Симптоми діабетичної ангіопатії

28.12.2015 0

Симптоми діабетичної ангіопатії залежать від її виду. Види ангіопатії розрізняються по тому, які судини були пошкоджені.

Види діабетичної ангіопатії:

  • діабетична ретинопатія (пошкодження судин сітківки);
  • діабетична нефропатія (пошкодження судин нирок);
  • діабетична ангіопатія з ураженням капілярів і коронарних артерій серця;
  • діабетична ангіопатія нижніх кінцівок;
  • діабетична енцефалопатія (ураження судин мозку).

 

 

Симптоми діабетичної ретинопатії

Будова ока
Око складається з очного яблука, зорового нерва і допоміжних елементів (м’язи, повіки). Саме ж очне яблуко складається із зовнішньої оболонки (рогівка і склера), середньої – судинної і внутрішньої – сітківки ока. Сітківка або “retina” володіє власною капілярної мережею, яка і є мішенню при цукровому діабеті. Вона представлена артеріями, артеріолами, венами і капілярами. Симптоми діабетичної ангіопатії діляться на клінічні (ті, які пред’являє пацієнт) і офтальмоскопічнi (ті, які виявляються в ході дослідження).

діабетична ретинопатія
Клінічні симптоми
Ураження судин сітківки при цукровому діабеті протікає безболісно і на початкових стадіях практично безсимптомно. Симптоми з’являються лише на пізніх стадіях, що пояснюється і пізнім зверненням до лікаря.

Скарги, які пред’являє пацієнт, що страждає діабетичну ретинопатію:

  • зниження гостроти зору;
  • темні плями перед очима;
  • іскри, спалахи перед очима;
  • пелена або завіса перед очима.

Основний симптом діабетичної ангіопатії – це зниження гостроти зору аж до сліпоти. Людина втрачає здатність розрізняти дрібні предмети, бачити на певній відстані. Це явище супроводжується спотворенням форми і розмірів предмета, викривленням прямих ліній.

Якщо ж ретинопатія ускладнюється крововиливами в склоподібне тіло, то вона проявляється наявністю темних плаваючих плям перед очима. Ці плями можуть потім зникати, але зір при цьому може втрачатися безповоротно. Оскільки склоподібне тіло в нормі є прозорим, то наявність у ньому скупчень крові (внаслідок розриву судин) і провокує появу в полі зору темних плям. Якщо людина вчасно не звернувся до лікаря, то між склоподібним тілом і сітківкою утворюються тяжі, які тягнуть сітківку що призводить до її відшарування. Відшарування сітківки проявляється різким зниженням зору (аж до сліпоти), появою спалахів і іскор перед очима.

Також діабетична ретинопатія може протікати з розвитком набряку сітківки. У цьому випадку у пацієнта з’являється відчуття пелени перед очима, втрата чіткості зображень. Сплошна пелена перед очима або локальна хмарка є місцем проекції набряку або ексудатів на сітківці.

Офтальмоскопічнi симптоми
Ці симптоми виявляються під час офтальмоскопічного дослідження, яке полягає у візуалізації очного дна за допомогою офтальмоскопа і лінзи. У процесі цього дослідження лікар оглядає судини сітківки, нерв. Симптоми ураження судин сітківки з’являються набагато раніше, ніж скарги з боку пацієнта.

При цьому на очному дні візуалізуються суджені артерії, місцями виявляються мікроаневрізми. У центральній зоні або по ходу великих вен є нечисленні крововиливи у вигляді крапок. По ходу артерій або в центрі макули локалізується набряк. Також на сітківці відзначаються множинні м’які ексудати (скупчення рідини). Судини при цьому розширені, наповнені великим обсягом крові, звивисті, а їх контур чітко окреслений.

Іноді в склоподібному тілі видно численні крововиливи. Згодом між ним і сітківкою утворюються фіброзні тяжі. Диск зорового нерва пронизують кровоносні судини (неоваскуляризацiя зорового нерва). Як правило, ці симптоми, супроводжуються різким зниженням зору. Дуже часто лише в цій стадії пацієнти, що нехтують плановими медоглядами, звертаються до лікаря.


 

 

Симптоми діабетичної нефропатії

Діабетична нефропатія – це ураження судин нирок при цукровому діабеті з подальшим розвитком ниркової недостатності.

Будова нирки
Функціональною одиницею нирки є нефрон, який складається з клубочка, капсули і канальців. Клубочок являє собою скупчення безлічі капілярів, по яких протікає кров організму. З капілярної крові в канальці фільтруються всі продукти життєдіяльності організму, а також утворюється сеча. При пошкодженні стінки капілярів ця функція порушується.
діабетична нефропатія
Симптоми діабетичної нефропатії включають скарги з боку пацієнта, а також ранні діагностичні ознаки. Дуже тривалий час діабетична нефропатія протікає безсимптомно. На перший план виступають загальні симптоми цукрового діабету.
Загальні симптоми цукрового діабету:

  • спрага;
  • сухість в роті;
  • кожний зуд;
  • часте сечовипускання.

Всі ці симптоми обумовлені підвищеною концентрацією глюкози в тканинах і в крові. При певній концентрації глюкози в крові (більше 10 ммоль / літр) вона починає проходити нирковий бар’єр. Виходячи разом з сечею, глюкоза захоплює за собою і воду, що пояснює симптом частого і рясного сечовипускання (поліурія). Інтенсивний вихід рідини з організму є причиною зневоднення шкірних покривів (причина свербежу) і постійної спраги.

Яскраві клінічні прояви діабетичної нефропатії з’являються через 10 – 15 років після діагностики цукрового діабету. До цього наявні лише лабораторні ознаки нефропатії. Основною такою ознакою є білок у сечі (або протеїнурія), який може виявлятися в ході планового медичного обстеження.

У нормі кількість білка в сечі не повинна перевищувати більше 30 мг. На початкових стадіях нефропатії кількість білка в сечі за добу коливається від 30 до 300 мг. На пізніх стадіях, при появі клінічних симптомів, концентрація білка перевищує 300 мг на добу.

Механізм утворення цього симптому полягає в ушкодженні ниркового фільтра (підвищується його проникність), в результаті чого він пропускає спочатку дрібні, а потім і великі білкові молекули.

У міру прогресування захворювання до загальних і діагностичних симптомів починають приєднуватися симптоми ниркової недостатності.

Симптоми нефропатії при цукровому діабеті:

Набряки
Спочатку набряки локалізуються в периорбiтальнiй області (навколо очей), але в міру прогресування захворювання вони починають утворюватися в порожнинах організму (черевної, в порожнині перикарда). Набряки при діабетичнiй нефропатії бліді, теплі, симетричні, з’являються вранці.

Механізм утворення набряків пов’язаний із втратою білків у крові, які виводяться разом із сечею. У нормі білки крові створюють онкотичний тиск, тобто утримують воду в межах судинного русла. Однак з втратою білків рідина більш не утримується в судинах і проникає в тканини. Незважаючи на те, що хворі з діабетичною нефропатією худнуть, зовні вони виглядають набряклими, що обумовлено масивними набряками.

Підвищений артеріальний тиск
На більш пізніх стадіях, у пацієнтів з діабетичною нефропатією підвищується артеріальний тиск. Підвищеним артеріальний тиск вважається тоді, коли систолічний тиск перевищує 140 мм ртутного стовпа, а діастолічний – більше 90 мм ртутного стовпа.

Механізм підвищення артеріального тиску складається з декількох патогенетичних ланок. У першу чергу – це затримка води і солей в організмі. У другу – активація ренін-ангіотензинової системи. Ренін – це біологічно активна речовина, що виробляється нирками, і яка у вигляді складного механізму регулює кров’яний тиск. Ренін починає активно вироблятися, коли тканина нирки відчуває кисневе голодування. Як відомо, капіляри нирки при цукровому діабеті склерозируются, в результаті чого нирка перестає отримувати необхідну кількість крові, а разом з нею і кисню. У відповідь на гіпоксію починає продукуватися надмірна кількість реніну. Він, у свою чергу, активує ангіотензин II, який звужує судини і стимулює секрецію альдостерону. Останні два моменти є ключовими в розвитку артеріальної гіпертензії.

Загальні симптоми інтоксикації – слабкість, сонливість, нудота
Слабкість, сонливість і нудота є пізніми симптомами діабетичної нефропатії. Вони розвиваються внаслідок накопичення в організмі токсичних продуктів обміну. У нормі продукти життєдіяльності організму (аміак, сечовина) виводяться нирками. Однак з ураженням капілярів нефрона починає страждати екскреторна функція нирки.

Ці речовини перестають виводитися нирками і накопичуються в організмі. Накопичення в організмі сечовини надає хворим діабетичною нефропатією специфічний запах. Однак найбільш небезпечним є накопичення в організмі токсичного аміаку. Він легко проникає в центральну нервову систему і пошкоджує її.

Симптоми підвищеної концентрації аміаку:

  • нудота;
  • блювота;
  • запаморочення;
  • сонливість;
  • судоми, якщо концентрація аміаку в мозку досягла 0,6 ммоль.

Виразність інтоксикації продуктами обміну організму залежить від ступеня зниження видільної функції нирок.


 

Симптоми діабетичної ангіопатії з ураженням капілярів і коронарних артерій серця

Будова серця
Серце – це м’язовий орган, кожна клітина якого повинна постійно отримувати кисень і поживні речовини. Це забезпечується обширною капілярною мережею і коронарними артеріями серця. У серця двi коронарнi артерії – права і ліва, які при цукровому діабеті уражаються атеросклерозом. Цей процес називається діабетичною макроангіопатією. Ураження капілярної мережі серця носить назву діабетичної мікроангіопатії. Між капілярами і м’язовою тканиною відбувається обмін кров’ю, а разом з нею і киснем. Тому при їх пошкодженні страждає м’язова тканина серця.

діабетична ангіопатія з ураженням капілярів і коронарних артерій серця
При цукровому діабеті в серці можуть уражатися як дрібні капіляри (з розвитком мікроангіопатії), так і коронарні артерії (з розвитком макроангiопатії). І в тому і іншому випадку розвиваються симптоми стенокардії.

Симптоми діабетичної ангіопатії судин серця:

  • больовий синдром;
  • порушення ритму серця;
  • ознаки серцевої недостатності.

Больовий синдром
Біль є домінуючим симптомом при пошкодженні коронарних судин серця. Характерний розвиток типового стенокардичного болю. Біль при цьому локалізується за грудиною, рідше в області епігастрію. Як правило, вона носить стискаючий, рідше давлючий характер. Для стенокардії типова іррадіація (віддача) болі в ліву руку, плече, лопатку, щелепу. Біль виникає приступообразно і триває 10 – 15 хвилин.

Механізм болю полягає в гіпоксії серця. При цукровому діабеті в коронарних судинах серця відзначаються атеросклеротичні явища. При цьому на судинах відкладаються бляшки і смужки, які звужують їх просвіт. У результаті цього набагато менший об’єм крові постачає серцевий м’яз. Серце починає відчувати брак кисню. В умовах кисневого голодування активується анаеробний (безкисневий) розпад глюкози з утворенням молочної кислоти. Молочна кислота, будучи сильним подразником, дратує нервові закінчення серця, що клінічно виражається в больовому синдромі.

Порушення ритму серця
При ураженні дрібних судин серця та їх склерозуванні в міокарді розвиваються специфічні для цукрового діабету зміни, які носять назву діабетичної міокардіодистрофії. При цьому в серці виявляється не тільки ураження капілярної мережі, але й зміна м’язових волокон, розростання сполучної тканини, мікроаневрізми. Внаслідок дистрофічних змін в самому міокарді, виникають різні порушення ритму серця.

Порушення ритму серця:

  • брадикардія – частота серцевих скорочень менше 50 ударів на хвилину;
  • тахікардія – частота серцевих скорочень більше 90 ударів на хвилину;
  • аритмія – порушення нормального (синусового) ритму серця;
  • екстрасистолія – несвоєчасне скорочення серця.

При порушеннях ритму серця людина пред’являє скарги на сильне або, навпаки, слабке биття серця, задишку, слабкість. Іноді з’являються відчуття короткочасних зупинок або перебоїв серця. При сильних аритміях з’являється запаморочення, непритомні стани і навіть втрата свідомості.

Ознаки серцевої недостатності
Серцева недостатність розвивається через ураження як самого серцевого м’яза (мікроангіопатії), так і через ураження коронарних артерій (макроангіопатії). Основними ознаками серцевої недостатності є задишка, кашель, падіння ударного об’єму серця.

В результаті ураження серцевого м’яза і його судин серце втрачає свою здатність повноцінно скорочуватися і забезпечувати організм кров’ю. Падає ударний і хвилинний об’єм серця. При цьому в легенях відзначається застій венозної крові, який є причиною задишки. Надалі в них накопичується рідина, що стає причиною кашлю.

Ураження судин серця при цукровому діабеті може бути ізольованим, але найчастіше воно комбінується з ураженням нирок, сітківки, судин нижніх кінцівок.


 

Діабетична ангіопатія нижніх кінцівок

Симптоми діабетичної ангіопатії нижніх кінцівок обумовлені як специфічними для цукрового діабету змінами, так і атеросклеротичним процесом в них.
діабетична ангіопатія нижніх кінцівок

Симптоми діабетичної ангіопатії нижніх кінцівок:

  • відчуття оніміння, похолодання, мурашок в ногах;
  • біль, судоми в ногах і переміжна кульгавість;
  • дистрофічні зміни шкірних покривів кінцівок;
  • трофічні виразки.

Відчуття оніміння, похолодання, мурашок в ногах
Відчуття оніміння, похолодання і мурашки в ногах є першими симптомами діабетичної ангіопатії нижніх кінцівок. Вони можуть з’являтися на різних ділянках – в області стоп, гомілки, литкових м’язів.

Механізм розвитку цих симптомів в першу чергу обумовлений недостатнім кровопостачанням тканин, а також ураженням нервів. Холод, мерзлякуватість в ногах обумовлені слабкою циркуляцією крові, особливо при тривалих фізичних навантаженнях. Мурашки, відчуття печіння, оніміння обумовлені ураженням периферичних нервів (діабетична нейропатія), а також спазмом судин.

Біль, судоми в ногах і переміжна кульгавість
Біль розвивається тоді, коли м’язи ніг тривалий час вiдчувають недолік в кисні. Це відбувається внаслідок значного звуження просвіту кровоносної судини і зниження в них кровотоку. Спочатку біль виникає при ходьбі, що змушує людину зупинитися. Ці минущі болі отримали назву перемежовуються кульгавості. Вона супроводжується почуттям напруги, важкості в ногах. Після вимушеної зупинки біль минає.

Судоми в ногах виникають не тільки при ходьбі, але і в спокої, найчастіше під час сну. Вони обумовлені зниженою концентрацією калію в організмі. Гіпокаліємія розвивається при цукровому діабеті через часте сечовипускання, так як калій інтенсивно виводиться з сечею.

Дистрофічні зміни шкірних покривів кінцівок
На ранніх стадіях шкіра стає блідою, холодною, волосся на ній випадають. Іноді шкіра набуває синюшного відтінку. Нігті сповільнюють свій ріст, деформуються, стають товстими і ламкими.
Зміни розвиваються через тривале порушення живлення тканин, так як кров постачає тканини не тільки киснем, але і різними живильними речовинами. Тканина, не отримуючи необхідних речовин, починає атрофуватися. Так, у людей з діабетичної ангіопатій найчастіше атрофується підшкірна жирова клітковина.

Трофічні виразки
Трофічні виразки розвиваються в декомпенсованих формах цукрового діабету і є кінцевою стадією діабетичної ангіопатії нижніх кінцівок. Їх розвиток пов’язаний зі зниженою опірністю тканин, загальним і локальним зниженням імунітету. Найчастіше розвиваються на тлі часткової облітерації судини.

Розвитку виразок, як правило, передує якась травма, хімічна або механічна, іноді це може бути елементарна подряпина. Оскільки в тканини погано постачається кров і в них порушено харчування, то травма довго не заживає. Місце травми набрякає, збільшується в розмірах. Іноді до неї приєднується інфекція, що ще більше уповільнює загоєння. Відмінністю трофічних виразок при цукровому діабеті є їх безболісність. Це є причиною пізнього звернення до лікаря, а іноді самі пацієнти довгий час не помічають їх появи.

Найчастіше виразки локалізуються в області стопи, нижньої третини гомілки, в районі старих мозолів. При декомпенсованих формах діабету трофічні виразки можуть переходити в гангрену кінцівок.

Діабетична стопа
Діабетична стопа – це комплекс патологічних змін стопи, які виникають на пізніх стадіях діабету, внаслідок прогресування діабетичної ангіопатії. Вона включає в себе трофічні і кістково-суглобові зміни.

При діабетичній стопі спостерігаються глибокі, що досягають сухожиль і кісток виразки. Крім трофічних виразок для діабетичної стопи характерні патологічні зміни кісток і суглобів. Характерно розвиток діабетичної остеоартропатіі (стопа Шарко), яка проявляється вивихами і переломами кісток стопи. У подальшому це призводить до деформації стопи. Також діабетична стопа супроводжується синдромом Менкеберга, який полягає в склерозуванні і кальцинуванню судин кінцівок на тлі далеко зайшов діабету.


 

 

Симптоми діабетичної енцефалопатії

Діабетична енцефалопатія проявляється розладами пам’яті і свідомості, а також головним болем і слабкістю. Причиною є порушення мікроциркуляції на рівні головного мозку. Внаслідок пошкодження судинної стінки в ній активізується процеси перекисного окислення ліпідів з утворенням вільних радикалів, які надають шкідливу дію на клітини мозку.
діабетична енцефалопатія
Симптоми діабетичної енцефалопатії розвиваються дуже повільно. Все починається із загальної слабкості і підвищеної стомлюваності. Хворих дуже часто турбують головні болі, які не реагують на прийом знеболюючих засобів. Згодом приєднуються розлади сну. Для енцефалопатії характерне порушення сну вночі, а в той же час і денна сонливість.
Далі розвиваються розлади пам’яті й уваги – хворі стають забудькуватими і розсіяними. Спостерігається уповільнене, ригидное мислення, знижена здатність до фіксації. До загальномозкових симптомів додається осередкова симптоматика.

Осередкові симптоми при діабетичнiй ангіопатії судин мозку:

  • розлад координації рухів;
  • хитка хода;
  • анізокорія (різний діаметр зіниць);
  • розлад конвергенції;
  • патологічні рефлекси.
  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(0 голосів, в середньому: 0 з 5)