Клаустрофобія. Прояви, симптоми, ознаки
Клаустрофобія – нав’язливий завзятий страх закритих приміщень, що не піддається логічному поясненню. Він значно загострюється в певних ситуаціях: у маленьких, тісних, низьких приміщеннях, кімнатах без вікон, кабінках. Люди відчувають себе некомфортно в переповненому транспорті, в натовпі покупців в магазині. Вони починають уникати ситуацій і видів діяльності, в яких може повторитися напад страху. У результаті фобія змінює поведінку та звички людини, і він може взагалі відмовитися виходити з дому.
Прояви клаустрофобії
Клаустрофобія проявляється відчуттям небезпеки, непереборним страхом, прискореним серцебиттям, посиленим потовиділенням, задишкою. При важкій формі можливі панічні атаки і непритомність.
Механізм розвитку клаустрофобії
У стресовій ситуації відбувається потужний викид адреналіну в кров. Цей гормон стимулює симпатичну нервову систему. У результаті рефлекторно збільшується частота дихання і швидкість серцевих скорочень, звужується просвіт судин у м’язах та інших органах, підвищується кров’яний тиск. Ці зміни призводять до розвитку фізіологічних симптомів клаустрофобії.
Серед причин розвитку клаустрофобії називають: психічну травму пережиту в тісному приміщенні і генетичну схильність – особливість функціонування мозку.
Статистика
Клаустрофобія один з найпоширеніших психічних розладів. Від важких форм патології страждає 3-6% населення, а близько 15% людей відчувають незначне занепокоєння в тісних приміщеннях. Жінки страждають від клаустрофобії в 2 рази частіше, ніж чоловіки, що пов’язано з підвищеною емоційністю.
Середній вік хворих 25-45 років, але клаустрофобія може розвинутися і у дітей. Даний розлад важко переноситься в дитячому віці, а у людей старше 50 років його симптоми слабшають.
Хвороба має хвилеподібний перебіг: періоди затишшя чергуються з періодами почастішання нападів. З часом періоди ремісії стають все коротшими, а кількість нападів досягає декількох на тиждень.
Лікуванням клаустрофобії займаються психологи та психотерапевти. Розроблено безліч методик, що дозволяють позбутися цього тривожного розладу: самонавіювання, гіпноз, НЛП. Досвідчений психотерапевт вилікує від цього захворювання за 5-7 годин.
Причини клаустрофобії
Причини клаустрофобії – дуже популярний предмет дослідження, навколо якого продовжують вестися суперечки. Існує кілька теорій, що пояснюють появу цього тривожного розладу.
Еволюційна теорія. Основа фобій – ситуації, які несуть небезпеку для життя і здоров’я людини. Тому страх, як прояв фобій – це гіпертрофований інстинкт самозбереження. Відповідно до цієї теорії клаустрофобія є захисним елементом – вона застерігає від попадання в потенційно-небезпечні ситуації. Боязнь закритих приміщень була розвинена у наших предків і не дозволяла їм заходити в маленькі вузькі печери і лази, де існував високий ризик завалу. Сучасним людям такий захисний рефлекс передався у спадок, хоча він значною мірою вже втратив свою актуальність.
Порушення функціонування мозку. Усередині скроневої частки головного мозку розміщено мигдалеподібне тіло або мигдалина. Ця структура відповідає за формування позитивних і негативних емоцій. У ряді досліджень було встановлено, що у хворих, які страждають на клаустрофобію, права мигдалина набагато менше, ніж у здорових людей. Ядра передній частини аномальної мигдалини посилають сигнали в інші ділянки лімбічної системи. Таким чином, через гіпоталамус мигдалина управляє внутрішніми органами: прискорює серцебиття, викликають задишку.
Психічна травма, пережита в закритих тісних приміщеннях. Такі ситуації можуть бути найрізноманітнішими: дитина застрягла в родових шляхах під час пологів, засунув голову між прутів забору і довго не міг вибратися, застряг у ліфті, втратив батьків в натовпі. З роками історія може стертися з пам’яті, але глибоко в підсвідомості залишаються пережиті емоції: страх за своє життя і свободу, паніка, відчуття безвихідності. Організм запам’ятовує і відтворює цю реакцію кожен раз, коли ситуація хоча б приблизно нагадує пережиту в минулому. У деяких випадках клаустрофобія з’являється в зрілому віці: у шахтарів, заблокованих у шахті при обвалі, у спелеологів, завалених в печері.
Результат виховання. Занадто обережна недовірлива і тривожна мати ризикує виховати клаустрофобію у своєї дитини. Фрази типу: «не грайся під столом, там душно», «не їдь на ліфті, він може зламатися”, “не ховайся у шафі – застрягнеш» відкладаються в підсвідомості дитини. З часом їх основний логічний сенс втрачається. У дорослої людини залишається лише смутна упевненість, що закриті простори несуть загрозу.
Жага змін і відкриттів. Вчені прийшли до висновку, що клаустрофоби – це владні, активні і допитливі люди з розвиненою фантазією. За своєю природою вони постійно прагнуть до відкриттів, жадають змін і бояться стабільності. Їхньому мозку необхідна активна діяльність. Тому в тісних закритих приміщеннях вони відчувають утиск своїх основних психічних потреб. На противагу їм, люди, які страждають агорафобією (острахом відкритих приміщень), бояться змін і воліють затишку і стабільностi.
Симптоми і ознаки клаустрофобії
Як розпізнати клаустрофобію.
Клаустрофоб відчуває дискомфорт і занепокоєння в наступних ситуаціях:
- маленькiй замкненій кімнаті
- приміщенні без вікон
- ліфті
- солярії
- тунелі МРТ
- душовій кабіні
- вагоні поїзда, метро, в літаку
- печері або тунелі
- приміщенні, наповненому людьми
- підвалі
- кріслі перукаря
- черги
- при стисненні шиї краваткою чи тугим коміром
Психологічні прояви клаустрофобії. Потрапивши в замкнутий простір, людина відчуває:
- страх нового панічного нападу
- страх обмеження свободи
- страх задухи
- страх смерті
- страх збожеволіти
- страх зробити асоціальний неконтрольований вчинок
- очікування неминучої небезпеки
Перший напад клаустрофобії, як правило, застає людину зненацька і надовго залишається в пам’яті. Надалі потрапляючи в подібні ситуації, вона боїться повторення неприємних відчуттів, побоюватися не самого приміщення, а того, що тут може трапитися.
Фізіологічні прояви клаустрофобії пов’язані з вегетативною реакцією організму – збудженням симпатичної нервової системи:
- посилене серцебиття, почуття пульсації крові в судинах
- тахікардія – прискорене серцебиття
- почуття сорому у грудях
- утруднене прискорене дихання, задишка
- першіння в горлі, кашель
- жар, печіння в області обличчя і шиї
- нудота, блювота
- позиви до сечовипускання або спорожнення кишечника
- відчуття поколювання, похолодання або оніміння кінцівок
- втрата свідомості в результаті надлишково частого дихання
Напад клаустрофобії може перерости в панічну атаку (проявляється 5 і більше симптомів і всі вони яскраво виражені).
При появі психологічних чи фізіологічних симптомів, зверніться до психолога або психотерапевта. Без лікування симптоми клаустрофобії поглиблюються, і хвороба переходить у хронічну форму. Хворий змінює свою поведінку, в спробі уникнути небезпечних, на його думку, ситуацій. У нього зменшується коло знайомих, розвиваються важкі тривалі депресії, він стає млявим і апатичним.
Поведінкові особливості людей, які страждають на клаустрофобію.
Вони всіма силами намагаються уникати ситуацій, в яких може загостритися почуття страху:
- в приміщенні намагаються триматися ближче до виходу
- по можливості залишають відкритими вікна та двері
- в закритому приміщенні виявляють занепокоєння, хаотично переміщаються по кімнаті
- уникають поїздок у громадському транспорті, особливо в годину пік
- не користуються ліфтом, воліючи сходинки
- не носять одяг з тугим коміром
- намагаються не стояти в чергах
- уникають місць і заходів, де буває натовп людей: концерти, мітинги
27.12.2015 ufmm
Клаустрофобія – нав’язливий завзятий страх закритих приміщень, що не піддається логічному поясненню. Він значно загострюється в певних ситуаціях: у маленьких, тісних, низьких приміщеннях, кімнатах без вікон, кабінках. Люди відчувають себе некомфортно в переповненому транспорті, в натовпі покупців в магазині. Вони починають уникати ситуацій і видів діяльності, в яких може повторитися напад страху. У результаті фобія змінює поведінку та звички людини, і він може взагалі відмовитися виходити з дому.
Прояви клаустрофобії
Клаустрофобія проявляється відчуттям небезпеки, непереборним страхом, прискореним серцебиттям, посиленим потовиділенням, задишкою. При важкій формі можливі панічні атаки і непритомність.
Механізм розвитку клаустрофобії
У стресовій ситуації відбувається потужний викид адреналіну в кров. Цей гормон стимулює симпатичну нервову систему. У результаті рефлекторно збільшується частота дихання і швидкість серцевих скорочень, звужується просвіт судин у м’язах та інших органах, підвищується кров’яний тиск. Ці зміни призводять до розвитку фізіологічних симптомів клаустрофобії.
Серед причин розвитку клаустрофобії називають: психічну травму пережиту в тісному приміщенні і генетичну схильність – особливість функціонування мозку.
Статистика
Клаустрофобія один з найпоширеніших психічних розладів. Від важких форм патології страждає 3-6% населення, а близько 15% людей відчувають незначне занепокоєння в тісних приміщеннях. Жінки страждають від клаустрофобії в 2 рази частіше, ніж чоловіки, що пов’язано з підвищеною емоційністю.
Середній вік хворих 25-45 років, але клаустрофобія може розвинутися і у дітей. Даний розлад важко переноситься в дитячому віці, а у людей старше 50 років його симптоми слабшають.
Хвороба має хвилеподібний перебіг: періоди затишшя чергуються з періодами почастішання нападів. З часом періоди ремісії стають все коротшими, а кількість нападів досягає декількох на тиждень.
Лікуванням клаустрофобії займаються психологи та психотерапевти. Розроблено безліч методик, що дозволяють позбутися цього тривожного розладу: самонавіювання, гіпноз, НЛП. Досвідчений психотерапевт вилікує від цього захворювання за 5-7 годин.
Причини клаустрофобії
Причини клаустрофобії – дуже популярний предмет дослідження, навколо якого продовжують вестися суперечки. Існує кілька теорій, що пояснюють появу цього тривожного розладу.
Еволюційна теорія. Основа фобій – ситуації, які несуть небезпеку для життя і здоров’я людини. Тому страх, як прояв фобій – це гіпертрофований інстинкт самозбереження. Відповідно до цієї теорії клаустрофобія є захисним елементом – вона застерігає від попадання в потенційно-небезпечні ситуації. Боязнь закритих приміщень була розвинена у наших предків і не дозволяла їм заходити в маленькі вузькі печери і лази, де існував високий ризик завалу. Сучасним людям такий захисний рефлекс передався у спадок, хоча він значною мірою вже втратив свою актуальність.
Порушення функціонування мозку. Усередині скроневої частки головного мозку розміщено мигдалеподібне тіло або мигдалина. Ця структура відповідає за формування позитивних і негативних емоцій. У ряді досліджень було встановлено, що у хворих, які страждають на клаустрофобію, права мигдалина набагато менше, ніж у здорових людей. Ядра передній частини аномальної мигдалини посилають сигнали в інші ділянки лімбічної системи. Таким чином, через гіпоталамус мигдалина управляє внутрішніми органами: прискорює серцебиття, викликають задишку.
Психічна травма, пережита в закритих тісних приміщеннях. Такі ситуації можуть бути найрізноманітнішими: дитина застрягла в родових шляхах під час пологів, засунув голову між прутів забору і довго не міг вибратися, застряг у ліфті, втратив батьків в натовпі. З роками історія може стертися з пам’яті, але глибоко в підсвідомості залишаються пережиті емоції: страх за своє життя і свободу, паніка, відчуття безвихідності. Організм запам’ятовує і відтворює цю реакцію кожен раз, коли ситуація хоча б приблизно нагадує пережиту в минулому. У деяких випадках клаустрофобія з’являється в зрілому віці: у шахтарів, заблокованих у шахті при обвалі, у спелеологів, завалених в печері.
Результат виховання. Занадто обережна недовірлива і тривожна мати ризикує виховати клаустрофобію у своєї дитини. Фрази типу: «не грайся під столом, там душно», «не їдь на ліфті, він може зламатися”, “не ховайся у шафі – застрягнеш» відкладаються в підсвідомості дитини. З часом їх основний логічний сенс втрачається. У дорослої людини залишається лише смутна упевненість, що закриті простори несуть загрозу.
Жага змін і відкриттів. Вчені прийшли до висновку, що клаустрофоби – це владні, активні і допитливі люди з розвиненою фантазією. За своєю природою вони постійно прагнуть до відкриттів, жадають змін і бояться стабільності. Їхньому мозку необхідна активна діяльність. Тому в тісних закритих приміщеннях вони відчувають утиск своїх основних психічних потреб. На противагу їм, люди, які страждають агорафобією (острахом відкритих приміщень), бояться змін і воліють затишку і стабільностi.
Симптоми і ознаки клаустрофобії
Як розпізнати клаустрофобію.
Клаустрофоб відчуває дискомфорт і занепокоєння в наступних ситуаціях:
- маленькiй замкненій кімнаті
- приміщенні без вікон
- ліфті
- солярії
- тунелі МРТ
- душовій кабіні
- вагоні поїзда, метро, в літаку
- печері або тунелі
- приміщенні, наповненому людьми
- підвалі
- кріслі перукаря
- черги
- при стисненні шиї краваткою чи тугим коміром
Психологічні прояви клаустрофобії. Потрапивши в замкнутий простір, людина відчуває:
- страх нового панічного нападу
- страх обмеження свободи
- страх задухи
- страх смерті
- страх збожеволіти
- страх зробити асоціальний неконтрольований вчинок
- очікування неминучої небезпеки
Перший напад клаустрофобії, як правило, застає людину зненацька і надовго залишається в пам’яті. Надалі потрапляючи в подібні ситуації, вона боїться повторення неприємних відчуттів, побоюватися не самого приміщення, а того, що тут може трапитися.
Фізіологічні прояви клаустрофобії пов’язані з вегетативною реакцією організму – збудженням симпатичної нервової системи:
- посилене серцебиття, почуття пульсації крові в судинах
- тахікардія – прискорене серцебиття
- почуття сорому у грудях
- утруднене прискорене дихання, задишка
- першіння в горлі, кашель
- жар, печіння в області обличчя і шиї
- нудота, блювота
- позиви до сечовипускання або спорожнення кишечника
- відчуття поколювання, похолодання або оніміння кінцівок
- втрата свідомості в результаті надлишково частого дихання
Напад клаустрофобії може перерости в панічну атаку (проявляється 5 і більше симптомів і всі вони яскраво виражені).
При появі психологічних чи фізіологічних симптомів, зверніться до психолога або психотерапевта. Без лікування симптоми клаустрофобії поглиблюються, і хвороба переходить у хронічну форму. Хворий змінює свою поведінку, в спробі уникнути небезпечних, на його думку, ситуацій. У нього зменшується коло знайомих, розвиваються важкі тривалі депресії, він стає млявим і апатичним.
Поведінкові особливості людей, які страждають на клаустрофобію.
Вони всіма силами намагаються уникати ситуацій, в яких може загостритися почуття страху:
- в приміщенні намагаються триматися ближче до виходу
- по можливості залишають відкритими вікна та двері
- в закритому приміщенні виявляють занепокоєння, хаотично переміщаються по кімнаті
- уникають поїздок у громадському транспорті, особливо в годину пік
- не користуються ліфтом, воліючи сходинки
- не носять одяг з тугим коміром
- намагаються не стояти в чергах
- уникають місць і заходів, де буває натовп людей: концерти, мітинги