Як самостійно боротися з агорафобією

02.10.2016 0

 

Лікування агорафобії проводиться на основі діагнозу, встановити який може тільки лікар. Тому при підозрах на дане захворювання слід звертатися до фахівців, а не займатися самолікуванням.

Лікар вислухає Вас, запитає про тривалість та інтенсивність прояву симптомів, задасть питання про те, коли і за яких умов був перший напад. Для отримання більш повної і об’єктивної картини доктор може опитати знайомих або членів сім’ї. На базі отриманої інформації медик призначає лікування, яке може включати в себе психологічні тренінги, допомогу психотерапевта, прийом медикаментів. Якщо агорафобія не супроводжується нападами паніки, лікар може застосовувати тільки психотерапевтичні методики корекції захворювання. У разі наявності панічних атак доктор призначає прийом ряду медичних препаратів.

Обов’язковою умовою лікування є участь пацієнта в цьому процесі і самостійне виконання рекомендацій і правил, які допомагають боротися з агорафобією. За позитивного результату можливо повне позбавлення від хвороби, при якому пацієнт ніколи більше не відчуває страху в певних ситуаціях. Іншим варіантом є придбання навичок стримувати і контролювати симптоми агорафобії.


 

Як позбутися страху відкритих просторів?

 

Щоб терапія агорафобії була ефективною, пацієнта повинен мотивувати ряд факторів. Також хворий самостійно і щодня повинен виконувати різні вправи.

Умовами успішного лікування цієї фобії є:

  • сильне бажання;
  • значуща причина виходити з дому;
  • нормалізація емоційного стану;
  • виконання самостійної роботи.

Бажання вилікуватися і його роль в боротьбі з агорафобією
Щоб впоратися з цим тривожно-фобічним розладом, людина повинна володіти вираженим бажанням повернутися до нормального життя. Якщо намір недостатньо сильний, завжди будуть знаходитися приводи, для того щоб не залишати зону комфорту. Такими причинами можуть бути відсутність часу на терапію, відсутність коштів на лікування або нестача терпіння на самостійну роботу з острахом.

У ряді випадків захворювання стає вигідним людині, тому що дозволяє зняти відповідальність за свої дії. Багато пацієнтів пристосовуються до агорафобії і не відчувають сильного дискомфорту в умовах ізоляції. Родичі таких хворих забезпечують їм всі умови, оточують увагою і турботою. У таких випадках у пацієнтів виникають думки про те, що при одужанні члени сім’ї перестануть проявляти уважність і дбайливість. Тому вони свідомо не роблять зусиль, необхідних для лікування. Найчастіше люди не усвідомлюють мотиви своєї поведінки, так як бажання залишатися хворим більше проявляється на підсвідомому рівні.

Для того щоб побороти агорафобію, хвороба повинна завдавати такі сильні незручності, щоб всі її переваги перестали мати будь-яким значенням для пацієнта. Саме з цією метою лікарі рекомендують родичам не проявляти надмірну старанність в опіці та піклуванні. Усвідомлення того, що оточення не може забезпечити необхідний рівень життя дозволить пацієнту сильно і щиро захотіти позбутися від захворювання.

Вагома причина виходити на вулицю
У боротьбі з агорафобією велику роль відіграє причина, що змушує пацієнта залишати межі квартири. Такі загальні для більшості людей мотиви виходити на вулицю як робота, навчання, покупки, відвідування лікаря не завжди виявляються ефективними. Багатьом людям відвідування свого робочого місця або навчального закладу приносить більше дискомфорту, ніж задоволення. Тому вони не бачать необхідності позбуватися від цієї фобії, так як вона дозволяє уникнути багатьох незручностей. Покупки з доставкою сьогодні можна здійснювати за допомогою інтернету, а багато лікарів надають свої послуги на дому. Тому, для того щоб вилікуватися від агорафобії, необхідно знайти вагомі причини, які змусять людину вийти на вулицю. Можна, наприклад, скласти список занять, якими неможливо займатися в домашніх умовах. Це повинні бути справи, що приносять задоволення і наповнюють життя сенсом.

Боротьба з депресією
Депресивний стан часто супроводжує агорафобію, що ускладнює лікування захворювання. Самостійно діагностувати депресію можна, проаналізувавши власні думки і переконання.

Ознаками депресивного розладу є:

  • категорична думка про те, що з агорафобією неможливо впоратися;
  • смиренність з тим фактом, що решту життя доведеться провести, не виходячи на вулицю;
  • негативні думки про майбутнє;
  • песимістичні погляди на сьогодення;
  • відсутність приводів для радості;
  • негативна оцінка своєї особистості.

При більш затяжних формах депресії можуть проявлятися такі симптоми як відсутність апетиту, знижена концентрація уваги, апатія, думки про самогубство. Справитися з депресією допоможе повноцінний і своєчасний відпочинок, збалансоване харчування, фізичні навантаження, зміна способу життя. Якщо Вас турбує ряд проблем, складіть список, в якому вкажіть ситуації і обставини, що перешкоджають нормальному для Вас ходу подій. Далі, навпроти кожного пункту опишіть найгірший можливий варіант розвитку подій. Приділіть час тому, щоб проаналізувати, чи настільки негативні наслідки проблем, як Вам здається. В ході виконання даної вправи необхідно по можливості приділяти увагу способам вирішення проблеми. Дана вправа дозволить в подальшому не фокусуватися на таких ситуаціях, а аналізувати їх і займатися пошуками способу розв’язання проблем.

Робота з власними страхами
Багато фахівців, що займаються вивченням агорафобії, сходяться на думці, що перше, що необхідно зробити хворій людині – це усвідомити свою проблему і повернутися до неї обличчям. Ви не повинні розраховувати на допомогу близьких людей, так як вона тільки погіршує ситуацію.


 

 

Вправи для боротьби з агорафобією

 

  • «Помах»;
  • ведення особистого щоденника;
  • «Будильник»;
  • виконання завдань.

 

Техніка заміни «помах»
Одним з методів, який фахівці рекомендують до виконання в домашніх умовах, є техніка «помах». В основі вправи лежить природне бажання людини прагнути від поганого до хорошого, від неприємного до приємного.

Етапами вправи є:

  • Відтворіть в уяві обставини, в яких у Вас виникає страх.
  • Згадайте і перейдіть в пам’яті всі деталі (думки, звуки, відчуття) які передують почуттю тривоги. При цьому постарайтеся не включати себе в цю картину і дистанціюватися від неї.
  • Далі створіть другий образ, на якому Ви переживаєте дану ситуацію, але при цьому страх Вас не турбує. Малюнок при цьому може відрізнятися розмитістю або невеликими розмірами, так як у Вас не існує реальних і чітких уявлень про те, як можна пережити травматичну ситуацію без страху. Постарайтеся включити себе в картину, по можливості в гарному настрої.
  • «Помах» – уявіть перше зображення, яке повинно бути великим і яскравим. Додайте в нижньому правому куті другу картину, яка повинна бути менших розмірів. Подивіться з боку на виконану роботу і після цього поміняйте картини місцями. Повторіть вправу по зміні картин 5 разів.

При успішній реалізації вправи викликати першу картину, на якій зображений страх, стане значно складніше. Зображення буде тьмяним і постійно зникати.

Особистий щоденник
Фахівці рекомендують пацієнтам з агорафобією вести особистий щоденник, в якому необхідно фіксувати інформацію, що має відношення до нападів.

Даними, які необхідно вказувати в щоденнику, є:

  • дата нападу;
  • місце, в якому проявилися симптоми;
  • думки, які Вас відвідували;
  • дії, вчинені Вами в момент епізоду агорафобії.

Ця вправа допоможе класифікувати обставини, що провокують напади агорафобії, і виникаючі при цьому думки. Систематичне заповнення щоденника і робота з записами дозволять контролювати симптоми агорафобії.

«Будильник»
Інша вправа, яку необхідно виконувати кожен день і по можливості в один і той же час, називається «будильник». Встановіть будильник так, щоб він зателефонував через 30 хвилин. На ці півгодини необхідно усамітнитися в окремій кімнаті і забезпечити повний спокій. Подбайте про те, щоб не дзвонив телефон і Вас не турбували члени сім’ї. Протягом цього часу необхідно відтворювати (відповідно до щоденника) обставини, в яких проявляються симптоми агорафобії. Відтворення в уяві ситуації, що провокують тривогу і постарайтеся концентруватися на деталях і власних переживаннях. Після того як спрацює будильник, слід припинити заняття, вмитися холодною водою і повернутися до повсякденних справ.

Виконуючи систематично цю вправу, Ви зможете прийняти той факт, що проблемою можна управляти. Якщо можлива свідома провокація симптомів агорафобії, значить таким же чином можна знижувати їх інтенсивність або запобігати появі.

Список із завданнями
Іншим кроком в самостійній роботі над агорафобією є складання переліку ситуацій, що викликають страх. Вносити до списку пункти необхідно в порядку зростання їх значимості. Далі, на основі цього списку необхідно планувати щоденні завдання, починаючи від найпростіших завдань і закінчуючи найскладнішими.

Виконанню кожного пункту слід приділяти час, складаючи план і передбачаючи різні нюанси. Прикладом завдання може бути необхідність в певний день тижня в точно призначений час відвідати ринок і купити продукти для приготування обіду. Вказівка деталей дозволить Вам зосередитися на виконанні завдання. Деталізувати слід не тільки дату, час, місце, а й інші чинники. Завдання з придбанням продуктів можна ускладнити, додавши такі умови як обов’язкові характеристики покупок (свіжі, недорогі, стиглі і т. д.).

Далі потрібно скласти план по реалізації задуманого і в призначений час привести його в дію. Наприкінці слід описати в щоденнику думки, складності та інші нюанси, які супроводжували виконання завдання. У разі невдачі необхідно повторити спробу.

Закріплення успіху є запорукою швидкого одужання. Після успішного виконання вправ не слід припиняти занять. Необхідно підводити підсумки і систематично повертатися до роботи над агорафобією.

 

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(0 голосів, в середньому: 0 з 5)