Синдром Шерешевського-Тернера

Синдром Шерешевського-Тернера – це вроджена патологія, спричинена аномальною кількістю хромосом у дитини. Існує кілька видів цього генетичного захворювання. Всі вони пов’язані з відсутністю другої Х-хромосоми у новонароджених дівчаток. Цей генетичний дефект має ряд характерних зовнішніх ознак. Так як в геномі дітей з цим синдромом відсутня Y-хромосома, страждають їм тільки дівчатка.

Поширеність синдрому Шерешевського-Тернера становить за різними даними від 0,02 до 0,033% (один випадок на 3 – 5000 новонароджених дівчаток). Хвороба зустрічається повсюдно і у представників всіх рас і народів. Яких-небудь певних факторів, що підвищують ризик появи захворювання виявлено не було.

На відміну від багатьох інших хромосомних захворювань даний синдром характеризується цілком сприятливим прогнозом. Більшість дівчаток не тільки виживають, але і може вести цілком нормальне самостійне життя. Основні проблеми пов’язані з ендокринними порушеннями.


 

 

 Причини синдрому Шерешевського-Тернера

Як вже говорилося вище, синдром Шерешевського-Тернера обумовлений відсутністю в геномі дитини однієї з статевих хромосом. Таким чином, захворювання спочатку викликано генетичним дефектом, який утворився ще в період зачаття. Щоб зрозуміти, як впливає аномальна кількість хромосом на розвиток патології, необхідно розібратися в базових поняттях генетики.

Як відомо, кожна людина унікальна. Ця унікальність зумовлена наявністю у неї специфічного набору генів. Ген – це особлива ділянка в молекулі ДНК, який кодує інформацію про хімічні сполуки в організмі людини. Всього геном (сукупність генів) містить приблизно 20 – 25000 активних генів. Вони розташовуються на 23 парах молекул ДНК. Ці молекули являють собою довгий ланцюжок, який для зручності зберігання в ядрі клітини «упакований» спеціальними білками. У результаті такої компактизації ланцюжок ДНК перетворюється в хромосому. При необхідності синтезувати яку-небудь речовину частина упакованої молекули розмотується, йде зчитування інформації за допомогою спеціальних ферментів. Одержані сполуки підтримують життєдіяльність клітини і дозволяють їй виконувати свої функції на рівні організму в цілому.

Генетичними захворюваннями вважаються ті, за яких відбулося якесь ушкодження молекул ДНК. При відносно дрібних пошкодженнях порушується структура будь-якого гена. У цьому випадку після народження дитини спостерігається відсутність або знижена кількість будь-якого ферменту або клітинного компонента. Симптоми, прояви та тяжкість хвороби обумовлені тим, яка саме речовина відсутня.

При так званих хромосомних захворюваннях ситуація куди важче. Тут спостерігається порушення структури не на рівні окремого гена, а на рівні цілої молекули ДНК. У результаті цього спостерігається дефіцит або надлишок безлічі різних речовин. Більшість варіантів генетичних мутацій ведуть до нежиттєздатності організму. Ембріон попросту гине, так як дефекти в структурі ДНК не дозволяють йому розвиватися. Є обмежена кількість пошкоджень, при яких можливе народження дитини.

Як вже говорилося вище, синдром Шерешевського-Тернера є єдиним варіантом життєздатною моносомiї. Моносомією називається дефект, при якому повністю або частково відсутня ціла молекула ДНК. Таким чином, геном ембріона спочатку представлений не 46-ю, а 45-ю хромосомами. Унікальність захворювання пояснюється тим, що відсутня при ньому менш важлива статева хромосома.
Синдром Шерешевського-Тернера причини
Всі хромосоми можна умовно розділити на два види:

Аутосоми. Аутосоми – це перші 22 пари хромосом. Вони кодують більшу частину генетичної інформації. Кожна з аутосом містить гени, без яких організм просто не може вижити. Саме тому відсутність будь-якої з 44 аутосом неминуче веде до загибелі плоду у внутрішньоутробному періоді.

Статеві хромосоми. Статеві хромосоми, на відміну від аутосом, не завжди є схожими, хоча їх теж умовно об’єднують в двадцять три пари. Ці хромосоми бувають двох видів, які умовно позначаються Х (жіноча хромосома) і Y (чоловіча хромосома). Ці молекули ДНК сильно різняться між собою як за розмірами, так і по генам, які на них розташовані. Хромосома Y є найменшою в геномі і містить всього 429 генів (з них лише 76 кодують певні білкові молекули). Присутність цієї хромосоми в геномі необов’язково. Вона зумовлює розвиток організму за чоловічим типом. Якщо ж її немає, йде розвиток за жіночим типом.
Про Х-хромосомі слід розповісти докладніше, оскільки її особливості безпосередньо пов’язані з причиною розвитку синдрому Шерешевського-Тернера. Вона містить +1672 гена і вважається великою хромосомою. У ній закодовано майже 5% всієї генетичної інформації. Повна відсутність Х-хромосоми неможлива.

У нормі клітини жіночого організму містять дві Х-хромосоми. Одна з них інактивується, утворюючи так зване тільце Барра, а друга бере участь у реалізації генетичної інформації. При наявності лише однієї жіночої статевої хромосоми спостерігаються серйозні проблеми вже при ембріональному розвитку. Частина зародків гине і вагітність переривається. Народжені ж діти – і є хворі на синдром Шерешевського-Тернера.

Існують наступні генетичні варіанти даного захворювання:

Повна відсутність другої статевої хромосоми. Даний варіант синдрому зустрічається найчастіше (приблизно в 60% випадків). Єдина Х-хромосома майже в 80% випадків має материнське походження. Оскільки друга (батьківська) хромосома відсутня, розвиток за жіночим типом виявляється неповним. До 3 місяців вагітності яєчники у ембріона розвиваються нормально. Проте далі відбувається поступове заміщення нормальних фолікулів (клітини, з яких в майбутньому сформуються яйцеклітини) сполучною тканиною. Крім того, спостерігається ряд вад розвитку інших органів і тканин. Повна відсутність другої статевої хромосоми вважається найбільш важким варіантом синдрому. При ньому основні ознаки і симптоми зустрічаються найбільш часто.

Мозаїчний варіант. Мозаїчний варіант вважається більш легким. При ньому тільки частина клітин організму містить одну Х-хромосому. В інших клітинах статевих хромосом зо два, причому друга може бути як Х, так і Y. Іноді зустрічаються і хворі з третім типом клітин, що містять три Х-хромосоми. Механізм утворення такої мозаїки досить простий. Після зачаття клітини ембріона починають активно ділитися. При цьому ділиться і генетичний матеріал між дочірніми клітинами. Якщо в якийсь момент цього поділу не відбувається, то частина клітин в майбутньому матиме аномальний набір статевих хромосом. При мозаїчному варіанті прогноз для дівчаток краще. Важкі пороки розвитку при народженні зазвичай відсутні, а в пубертатному періоді проблеми з менструальним циклом не так сильно виражені. Як правило, фенотип (зовнішність), характерна для синдрому Шерешевського-Тернера все ж таки присутня, але кількість видимих ознак цього захворювання менше, ніж при повній моносомiї Х.

Структурні зміни Х-хромосоми. У рідкісних випадках синдром Шерешевського-Тернера діагностують у жінок, які за фактом мають дві Х-хромосоми. Одна з цих хромосом сильно пошкоджена (наприклад, відсутня її велика частина). При цьому з’являються симптоми і ознаки, характерні для цього захворювання, але їх буде менше, ніж при повній формі.
Сукупність хромосом у певної людини в генетиці виражається спеціальною формулою. Вона називається каріотипом і відображає загальну кількість молекул ДНК. Нормальний каріотип у чоловіків записується як 46, XY (для жінок – 46, ХХ). У цій формулі цифра вказує на загальну кількість хромосом в кожній клітині організму, а ікси і ігреки – стать людини. У жінок з синдромом Шерешевського-Тернера каріотип записується як 45, Х. Це наочно показує, що молекул ДНК всього 45, а одна статева хромосома відсутня. Аналіз для визначення хромосомної формули називається каріотипуванням.

Знаючи, в чому полягає проблема при даному захворюванні, лікарі далеко не завжди можуть пояснити, що призвело до появи дефектного генома. Конкретних механізмів, які впливають на появу цієї патології, поки не виявлено. Вважається, що ризик мутації підвищується при дії ряду зовнішніх несприятливих чинників.
Синдром Шерешевського-Тернера
На ймовірність народження дитини з синдромом Шерешевського-Тернера можуть вплинути:

  • деякі інфекції статевої сфери, перенесені жінкою в минулому;
  • хімічні фактори (забрудненість навколишнього середовища, складні хімічні сполуки);
  • фізичні фактори (сильні електромагнітні та іонізуючі випромінювання);
  • генетична схильність;
  • голодування або виснаження організму внаслідок важкої хвороби (переважно в період перед зачаттям).

У деяких випадках має місце і генетична патологія батьків. Відомі випадки так званого «гонадного мозаїцизму». При даному феномені в статевих залозах батьків спочатку містяться як нормальні статеві клітини (гамети), так і дефектні, несучі аномальний набір хромосом. Якщо в утвореннi ембріона взяла участь дефектна гамета, то у плода спочатку буде яке-небудь хромосомне захворювання. Таким чином, деякі генетичні відхилення у батьків дуже сильно підвищують ризик народження хворої дитини. Однак на практиці подібні випадки зустрічаються досить рідко. Це пояснюється тим, що людей з гонадним мозаїцизмом та іншими хромосомними аномаліями не так вже багато. У більшості ж випадків діти з синдромом Шерешевського-Тернера народжуються від цілком здорових батьків.

В цілому в даний час до появи моносомiї Х ставляться як до «випадковості», яка не має конкретного пояснення і від якої ніхто не застрахований. Таким чином, запобігти зачаття хворої дитини або провести які-небудь конкретні профілактичні заходи не представляється можливим.

09.01.2016
  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(1 оцінка, в середньому: 5 з 5)