Синовіт

28.02.2018 0

Синовіт являє собою запальний процес, який локалізується на внутрішній оболонці капсули суглоба (синовіальній оболонці). Синовіт призводить до накопичення великої кількості рідини в суглобовій порожнині, що проявляється у вигляді набряку суглоба. Також через набряк, рухи в ураженому суглобі мають скутий характер. Біль у суглобах при синовіті не завжди є характерною ознакою, і тому люди з даним захворюванням вкрай рідко звертаються за медичною допомогою.

Варто відзначити, що синовіт найчастіше вражає великі суглоби (колінний, гомілковостопний, ліктьовий, променевозап’ястний). Особливо часто це захворювання виникає в колінному суглобі. Причиною синовіту в більшості випадків є отримання травми суглоба. При синовіті характерне ураження лише одного суглоба, але в деяких випадках можливе залучення в процес відразу декількох суглобів.

Причини синовіту можуть бути різними. Запалення синовіальної мембрани може виникати внаслідок травми суглоба. Нерідко синовіт виникає при проникненні хвороботворних мікроорганізмів в порожнину суглоба. Причиною синовіту також може ставати потрапляння стороннього тіла в суглобову порожнину. Необхідно відзначити, що синовіт досить часто виникає у дітей, але причини розвитку даного захворювання поки вивчені не до кінця.

Виділяють наступні причини розвитку синовіту суглобів:

  • травматизм;
  • потрапляння інфекції в порожнину суглоба;
  • хвороби, що супруводжують;
  • алергічні реакції;
  • нестабільність суглоба;
  • підвищена маса тіла.

 

Симптоми синовіту суглоба

Симптоми синовіту залежать від клінічної форми захворювання. Також симптоматика залежить від характеру рідини (випоту), яка накопичується в порожнині суглоба.

Виділяють наступні форми синовіту:

  • гострий;
  • хронічний.

Гострий синовіт може бути викликаний травмою або попаданням інфекції в порожнину суглоба. При цій формі захворювання уражений суглоб збільшується в розмірах вже в перші кілька годин. Це пов’язано з накопиченням великої кількості синовіальної рідини в порожнині суглоба. Як правило, в суглобі не виникає хворобливих відчуттів, але пальпація суглоба (ручне обстеження) залишається болючою. Вражений суглоб на дотик стає гарячим, а обсяг рухів в ньому дещо обмежений. При гострому інфекційному синовіті можливе підвищення температури тіла, а також симптоми загального нездужання (головний біль, зниження працездатності, втрата апетиту).

Хронічний синовіт відрізняється тим, що набряк при даній формі не виражений, а часом і практично відсутній. Найбільш характерним симптомом цієї форми захворювання є скутість в ураженому суглобі. Також при виконанні рухів в ураженому суглобі з’являються больові відчуття. Тривалі рухи в ураженому суглобі неможливі через швидку стомлюваність. В кінцевому рахунку, дана форма синовіту може привести до гідрартрозу суглоба (водянці), що веде до підвивиху і вивиху суглоба (за рахунок розтягнення зв’язок).
Синовіт, як правило, вражає великі суглоби людського організму, які виконують великі обсяги роботи, а також, які найчастіше травмуються.

Запалення синовіальної оболонки може відбуватися в наступних суглобах:

  • зап’ястя і суглоби кисті руки;
  • ліктьового;
  • тазостегнового;
  • колінного;
  • гомілковостопного;
  • суглоби стопи.

 

Діагностика синовіту

Діагностика синовіту повинна грунтуватися на скаргах пацієнта, а також на об’єктивному дослідженні ураженого суглоба. Для постанови точного діагнозу в більшості випадків вдаються до інструментальних методів дослідження.

Для підтвердження діагнозу синовит можуть використовуватися такі методи дослідження:

  • рентгенографія суглоба;
  • ультразвукове дослідження суглоба;
  • пункція суглоба.

 

Лікування синовіту

Лікування синовіту має проводитися комплексно. Вкрай важливо з самого початку забезпечити іммобілізацію ураженого суглоба. Для цього використовують спеціальні пов’язки, які максимально обмежують рухи в суглобі, що зменшує травматизацію синовіальної оболонки. Також, якщо причиною синовіту послужила травма, в перші дні доречно прикладати холод на уражений суглоб.

Виділяють наступні методи лікування синовіту:

  • лікувальна пункція суглоба;
  • медикаментозне лікування;
  • фізіотерапевтичні методи лікування.

Лікувальна пункція суглоба
Лікувальна пункція суглоба проводиться при підтвердженому діагнозі. Дана процедура дозволяє за допомогою канюлі (спеціальної трубки) повністю видалити надлишок синовіальної рідини, гною, серозного, фібринозного або серозно-фібринозного ексудату (рідина, яка утворюється внаслідок запального процесу) з порожнини суглоба, що дозволити усунути набряк, а також уникнути перерастяжения капсули і зв’язкового апарату суглоба.

При хронічному синовіті в порожнину ураженого суглоба можна вводити гормональні препарати, які в значній мірі пригнічують запальний процес. Необхідно відзначити, що лікувальна пункція виконується лише в тому випадку, коли виключена інфекційна природа синовіту.

Виділяють наступні протипоказання для виконання лікувальної пункції суглоба:

  • порушення згортання крові;
  • інфікування шкірного покриву в області введення голки;
  • наявність в місці введення голки рани.

Медикаментозне лікування
Медикаментозне лікування синовіту направлено на зниження симптоматики, а також на усунення причини, яка викликала дане захворювання.

Якщо в ході діагностичної пункції була виявлена наявність мікроорганізмів в синовіальній рідині, то для лікування застосовуються різні препарати, які мають антибактеріальну активність.

Антибіотики для лікування інфекційного синовіту

Для лікування гострого і хронічного синовіту або в разі, якщо лікувальна пункція не дає необхідного результату, вдаються до використання різних протизапальних препаратів.

Протизапальні препарати для лікування синовіту

Ці препарати знижують вироблення біологічно активних речовин, які беруть участь в запальному процесі. Зменшують набряк тканин, усувають почервоніння шкіри навколо ураженого суглоба. Мають помірний знеболюючий ефект.

Фізіотерапевтичні методи лікування
Фізіопроцедури призначають в комплексі з іншими методами лікування. Фізіотерапія ефективна як при гострому, так і при хронічному синовіті незалежно від причини, що викликала захворювання. Як правило, фізіотерапевтичні методи лікування призначають на 3 добу після початку медикаментозного лікування.

Фізіотерапевтичні методи лікування синовіту

  • магнітотерапія;
  • електрофорез;
  • ультрависокочастотна терапія (УВЧ);
  • фонофорез.
  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(3 голоси, в середньому: 5 з 5)