Психотерапія при агорафобії

02.10.2016 0

 

Психотерапія – це двосторонній процес, успішність якого залежить не тільки від дій терапевта, а й самого пацієнта. Незалежно від застосовуваних методик психотерапевтична допомога при агорафобії розділена на кілька послідовно виконуваних етапів.

Етапами психотерапевтичного лікування агорафобії є:

  • просвіта;
  • консультування;
  • корекція.

Метою просвіти є усунення у хворого дефіциту необхідних йому знань для боротьби з фобією. Терапевт знайомить пацієнта з основними теоріями і особливостями захворювання. В ході консультування фахівець надає конкретні рекомендації, які дозволять хворому справлятися з наслідками нападів, контролювати свої емоції і поліпшити взаємини з навколишнім світом.

Корекція є ключовим і найбільш об’ємним етапом психотерапевтичного лікування агорафобії, в процесі якого проводиться робота щодо виправлення неправильних переконань. Також протягом завершального етапу лікування лікар направляє свої зусилля на навчання пацієнта аналізувати мотиви своєї поведінки і гнучко реагувати на критичні і складні ситуації.
Підходи до виконання всіх етапів лікування розрізняються залежно від використовуваної лікарем психотерапевтичної техніки.



 

 

Раціональна психотерапія при агорафобії

При агорафобії даний метод психотерапії спрямований на те, щоб розвинути у пацієнта здорове адекватне мислення. Хворому пояснюється справжня природа фобії і суть її симптомів, які проявляються на фізичному рівні. Метою лікування є формування у людини розуміння всіх проявів розладу і того факту, що вони не несуть шкоди фізичному здоров’ю. Раціональна психотерапія агорафобії ефективна в тих випадках, коли випробовуваний пацієнтом страх при нападах відрізняється невисокою інтенсивністю.


Нейролінгвістичне програмування при агорафобії

В основі цього методу лежить вивчення механізмів і способів моделювання суб’єктивного досвіду пацієнта з метою його зміни в кращу сторону. Ключовим поняттям в цьому лікуванні є «якір», який позначає будь-який стимул, що викликає реакцію і змінює стан людини. Виникати якоря можуть самостійно або встановлюватися навмисно. План роботи тренера з НЛП містить ряд пунктів, які виконуються в певній послідовності.

Етапами нейролінгвістичного програмування є:

  • збір даних про особливості прояву агорафобії у пацієнта;
  • збір інформації про результати, які хоче досягти пацієнт;
  • перевірка можливих наслідків при досягненні цілей;
  • робота з причинами, які провокують агорафобію (в деяких випадках цей крок пропускають);
  • надання хворому необхідної інформації і ресурсів для досягнення його цілей.

Деякі техніки цього виду терапії дозволяють позбутися від агорафобії протягом 1 – 2 сеансів. Однією з популярних технік є «швидке лікування фобій».

Етапами способу НЛП «швидке лікування фобій» є:

  • Лікар формує у пацієнта сильний позитивний якір (настрій), звертаючись до значимих для нього подій, обставин, людей.
  • Тренер просить хворого пригадати якийсь фрагмент зі свого життя до початку першого нападу і представити спогад у вигляді чорно-білого кадру, який необхідно помістити на кіноекран.
  • Потім слід згадати сцену з життя, що відбулася після нападу агорафобії, в момент, коли пацієнт прийшов до тями. Картину потрібно представити у вигляді кадру, але вже кольорового і помістити його на екран поруч з першим зображенням. Пацієнту необхідно представити, як він зручно розташувався в кріслі перед кіноекраном.
  • Доктор просить хворого подумки зайняти місце позаду себе (того, який сидить навпроти екрану). Якщо уявний кіноекран знаходиться в залі кінотеатру, пацієнт може уявити себе на останньому ряду або в кімнаті кіномеханіка. Хворому необхідно зайняти таке положення (в думках), щоб протягом усього сеансу було видно і екран з картинками і себе, спостерігає за ними.
  • Починаючи з першого кадру пацієнт під контролем доктора починає подумки переглядати чорно-білий фільм про своє життя і події, які спричинили виникнення агорафобії. Фільм необхідно переглянути кілька разів і поступово збільшувати швидкість перегляду.
  • Спостерігаючи за поведінкою пацієнта лікар визначає час, коли можна приступити до роботи з другим кадром. Даний етап полягає в тому, що при завершенні фільму пацієнт повинен асоціювати себе з кольоровою картинкою (де зображені події після нападу) і переглянути весь фільм задом наперед. Після цього екран вимикається.

Дана процедура повторюється до тих пір, поки пацієнт не навчиться виконувати всі пункти швидко і без затримок.


 

Когнітивно-поведінкова терапія при агорафобії

Всесвітня Організація Охорони Здоров’я визначає когнітивно-поведінкову терапію як засіб номер один при лікуванні тривожно-фобічних розладів, до яких відноситься агорафобія. Цей вид лікування складається з поведінкової і когнітивної терапії, кожна з яких доповнює один одну.

Завданням поведінкової терапії є формування у пацієнта нових форм поведінки, які дозволяють контролювати думки і вчинки під час нападів агорафобії. За допомогою терапевта хвора людина усвідомлює свої страхи і той факт, що ними можна управляти. Основним інструментом у цьому виді лікування є проживання хворим ситуацій, в яких виникають напади агорафобії. На початку терапії картини моделюються в уяві пацієнта, потім – в реальному житті. З кожним новим сеансом складність і тривалість завдань збільшується. Проходження через власні страхи дозволяє індивіду переконатися у відсутності реальної небезпеки для його життя і зрозуміти, що хвороба піддається контролю.

Метою, яку ставить перед собою лікар при проведенні сеансів когнітивної психотерапії, є виявлення патологічних переконань і думок пацієнта, які провокують напади агорафобії. У процесі лікування терапевт просить хворого описувати пережиті їм страхи з акцентом на думки автоматичного характеру, які при цьому виникають.

Однією з поширених технік когнітивно-поведінкової терапії при агорафобії є експозиційний метод. Його суть полягає в тому, що лікар піддає пацієнта впливу тих факторів, які викликають у нього страх. Ефективність та безпечність експозиційного методу залежить від ряду правил, дотримання яких має як пацієнт, так і терапевт.

Правила експозиційної терапії наступні:

  • вплив здійснюється поступово – від найменш значущих ситуацій, до тих, при яких у пацієнта виникає сильна тривога, з якою він не може впоратися;
  • емоційне і фізичне здоров’я хворого лікар повинен постійно тримати під контролем;
  • пацієнт повинен свідомо і якісно виконувати завдання, які дає доктор;
  • при відтворенні травмуючих ситуацій терапевт повинен приймати в них участь;
  • вплив триває до тих пір, поки рівень страху не досягне максимуму.

Залишаючись деякий час на піку, рівень тривоги вирівнюється, після чого йде на спад. Після кількох занять страх уже не досягає своєї первісної величини. Сенс експозиційного методу полягає в тому, щоб свідомо пережити максимальне значення страху.

Лікування когнітивно-поведінкової терапією дозволить:

  • усвідомити роль думок і їх вплив на поведінку;
  • ідентифікувати негативні переконання автоматичного типу і контролювати їх;
  • аналізувати аргументи, що підтримують і спростовують деструктивні думки;
  • навчитися замінювати помилкові переконання правильними установками.

 


 

 

Раціонально-емотивна психотерапія при агорафобії

В ході лікування лікар стимулює хворого до моделювання правильних думок і заміні ними деструктивних установок.
Відповідно до цього виду терапії всі переконання умовно можна розділити на три групи. В першу категорію входить такий життєвий принцип як впевненість в тому, що люди зобов’язані у всьому домагатися успіху і отримувати схвалення оточуючих. Це веде до того, що людина починає відчувати відчай і сумніватися в своїх силах. До другої групи входять переконання, засновані на тезі, що всі люди повинні ставитися до людини позитивно і дотримуватися справедливості по відношенню. Третя помилка, цє впевненість в тому, що навколишнє середовище має бути влаштовано таким чином, щоб всі поставлені цілі досягалися без сильних зусиль і витрат часу.

Етапами лікування є:

  • пояснення концепцій раціонально-емотивної терапії – лікар пояснює хворому, що емоційна оцінка більше залежить від його власного сприйняття ситуації, ніж від зовнішніх обставин;
  • збір інформації про хвороби і пацієнта – цей етап виключає соматичні причини нападів страху;
  • розпізнання факторів, що провокують страх – вивчення обставин, при яких виникають напади агорафобії;
  • ідентифікація ірраціональних установок – проводиться аналіз думок і дій під час тривоги;
  • диспут – заміна неправильних установок правильними;
  • закріплення результату – щоб придбані правильні думки стали звичними для пацієнта, лікар задає домашні завдання, які включають в себе ведення щоденника, спостереження за собою в реальних ситуаціях, прослуховування та читання спеціальної літератури.

 

 

Гіпнотерапія при агорафобії

Лікування гіпнозом дозволяє позбавити хвору людину від установок, які змушують його відчувати страх. У стані трансу і максимальної розслабленості пацієнт зосереджується на існуючій у нього проблеми і методі її вирішення, які вселяє лікар. Для пацієнтів з агорафобією, які не піддаються класичному гіпнозу або відчувають упередження з приводу цього методу лікування, може бути використаний еріксонівський гіпноз. Відмінною рисою цього гіпнозу є введення індивіда в транс, при якому він перебуває в стані неспання. Індивідуальний підхід до кожного пацієнта і особливості цього лікування дозволяють застосовувати його для всіх груп хворих людей. Вказівки, які дає терапевт під час сеансу, не містять прямих формулювань, а складаються з різних аналогій і метафор. Зустрічаючи відсіч, терапевт заохочує пацієнта, трансформуючи, таким чином, всі спроби опору у співпрацю. Такий підхід дозволяє впровадити в свідомість хворого будь-які необхідні ідеї і установки.


 

Гештальт-терапія в лікуванні агорафобії

Відповідно до переконань цього виду психотерапії, причиною тривожно-фобічних розладів є накопичення незакінчених ситуацій і недосягнутих цілей. Основна ідея полягає в здатності людського організму регулювати свої функції і пристосовуватися до умов навколишнього середовища. Під впливом незавершених гештальтів (недозволених ситуацій) система саморегуляції дає збій. У процесі лікування агорафобії виявляються гештальти, і проводяться заходи по їх завершенню.


 

Психоаналіз при агорафобії

Психоаналіз використовується в лікуванні агорафобії для виявлення причин, що викликають напади страху. Доктор в процесі лікування визначає конфлікти на підсвідомому рівні, які викликають патологічні процеси в свідомому житті хворого. Виявляються проблеми на основі аналізу вільних асоціацій, снів пацієнта і його несвідомих дій і думок. З точки зору психоаналізу, прояви агорафобії являють собою своєрідний метод вирішити внутрішні конфлікти, база для яких в більшості своїй закладається в ранньому дитинстві.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(0 голосів, в середньому: 0 з 5)