Симптоми трихомоніазу, фази розвитку захворювання

18.01.2016 0

Симптоми трихомоніазу у жінок

При трихомоніазі в першу чергу вражається слизова оболонка піхви. Слизова оболонка сечівника (уретра), сечовий міхур. Вивідні протоки великих залоз передодня піхви (виділяють секрет для зменшення тертя під час статевого акту), в патологічний процес втягуються набагато рідше.
При описі клінічних симптомів дуже важливо враховувати вік пацієнтів. Так трихомоніаз переважно зустрічається у молодих жінок репродуктивного віку від 18 до 45 років, тобто тих, що ведуть активне статеве життя.

Трихомонадний кольпіт

Період інкубації, тобто час, що минув від моменту проникнення паразитів до появи перших клінічних симптомів приблизно становить від 3-5 днів до 20-30 днів. У даний проміжок часу трихомонади тільки починають розмножуватися і не заподіюють значних пошкоджень слизової оболонки. Жінки в даний проміжок часу відчувають себе здоровими, відсутні будь які симптоми трихомоніазу.

Трихомонадний кольпіт (вагініт)
Кольпіт – запалення поверхневих шарів слизової оболонки піхви. Термін кольпіт запозичений з грецької мови. Існує також і друга назва характеризує запалення слизової піхви, латинського походження – вагініт.

Для гострого трихомонадного кольпіту характерні:

  • Нестерпний свербіж, печіння в області піхви, навколо статевих губ. Сверблячка пояснюється дратівливим впливом трихомонад на стінки піхви і пінистими виділеннями (секретом).
  • Почервоніння і расчеси шкіри в області промежини, статевих губ (великих і малих). З’являються внаслідок свербежу в зазначених областях.
  • Пінисті виділення з характерним неприємним запахом. Обсяг виділень залежить від фази перебігу захворювання. Від рясних виділень жовтого кольору, при гострому прогресуючому перебігу, до мізерних виділень сірого кольору, при хронічному уповільненому процесі. Пінявість і велика кількість секрету з’являється внаслідок життєдіяльності паралельно з трихомонадами, особливого виду бактерій, які виділяють газ.

Симптоми трихомоніазу у жінок

При хорошому високому імунітеті захворювання може протікати у прихованій хронічній формі. При цьому можуть бути відсутні той чи інший симптом, або всі симптоми слабо виражені або відсутні. Запальні зміни також незначні. Хронічний процес може періодично загострюватися. Найчастіше це відбувається в період перед початком нового менструального циклу, за кілька днів до появи менструації. Загострення пов’язане зі зменшенням кількості естрогенів, які активно беруть участь у відновленні поверхневих клітин слизової оболонки піхви, до всього іншого сприяють підкисленню внутрішньої піхвового середовища, а трихомонади харчуються глікогеном за допомогою якого, при життєдіяльності лактобацил, внутрішня середу піхви стає кислою.

Трихомоніаз в менопаузальному періоді.
У жінок що знаходяться в клімактеричному періоді (менопауза) зустрічальність захворюваності трихомоніазом варіює в широких межах. Недолік естрогену обумовлює атрофію (зменшення функцій, витончення стінок) слизової стінок піхви. Відповідно порушується мікрофлора внутрішньої поверхні піхви, знижується місцевий імунітет, і створюються сприятливі умови для росту і розвитку не тільки трихомонад, але і безлічі інших патогенних мікроорганізмів.

Основні клінічні симптоми виражаються у вигляді:

  • Слизисто-гнійних виділень, іноді з прожилками крові
  • Свербіння в області передодня піхви
  • Рідко невеликі кровотечі після статевих контактів

Вагітність і трихомоніаз

Як правило, трихомоніаз викликає запальні зміни на місцевому рівні, тобто на рівні статевих органів. Тим самим негативно впливаючи на хід і перебіг вагітності. Може викликати такі ускладнення як: спонтанний аборт і передчасні пологи. Сутність переривання вагітності полягає в тому, що трихомонади викликають запальні зміни, при яких в кров викидаються особливі речовини, звані простагландинами. Простагландини викликають підвищені скорочення маткової мускулатури, тим самим сприяючи виштовхування плода з порожнини матки.

Вагітність і трихомоніаз

Встановлено, що при пологах або абортах підвищується ризик поширення інфекції на внутрішні статеві органи, такі як матка, маткові труби, у тому числі і яєчники. Було виявлено, що трихомонади здатні прикріплювати до себе бактерії що викликають патологічний процес. Виходячи з цих даних, стає зрозумілим, чому при трихомонадному кольпіті під час вагітності, нависає реальна загроза виникнення ускладнень, пов’язаних з поширенням інфекції на вищестоящі відділи статевої системи.
Хронічний трихомоніаз веде до тимчасового безпліддя. Причинами, що ведуть до виникнення тимчасового безпліддя, можуть служити:
Фагоцитоз сперматозоїдів. При місцевому запальному процесі в поверхневих шарах слизової оболонки скупчується велика кількість захисних клітин (нейтрофіли, макрофаги), які надають згубну дію не тільки на хвороботворні бактерії і різних паразитів, але і на сперматозоїди. Даний процес називається фагоцитозом, тобто захоплення і перетравлення чужорідних організму мікроорганізмів.
Зниження рухливості сперматозоїдів, під впливом токсичних продуктів обміну трихомонад. У результаті сперматозоїди не можуть проникнути до місця призначення і запліднити яйцеклітину.

 

Трихомоніаз в дитячому віці

За деякими даними трихомоніаз може передаватися при пологах від матері плоду при цьому виникають схожі зміни з боку піхви у дівчаток. Для росту і розвитку трихомонад необхідний глікоген – речовина що виробляється паличками Дедерлейна. А також присутність хоча б невеликого числа естрогенів, для нормальної життєдіяльності цих паличок. Новонародженій дівчинці передаються і палички і невелика кількість естрогенів, що в свою чергу створює сприятливі умови для розвитку трихомонад. Але вже до 3-4 тижня життя кількість естрогену падає, зникають палички Дедерлейна і навіть якщо і відбудеться проникнення трихомонад в порожнину піхви, то розвиток останніх не буде.
З початком статевого дозрівання починається активне вироблення статевих гормонів (естрогени, прогестерон). Створюються сприятливі умови для росту і розмноження лактобацил (паличок Дедерлейна), які виробляють глікоген. При побутовому контакті (загальна мочалка, рушник та ін.), або статевим шляхом може статися зараження трихомонадами.

Розлади з боку центральної нервової системи (ЦНС)
Запальні пошкодження слизової оболонки, приєднання вторинної гнійної інфекції і рясні смердючі виділення з піхви впливають на якість статевого акту. Статевий акт стає болючим і неможливим. Тривалий хронічний перебіг захворювання може в кінцевому підсумку викликати фригідність не тільки через больові відчуття, а й емоційний дискомфорт, викликаючи в деяких випадках порушення психоемоційного стану жінки.

Трихомонадний уретрит
Трихомонадний уретрит – це специфічне запалення слизової оболонки сечівника, що викликається різними патогенними мікроорганізмами, в тому числі і вагінальними трихомонадами. Найчастіше захворювання протікає в прихованій формі, коли симптоми не проявляються повною мірою. Щоб змусити хворого звернутися за допомогою до лікаря, повинно статися загострення патологічного процесу. Звичайно зараження відбувається в наступній послідовності: спочатку трихомонади потрапляють в порожнину піхви, якщо не зупинити вчасно їх ріст і розмноження, при сприятливих умовах, тобто:

  • При недотриманні правил особистої гігієни
  • Нерозбірливі статеві контакти
  • Спільне користування туалетним приладдям

Трихомонади можуть спокійно потрапити в сечовипускальний канал, а звідти і в сечовий міхур, викликаючи патологічний запальний процес. Симптомами трихомонадного уретриту є:

  • Слизово-гнійні виділення з сечівника з неприємним запахом
  • Біль, печіння при сечовипусканні

Симптоми трихомоніазу у чоловіків

Симптоми трихомоніазу у чоловіків
Найчастіше вражається сечівник, рідше простата. Встановлено, що після статевого акту з жінкою, інфікованою трихомонадами, у 70% чоловіків на другу добу виявляють зазначених паразитів у вмісті уретри (сечівнику). Однак, через 5 днів трихомонади знаходять всього лише у 30% чоловіків з тих 70%, що були заражені спочатку. Це означає, що в уретрі немає настільки сприятливих умов для життєдіяльності трихомонад і вони поступово, гинуть.
Клінічні симптоми захворювання у чоловіків частіше проходять у прихованій формі. При загостренні виникають ті ж симптоми, що і при уретриті у жінок. При хронічному перебігу захворювання трихомонади здатні проникати глибше уздовж сечівника і потрапляти в простату, викликаючи її запалення. Поряд з симптомами уретриту з’являються:

  • Відчуття неповного спорожнення сечового міхура
  • Виділення сечі утруднено, по краплях

З часом зазначені симптоми стихають, виділення набувають слизовий характер. Спостерігається хронічний перебіг процесу.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(1 голос, в середньому: 5 з 5)