Якщо даних досліджень не досить для виключення небезпечних для життя наслідків травми грудної клітини, то вдаються до комп’ютерної і магнітно-резонансної томографії бажано з внутрішньовенним введенням контрастної речовини.
Після того як небезпечні для життя стани були виключені, досліджують травмовані молочні залози. Для цієї мети ідеально підходить просте УЗД (ультразвукове дослідження). З його допомогою визначаються ділянки набряку, і встановлюється область уражених тканин. Крім того, за допомогою УЗД можна виявити порожнинні утворення, що з’являються через деякий час після травми, а також орієнтовно визначити їх природу (кров, міжклітинна рідина, гній і ін.).
Крім перерахованих вище інструментальних досліджень можуть знадобитися деякі аналізи. Як правило, при травмах молочних залоз лікарі обмежуються загальним аналізом крові і сечі. Якщо передбачається оперативне втручання, то визначають групу крові пацієнтки. Обов’язково виконуються біохімічні аналізи (печінкові та ниркові проби), а також УЗД внутрішніх органів.
Методи лікування болю в молочних залозах після травми
Методи лікування травм молочних залоз залежать від їх складності. Переважна більшість з них призводить лише до появи екхімозів (синців), які проходять самостійно через деякий час. Для прискорення загоєння можна місцево використовувати мазі на основі антикоагулянтів (гепаринова мазь, ліотон і ін.) і речовин, що зміцнюють судинну стінку (троксевазін, траумель і ін.), а також з обережністю компреси з розчином сульфату магнію.
Дещо гірше, коли травма призводить до утворення гематоми, оскільки це загрожує не тільки більш вираженими болями і тривалим загоєнням, але ще і ймовірністю її нагноєння. Лікування гематоми може бути як медикаментозним, так і змішаним – медикаментозним і хірургічним. Медикаментозне лікування аналогічно лікуванню екхімозів. Додатково можуть бути призначені препарати, покликані зупинити надходження крові в гематому (етамзілат натрію, амінокапронова кислота, вікасол, фактори згортання, плазма та ін.) До хірургічного лікування вдаються, коли з’являються ознаки її нагноєння, тобто ознаки маститу. Після розтину гнійного вогнища в процесі загоєння рани можуть залишитися масивні рубці, що деформують молочну залозу. Для корекції даної деформації через деякий час після остаточного загоєння рани може бути показана пластична хірургічна корекція постраждалої молочної залози.
