Лікування інфекцій ротової порожнини

14.06.2016 0

 

Обов’язковою умовою в лікуванні і профілактиці даної групи захворювань є дотримання гігієни порожнини рота. Якщо людина регулярно чистить зуби 2 рази на день, ймовірність розвитку у нього подібних захворювань вкрай мала.


Лікування гінгівіту

При легких формах захворювання буває досить консервативних лікувальних заходів, в той час як при виразці слизової ясен і некрозі м’яких тканин необхідно хірургічне лікування.

Консервативне лікування гінгівіту включає:

Видалення зубного нальоту. Проводиться в кабінеті у стоматолога з дотриманням всіх правил гігієни та запобіжних заходів, щоб не травмувати ясна і не занести додаткову інфекцію.

Лікування карієсу. Карієс може бути джерелом поширення бактеріальної інфекції, що буде призводити до рецидивів (повторних загострень) гінгівіту після закінчення активного лікування.

Місцеве антибактеріальне лікування. Полягає в полосканні порожнини рота вранці, після кожного прийому їжі і перед сном. Для цього застосовуються 0,02% розчин фурациліну або 0,05% розчин хлоргексидину, які можна придбати в будь-якій аптеці без рецепта. Також рекомендується використовувати протизапальні гелі (наприклад, асепта), які потрібно наносити на уражену ділянку ясен 3 рази в день. Даний препарат на основі прополісу має ранозагоювальну дію, а також знижує інтенсивність болю в області запалення.

Системне застосування антибіотиків. Зазвичай призначається при важких формах захворювання в комплексі з хірургічним лікуванням. Призначаються антибіотики широкого спектру дії (пеніциліни, азитроміцин, левоміцетин).
Хірургічне лікування

Полягає у видаленні некротизованих ділянок тканин, яке проводять під місцевим або загальним знеболенням. Після операції проводяться всі консервативні заходи, перераховані вище.


 

 

Лікування інфекційного глоссита

Глоссит завжди розвивається на тлі системних інфекційних захворювань, травм або інфекцій ротової порожнини, тому лікувальні заходи повинні бути спрямовані не тільки на усунення запалення, але і на лікування основного захворювання, так як, в іншому випадку, велика ймовірність рецидиву.

Лікування інфекційного глоссита включає:
Усунення причини захворювання. Залежно від виду інфекції призначаються противірусні (ацикловір, ганцикловір), антибактеріальні або протимікробні (флуконазол, амфотерицин) препарати.
Місцеве лікування. Полягає в дотриманні особистої гігієни (тобто в регулярному чищенні зубів). Крім того, призначають промивання ротової порожнини розчинами антисептиків (фурациліну, хлоргексидином), настоянками шавлії, календули та інших трав, що володіють протимікробною і протизапальною дією.
Болезаспокійливі препарати. НПЗП (наприклад, німесіл) призначаються протягом усього періоду захворювання.
Імуностимулятори (іммунал). Зазвичай призначаються дітям або людям похилого, ослабленим хворим з метою зміцнення імунної системи.
Хірургічне лікування. Застосовується в запущених випадках, коли розвивається флегмона. Проводиться розріз язика і видалення гнійних мас і відмерлих тканин. Операція виконується під загальним наркозом, тобто пацієнт нічого не відчуває і не пам’ятає.


 

 

Лікування карієсу

Лікування карієсу полягає у видаленні пошкоджених тканин зуба і відновлення його цілісності. При цьому характер лікувальних заходів різниться в залежності від глибини ураження і наявності ускладнень.

Лікування карієсу в залежності від глибини ураження зуба

Стадія крейдової плями. Характеризується зміною кольору емалі і початком руйнівних процесів в ній. Проводиться видалення зубного нальоту за допомогою спеціальних інструментів, відновлення зубної емалі (реминерализація). Для цього зуби обробляються спеціальними розчинами (глюконатом кальцію, фторидом натрію).

Поверхневий карієс. Більш глибоке ушкодження емалі. При пошкодженні більш глибоких структур зуба видалення каріозного процесу проводиться за допомогою спеціальної бормашини. Простір що утворився кілька разів промивається розчинами антисептиків, після чого пломбується (заповнюється спеціальним розчином, який по щільності не поступається тканин зуба). Дана процедура практично безболісна, однак більшість пацієнтів воліють застосування місцевого знеболювання.

Середній карієс. Пошкодження дентину (кісткової речовини зуба).

Глибокий карієс. Патологічний процес досягає пульпи зуба (сполучної тканини, в якій розташовуються нерви і судини).

Ускладнений карієс. Розвиваються ускладнення – пульпіт, періодонтит (запалення структур, що утримують зуб в щелепі) і інші. При пошкодженні пульпи зуба зазвичай проводиться депульпація, тобто видалення нервів і судин, що живлять зуб. Дана процедура завжди виконується під місцевим знеболенням. Після видалення зруйнованих тканин лікар видаляє нерв з нервового каналу, після чого пломбує його. Обов’язково призначається рентгенографічне дослідження, для того щоб переконатися, що весь канал заповнений пломбою.


Лікування стоматиту

У людей з нормально працюючої імунною системою стоматит може проходити самостійно протягом 5 – 7 днів. Якщо ж цього не відбувається, якщо ураження слизової оболонки прогресує, і приєднуються ознаки системної інфекції, необхідно починати лікування, основу якого складає знищення збудника і стимуляція відновлювальних процесів в слизовій оболонці.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(4 голоси, в середньому: 5 з 5)