Операції для лікування коронарного синдрому

21.12.2015 0

Хірургічне лікування гострого коронарного синдрому спрямовано, насамперед, на відновлення кровотоку в коронарних артеріях і стабільне забезпечення міокарда артеріальною кров’ю. Цього можна досягти за допомогою двох основних методів – шунтування і стентування. Вони мають суттєві відмінності в техніці виконання і різні показання та протипоказання. Важливою особливістю є те, що не будь-який пацієнт з гострим коронарним синдромом може вдатися до хірургічного лікування. Найчастіше воно показано хворим, що страждають від атеросклерозу, вродженого дефекту розвитку артерій, фіброзу коронарних артерій. У разі запальних процесів дані методи не допоможуть, так як причина захворювання не зникає.

 

Шунтування коронарних артерій

 

 

Суть даного методу полягає в тому, щоб створити для артеріальної крові новий шлях, в обхід звуженої або закупореного ділянки. Для цього лікарі вирізують у пацієнта невелику поверхневу вену (зазвичай в області гомілки) і використовують її як шунт. Ця вена підшивається до аорти однією стороною, а іншою – до коронарної артерії нижче місця закупорки. Таким чином, по новому шляху артеріальна кров починає вільно надходити в ділянки міокарда, які до цього страждали від нестачі кисню. У більшості пацієнтів зникає стенокардія, знижується ризик інфаркту.

Дана операція має такі переваги:

  • забезпечує надійне надходження артеріальної крові до міокарду;
  • ризик інфекції або аутоімунних реакцій (відторгнення) вкрай малий, так як в якості шунта використовуються власні тканини пацієнта;
  • ризику ускладнень, пов’язаних із застоєм крові в гомілки, майже немає, так як в цій області добре розвинена судинна мережа (інші вени візьмуть на себе відтік крові замість вилученої ділянки);
  • стінки вени мають іншу клітинну будову, ніж артерії, тому ризик ураження шунта атеросклерозом дуже малий.

Серед основних недоліків методу головним є те, що операцію зазвичай доводиться проводити із застосуванням апарату штучного кровообігу. Через це ускладнюється техніка виконання, потрібно більше часу (у середньому 3 – 4 години). Іноді вдається провести шунтування і на серці, що б’ється. Тоді тривалість і складність операції знижуються.

Більшість пацієнтів добре переносить шунтування коронарних судин. Післяопераційний період триває кілька тижнів, протягом яких потрібно регулярно обробляти місця розрізів на гомілцi і грудях, щоб уникнути попадання інфекції. Для заростання грудини, яку розтинають при операції, потрібно кілька місяців (до півроку). Пацієнту необхiдне регулярне вiдвiдування кардіолога і проходити профілактичне обстеження (ЕКГ, ЕхоКГ та ін.). Це дозволить оцінити ефективність кровопостачання через шунт.

Деякi моменти, що стосуються самого ходу операції, визначаються індивідуально. Це пояснюється різними причинами гострого коронарного синдрому, різною локалізацією проблеми, загальним станом пацієнта. Будь-які операції з коронарного шунтування виконуються під загальним наркозом. На вибір препаратів можуть вплинути вік пацієнта, тяжкість захворювання, наявність алергії на медикаменти.

 

 

 

Стентування коронарних артерій

 

 

Операція зі стентування коронарних артерій значно відрізняється по техніці виконання. Суть її полягає у встановленнi в просвіт судини особливого металевого каркаса. При введенні в коронарну артерію він знаходиться в стислому вигляді, але всередині розправляється і утримує просвіт в розширеному стані. Введення стента (власне каркаса) проводиться за допомогою спеціального катетера. Цей катетер вводять в стегнову артерію і під контролем рентгеноскопії досягають місця звуження в коронарній артерії. Найбільш ефективний цей метод при атеросклеротичному ураженні судин. Правильно встановлений стент не дає бляшці рости або відірватися, викликавши гострий тромбоз.

Основними перевагами стентування є:

  • не потрібно застосування апарату штучного кровообігу, що знижує ризик ускладнень і скорочує час операції (в середньому установка стента вимагає 30 – 40 хвилин);
  • після операції залишається лише один невеликий шрам;
  • реабілітація після хірургічного втручання вимагає менше часу;
  • метал, застосовуваний для виготовлення стента, не викликає алергічних реакцій;
  • статистично показана висока і тривала виживаність пацієнтів після даної операції;
  • низький ризик серйозних ускладнень, оскільки не розкривається грудна порожнина.

 

Основним недоліком вважається те, що у 5 – 15% пацієнтів з часом судина звужується знову. Найчастіше це викликано локальною реакцією судини на чужорідне тіло. Розростання сполучної і м’язової тканини з боків від стента поступово ускладнює кровотік, і симптоми ІХС повертаються. З післяопераційних ускладнень можуть спостерігатися лише невеликі кровотечі або утворення гематоми в області введення катетера. Пацієнтам, також як і після шунтування, показано регулярне обстеження у кардіолога до кінця життя.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(1 голос, в середньому: 5 з 5)