Гігрома суглоба

16.12.2015 0

 

Гігрома є об’ємним утворенням, заповненим серозною рідиною. Відносно причини розвитку даних утворень донині в науковому світі ведуться диспути. Вони проявляють себе як пухлини і кісти одночасно, а механізм їх утворення схожий з формуванням дивертикулів кишечника.

Проте, відомо, що дані утворення ростуть відносно повільно і практично ніколи не перероджуються на злоякісні. Ті поодинокі випадки виникнення злоякісної пухлини в більшості випадків пов’язані з самого початку неправильним діагнозом. Злоякісні синовіоми або саркоми є зовні схожими захворюваннями з гігромою і тому виступають в ролі найбільш частих джерел діагностичних помилок.

Лікування гігром переважно хірургічне. Решта методів себе не зарекомендували. Відновлення після операції в середньому займає 2 тижні. Згідно зі статистикою післяопераційні рецидиви (повторні загострення) даних пухлиноподібних утворень розвиваються, щонайменше, в 20% випадків.



 

Причини виникнення гігроми

В даний час не встановлений ​​чіткий причинно-наслідковий зв’язок між певними передумовами і розвитком гігром. Проте, в науковому світі існують кілька теорій щодо етіології і патогенезу даних пухлинних утворень, проте жодна з них не є повноцінною і не може описати всі існуючі випадки. Практично помічено, що гігроми є частим наслідком тендовагінітів, а останні розвиваються у людей, змушених в силу професійної діяльності здійснювати багаторазово повторювані однотипні рухи. Прикладом таких професій є програміст, піаніст, фасовщик товарів і так далі.

Виділяють наступні теорії розвитку гігром:

  • запальна;
  • пухлинна;
  • дисметаболічна.

Симптоми гігроми суглоба

В цілому, гігрома являє собою пухлиноподібне утворення, що виступає над поверхнею шкіри. У деяких випадках вона може рости під сухожиллям і візуально ніяк не проявлятися, однак викликати дискомфорт при русі. Вона не викликає запальної реакції і обмеження обсягу активних рухів в суглобі. Часто єдиною скаргою є естетичний дефект, однак при пухлинах великої величини можуть з’явитися симптоми здавлення нервів і магістральних кровоносних судин.

Проте, гігроми певних локалізацій можуть набувати специфічні характеристики в залежності від місця, з якого вони виростають.

Найбільш часто гігроми з’являються в області:

  • тилу зап’ястя;
  • тилу кисті;
  • пальців кисті;
  • колінних суглобів;
  • гомілковостопних суглобів;
  • підошви;
  • ліктя;
  • пахвової западини.

Ускладнення гігроми суглоба

При мимовільному розтині гігроми або ж розтині її в результаті зовнішнього травмуючого впливу спостерігається тривале надходження вмісту гігроми через отвір.

У деяких випадках при випадковому або навмисному травмуванні гігроми розтину її синовіальної оболонки назовні не відбувається, а рідина продавлюється в порожнину суглоба; можливий розрив оболонки гігроми з випорожненням її вмісту в навколишні тканини. Після такого роздавлювання гігроми оболонка її з часом відновлює свою цілісність і набуває герметичність, це призводить до того, що гігрома знову наповнюється рідиною, іноді на місці однієї роздавленої гігроми можуть виникати декілька.

У разі несприятливого розвитку подій в області, яка зазнала травмування гігроми, може виникнути запальна реакція, аж до розвитку нагноєння при приєднанні інфекції. При цьому клінічна картина характеризується класичними місцевими і загальними ознаками запалення.


Лікування гігроми суглоба

На початку захворювання можливе застосування консервативних методів лікування, призначення яких можливе лише за умови тривалого звільнення від фізичної праці, пов’язаного з постійною травматизацією ураженої синовіальної сумки. Консервативне лікування зводиться до застосування тепла, парафінових і грязьових аплікацій, рентгенотерапії і опроміненню ультрафіолетом. Можливе застосування неодноразових пункцій гігроми з аспірацією (відсмоктуванням) її вмісту, а також введенням в просвіт глюкокортикостероїдів, після чого необхідно накладення компресійної пов’язки.

Консервативні методи лікування у великого числа пацієнтів виявляються неефективними, тому що, незважаючи на тимчасовий успіх, часто виникають рецидиви гігроми.

Найбільш ефективним методом лікування гігроми є оперативне втручання (бурсектомія), показаннями до якої служать:

  •  Больовий синдром, особливо при рухах в суглобі;likuvannya-gigromi-sugloba
  • Обмеження при згинанні суглоба і навантаженнях на нього;
  •  Швидке збільшення розмірів гігроми;
  •  Косметичний дефект (неестетичний зовнішній вигляд).

Оперативне втручання проводиться під регіональним знеболенням в амбулаторних умовах і за тривалістю займає близько 30 хв. По ходу операції виділяється капсула гігроми разом з вмістом. Накладаються шви, які знімаються на 6-11 день після операції. При великих розмірах гігроми і складної локалізації операція проводиться під загальним знеболенням в умовах хірургічного стаціонару.

 

Профілактика гігром зводиться до здійснення заходів, що дозволяють виключити регулярну травматизацію суглобів під час трудової діяльності, а також до лікування захворювань, здатних призводити до появи гігром (хронічні бурсити, хронічні тендовагініти).

 

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(2 голоси, в середньому: 5 з 5)