Як проявляється агорафобія?

28.09.2016 0

 

Основним проявом агорафобії є напади тривоги і страху, які виникають тоді, коли пацієнт знаходиться поза домом. Інтенсивність нападів може бути різною, але, як правило, це важкі і болісні відчуття, часом незрозумілі самим пацієнтом.

Існують так звані класичні місця, в яких найчастіше розвиваються напади тривоги.

Стандартними місцями, в яких проявляється агорафобія, є:

  • зупинки громадського транспорту;
  • метро, автобуси, літаки;
  • супермаркети;
  • аеропорти;
  • черги;
  • порожні вулиці.

Однак також напад агорафобії може застати людину в будь-якій ситуації, так би мовити, в будь-якому «незахищеному» місці. Поняття захищеності в цьому випадку пацієнтами може інтерпретуватися по-різному. Але головним критерієм захищеного місця є своєчасна допомога при можливому нападі.

Агорафобія проявляється на емоційному, фізичному і поведінковому рівні.


 

 

Емоційні прояви агорафобії

 

Сила тривоги і страху варіює в широких межах – від легкого дискомфорту і переживання в соціумі до паніки з явищем дереалізації. У першому випадку пацієнт відчуває постійну тривогу щодо виходу з дому, проте при цьому він зберігає здатність орієнтуватися в просторі і в власній особистості. У другому випадку людина стає дезорієнтованим в просторі. Він не розуміє, де він знаходиться і що з ним відбувається. Знайоме хвилину назад місце стає незнайомим, а навколишні його предмети нереальними. Як правило, люди, яких охопив напад паніки, намагаються втекти з місця. Відбувається це тому, що місце здається йому «пасткою», і що ось-ось станеться небезпечна для життя подія. Іноді людина навіть може втратити свідомість від страху.

Такі напади формують у людини страх перед новим можливим приступом. Він пам’ятає, що покинувши будинок, з ним стався напад паніки. Тому далі люди намагаються уникати всіх тих місць, де їх застав страх. В першу чергу, формується страх, що напад повториться, в другу – то, що їм не нададуть необхідну допомогу і те, що вони не зможуть покинути це місце. Таким чином, всупереч помилковій думці, люди, які страждають агорафобією, не просто бояться відкритих просторів і скупчень людей. Вони бояться піддатися «небезпекам», якими чреваті певні місця.

Люди, які страждають агорафобією, усвідомлюють необгрунтованість своїх страхів, але нічого не можуть вдіяти. Це пояснюється тим, що страх є свого роду захисним механізмом, який проявляється неусвідомлено. Адже витоки цього страху криються на підсвідомому рівні.


 

 

Фізичні прояви агорафобії

 

Страх і тривога при агорафобії характеризується рядом тілесних симптомів, які розвиваються паралельно з суб’єктивними відчуттями. В основному, це симптоми, що зачіпають серцево-судинну і дихальну систему. Виявляються вони задухою, задишкою, серцебиттям. Такий «тілесний» компонент агорафобії ще більше обтяжує перебіг хвороби. Адже часте серцебиття або відчуття браку повітря в момент паніки ще більше лякає пацієнта. З’являється страх померти від серцевого нападу, від кисневої недостатності. Більш того, в момент паніки вивільняється гормон страху – адреналін. Він ще більше погіршує симптоми агорафобії і підсилює страх.


 

Поведінкові прояви агорафобії

 

Поведінкові порушення при агорафобії найважче піддаються корекції. Полягають вони в тому, що люди, які страждають агорафобією, змінюють звичайний уклад свого життя. Стосується це всіх аспектів попереднього життя – роботи, сім’ї, друзів, хобі, звичок.

В першу чергу, відбувається ізоляція пацієнтів. Спочатку вони уникають лише певних місць і ситуацій. Наприклад, вони відкладають поїздки і відпустки, уникають походів в магазини, парки, кіно. Вони намагаються не залишати будинок поодинці, не опинятися самим на вулиці. Тому вихід у магазин завжди відбувається в компанії друга або знайомого. Характеристикою цього етапу є попереджувана поведінка. Це означає, що люди не виходять з дому без чого-небудь, що могло б протистояти можливій загрозі. Як правило, це таблетки від паніки чи алкогольний напій. Страждаючі на агорафобію дуже часто не виходять з дому, без того щоб не випити алкоголь. Якщо ж це не допомагає, то людина, яку застав напад паніки в певному місці, залишає це місце і повертається додому.

Однак незабаром люди, що хворіють агорафобією, і зовсім відмовляються залишати свій будинок – своє «захищене місце». Якщо є можливість, то вони беруть віддалену роботу, якщо ж ні, то залишають свої колишні робочі місця. Далі вони відмовляються від усіх колишніх звичок – від пробіжок, прогулянок, від зустрічей з друзями і так далі. Відомо, що люди, які страждають агорафобією, живуть, не виходячи з дому цілі місяці і навіть роки.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(2 голоси, в середньому: 5 з 5)