Вплив стресу на синдром подразненого кишечника
Згідно з останніми дослідженнями, тривалий стрес є однією з найбільш частих причин синдрому подразненого кишечника. Справа в тому, що при даному захворюванні відсутні морфологічні (структурні) порушення в тканинах. Поява симптомів хвороби пояснюється зазвичай впливом будь-яких зовнішніх факторів, що впливають на іннервацію і роботу гладких м’язів в стінках кишечника. При опитуванні пацієнтів найчастіше вдається з’ясувати, що загострення пов’язані якраз з підвищеним психоемоційним навантаженням.
З точки зору медицини стрес являє собою реакцію організму на емоційні або фізичні навантаження. У нормі вони дозволяють організму краще адаптуватися до різних ситуацій, проте тривалий стрес має негативний вплив. Перш за все, це пов’язано з активацією вегетативної нервової системи і виділенням ряду гормонів. Саме ці реакції викликають порушення в роботі гладкої м’язової тканини.
В результаті через порушення іннервації виникають такі проблеми:
- Спазм м’язів. Спазм цє рефлекторне напруження м’язів (в даному випадку – в стінці кишечника). Через це у пацієнта можуть виникати періодичні болі в животі.
- Порушення моторики. Моторикою кишечника називається сукупність скорочень його стінок, яка сприяє проходженню вмісту вздовж від шлунка до прямої кишки. Через спазм моторика порушується і вміст кишечника затримується в певних ділянках. Це викликає відчуття «переповненості» живота.
- Скупчення газів. Затримка вмісту призводить до посилення процесів бродіння (особливо при вживанні пива, квасу, винограду та інших продуктів зі схожею дією). В результаті в кишечнику накопичується газ і виникає відповідний симптом – метеоризм.
- Порушення перетравлення їжі. Нервова система не тільки координує моторику кишечника, але і стимулює виділення травних ферментів, регулює процес всмоктування поживних речовин і рідини. Порушення іннервації можуть приводити до чергування періодів констіпаціі (запорів) і діареї (проносу).
Таким чином, стрес має найбезпосередніший вплив на роботу кишечника. Подібні його ефекти можна відзначити навіть у здорових людей, які не страждають синдромом подразненого кишечника. У пацієнтів же з цією недугою є додаткові особливості в будові нервової і м’язової системи. Через це психоемоційне навантаження викликає в їх організмі більш тривалий ефект. Загострення триває від декількох днів до декількох тижнів. Чим сильніше навантаження і чим довше її вплив, тим більш вираженими будуть симптоми хвороби.
Крім стимуляції нервової системи, тривалий стрес може послабити імунітет. В результаті порушення в роботі кишечника часто ускладнюються дисбактеріозом (змінюється склад мікрофлори кишечника), можуть розвинутися серйозні кишкові інфекції. Це посилить перебіг хвороби.
Для профілактики синдрому подразненого кишечника на тлі стресу рекомендуються такі заходи:
- розумний режим роботи і відпочинку;
- відмова від куріння, вживання алкоголю, кави і чаю у великих кількостях (речовини, що впливають на психіку і роботу нервової системи);
- заняття спортом або періодичні гімнастичні вправи;
- відпочинок на свіжому повітрі не менше години в день;
- профілактичний прийом слабких заспокійливих засобів (настій валеріани, ромашки, собачої кропиви);
- консультативна допомога психолога (в разі серйозних психоемоційних навантажень).
21.09.2016 ufmm
Згідно з останніми дослідженнями, тривалий стрес є однією з найбільш частих причин синдрому подразненого кишечника. Справа в тому, що при даному захворюванні відсутні морфологічні (структурні) порушення в тканинах. Поява симптомів хвороби пояснюється зазвичай впливом будь-яких зовнішніх факторів, що впливають на іннервацію і роботу гладких м’язів в стінках кишечника. При опитуванні пацієнтів найчастіше вдається з’ясувати, що загострення пов’язані якраз з підвищеним психоемоційним навантаженням.
З точки зору медицини стрес являє собою реакцію організму на емоційні або фізичні навантаження. У нормі вони дозволяють організму краще адаптуватися до різних ситуацій, проте тривалий стрес має негативний вплив. Перш за все, це пов’язано з активацією вегетативної нервової системи і виділенням ряду гормонів. Саме ці реакції викликають порушення в роботі гладкої м’язової тканини.
В результаті через порушення іннервації виникають такі проблеми:
- Спазм м’язів. Спазм цє рефлекторне напруження м’язів (в даному випадку – в стінці кишечника). Через це у пацієнта можуть виникати періодичні болі в животі.
- Порушення моторики. Моторикою кишечника називається сукупність скорочень його стінок, яка сприяє проходженню вмісту вздовж від шлунка до прямої кишки. Через спазм моторика порушується і вміст кишечника затримується в певних ділянках. Це викликає відчуття «переповненості» живота.
- Скупчення газів. Затримка вмісту призводить до посилення процесів бродіння (особливо при вживанні пива, квасу, винограду та інших продуктів зі схожею дією). В результаті в кишечнику накопичується газ і виникає відповідний симптом – метеоризм.
- Порушення перетравлення їжі. Нервова система не тільки координує моторику кишечника, але і стимулює виділення травних ферментів, регулює процес всмоктування поживних речовин і рідини. Порушення іннервації можуть приводити до чергування періодів констіпаціі (запорів) і діареї (проносу).
Таким чином, стрес має найбезпосередніший вплив на роботу кишечника. Подібні його ефекти можна відзначити навіть у здорових людей, які не страждають синдромом подразненого кишечника. У пацієнтів же з цією недугою є додаткові особливості в будові нервової і м’язової системи. Через це психоемоційне навантаження викликає в їх організмі більш тривалий ефект. Загострення триває від декількох днів до декількох тижнів. Чим сильніше навантаження і чим довше її вплив, тим більш вираженими будуть симптоми хвороби.
Крім стимуляції нервової системи, тривалий стрес може послабити імунітет. В результаті порушення в роботі кишечника часто ускладнюються дисбактеріозом (змінюється склад мікрофлори кишечника), можуть розвинутися серйозні кишкові інфекції. Це посилить перебіг хвороби.
Для профілактики синдрому подразненого кишечника на тлі стресу рекомендуються такі заходи:
- розумний режим роботи і відпочинку;
- відмова від куріння, вживання алкоголю, кави і чаю у великих кількостях (речовини, що впливають на психіку і роботу нервової системи);
- заняття спортом або періодичні гімнастичні вправи;
- відпочинок на свіжому повітрі не менше години в день;
- профілактичний прийом слабких заспокійливих засобів (настій валеріани, ромашки, собачої кропиви);
- консультативна допомога психолога (в разі серйозних психоемоційних навантажень).