Симптоми, ознаки і профілактика маніакального психозу

01.10.2016 0

Під маніакальним психозом розуміється розлад психічної діяльності, при якому переважають порушення афекту (настрою). Необхідно відзначити, що маніакальний психоз є лише варіантом афективних психозів, які можуть протікати по-різному. Так, якщо маніакальний психоз супроводжує депресивна симптоматика, то він називається маніакально-депресивним (цей термін найбільш популяризований і поширений в широких масах).



 

 

Симптоми і ознаки маніакального психозу

Симптоми маніакального психозу залежать від його форми. Так, існують дві основні форми психозу – монополярний і біполярний. У першому випадку в клініці психозу основним домінуючим симптомом є маніакальний синдром. У другому випадку маніакальний синдром чергується з депресивними епізодами.

 

Монополярний маніакальний психоз

Цей вид психозу зазвичай починається у віці від 35 років. Клініка захворювання дуже часто атипова і непослідовна. Основним її проявом є фаза маніакального нападу або ж манія.

Маніакальний напад

Цей стан виражається в підвищеній активності, ініціативності, зацікавленості всім і в піднесеному настрої. Мислення пацієнта при цьому прискорюється і стає швидким, але, в той же час, через підвищене відволікання непродуктивним. Спостерігається підвищення основних потягів – підвищується апетит, лібідо,monopolyarnij-maniakalnij-psihoz а потреба уві сні знижується. В середньому, хворі сплять по 3 – 4 години на добу. Вони стають надмірно товариськими, намагаються всім і у всьому допомогти. При цьому вони зав’язують випадкові знайомства, вступають в хаотичні сексуальні зв’язки. Часто хворі йдуть з дому або ж призводять до хати незнайомих людей. Поведінка маніакальних хворих безглузда і непередбачувана, нерідко вони починають зловживати алкоголем і психоактивними речовинами. Нерідко вони «вдаряються» в політику – з жаром і хрипом в голосі скандують гасла. Для таких станів характерна переоцінка своїх можливостей.

Пацієнти з маніакальним психозом не усвідомлюють безглуздість або незаконність своїх дій. Вони відчувають прилив сил і енергії, вважаючи себе абсолютно адекватними. Такий стан супроводжують різні надцінні або навіть маревні ідеї. Часто спостерігаються ідеї величі, високого походження або ідеї особливого призначення. Варто зазначити, що незважаючи на підвищене збудження пацієнти в стані манії до оточуючих відносяться доброзичливо. Лише зрідка спостерігаються перепади в настрої, які супроводжуються дратівливістю і вибуховістю.
Розвивається така весела манія дуже швидко – протягом 3 – 5 днів. Тривалість її становить від 2 до 4 місяців. Зворотна динаміка такого стану може бути поступовою і тривати від 2 до 3 тижнів.
«Манія без манії»

Такий стан спостерігається в 10 відсотках випадках монополярного маніакального психозу. Провідним симптомом в цьому випадку є рухове збудження без підвищення швидкості ідеаторних реакцій. Це означає, що немає підвищеної ініціативи або потягів. Мислення не прискорюється, а, навпаки, сповільнюється, концентрація уваги зберігається (чого не спостерігається при чистій манії).
Підвищена активність в цьому випадку відрізняється одноманітністю і відсутністю почуття радості. Хворі рухливі, легко встановлюють контакти. Відчуття припливу сил, енергії і ейфорії, які характерні для класичних маній, не спостерігаються.
Тривалість такого стану може затягуватися і досягати до 1 року.

Перебіг монополярного маніакального психозу

На відміну від біполярного психозу при монополярному можуть спостерігатися затяжні фази маніакальних станів. Так, вони можуть тривати від 4 місяців (середня тривалість) до 12 місяців (затяжний перебіг). Частота виникнення таких маніакальних станів в середньому становить одну фазу в три роки. Також для такого психозу характерний поступовий початок і таке ж закінчення маніакальних нападів. У перші роки спостерігається сезонність захворювання – нерідко маніакальні напади розвиваються восени або навесні. Однак через деякий час ця сезонність втрачається.

Між двома маніакальними нападами спостерігається ремісія. Під час ремісії емоційний фон пацієнта відрізняється відносною стійкістю. Хворі не проявляють ознак лабільності або порушення. Високий професійний і освітній рівень зберігається протягом тривалого часу.

 

 

 

Біполярний маніакальний психоз

Протягом біполярного маніакального психозу спостерігається чергування маніакальних і депресивних станів. Середній вік такої форми психозу становить до 30 років. Спостерігається виразний зв’язок зі спадковістю – ризик захворіти на біполярний розлад у дітей з обтяженим сімейним анамнезом в 15 разів вище, ніж у дітей без нього.

Початок і перебіг захворювання

У 60 – 70 відсотках випадків перший напад доводиться на депресивний епізод. Спостерігається глибока депресія з вираженою суїцидальною поведінкою. Після закінчення депресивного епізоду спостерігається тривалий світлий проміжок – ремісія. Вона може тривати кілька років. Після ремісії спостерігається повторний напад, який може бути або маніакальним, або депресивним.
Симптоми біполярного розладу залежать від його форми.

До форм біполярного маніакального психозу відносяться:

  • біполярний психоз з переважанням депресивних станів;
  • біполярний психоз з переважанням маніакальних станів;
  • виразна біполярна форма психозу з рівною кількістю депресивних і маніакальних фаз.
  • циркуляторная форма.

Біполярний психоз з переважанням депресивних станів
У клінічній картині цього психозу спостерігаються тривалі депресивні епізоди і короткочасні маніакальні стани. Дебют такої форми, як правило, спостерігається в 20 – 25 років. Перші депресивні епізоди часто носять сезонний характер. В половині випадків депресія носить тривожний характер, що підвищує ризик суїциду в кілька разів.

Настрій депресивних пацієнтів знижується, хворі відзначають «відчуття порожнечі». Також не менш характерним є відчуття «душевного болю». Спостерігається уповільнення як в руховій сфері, так і в идеаторній. Мислення стає в’язким, відзначається труднощі в засвоєнні нової інформації і в зосередженні. Апетит може як збільшуватися, так і знижуватися. Сон відрізняється нестабільністю і переривчастістю протягом ночі. Навіть якщо пацієнту вдалося заснути, то вранці спостерігається відчуття розбитості. Частою скаргою пацієнта є поверхневий сон з жахливими сновидіннями. В цілому ж для такого стану типово коливання настрою протягом доби – поліпшення самопочуття спостерігається в другій половині дня.

Дуже часто пацієнти висловлюють ідеї самозвинувачення, звинувачуючи себе в бідах родичів і навіть незнайомих людей. Ідеї самозвинувачення часто переплітаються з висловлюваннями про гріховності. Хворі звинувачують себе і свою долю, надмірно драматизуючи при цьому.

Нерідко в структурі депресивного епізоду спостерігаються іпохондричні розлади. При цьому пацієнт bipolyarnij-maniakalnij-psihozпроявляє дуже виражене занепокоєння з приводу свого здоров’я. Він постійно шукає у себе захворювання, інтерпретуючи різні симптоми як смертельні захворювання. У поведінці спостерігається пасивність, в діалозі – претензії до оточуючих.

Також можуть спостерігатися істероїдні реакції і меланхолії. Тривалість такого депресивного стану становить близько 3 місяців, але може досягати і 6. Кількість депресивних станів більше, ніж маніакальних. За силою і вираженістю вони також перевершують маніакальний напад. Іноді депресивні епізоди можуть повторюватися один за іншим. Між ними спостерігаються короткочасні і стерті манії.

Біполярний психоз з переважанням маніакальних станів
У структурі цього психозу спостерігаються яскраві і інтенсивні маніакальні епізоди. Розвиток маніакального стану буває дуже повільним і часом затягується (до 3 – 4 місяців). Вихід з цього стану може тривати від 3 до 5 тижнів. Депресивні епізоди відрізняються меншою інтенсивністю і коротким перебігом. Маніакальні напади в клініці цього психозу розвиваються в два рази частіше, ніж депресивні.

Дебют психозу доводиться на вік 20 років і починається з маніакального нападу. Особливістю цієї форми є те, що дуже часто слідом за манією розвивається депресія. Тобто спостерігається як би здвоєним фаз, без ясних проміжків між ними. Такі здвоєні фази відзначаються на початку захворювання. Дві і більше фази, за якими слід ремісія, називаються циклом. Таким чином, хвороба складається з циклів і ремісій. Самі ж цикли складаються з декількох фаз. Тривалість фаз, як правило, не змінюється, але збільшується тривалість всього циклу. Тому можуть з’являтися по 3 і 4 фази в одному циклі.

Подальший перебіг психозу характеризується виникненням як здвоєних фаз (маніакально-депресивних), так і одиночних (чисто депресивних). Тривалість маніакальної фази становить 4 – 5 місяців; депресивної – 2 місяці.
У міру прогресування маніакального психозу частота фаз стає більш стабільною і становить одну фазу в півтора року. Між циклами спостерігається ремісія, яка триває в середньому 2 – 3 роки. Однак в деяких випадках вона може бути більш стійкою і тривалою, досягаючи тривалості 10 – 15 років. В період ремісії у пацієнта зберігається якась лабільність в настрої, зміна особистісних властивостей, зниження соціально-трудової адаптації.

Чітка біполярна форма психозу
Ця форма відрізняється регулярною і виразною зміною депресивних і маніакальних фаз. Початок захворювання припадає на вік 30 – 35 років. Депресивні і маніакальні стани відрізняються більшою тривалістю, ніж при інших формах психозу. На початку захворювання тривалість фаз становить приблизно 2 місяці. Однак поступово фази збільшують до 5 і більше місяців. Спостерігається регулярність їх появи – одна – дві фази в рік. Тривалість ремісії становить від двох до трьох років.
На початку захворювання також спостерігається сезонність, тобто початок фаз збігається з осінньо-весняним періодом. Але поступово ця сезонність втрачається.
Найчастіше захворювання починається з депресивної фази.

Стадіями депресивної фази є:

  • початкова стадія – спостерігається легке зниження настрою, ослаблення психічного тонусу;
  • стадія наростаючої депресії – характеризується появою тривожного компонента;
  • стадія вираженої депресії – всі симптоми депресії досягають максимуму, з’являються суїцидальні думки;
  • редукція депресивної симптоматики – депресивні симптоми починають зникати.

Перебіг маніакальної фази
Маніакальна фаза характеризується наявністю підвищеного настрою, рухового збудження і прискореними ідеаторного процесами.

Стадіями маніакальної фази є:

  • гіпоманія – характеризується почуттям духовного підйому і помірно руховим збудженням. Помірно підвищується апетит і знижується тривалість сну.
  • виражена манія – з’являються ідеї величі і виражене збудження – хворі постійно жартують, сміються і будують нові перспективи; тривалість сну знижується до 3 годин на добу.
  • маніакальне шаленство – збудження носить безладний характер, мова стає незв’язною і складається з уривків фраз.
  • рухове заспокоєння – підвищений настрій зберігається, але рухове збудження йде.
  • редукція манії – настрій повертається до норми або ж навіть трохи знижується.

Циркулярна форма маніакального психозу
Такий тип течії психозу ще називається типом continua. Чи означає це те, що між фазами манії і депресії практично немає ремісій. Це найбільш злоякісна форма психозу.


 

Профілактика маніакального психозу

 

Як уникнути маніакального психозу?

На сьогоднішній день точної причини розвитку маніакального психозу не встановлено. Численні дослідження свідчать про те, що важливу роль у виникненні даного захворювання відіграє спадковість, і найчастіше захворювання передається через покоління. Слід розуміти, що наявність маніакального психозу у родичів обумовлює не сам розлад, а схильність до хвороби. Під впливом ряду обставин у людини виникають порушення в відділах головного мозку, які відповідають за контроль емоційного стану.profilaktika-maniakalnogo-psihozu

Повністю уникнути психозу і виробити заходи профілактики, практично, не є можливим.
Велика увага приділяється ранній діагностиці захворювання і своєчасному лікуванню. Необхідно знати, що деякі форми маніакального психозу супроводжуються ремісією в 10 – 15 років. При цьому регресії професійних чи інтелектуальних якостей не відбувається. Це означає що людина, що страждає на цю патологію, може себе реалізувати як в професійному плані, так і в інших аспектах свого життя.

У той же час необхідно пам’ятати про високий ризик спадковості при маніакальному психозі. Сімейні пари, де один з членів сім’ї страждає психозом, необхідно проінструктувати про високий ризик маніакального психозу у майбутніх дітей.

 

Що може спровокувати виникнення маніакального психозу?

Спровокувати виникнення психозу можуть різні стресові фактори. Як і більшість психозів, маніакальний психоз є поліетіологічним захворюванням, що означає участь безлічі чинників в його виникненні. Тому необхідно враховувати комбінацію як зовнішніх чинників, так і внутрішніх (обтяжений анамнез, особливості характеру).

Факторами, які можуть спровокувати маніакальний психоз, є:

  • особливості характеру;
  • розлади ендокринної системи;
  • гормональні сплески;
  • вроджені чи набуті хвороби головного мозку;
  • травми, інфекції, різні тілесні захворювання;
  • стреси.

Найбільш схильні до даного розладу особистості з частими змінами настрою, меланхоліки, недовірливі і невпевнені в собі люди. У таких осіб розвивається стан хронічної тривоги, що виснажує їх нервову систему і призводить до виникнення психозів. Деякі дослідники цього психічного розладу велику роль відводять таку рису характеру як надмірне прагнення долати перешкоди при наявності сильного стимулу. Бажання домогтися поставленої мети обумовлює ризик розвитку психозу.

Емоційні потрясіння є більше провокучими, ніж причинний фактор. Існує достатня кількість даних про те, що проблеми в міжособистісних відносинах і недавні стресові події сприяють розвитку нападів і рецидивів маніакального психозу. Згідно з дослідженнями більше 30 відсотків пацієнтів з даним захворюванням мають досвід негативних відносин в дитинстві і ранні спроби суїциду. Напади манії є своєрідним проявом захисних сил організму, спровокованих стресовими ситуаціями. Надмірна активність таких хворих дозволяє їм відволіктися від важких переживань. Нерідко причиною розвитку маніакального психозу є гормональна перебудова організму під час статевого дозрівання або менопаузи.

Післяпологові депресії також можуть виступати в ролі пускового механізму для цього розладу.

Багато фахівців відзначають зв’язок психозу з біоритмами людини. Так, розвиток або загострення хвороби часто доводиться на весну або осінь. Майже всі лікарі відзначають тісний зв’язок у розвитку маніакального психозу з перенесеними захворюваннями мозку, розладами ендокринної системи та інфекційними процесами.

Факторами, які можуть спровокувати загострення маніакального психозу, є:

  • переривання лікування;
  • порушення розпорядку дня (відсутність сну, напружений робочий графік);
  • конфлікти на роботі, в сім’ї.

Переривання лікування є найчастішою причиною нового нападу при маніакальному психозі. Пов’язано це з тим, що хворі кидають лікування при перших ознаках поліпшення. При цьому не відбувається повної редукції симптомів, а лише їх згладжування. Тому при найменших стресах відбувається декомпенсація стану і розвиток нового і більш інтенсивного маніакального нападу. Крім цього формується резистентність (звикання) до заданого препарату.

При маніакальному психозі не менш важливо і дотримання режиму дня. Повноцінний сон так само важливий, як і прийняття ліків. Відомо, що порушення сну у вигляді зниження потреби в ньому є першим симптомом загострення. Але, в той же час, його відсутність може спровокувати новий маніакальний або депресивний епізод. Підтвердженням тому служать різні дослідження в області сну, які виявили, що у хворих з психозом змінюється тривалість різних фаз сну.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(0 голосів, в середньому: 0 з 5)