Нежить

08.09.2018 0

Нежить – це прояв запалення слизової оболонки носа (риніт). Це запалення може бути викликано різними причинами.

Нежить – невід’ємна складова холодної пори року. Але навіть, якщо ви подолали сезон застуд, це зовсім не означає, що він вам більше не загрожує. Адже існує ще алергічний, вазомоторний, нежить вагітних. А нежить у дитини! Ніс наших дітей чомусь реагує і на зміну вологості повітря в приміщенні, і на прорізування зубів і на інші, ніяк з носом не зв’язані події. Словом, нежить супроводжує нас по життю. Він заважає нам жити і повноцінно працювати, позбавляє зовнішньої привабливості і радості спілкування. Так що ж це таке – нежить, як його лікувати? І чому, навчившись справлятися з багатьма важкими захворюваннями, сучасна медицина так і не знайшла оптимальний засіб від нежитю і часто виявляється безсилою перед мокрим носом?

Що таке нежить

Нежить – це наслідок зміни продукції слизу запаленої слизовою оболонкою носа. Саме запалення може бути викликане багатьма причинами: переохолодженням, інфекцією (вірусною, бактеріальною), зміною гормонального фону, а також впливу алергенів і т.д. Запалення слизової оболонки носа описується медичним терміном риніт і саме під такою назвою нежить входить в усі медичні класифікації.

Зміни в слизовій оболонці відбуваються поступово і залежать від того, якою причиною вони викликані. Наприклад, при дії холоду в носі, як і в інших периферичних частинах тіла (наприклад, пальцях рук або ніг) відбувається послідовне чергування циклів звуження і розширення кровоносних судин малого калібру. Метою таких циклічних змін є, з одного боку, прагнення організму зменшити втрати тепла (за рахунок звуження судин), а з іншого боку, не допустити суттєвого зниження доставки до клітин поживних речовин і кисню (періодичне розширення судин дозволяє підтримувати дихання і живлення клітин на прийнятному рівні). Результатом таких «судинних гойдалок» є рефлекторний набряк слизової носа, який ускладнює носове дихання, і порушує роботу слизових залоз з виникненням сухості і роздратування (прояви – свербіж і чхання).

Вірусна природа нежиті

Якщо ж ніс атакували віруси, і на тлі загального переохолодження або ослаблення імунітету вони почали активно розмножуватися в клітинах, то на перший план виходить місцева запальна відповідь на небезпечне вторгнення. Його результатом є підвищення проникності кровоносних судин, і вихід з них рідкої частини крові (плазми) в навколишні тканини, що призводить до набряку. Приплив крові до області запалення сприяє активації залоз, що виробляють слиз. З’являються рясні водянисті виділення – ніс тече. Можливе зниження чутливості до різних запахів (набряк заважає нормальній роботі нюхових рецепторів). Оскільки такі ж зміни відбуваються і в слизовій оболонці євстахієвої труби, що з’єднує порожнини носа і вуха, може виникати закладеність вух. Через ураження вірусами кон’юнктиви очей і порушення відтоку слізної рідини (просвіт слізно-носового каналу зменшується внаслідок набряку) з’являється сльозотеча.

Бактерії теж можуть бути винуватцями нежиті. Іноді вони «діють» самостійно, але частіше приєднуються до вірусів. Саме в них причина того, що після значного поліпшення загального стану, відновлення носового дихання і нюху, в той момент, коли, здається, що вже скоро можна буде забути про носові хустки і радіти життю, хворі на гострі респіраторні вірусні захворювання (ГРВІ) виявляють « зелені соплі ». Втім, в лапки це словосполучення можна було і не ставити. Тому що виділення з носа дійсно набувають жовтувато-зеленого коліру і стають густішими, в’язкими.

Лікування нежиті

Багато людей, посилаючись на відомий вислів, що лікований нежить проходить за тиждень, а не лікований за 7 днів, надають своєму організму самостійно вирішувати проблему відновлення нормального дихання. Їм було б корисно знати, що при міцному імунітеті і вчасно розпочатому лікуванні з нежиттю можна впоратися значно швидше – за 2-3 дні. У той же час, якщо нежить не лікувати, власних захисних сил організму може виявитися недостатньо, і проблеми з носом розтягнутися на набагато більш тривалий термін (до місяця). Все залежить від того, як лікувати нежить.

Ускладнення при нежиті

Тривалий нежить – одна з причин розвитку хронічного риніту, тобто хронічного запалення слизової оболонки порожнини носа і наступних за ним серйозних ускладнень: синуситу, гаймориту. Щоб їх уникнути, потрібно проконсультуватися з ЛОР-лікарем. Якщо ви часто хворієте нежиттю, він триває більше 3-х тижнів, і ви не можете добитися значних успіхів і не знаєте, як вилікувати нежить, допомога фахівця вам необхідна. Можливо, також знадобиться консультація алерголога.

Що робити, якщо нежить триває, коли інші симптоми вже пройшли?

Необхідно проконсультуватися у ЛОР-лікаря, щоб по можливості уникнути хронічного риніту і наступних за ним серйозних ускладнень, синуситу і гаймориту.

Синусит – запалення слизової оболонки придаткових пазух носа. Пазухи – це повітроносні порожнини в кістках черепа, сполучені з порожниною носа. Основними симптомами є важкість в навколоносовій або лобовій області, біль при різких рухах головою, густі виділення з носа, підвищена температура.

Найчастіше синуситом хворіють діти у віці 3-15 років, при цьому спостерігається така картина: нежить майже пройшов, а через кілька днів знову піднімається температура і з’являються густі виділення з носа.

Найпоширенішим видом синуситу є гайморит, запалення верхньощелепної (гайморової) додаткової пазухи. Одним з основних симптомів гаймориту є біль, яка виникає при нахилі тулуба вперед. Підтвердження діагнозу проводиться на підставі рентгенівського знімка

Лікування синуситів включає дренаж пазух і прийом антибіотиків, за винятком тих випадків, коли хвороба викликана вірусною інфекцією. Не допоможуть антибіотики і при гаймориті, викликаному алергічним ринітом.

Алергічний риніт називають так само сінною лихоманкою. Це запалення слизової оболонки носа, яке викликається різними алергенами. Як і інфекційний нежить, він проявляється набряком і закладенням носа, сльозотечею, сверблячкою. Для алергічного риніту характерні повторювані багаторазові чхання. У деяких людей він носить сезонний характер, загострюючись навесні і влітку в періоди цвітіння різних рослин, інших нежить не залишає цілий рік.

При алергічному риніті призначають насамперед антигістамінні препарати (супрастин). Крім того, допомогти можуть спеціальні спреї (наприклад, Назаваль), що створюють захисну плівку на слизовій носа і запобігають контакт з алергеном. При тяжкому перебігу захворювання доводиться застосовувати гормональні препарати – інтраназальні кортикостероїди.

На жаль, не завжди при алергії лікарські препарати допомагають. В цьому випадку слід проконсультуватися з лікарем-алергологом на предмет застосування алерген-специфічної імунотерапії (СІТ). Терапія полягає у введенні поступово зростаючих доз алергену для вироблення стійкості до нього організму хворого.

Якщо ви страждаєте від алергічного риніту, вам важливо знати, що першорядну роль у запобіганні нападів грають профілактичні заходи. Ви знизите ризик нападу, якщо затягнете віконний отвір марлею або дрібною сіткою, встановіть віконний фільтр, що дозволить провітрювати квартиру, не допускаючи в неї пилку рослин, пилу і шкідливих речовин.

Не слід сушити білизну на вулиці або на відкритому балконі, так як до неї можуть прилипнути алергени. Щодня робіть вологе прибирання в квартирі. Корисним буде підлоговий фільтр, найкраще – з вугільним елементом. У теплу пору року бажано носити крислатий капелюх, щоб скоротити кількість пилку, що потрапляє на обличчя.

Ще один вид нежиті – вазомоторний риніт. При цьому захворюванні судини слизової оболонки носа розширюються на подразник і викликають набряк. Подразником може бути холодне повітря, різкий запах, пар. Механізм цього явища до кінця не вивчений, і причина часто залишається невідомою, хоча в деяких випадках вазомоторний риніт може бути наслідком риніту інфекційного або алергічного.

Напади нежиті при вазомоторному риніті можуть виникати без видимої причини: з’являються закладеність носа, часте чхання, рясні водянисто-слизові виділення з носа, іноді сльозотеча. Захворювання може ускладнюватися інфекційним ринітом і викликати синусит або гайморит, в цьому випадку водянисті виділення набувають жовтого або зеленого відтінку.

Оскільки при вазомоторному риніті порушено дихання, у хворого виникає киснева недостатність, що призводить до підвищеної стомлюваності, слабкості, а часом навіть до погіршення пам’яті і головних болів, втрати апетиту, безсоння. При тяжкому перебігу вазомоторний риніт може призводити до погіршення стану легень, скупченню в них надлишкової кількості рідини, а в деяких випадках призводить до астми.

Починають лікувати захворювання медикаментозно, однак нерідко лікарські препарати при вазомоторному риніті виявляються малоефективними. Хороші результати може дати фотодинамічна терапія, за допомогою якої слизова зрошується частинками мінералів.

В особливо складних випадках при потовщенні слизової нижніх відділів носових раковин потрібне хірургічне втручання. Корекція слизової може проводитися за допомогою лазера.

Отже, нежить може бути як безневинним, так і бути симптомом того чи іншого неприємного захворювання.

Ось кілька тривожних ознак:

  • нежить триває довше 10 днів;
  • симптоми нежитю проходять, а потім несподівано поновлюються;
  • у вас висока температура;
  • слиз яскравого жовтого або зеленого кольору, виділення супроводжуються болем в навколоносових пазухах;
  • тривале витікання прозорого слизу або слизу з кров’ю після травми голови.

При перерахованих ознаках ні в якому разі не займайтеся самолікуванням, зверніться до лікаря, який поставить діагноз і підбере необхідну терапію.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(1 голос, в середньому: 5 з 5)