Варіанти лікування жовчнокам’яної хвороби

10.10.2016 0

 

Чи можна вилікувати жовчнокам’яну хворобу без операції?

 

В даний час хірургічне втручання залишається найбільш ефективним і виправданим способом лікування жовчнокам’яної хвороби. При утворенні каменів у жовчному міхурі, як правило, розвивається запальний процес, який не тільки порушує роботу органу, а й створює загрозу для організму в цілому. Операція з видалення жовчного міхура разом з каменями є найбільш доцільним способом лікування. При відсутності ускладнень ризик для пацієнта залишається мінімальним. Сам орган зазвичай видаляється ендоскопічно (без розтину передньої черевної стінки, через невеликі отвори).

Основними перевагами хірургічного лікування жовчнокам’яної хвороби є:

  • Радикальне вирішення проблеми. Видалення жовчного міхура гарантує припинення болю (жовчних кольок), так як коліки з’являються через скорочення мускулатури цього органу. Крім того, немає загрози рецидивів (повторних загострень) жовчнокам’яної хвороби. Жовч вже не зможе накопичуватися в міхурі, застоюватися і формувати камені. Вона буде надходити безпосередньо з печінки в дванадцятипалу кишку.
  • Безпека для пацієнта. У наші дні ендоскопічне видалення жовчного міхура (холецистектомія) є рутинною операцією. Ризик ускладнень під час операції мінімальний. При дотриманні всіх правил асептики і антисептики післяопераційні ускладнення також малоймовірні. Пацієнт швидко відновлюється і може бути виписаний (при узгодженні з лікарем) вже через кілька днів після операції. Через кілька місяців він може вести звичайний спосіб життя, за винятком окремої дієти.
  • Можливість лікування ускладнень. Багато пацієнтів звертаються до лікаря надто пізно, коли починають з’являтися ускладнення калькульозного холециститу. Тоді хірургічне лікування просто необхідно для видалення гною, огляду сусідніх органів, адекватної оцінки ризику для життя.

Проте, операція має і свої мінуси. Багато пацієнтів просто бояться наркозу і хірургічного втручання. Крім того, будь-яка операція є стресом. Існує ризик (хоч і мінімальний) післяопераційних ускладнень, через які пацієнтові доводиться лежати в лікарні по кілька тижнів. Головним же мінусом холецистектомії є видалення самого органу. Жовч після цієї операції вже не накопичується в печінці. Вона безперервно надходить в дванадцятипалу кишку в невеликій кількості. У організму пропадає можливість регулювати надходження жовчі певними порціями. Через це доводиться до кінця життя дотримуватися дієти без жирних продуктів (для емульгації жирів недостатньо жовчі).

У наші дні існує кілька способів безопераційнного лікування жовчнокам’яної хвороби. При цьому мова йде не про симптоматичне лікування (зняття спазму м’язів, усунення больового синдрому), а саме про позбавлення від каменів усередині жовчного міхура. Основною перевагою цих методів є збереження самого органу. При успішному результаті жовчний міхур звільняється від каменів і продовжує виконувати свої функції по накопиченню і дозованому виділенню жовчі.

Існують три основні способи безопераційного лікування калькульозного холециститу:

  • Медикаментозне розчинення каменів. Даний спосіб є, мабуть, найбільш безпечним для пацієнта. Тривалий час хворий повинен приймати препарати на основі урсодезоксихолевої кислоти. Вона сприяє розчиненню каменів, що містять жовчні кислоти. Проблема полягає в тому, що навіть для розчинення дрібних каменів необхідно регулярно приймати ліки протягом декількох місяців. Якщо ж мова йде про більш великі камені, курс може затягнутися на 1 – 2 роки. При цьому немає гарантії, що камені розчиняться повністю. Залежно від індивідуальних особливостей обміну речовин в них можуть міститися домішки, які не розчиняться. В результаті камені зменшаться в розмірах, симптоми хвороби зникнуть. Однак цей ефект буде тимчасовим.
  • Ультразвукове дроблення каменів. У наші дні дроблення каменів за допомогою ультразвукових хвиль є досить поширеною практикою. Процедура відрізняється безпекою для пацієнта, простотою виконання. Проблема полягає в тому, що камені дробляться на гострі осколки, які все одно не можуть покинути жовчний міхур, не поранивши його. До того ж проблема застою жовчі не вирішується кардинально, і через деякий час (зазвичай кілька років) камені можуть утворитися знову.
  • Лазерне видалення каменів. Застосовується досить рідко через високу вартість і відносно низьку ефективність. Камені також піддаються своєрідному дробленню і розпадаються на частини. Однак навіть ці частини можуть травмувати слизову оболонку органу. Крім того, високий ризик рецидивів (повторного утворення каменів). Тоді процедуру доведеться повторювати.

Таким чином, безопераційне лікування жовчнокам’яної хвороби
існує. Однак застосовується воно в основному при каменях невеликого розміру, а також для лікування пацієнтів, яких небезпечно оперувати (через супутні захворювання). Крім того, жоден з безопераційних методів видалення каменів не рекомендується при гострому перебігу процесу. Супутнє запалення вимагає саме хірургічної обробки області з оглядом сусідніх органів. Це дозволить уникнути ускладнень. Якщо інтенсивне запалення вже почалося, одне лише дроблення каменів не вирішить проблему. Тому всі безопераційні методи застосовуються в основному для лікування хворих з хронічним перебігом жовчнокам’яної хвороби.


 

 

 

Коли потрібна операція при жовчнокам’яній хворобі?

 

Жовчнокам’яна хвороба або калькульозний холецистит в переважній більшості випадків на певній стадії хвороби вимагають хірургічного лікування. Це пояснюється тим, що камені, які утворюються в жовчному міхурі, зазвичай виявляються лише при вираженому запальному процесі. Такий процес називають гострим холециститом. Пацієнта турбують сильні болі в правому підребер’ї (коліки), які загострюються після їжі. Також може підвищуватися температура. У гострій стадії існує ймовірність серйозних ускладнень, тому проблему намагаються вирішити радикально і швидко. Саме таким рішенням є холецистектомія – операція з видалення жовчного міхура.

Холецистектомія передбачає повне видалення міхура разом з камінням що містяться в ньому. При неускладненому перебігу хвороби вона гарантує вирішення проблеми, так як жовч, що утворюється в печінці, вже не буде накопичуватися і застоюватися. Пігменти просто не зможуть знову утворити камені.

Показань до проведення холецистектомії існує досить багато. Їх ділять на абсолютні та відносні. Абсолютними показаннями називаються ті, без яких можуть розвинутися серйозні ускладнення. Таким чином, якщо не провести операцію, коли є абсолютні показання, під загрозу буде поставлене життя пацієнта. У зв’язку з цим, лікарі в подібних ситуаціях завжди намагаються переконати пацієнта в необхідності хірургічного втручання. Інших методів лікування не існує або вони займуть занадто багато часу, що збільшить ризик ускладнень.

Абсолютними показаннями до холецистектомії при жовчнокам’яній хворобі є:

  • Велика кількість каменів. Якщо камені в жовчному міхурі (незалежно від їх кількості та розмірів) займають понад 33% обсягу органу, слід проводити холецистектомію. Роздрібнити або розчинити таку велику кількість каменів практично неможливо. У той же час орган не працює, так як стінки сильно розтягнуті, погано скорочуються, камені періодично закупорюють область шийки і заважають відтоку жовчі.
  • Часті коліки. Напади болю при жовчнокам’яній хворобі можуть бути дуже інтенсивними. Знімають їх спазмолітичними препаратами. Однак часті коліки говорять про те, що медикаментозне лікування не приносить успіху. В цьому випадку краще вдатися до видалення жовчного міхура, незалежно від того, скільки в ньому каменів і яких вони розмірів.
  • Камені в жовчному протоці. При закупорці жовчовивідних проток каменем з жовчного міхура стан пацієнта сильно погіршується. Відтік жовчі припиняється повністю, болі посилюються, розвивається механічна жовтяниця (за рахунок вільної фракції білірубіну).
  • Біліарний панкреатит. Панкреатитом називається запалення підшлункової залози. Цей орган має спільну з жовчним міхуром протоку. У деяких випадках при калькульозному холециститі відтік соку підшлункової залози порушується. Руйнування тканин при панкреатиті ставить під загрозу життя пацієнта, тому проблему потрібно терміново вирішувати шляхом хірургічного втручання.

На відміну від абсолютних показань, відносні припускають, що крім операції є й інші методи лікування. Наприклад, при хронічному перебігу жовчнокам’яної хвороби камені можуть не турбувати пацієнта протягом довгого часу. У нього немає кольок або жовтяниці, як це буває при гострому перебігу хвороби. Однак лікарі вважають, що в майбутньому хвороба може загостритися. Пацієнту запропонують провести операцію в плановому порядку, але це буде відносним показанням, так як в момент операції у нього практично немає скарг і немає запального процесу.

Окремо слід відзначити хірургічне лікування ускладнень гострого холециститу. В даному випадку мова йде про поширення запального процесу. Проблеми з жовчним міхуром відображаються і на роботі сусідніх органів. У таких ситуаціях операція буде включати не тільки видалення жовчного міхура з каменями, а й рішення проблем, що утворилися внаслідок цього.

Хірургічне лікування в обов’язковому порядку може також знадобитися при наступних ускладненнях жовчнокам’яної хвороби:

  • Перитоніт. Перитонітом називається запалення очеревини – оболонки, що покриває більшість органів черевної порожнини. Це ускладнення виникає при поширенні запального процесу з жовчного міхура або перфорації (розриву) цього органу. Жовч, а часто і велика кількість мікробів, потрапляє в черевну порожнину, де починається інтенсивне запалення. Операція необхідна не тільки для видалення жовчного міхура, а й для ретельної дезінфекції черевної порожнини в цілому. Відкладати хірургічне втручання не можна, так як перитоніт загрожує смертю пацієнта.
  • Стриктури жовчовивідних проток. Стриктурою називаються звуження каналу. Такі звуження можуть утворитися внаслідок запального процесу. Вони ускладнюють відтік жовчі і викликають її застій в печінці, хоча сам жовчний міхур може бути видалений. Хірургічне втручання необхідне для усунення стриктур. Як правило, звужену ділянку розширюють або роблять для жовчі обхідний шлях від печінки в дванадцятипалу кишку. Крім хірургічного втручання ефективного вирішення даної проблеми немає.
  • Скупчення гною. Гнійні ускладнення жовчнокам’яної хвороби виникають при попаданні інфекції в жовчний міхур. Якщо гній накопичується всередині органу, поступово наповнюючи його, таке ускладнення називається емпієма. Якщо ж гній накопичується неподалік від жовчного міхура, але не поширюється по черевній порожнині, говорять про паравезікальний абсцес. Стан пацієнта при даних ускладненнях сильно погіршується. Високий ризик поширення інфекції. Операція включає видалення жовчного міхура, спорожнення гнійної порожнини і її ретельна дезінфекція для профілактики перитоніту.
  • Жовчні свищі. Жовчні свищі – це патологічні отвори між жовчним міхуром (рідше жовчовивідними шляхами) і сусідніми порожніми органами. Свищі можуть не викликати гострих симптомів, але вони порушують природний процес відтоку жовчі, травлення, а також привертають до інших захворювань. Операція проводиться для закриття патологічних отворів.

Крім стадії хвороби, її форми і наявності ускладнень важливу роль у виборі лікування відіграють супутні захворювання і вік. У деяких випадках пацієнтам протипоказане медикаментозне лікування (непереносимість фармакологічних препаратів). Тоді хірургічне лікування буде розумним рішенням проблеми. Літні пацієнти з хронічними захворюваннями (серцева недостатність, ниркова недостатність і ін.) можуть просто не перенести операцію, тому в таких випадках хірургічного лікування, навпаки, намагаються уникати. Таким чином, тактика лікування жовчнокам’яної хвороби може варіювати в різних ситуаціях. Однозначно визначити, чи потрібна операція пацієнтові, може тільки лікар після повноцінного обстеження.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(1 голос, в середньому: 5 з 5)