Ускладнення перелому ребра

01.06.2016 0

 

Перелом ребер є станом, який в більшості випадків безпосередньо не загрожує життю хворого, але який може стати причиною розвитку ряду важких і небезпечних ускладнень. Найчастіше дані ускладнення пов’язані з пошкодженням органів грудної клітини, які можуть бути пошкоджені як самим травматичним агентом, так і гострими краями кісткових уламків. Найбільш небезпечним є пошкодження плевральних мішків, легенів, трахеї, серця і великих кровоносних судин.

Перелом ребер може бути ускладнений наступними патологіями:

  • пневмоторакс;
  • гемоторакс;
  • тампонада серця;
  • внутрішня або зовнішня кровотеча;
  • інфекційні ускладнення.

Пневмоторакс
Пневмоторакс є патологічною ситуацією, при якій в плевральній порожнині накопичується повітря, що порушує нормальну роботу легень з ураженої сторони. У клінічній практиці в залежності від механізму утворення виділяють три основних типи цієї недуги.

Відкритий пневмоторакс. Відкритий пневмоторакс виникає при наявності наскрізного раневого отвору, який з’єднує плевральну порожнину із зовнішнім середовищем. В даному випадку легені з ураженої сторони повністю виключаються з акту дихання, так як при вирівнюванні тиску між плеврою і зовнішнім середовищем відбувається спадання легені.
Закритий пневмоторакс. Закритий пневмоторакс розвивається при пошкодженні тканини легені, що призводить до того, що атмосферне повітря, що проникає в легені, починає заповнювати плевральну порожнину. Відбувається це до тих пір, поки внутриплевральний тиск не зрівняється з атмосферним. Як наслідок відбувається порушення дихальної функції ураженої легені.
Клапанний пневмоторакс. Клапанний пневмоторакс є важкою клінічною ситуацією, при якій в області пошкодження утворюється своєрідний клапан, який дозволяє повітрю під час вдиху проникати в плевральну порожнину, але не дозволяє йому виходити назовні. В результаті відбуватися прогресуюче зростання внутриплеврального тиску, що призводить до поступового зростання обсягу плеврального мішка зі зміщенням органів середостіння в протилежну сторону з обмеженням амплітуди дихальних рухів здорової легені.

пневмоторакс

При будь-якому з описаних форм пневмотораксу розвивається важка дихальна і серцева недостатність. Дихальна недостатність виникає внаслідок випадання одного з легенів з акту дихання, а також з-за деякого здавлення здорової легені з обмеженням його рухів. Крім того, в процесі дихання повітря з здорової легені потрапляє в плевральну порожнину, звідки на вдиху проникає назад в легеню – таким чином, виникає патологічне замкнуте коло, в якому відбувається прогресуюче зниження концентрації кисню у вдихуваному повітрі. Слід розуміти, що при відкритому пневмотораксі цей процес відбувається значно повільніше, ніж при клапанному.

Порушення діяльності серцево-судинної системи пов’язано із здавленням великих кровоносних судин (особливо вен) при зміщенні середостіння через збільшення обсягу плеврального мішка, а також через порушення кровообігу в пошкодженій легені.

Двосторонній пневмоторакс, при якому повітря накопичується одночасно в обох плевральних мішках, супроводжується тяжким порушенням дихальної функції відразу обох легенів, тому майже у всіх випадках є смертельним.

Гемоторакс
Гемоторакс є патологією, при якій в порожнині плеври накопичується кров. Відбувається це при пошкодженні будь-яких великих кровоносних судин (частіше – міжреберних артерій, набагато рідше – судин, що живлять легені). При цьому виникає здавлення тканин легені, зменшується обсяг плевральної порожнини, порушується дихання з ураженої сторони. До даних ознак додаються симптоми внутрішньої кровотечі, які проявляються блідістю шкірних покривів, холодним потом, загальмованістю, сплутаністю свідомості, прискореним серцебиттям, зниженням артеріального тиску.

Найбільшу небезпеку при гемотораксі представляє поступове зростання обсягу плеврального мішка, який здавлює органи середостіння і, відповідно, здорову легеню, тим самим ще більше посилюючи дихальну і серцеву недостатність.

Тампонада серця
Тампонада серця розвивається при скупченні крові в порожнині перикарда (гемоперикард) через пошкодження великих кровоносних судин або через розрив стінки серця. При цьому серцевий м’яз стискається і, як наслідок, порушується процес нормального скорочення і кровонаповнення даного органу. В результаті розвивається гостра серцева недостатність.

Для тампонади серця характерні наступні симптоми:

  • падіння артеріального тиску (для верхнього систолічного тиску – нижче 90 мм ртутного стовпа);
  • слабке наповнення пульсу;
  • глухі серцеві тони при вислуховуванні;
  • набухання яремних вен (вени шиї);
  • набряк легенів;
  • гостра ниркова недостатність (через зниження кровообігу на рівні нирок) зі зниженням обсягу виробленої сечі.

ускладнення перелому ребер

Внутрішня або зовнішня кровотеча
При переломі ребер може розвинутися внутрішня або зовнішня кровотеча з пошкоджених міжреберних артерій або інших великих кровоносних судин, розташованих в грудній порожнині.

Зовнішню кровотечу в більшості випадків легше виявити, так як вона супроводжується видимим виділенням крові з рани. Внутрішня кровотеча складно розпізнається, тому що кров скупчується в грудній порожнині (в порожнині плеври, перикарда, середостіння, в деяких випадках – в черевній порожнині).

Для кровотечі характерні наступні симптоми:

  • значне і прогресуюче зниження артеріального тиску (нижче 90 – 80 мм ртутного стовпа);
  • блідість і холодність шкірних покривів;
  • зниження кількості продукованої нирками сечі;
  • холодний піт;
  • збільшення обсягу порожнини, в якій накопичується рідина;
  • порушення свідомості аж до повної її втрати.

На тлі великого обсягу крововтрати розвивається травматичний шок. Даний стан характеризується значним зниженням артеріального тиску і порушенням кровообігу в периферичних тканинах, що призводить до накопичення в них продуктів розпаду і вуглекислого газу (тканинне кисневе голодування – гіпоксія). Без адекватної медичної допомоги дана патологія прогресує, розвивається гіпоксія життєво важливих органів (серце, нирки, центральна нервова система), що через якийсь час приводить до смерті.

Інфекційні ускладнення
При наявності відкритих ран грудної клітини, які нерідко супроводжують перелом ребер, в організм можуть проникнути інфекційні патологічні агенти. Вони можуть значно ускладнити перебіг недуги, так як можуть стати причиною розвитку гнійно-некротичного процесу, а в деяких випадках можуть спровокувати сепсис (системна запальна відповідь, яка загрожує відмовою життєво важливих органів).

Крім того, при тривалій іммобілізації (знерухомленні), яка застосовується для лікування множинних переломів ребер, порушується нормальна захисна функція тканин легенів, і патогенні агенти можуть проникнути в бронхи і альвеоли і стати причиною розвитку застійної пневмонії.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(0 голосів, в середньому: 0 з 5)