Лікування кісти Бейкера
Кіста Бейкера – це щільне утворення, яке розвивається в підколінній ямці. Вона добре помітна при розігнутому коліні, а при його згинанні зменшується в розмірах або зникає повністю. При великих розмірах кісти може спостерігатися виражений набряк колінного суглоба.
Основні скарги пацієнтів з цим діагнозом пов’язані з почуттям болю і дискомфорту в колінному суглобі і підколінної області.
Утворення кісти Бейкера, як правило, є наслідком захворювань колінного суглоба або його травм, хоча іноді новоутворення може виникати і без явної причини.
При діагностиці кісти під час обстеження важливо оцінити, який стан колінного суглоба в цілому. Як правило, для цих цілей використовується МРТ та УЗД суглоба – ці надійні і високоінформативні методи дозволяють точно визначити розміри кісти та її зв’язок з елементами колінного суглоба.
Найбільш часті ускладнення цього захворювання можуть бути наступні:
- розрив кісти, який відбувається при її збільшенні в розмірах. При цьому її вміст опускається на гомілку, через що виникає біль і припухлість, почервоніння і підвищення температури в області колінного суглоба;
- здавлювання большеберцового нерва, через що виникає оніміння або слабкість в нозі;
- тромбоз вен гомілки;
- варикозне розширення вен гомілки
Лікування кісти Бейкера, як правило, оперативне – цей метод дає кращі результати. Показаннями до операції є великі розміри новоутворення, обмеження функції суглоба, здавлення судинно-нервового пучка, а також низька успішність або безуспішність традиційного (консервативного) лікування. Операція полягає в висічення кісти і триває близько 20 хвилин під місцевою анестезією. Відновлення після операції відбувається досить швидко – пацієнт покидає стаціонар вже через 4-5 годин, а повноцінна ходьба йому дозволяється через тиждень. На 8-10 добу знімаються шви, після чого пацієнт може виходити на роботу. Проте, лікарі рекомендують ще якийсь час обмежувати фізичні навантаження, щоб уникнути ускладнень. У будь-якому випадку, слід пам’ятати про те, що відновлення після операції, навіть не надто важкої і складної, – найбільш важливий етап в одужанні. Недолік уваги до цього етапу може стати причиною того, що функції організму не відновляться повністю, що, у свою чергу, призведе до неможливості повноцінного життя.
18.12.2015 ufmm
Кіста Бейкера – це щільне утворення, яке розвивається в підколінній ямці. Вона добре помітна при розігнутому коліні, а при його згинанні зменшується в розмірах або зникає повністю. При великих розмірах кісти може спостерігатися виражений набряк колінного суглоба.
Основні скарги пацієнтів з цим діагнозом пов’язані з почуттям болю і дискомфорту в колінному суглобі і підколінної області.
Утворення кісти Бейкера, як правило, є наслідком захворювань колінного суглоба або його травм, хоча іноді новоутворення може виникати і без явної причини.
При діагностиці кісти під час обстеження важливо оцінити, який стан колінного суглоба в цілому. Як правило, для цих цілей використовується МРТ та УЗД суглоба – ці надійні і високоінформативні методи дозволяють точно визначити розміри кісти та її зв’язок з елементами колінного суглоба.
Найбільш часті ускладнення цього захворювання можуть бути наступні:
- розрив кісти, який відбувається при її збільшенні в розмірах. При цьому її вміст опускається на гомілку, через що виникає біль і припухлість, почервоніння і підвищення температури в області колінного суглоба;
- здавлювання большеберцового нерва, через що виникає оніміння або слабкість в нозі;
- тромбоз вен гомілки;
- варикозне розширення вен гомілки
Лікування кісти Бейкера, як правило, оперативне – цей метод дає кращі результати. Показаннями до операції є великі розміри новоутворення, обмеження функції суглоба, здавлення судинно-нервового пучка, а також низька успішність або безуспішність традиційного (консервативного) лікування. Операція полягає в висічення кісти і триває близько 20 хвилин під місцевою анестезією. Відновлення після операції відбувається досить швидко – пацієнт покидає стаціонар вже через 4-5 годин, а повноцінна ходьба йому дозволяється через тиждень. На 8-10 добу знімаються шви, після чого пацієнт може виходити на роботу. Проте, лікарі рекомендують ще якийсь час обмежувати фізичні навантаження, щоб уникнути ускладнень. У будь-якому випадку, слід пам’ятати про те, що відновлення після операції, навіть не надто важкої і складної, – найбільш важливий етап в одужанні. Недолік уваги до цього етапу може стати причиною того, що функції організму не відновляться повністю, що, у свою чергу, призведе до неможливості повноцінного життя.