Психотерапія в лікуванні агорафобії

26.09.2016 0

 

У лікуванні агорафобії важливу роль відіграють психологічні тренінги, основне завдання яких полягає в позбавленні пацієнта від клінічних і побічних проявів захворювання. Залежно від поставлених цілей і методів проведення розрізняють кілька видів психотерапії.

Методами психологічної допомоги при агорафобії є:



 

 

Поведінкова психотерапія при агорафобії

 

Метою тренінгів поведінкової терапії є навчання пацієнта новим, більш ефективним формам поведінки. Доктор аналізує спільно з хворим причини і характер проблем в поведінці і проводить роботу по їх усуненню. Особлива увага приділяється контролю позитивних результатів і їх закріпленню. Ефект тренінгів збільшується при проведенні їх в групах.

Прийомами поведінкової психотерапії є:

  • десенситизація;
  • повінь;
  • моделювання;
  • саморегуляція.

Цілі і методи проведення десенситизації
Завданням даного прийому є усвідомлення пацієнтом своїх страхів і боротьба з ними. Психотерапевт допомагає хворій людині досягти стану спокою, після чого останній піддається впливу стимулу, який викликає у нього тривогу.

До етапів десенситизації відносяться:

  • навчання методам релаксації;
  • складання ієрархічного списку;

 

Десенситизація
На початковому етапі тренінгів по десенситизації пацієнт навчається технікам, які сприяють швидкому розслабленню. Найбільш ефективним способом є прогресивна релаксація, при якій хворий почергово напружує і розслабляє групи м’язів в певному порядку. Також можуть використовуватися такі методи як дихання животом, візуалізація, зосереджене розслаблення.

Далі терапевт визначає обставини, при яких у людини виникають напади агорафобії, і пропонує пацієнту скласти перелік з 10 – 18 ситуацій, за ступенем збільшення їх значимості. Під контролем лікаря хворий проходить всі пункти списку, починаючи від тих, які провокують легкі напади, закінчуючи сценами, що викликають сильну тривогу. Під час проходження ієрархічного списку пацієнт перебуває в розслабленому стані. Швидкість переживання кожного моменту залежить від того, який ступінь тривоги він тягне за собою. Переживаючи свої страхи в розслабленому стані, хворий набуває навиків контролювати свою поведінку при виникненні провокуючих тривогу факторів в реальному житті.
Найбільш ефективна методика десенситизації у випадках, коли існують чіткі стимули, що викликають напади агорафобії.

Метод повені
Метод повені полягає в зіткненні пацієнта з обставинами, які викликають у нього загострення агорафобії. На відміну від десенситизації цей спосіб не має на увазі ранжування і упорядкування страхів. На тренінгах пацієнта без попередньої підготовки вводять в ситуацію, що викликає у нього страх. Чим різкіше відбувається зіткнення зі стресовими обставинами і чим довше і інтенсивніше переживання, що виникають у людини, тим успішніше вважається проведена процедура. Принцип даної методики полягає в тому, щоб при зіткненні з обставинами, що провокують напади, пацієнт переконався у відсутності можливих негативних наслідків. Саме тому лікар докладає зусиль для того, щоб хворий якомога довше перебував під його контролем в стресовій ситуації. Щоб тренінг був ефективним, терапевт проводить попередню підготовку, в ході якої пояснює пацієнту механізм даного методу лікування. Лікар повідомляє хворому про те, що йому необхідно чітко уявити ситуацію і постаратися максимально залучитися до того що відбувається.

Метод повені має ряд протипоказань. Хворим, які мають деякі соматичні (тілесні) захворювання, не рекомендується проходити такі тренінги, тому що під впливом сильного емоційного стресу їх стан може погіршитися. Так, даний спосіб поведінкової терапії не проводиться, наприклад, для пацієнтів з ішемічною хворобою серця.

Моделювання в поведінковій психотерапії
Під час тренінгів з моделювання пацієнтові пропонується можливість поглянути на фактори, які викликають напади хвороби з боку. Стресовій ситуації піддається сам лікар, який показує своєю поведінкою незначність страхів. Метою такого підходу є усвідомлення хворою людиною того, що його страхи є необгрунтованими. Репетиція поведінки – варіант моделювання, при якому терапевт супроводжує клієнта в ситуаціях, які викликають у нього страх.

Саморегуляція
Щоб прогрес відбувався і поза сеансів психотерапії, лікар навчає пацієнта самостійно контролювати свою поведінку. Хворому ставиться відповідальність за поліпшення свого стану, що дозволяє краще зберегти і використовувати навички, набуті під час тренінгів. Саморегуляція полягає в постійному спостереженні за собою і використання різних методик для корекції патологічної поведінкової моделі.

До способів саморегуляції відносяться:

  • Самопідтримка – винагорода для самого себе при досягненні певних цілей. В якості заохочення може використовуватися їжа, заняття улюбленою справою, придбання нової речі або інші фактори, що мають значення для пацієнта.
  • Самопокарання – самостійне формування неприємних наслідків при ігноруванні рекомендацій, даних лікарем.

 

Когнітивна психотерапія при лікуванні агорафобії

 

Даний вид терапії грунтується на теорії про те, що поведінка людей в тій чи іншій ситуації обумовлена його уявленнями про самого себе і навколишній світ. Як наслідок, помилкові думки викликають різні патології в поведінковій моделі людини.
Завданням когнітивних тренувань є корекція спотворень в мисленні. В результаті тренінгів у пацієнта розвивається адекватне сприйняття ситуацій, які провокують напади агорафобії. Даний вид лікування є короткостроковим і включає в себе не більше 15 – 20 сеансів.

 

Етапи когнітивної психотерапії при агорафобії:

  • виявлення (неправильних думок і установок пацієнта);
  • віддалення;
  • перевірка (істинності переконань хворого);
  • заміна (неправильних уявлень).

На початковому етапі зусилля лікаря спрямовані на те, щоб розпізнати і проаналізувати ідеї пацієнта, що виникають у нього при нападах агорафобії. Терапевт просить хворого програвати ситуації в уяві і при цьому спостерігати за думками, що виникають автоматичним чином. Також фахівець, який проводить тренування, задає питання, які допомагають дістатися до суті випробовуваних пацієнтом переживань.

Суть другого етапу полягає в тому, що хвора людина повинна зайняти об’єктивну позицію по відношенню до своїх переконань. Так, якщо було визначено, що напад викликається страхом громадської ганьби, терапевт допомагає усвідомити пацієнтові, що саме це уявлення провокує паніку.
Протягом третього етапу лікар спонукає хворого перевірити істинність своїх патологічних думок. Результатом перевірки є розуміння хворого, що його переконання пов’язані з особливостями його характеру (виховання, перенесених травм), а не з реальною загрозою. У процесі завершення тренінгу здійснюється заміна неправильних думок на правильні.


 

Гештальт-терапія при агорафобії

 

З точки зору цього виду терапії в основі фізичного і психічного здоров’я людини лежить задоволення його потреб (гештальтів). Розвиток гештальту відбувається за наступним сценарієм – виникнення бажання, пошук способів для його реалізації, задоволення, вихід із ситуації. Порушення якої-небудь з цих стадій провокує незавершений гештальт. Агорафобія і напади страху інтерпретуються в гештальт-терапії як збори незавершених гештальтів.
У процесі тренінгів терапевт виявляє нереалізовані потреби пацієнта і проводить роботу щодо їх задоволення (частіше, в уяві хворого).

Техніками гештальт-терапії є:

  • консультування – направлено на фокусування переживань пацієнта і розуміння причин нападів страху;
    психодрама – за допомогою рольових ігор та театралізованих сцен пацієнт завершує незакінчені дії і
  • недозволені ситуації зі свого минулого;
  • тілесна психотерапія – дозволяє досягти поліпшення психічного здоров’я через роботу з фізичним тілом;
  • арт-терапія – метою цього способу є вираз і оцінка своїх почуттів і емоцій за допомогою творчості;

 

Гіпнотерапія при агорафобії

 

Лікування гіпнозом допомагає пацієнтам на несвідомому рівні позбутися причин, що викликають напади агорафобії. Вводячи хвору людину в гіпнотичний транс, фахівець вселяє йому необґрунтованість власних страхів. Проведені навіювання допомагають зрозуміти пацієнтові що ситуації, в яких він відчуває паніку, не уявляють для нього небезпеки. Метод класичного гіпнозу не підходить людям, які мають несприйнятність до навіювання. Також гіпнотерапія не проводиться пацієнтам з істерією або з маячними ідеями. Таким хворим рекомендується еріксонівський гіпноз, який відрізняється більш легким впливом і легко сприймається всіма людьми. В ході сеансу лікар може навчити пацієнта техніці самогіпнозу, яка дозволить йому самостійно контролювати напади агорафобії.


 

 

Психодинамічна психотерапія при агорафобії

 

Цей вид терапії базується на визначенні, що причиною страхів є конфлікти з навколишнім світом, які найчастіше йдуть своїм корінням в дитинство. В ході тренінгів лікар допомагає усвідомити пацієнтові справжні джерела проблем як на свідомому, так і несвідомому рівні.
Основним методом, який використовують психотерапевти при проведенні сеансів, є вільні асоціації. При проходженні даної процедури пацієнт вільно говорить про все, що приходить йому в голову, незалежно від того, наскільки доцільні і пристойні його думки. Основним принципом даного методу є відсутність у людини будь-яких рамок і обмежень. Аналізуючи висловлювання, лікар визначає мотиви, що змушують пацієнта відчувати страх.


 

 

Парадоксальна інтенція

 

Метою цього психотерапевтичного методу є формування у людини бажання здійснити те, чого він боїться. При цьому парадоксальна пропозиція повинна бути сформульована в гумористичній формі. Принцип цієї терапії базується на здатності людей усуватися від ситуацій, в яких їх висміюють. Наприклад, людині, яка боїться прояву агорафобії в людному місці, терапевт може запропонувати стати чемпіоном, визначивши при цьому точну кількість нападів, які необхідно перенести в певний період.

Основними парадоксальними техніками є:

вказівка ставитися до симптомів хвороби як до обов’язкової і життєво-важливої речі;
заборона пацієнтові робити вчинки під час нападів, які він і так не робить;
гіперболізація (перебільшення) ставлення до проявів захворювання;
стимуляція хворого до більш яскравого виразу симптомів;
проведення лекцій, в яких пацієнт навчає терапевта проявам агорафобії.


 

Десенсибілізація і переробка рухів очима (ДПДГ)

 

Даний метод терапії базується на уявленні про те, що у людей існує спеціальний психофізіологічний механізм. При його активації відбувається обробка і нейтралізація інформації, яка може травмувати людину. В результаті роботи даної системи відбувається ряд позитивних змін в думках і поведінці. Стресові ситуації можуть блокувати діяльність цього механізму, і руйнують думки що зберігаються в пам’яті, чим можуть викликати розвиток агорафобії.
При проведенні тренінгів пацієнт здійснює спеціальні рухи очима, що призводить до розблокування тієї частини мозку, в якій зберігається травматичний досвід. Спогади набувають нейтральну форму, і внаслідок подальшої роботи з ними знижується частота і інтенсивність нападів.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(1 голос, в середньому: 5 з 5)